ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/1549/19 Справа № 175/5011/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Ребров С.О. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Лаченкової О.В., Свистунової О.В.,
за участю секретаря Василенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2018 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 21 червня 2016 року помер її батько ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 57 Баглійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області. За життя її батьком було зроблено заповіт, посвідчений ОСОБА_4 державним нотаріусом Другої дніпродзержинської державної нотаріальної контори 05 вересня 2001 року і зареєстрованого в реєстрі за № 2722, де батько заповідав їй належний йому сертифікат на право на земельну частку (пай) на право приватної власності на земельну ділянку на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 347-р від 05 червня 2002 року, площею 6,860 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай № 300), яка складається з земельної ділянки площею 3,4800 га, кадастровий номер: 1221487200:04:044:0021 та земельної ділянки площею 3,3800 га кадастровий номер: 1221487200:04:045:0020 розташовані: Дніпропетровська область Дніпропетровський (Дніпровський) район Степова сільська рада. 14 липня 2016 року вона звернулася до ОСОБА_5 - приватного нотаріуса Кам'янського нотаріального округу з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька, але отримала від нотаріуса 26 грудня 2016 року роз'яснення, що їй було заповідано сертифікат на земельну частку (пай), а не земельна ділянка, у зв'язку з його відсутністю не існує спадкового майна за заповітом.
З огляду на зазначене, просила суд розтлумачити заповіт ОСОБА_3, яким зроблено розпорядження на випадок смерті, а саме: належний мені сертифікат на право на земельну частку (пай), серії ДП № 0204174 виданий Дніпропетровською районною держадміністрацією 05 червня 1997 року на підставі рішення Дніпропетровської райдержадміністрації № 390/1 від 27 травня 1997 року, розміром 6,68 га, що знаходиться в КСП Дзержинець Дніпропетровського району Дніпропетровської області заповідаю ОСОБА_2 трактувати так: воля і дійсний зміст його розпорядження складається зі спадкування ОСОБА_2 по заповіту спадкового майна: земельна ділянка площею 3,4800 га, кадастровий номер 1221487200:04:044:0021 та земельна ділянка площею 3,3800 га, кадастровий номер 1221487200:04:045:0020, які розташовані: Дніпропетровська область, Дніпропетровський (Дніпровський) район, Степова сільська рада, що належали спадкодавцю на підставі Державного акту Серії IV-ДП № 042228 на право приватної власності на земельну ділянку на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 347-р від 05 червня 2002 року, площею 6,860 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай № 300) від 13 червня 2002 року; визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на вищевказані земельні ділянки після смерті ОСОБА_3.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Розтлумачено заповіт ОСОБА_3, посвідчений ОСОБА_4, державним нотаріусом Другої дніпродзержинської державної нотаріальної контори 05 вересня 2001 року і зареєстрованого в реєстрі № 2722, яким зроблено розпорядження на випадок смерті, а саме: належний мені сертифікат на право на земельну частку (пай), серії ДП № 0204174 виданий Дніпропетровською районною держадміністрацією 05 червня 1997 року на підставі рішення Дніпропетровської райдержадміністрації № 390/1 від 27 травня 1997 року, розміром 6,68 га, що знаходиться в КСП Дзержинець Дніпропетровського району Дніпропетровської області заповідаю ОСОБА_2 трактувати так: воля і дійсний зміст його розпорядження складається зі спадкування ОСОБА_2 по заповіту спадкового майна: земельна ділянка площею 3,4800 га, кадастровий номер 1221487200:04:044:0021 та земельна ділянка площею 3,3800 га, кадастровий номер 1221487200:04:045:0020, які розташовані: Дніпропетровська область, Дніпропетровський (Дніпровський) район, Степова сільська рада, що належали спадкодавцю на підставі Державного акту Серії IV-ДП № 042228 на право приватної власності на земельну ділянку на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 347-р від 05 червня 2002 року, площею 6,860 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай № 300) від 13 червня 2002 року.
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 3,4800 га, кадастровий номер 1221487200:04:044:0021 та земельну ділянку площею 3,3800 га, кадастровий номер 1221487200:04:045:0020, які розташовані: Дніпропетровська область, Дніпропетровський (Дніпровський) район, Степова сільська рада, що належали спадкодавцю на підставі Державного акту Серії IV-ДП № 042228 на право приватної власності на земельну ділянку на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 347-р від 05 червня 2002 року, площею 6,860 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай № 300) від 13 червня 2002 року, після смерті ОСОБА_3, померлого 21 червня 2016 року (актовий запис за № 573).
Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що зміст заповіту зрозумілий, з нього чітко вбачається воля спадкодавця, а суд своїм рішенням неправомірно вніс зміни у сам зміст заповіту. ОСОБА_3 реалізував своє право на земельний пай за життя, заповіт не змінював та не заповідав земельну ділянку.
Передбаченим ст.360 ЦПК України правом на подання відзиву позивач не скористалась.
Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що воля і дійсний зміст заповіту ОСОБА_3 складається зі спадкування ОСОБА_2 по заповіту спадкового майна: земельної ділянки площею 3,4800 га, кадастровий номер 1221487200:04:044:0021 та земельної ділянки площею 3,3800 га, кадастровий номер 1221487200:04:045:0020, які розташовані: Дніпропетровська область, Дніпропетровський (Дніпровський) район, Степова сільська рада, тому, оскільки позивач позбавлена можливості оформити спадкові права у позасудовому порядку існують підстави для визнання за позивачем права власності на зазначені земельні ділянки.
Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 21 червня 2016 року помер батько позивача (спадкодавець) ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 57 Баглійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області.
За життя ним було зроблено заповіт, посвідчений ОСОБА_4 державним нотаріусом Другої дніпродзержинської державної нотаріальної контори 05 вересня 2001 року і зареєстрований в реєстрі за № 2722, де батько заповідав позивачу належний йому сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0204174, виданий Дніпропетровською районною держадміністрацією 05 червня 1997 року на підставі рішення Дніпропетровської райдержадміністрації № 390/1 від 27 травня 1997 року, розміром 6,68 га, що знаходиться в КСП «Дзержинець» Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с.10).
Проте ОСОБА_3 за життя реалізував право на земельну частку (пай) та 13 червня 2002 року отримав Державний акт на право приватної власності на землю Серії IV-ДП № 042228, виданий на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 347-р від 05 червня 2002 року, згідно якого йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 6,860 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, став власником земельної ділянки площею 3,4800 га, кадастровий номер 1221487200:04:044:0021 та земельної ділянки площею 3,3800 га, кадастровий номер 1221487200:04:045:0020, які розташовані: Дніпропетровська область, Дніпропетровський (Дніпровський) район, Степова сільська рада (а.с.12, 15-20).
14 липня 2016 року позивач звернулася до ОСОБА_5 - приватного нотаріуса Кам'янського нотаріального округу з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька, але отримала від нотаріуса 26 грудня 2016 року роз'яснення, що їй було заповідано сертифікат на земельну частку (пай), а не земельна ділянка, у зв'язку з його відсутністю не існує спадкового майна за заповітом.
У відповідності до ст.1233 Цивільного кодексу України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями, тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України.
Згідно ст.213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Потреба у тлумаченні виникає тоді, коли заповіт містить суперечливі положення, що ускладнюють його виконання.
Неточне відтворення у заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов'язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту у цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача щодо долі спадщини.
При тлумаченні змісту правочину береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає можливості з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
При цьому, потреба у тлумаченні виникає тоді, коли заповіт містить суперечливі положення, що ускладнюють його виконання.
Зі змісту заповіту ОСОБА_3 чітко вбачається, що об'єктом спадкування є сертифікат на право на земельну частку (пай), що в розумінні положень земельного законодавства, чинного на момент укладення заповіту, є правовстановлюючим документом на реалізацію його володільцем права вимоги на відведення земельної частки в натурі.
Однак, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вийшов за межі змісту заповіту та визнав за позивачем право власності на земельну ділянку, не враховуючи, що така земельна ділянка не є об'єктом спадкування за заповітом.
Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з'ясування волі заповідача після його смерті. Суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.
Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 335/9398/16-ц.
Враховуючи, що текст заповіту не містить ані суперечностей, ані неточностей, складений зі слів заповідача, а також з урахуванням того, що при тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у зміст заповіту, суд приходить до висновку що текст заповіту ОСОБА_6 від 05 вересня 2001 року не підлягає тлумаченню, а позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі положень ст. 141 ЦПК України, зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 068, 29 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2018 року - скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 068, 29 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.П.Варенко
Судді: О.В.Лаченкова
ОСОБА_7
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2019 |
Оприлюднено | 08.02.2019 |
Номер документу | 79683293 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Варенко О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні