Постанова

від 15.08.2018 по справі 804/11457/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2018 року

Київ

справа №804/11457/14

адміністративне провадження №К/9901/8982/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Промтехсінтез на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року (суддя Н.В. Боженко) та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року (колегія у складі суддів: О.В. Юхименко, С.М. Іванов, В.В. Мельник) у справі №804/11457/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Промтехсінтез доЛівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проскасування наказу та визнання протиправними дій, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Промтехсінтез (далі - ТОВ НВП Промтехсінтез ) звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило: визнати накази №789 від 14 липня 2014 року та №850 від 28 липня 2014 року необґрунтованими; визнати перевірку згідно наказу №789 від 14 липня 2014 року незаконною; визнати висновки в Акті перевірки №1286/26-59-22-03/38826412 від 22 травня 2014 року необґрунтованими; визнати незаконними дії при проведені перевірок за наказами №789 від 14 липня 2014 року та №850 від 28 липня 2014 року.

Позов мотивований тим, що на думку позивача, ініціювання державної податкової інспекції документальної позапланової невиїзної перевірки здійснено з порушенням вимог Податкового кодексу України, у зв`язку з чим накази відповідача про призначення перевірки порушують права та охоронювані законом інтереси ТОВ НВП Промтехсінтез . Окрім цього, позивач відзначає, що в поштовому відправленні, надісланому від податкового органу, містилося лише повідомлення про проведення перевірки, про що посадовими особами позивача було складено відповідний акт. В тому числі до суду наданні додаткові письмові пояснення, в яких відзначено про неправомірність дій відповідача під час проведення перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року, у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірні накази вичерпали свою дію фактом їх виконання та їх скасування не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такі накази не є юридично значимим для нього, при цьому позивачем здійснено допуск співробітників податкової інспекції до перевірки. Зокрема, проведення перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Окрім того, судами відзначено, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його позову та апеляційної скарги.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами встановлено, що 25 червня 2014 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за вих. № 20658/04-64-15-1-010 від 25 червня 2014 року складено запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю ДЮРАН ТРЕЙД у березні 2014 року, який отримано 26 червня 2014 року головним бухгалтером позивача.

Позивачем надано відповідь на запит про надання інформації від №4071 від 07 липня 2014 року листом, який містить первинні документи, зокрема, договір надання інформаційних (консультаційних) послуг від 11 вересня 2013 року №11/09 та додатки до нього, акти приймання-передачі наданої інформації, податкові накладні, платіжні доручення, картка рахунку 631.

14 липня 2014 року керівником контролюючого органу на підставі п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, прийнято наказ №789 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВП Промтехсінтез , який було направлено на адресу позивача поштою із повідомленням про вручення.

Податковим органом в період з 14 липня по 15 липня 2014 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ НВП Промтехсінтез з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю ДЮРАН ТРЕЙД за березень 2014 року, за результатами якої складено акт № 2556/04-64-22-03/32964496 від 18 липня 2014 року про порушення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки № 2556/04-64-22-03/32964496 від 18 липня 2014 року, відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в період з 30 липня 2014 року посадовими особами податкової інспекції на підставі наказу від 28 липня 2014 року №850, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю ДЮРАН ТРЕЙД за березень 2014 року, за результатами якої складено акт № 2881/04-64-22-03/32964496 від 12 серпня 2014 року, яким виявлено порушення щодо непідтвердження здійснення господарських відносин.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Головному бухгалтеру ТОВ НВП Промтехсінтез ОСОБА_2 пред'явлено направлення від 30 липня 2014 року №482 на проведення перевірки, в якому зроблено запис про отримання 30 липня 2014 року об 14.52 год. копії наказу від 28 липня 2014 року №850 та пред'явленні направлення.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини у даній справі, суд касаційної інстанції погоджується з їх висновком, що акт перевірки та висновки, викладені в ньому, не є актом індивідуальної дії, а є лише носієм інформації, яка використовується суб'єктом владних повноважень при реалізації своїх функцій.

Проте інші висновки судів касаційний суд вважає передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи даний спір, обмежилися лише висновком про те, що позивач допустив податковий орган до проведення перевірки, спірний наказ вичерпав свою дію фактом його виконання та не створює для позивача жодних правових наслідків, як наслідок задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків.

Між тим поза увагою судів залишено те, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу, що виключає можливість вчинення платником податків дій з допуску або недопуску до її проведення.

Разом з цим, обставини щодо дотримання відповідачем обов'язкових умов, які надають можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі статті 78 Податкового кодексу України та прийняття відповідного наказу, відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України входять до предмета доказування при розгляді судом цього спору.

Від встановлення вказаних обставин залежить правильність висновку щодо наявності у контролюючого органу правових підстав для прийняття оскаржуваних наказів, законності призначення перевірки та законності правових наслідків такої.

Згідно позиції Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14 нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже, з огляду на вид однієї з призначених відповідачем перевірок, судам слід було застосовувати положення Податкового кодексу України, які регламентують порядок та підстави призначення саме невиїзної документальної позапланової перевірки.

З цього приводу також звертається увага, що у даному спорі слід дослідили питання дотримання відповідачем умов та порядку проведення перевірки, в тому числі і стосовно права її розпочати, а також дотримання відповідачем умов та порядку прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної та невиїзної перевірки.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність їх висновків в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, що входять до предмета доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства Промтехсінтез задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду