Постанова

від 21.08.2018 по справі 826/17880/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2018 року

Київ

справа № 826/17880/15

адміністративне провадження №К/9901/9512/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2017 (суддя - Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді: Лічевецький І.О., Сорочко Є.О.) у справі № 826/17880/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Твіст до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Твіст (далі - ТОВ РА Твіст ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 14.07.2015 №0005362210 та №0005372210.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 рішення судів першої та апеляційної інстанції у даній справі скасовано та направлено справу на новий розгляд в суд першої інстанції з огляду на те, що судами попередніх інстанцій не досліджена можливість контрагентів позивача: ТОВ Лафіс Груп ; ТОВ Арніта Трейд ; ТОВ Пріор Груп ; ТОВ Універсалгруптрейд ; ТОВ Радіум ; ТОВ ТД Хеппі Трейд щодо виконання умов укладених договорів, а саме наявність виробничих потужностей, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, штатних працівників у достатній кількості та фахівців, які приймали б участь у здійсненні господарських операцій; особа, яка підписувала первинну документацію від імені контрагента позивача ТОВ Старксервіс , заперечує свою участь у створенні та діяльності зазначеного товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, у зв'язку з чим такі первинні документи повинні бути ретельно перевірені судами і надана їм належна правова оцінка.

За наслідками останнього перегляду постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Шевченківському районі ГУДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у його контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання послуг від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності, у зв'язку з чим відсутні підставі для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та валових витрат вартості придбаних.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірки ТОВ РА Твіст з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, про що складено акт від 23.06.2015 №280/26-59-22-10/34356800.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ РА Твіст підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.16 статті 137, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 285421730,00 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 18868020,00 грн. у зв'язку з:

безпідставним не включенням позивачем до складу інших доходів отриманих від ТОВ Сав Дістрибьюшн у вигляді безповоротної фінансової допомоги, внаслідок непідтвердження реальності господарських операцій щодо придбання позивачем у ТОВ Старксервіс послуг з розміщення реклами для ТОВ Сав Дістрибьюшн , а саме: у зв'язку із отриманням на виконання листа ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17.01.2014 №153/ДПІ/26-59-07-02, яким доведено вирок Шевченківського районного суду міста Києва про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, у тому числі у реєстрації ТОВ Старксервіс , не підтверджено податковий кредит з податку на додану вартість, сформований ТОВ РА Твіст по взаємовідносинах з ТОВ Старксервіс , а тому, на думку відповідача, відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, у тому числі ТОВ Сав Дістрибьюшн , отже грошові кошти, отримані ТОВ РА Твіст від ТОВ Сав Дістрибьюшн , є коштами, що отримані безпідставно та безповоротно;

неправомірним включенням до складу витрат вартості товарів/послуг по взаємовідносинам із ТОВ Лафіс Трейд , ТОВ Арніта Трейд , ТОВ Пріор Груп , ТОВ Універсалгруптрейд , ТОВ Радіум , ТОВ ТД Хеппі Трейд та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість, у зв'язку із не підтвердженням реальності господарських операцій, оскільки в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не зазначено конкретний перелік виконаних робіт, відсутні посилання на інші документи, що підтверджують виконання робіт, відсутні кількісні і якісні показники формування вартості послуг, що не дають змоги встановити зв'язок проведених витрат з господарською діяльністю підприємства; ненадання до перевірки календарного плану підготовки до проведення рекламних заходів із зазначенням строків та відповідальних осіб, наказу про проведення рекламних заходів із зазначенням відповідальних осіб, спеціального статистичного звіту у рекламодавця; отриманням податкової інформації, у тому числі у вигляді актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів постачальників щодо порушень постачальниками вимог оподаткування та по ланцюгу постачання вимог оподаткування; наявності кримінальних проваджень відносно службових осіб контрагентів постачальників тощо.

На підставі названого акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві 14.07.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0005362210 згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 285421730,00 грн. за основним платежем та 71355433,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також №0005372210, згідно з яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18868020,00 грн. за основним платежем та 4717005,00 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем послуг у спірного контрагента є реальними, фактично відбулися та безпосередньо пов'язані з власною господарською діяльністю, доводи відповідача про отримання ТОВ РА Твіст безповоротної фінансової допомоги не підтвердженого жодними доказами, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Як з'ясовано судами, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ РА Твіст здійснює діяльність з посередництва в розміщенні реклами в засобах масової інформації, видавничу діяльність тощо. Відповідачем не заперечувалось та визнавалось наявність у позивача матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення основного виду господарської діяльності.

У період, що був охоплений проведеною перевіркою ТОВ РА Твіст із ТОВ Лафіс Трейд , ТОВ Арніта Трейд , ТОВ Пріор Груп , ТОВ Універсалгруптрейд , ТОВ Радіум , ТОВ ТД Хеппі Трейд було укладено ряд договорів.

Так, між ТОВ РА Твіст (замовник) та ТОВ Лафіс Трейд (виконавець) укладено договір про надання послуг від 10.10.2012 №1010 та 85 додатків до цього договору, згідно яких ТОВ Лафіс Трейд зобов'язувалося здійснити друк та розповсюдження рекламної продукції.

З ТОВ Арніта Трейд (виконавець) укладено договір про надання рекламних послуг від 20.08.2012 №2008, а також укладено 100 додатків до договору, згідно яких ТОВ Арніта Трейд зобов'язувалося здійснити проведення рекламних заходів, друк та розповсюдження рекламної продукції.

З ТОВ Пріор Груп (виконавець) укладено договір про надання послуг від 02.07.2012 року№20712, та 50 додатків до договору, згідно яких ТОВ Пріор Груп зобов'язувалося здійснити друк та розповсюдження рекламної продукції.

Між ТОВ РА Твіст (замовник) та ТОВ Універсалгруптрейд (виконавець) укладено договір про надання рекламних послуг від 13.03.2013 №1303, за умовами якого виконавець за плату та на замовлення надає замовнику рекламні послуги, а замовник приймає та оплачує належним чином надані послуги.

Позивач (замовник) також мав взаємовідносини з ТОВ Радіум (виконавець), які ґрунтувалися на договорі від 20.08.2013 №200813, відповідно до якого виконавець прийняв на себе зобов'язання за рахунок замовника виконати роботи/послуги (друк та розповсюдження рекламної поліграфічної продукції). На виконання цього договору між ТОВ РА Твіст (замовник) та ТОВ Радіум (виконавець) було укладено 25 додатків до договору, згідно яких ТОВ Радіум зобов'язувалося здійснити друк та розповсюдження рекламної продукції.

Між ТОВ РА Твіст (замовник) та ТОВ ТД Хеппі Трейд (виконавець) укладено договір від 07.10.2013 №71013, а також було укладено 25 додатків до договору, згідно яких ТОВ ТД Хеппі Трейд зобов'язувалося здійснити друк та розповсюдження рекламної продукції.

Згідно з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) позивач отримав від зазначених суб'єктів господарюванні послуги, які передбачені умовами укладених з ними договорами, виконавцями виписано податкові накладні, розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі.

Зазначені рекламні послуги придбавалися позивачем у ТОВ Лафіс Груп , ТОВ Арніта Трейд , ТОВ Пріор Груп , ТОВ Універсалгруптрейд , ТОВ Радіум та ТОВ ТД Хеппі Трейд з метою виконання взятих на себе зобов'язань перед ТОВ Сав Дістрибьюшн за договором від 29.12.2012 №2912-01 та були спрямовані на виготовлення та/або розповсюдження рекламних матеріалів з інформацією про акційні пропозиції з продажу товарів мережі магазинів Фокстрот ТОВ Сав Дістрибьюшн , що підтверджує їх використання у межах своєї господарської діяльності.

Свідченням того, що отримані від вказаних контрагентів рекламні послуги в подальшому були реалізовані позивачем ТОВ Сав Дістрибьюшн , є додані до матеріалів справи копії таких документів: договір про надання рекламних послуг від 29 .12.2012 №2912-01 та додатки до нього; акти прийому-передачі рекламних матеріалів; фото-звіти до актів надання послуг; зразки рекламної поліграфічної продукції (рекламних матеріалів); медіаплани проведення відеоінформаційної компанії; довідки по розміщенню рекламних матеріалів; акти звірки взаєморозрахунків; оборотно-сальдові відомості; податкові накладні; витяги з Єдиного реєстру податкових накладних.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Щодо доводів контролюючого органу на непідтвердження реальності вчинення господарських операцій, у зв'язку із не наданням позивачем до перевірки календарного плану підготовки до проведення рекламних заходів із зазначенням строків та відповідальних осіб, наказу про проведення рекламних заходів із зазначенням відповідальних осіб, спеціального статистичного звіту у рекламодавця, суд обґрунтовано відзначив, що податкове законодавство не ставить право платника на формування витрат у залежність від наявності у платника таких документів, а тому відсутність такої документації саме по собі не може свідчити про вчинення позивачем порушення та позбавляти його права формування відповідних вигод.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Крім того, у зв'язку зі здійсненням спірних операцій позивач отримав економічний ефект від подальшого продажу придбаних послуг у вигляді прибутку, що відображено ним у відповідних податкових деклараціях з податку на прибуток у складі доходу за звітний період. При цьому у акті перевірки відповідачем не встановлено завищення задекларованих позивачем сум доходу від реалізації послуг, отриманих від вищевказаних контрагентів та сум зобов'язань з податку на додану вартість, нарахованого в ціні цих послуг, чим по суті визнається надання таких послуг.

Позивачем також було надано листи ТОВ Сав Дістрибьюшн та складені ним аналітичні звіти, у яких вказано про позитивний стан та динаміку продажу товарів на умовах рекламних акцій, проведених в магазинах ТОВ Сав Дістрибьюшн за наслідками отриманих послуг від ТОВ РА Твіст , деталізовано обсяги продаж товарів, що приймали участь у рекламних акціях тощо.

Відповідачем, у свою чергу, не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ РА Твіст розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Посилання контролюючого органу на результати контрольних заходів (акти про неможливість проведення зустрічних звірок, акти перевірок, довідки про проведення зустрічних звірок) щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо заниження позивачем суми доходів на суму грошових коштів, яка отримана від ТОВ Сав Дістрибьюшн в якості безповоротної фінансової допомоги, встановлено, що взаємовідносини ТОВ РА Твіст із ТОВ Сав Дістрибьюшн здійснювалися на підставі договору про надання рекламних послуг від 29.12.2012 №2912-01, відповідно до умов якого ТОВ РА Твіст (виконавець) зобов'язувався за дорученням ТОВ Сав Дістрибьюшн (замовник) виконувати роботи та надавати рекламні послуги, а замовник прийняти та оплатити надані послуги.

На виконання умов вказаного договору, у періоді, що перевірявся, між ТОВ РА Твіст на адресу ТОВ Сав Дістрибьюшн складено акти виконаних робіт та податкові накладні Розрахунки між сторонами проводилися в безготівковій формі. Номенклатура послуг: розміщення реклами в мережі інтернет для ТМ Фокстрот техніка для дому ; друк та розповсюдження рекламної поліграфічної продукції для ТМ Фокстрот техніка для дому ; організація та проведення рекламного заходу для ТМ Фокстрот техніка для дому тощо.

Відповідно до складеного між ТОВ Сав Дістрибьюшн та ТОВ РА Твіст актом звірки взаєморозрахунків по договору про надання послуг №2912- 01 від 29.12.2012 станом на 31.12.2014 рахувалась дебіторська заборгованість ТОВ Сав Дістрибьюшн перед позивачем на суму 178993733,33 грн. (з урахуванням податку на додану вартість в сумі 29744477,28 грн.).

Документальним підтвердженням надання ТОВ РА Твіст послуг по договору від 29.12.2012 №2912-01 є наявні в матеріалах справи: акти прийому-передачі рекламних матеріалів; медіа плани проведення відео інформаційної компанії; довідки про розміщення рекламних матеріалів; звіти до актів наданих послуг із деталізацією змісту та обсягу таких послуг; фотофіксація здійснення рекламних компаній та розповсюдження рекламних матеріалів; акти звірки взаєморозрахунків; бухгалтерські довідки; листи ТОВ "Сав Дістрибьюшн", у яких останнє підтверджує факт надання позивачем послуг за вказаним договором, а також наводить обґрунтування необхідності придбання ним таких послуг, додаючи відповідні докази на підтвердження цього, тощо.

Разом з тим, встановлено, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що ТОВ РА Твіст отримувало від ТОВ Сав Дістрибьюшн суми безповоротної фінансової допомоги, зокрема у вигляді суми коштів згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, або у вигляді суми безнадійної заборгованості, або основної суми кредиту або депозиту, що надані без встановлення строків повернення такої основної суми.

При цьому,відповідачем не наведено, якій саме ознаці безповоротної фінансової допомоги відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України відповідають кошти, отримані позивачем від ТОВ Сав Дістрибьюшн .

Натомість зібрані у справі докази вказують, що кошти надійшли на рахунок позивача за виконану позивачем роботу та надані рекламні послуги, доводи відповідача про відсутність реального здійснення таких господарських операцій щодо виконання робіт/надання послуг на адресу ТОВ Сав Дістрибьюшн нормативно та документально не підтверджуються.

Крім того, згідно залучених до матеріалів справи банківських виписок станом на 31.12.2014 ТОВ Сав Дістрибьюшн сплачено ТОВ РА Твіст часткову вартість отриманих послуг у розмірі 870466863,68 грн., а тому доводи відповідача про отримання позивачем від ТОВ Сав Дістрибьюшн безповоротної фінансової допомоги є безпідставними та не підтверджуються належними доказами.

При цьому, будь яких порушень з приводу правильності відображення позивачем доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по господарським операціям з продажу робіт/послуг ТОВ Сав Дістрибьюшн в акті перевірки не встановлено.

Також не заслуговує на увагу й посилання контролюючого органу на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2013, відповідно до якого ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (пособництво у створенні ряду фіктивних підприємств, у тому числі і ТОВ Старксервіс ).

Разом з тим, згідно залученого судом до матеріалів справи вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2013 по кримінальній справі №761/22932/13-к затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та ОСОБА_3; визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, відповідачем не заперечувалось, що всі первинні документи, що укладалися між ТОВ Старксервіс та позивачем за спірними операціями, з боку ТОВ Старксервіс підписані його керівником ОСОБА_4, який приступив до виконання обов'язків директора з 04.12.2012, тобто зовсім іншою особою.

До того ж, у згаданому вироку Шевченківського районного суду міста Києва не встановлено, що ТОВ Старксервіс не мало взаємовідносин з ТОВ РА Твіст , не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ Старксервіс по взаємовідносинам із ТОВ "РА "Твіст" та не досліджено доказів на підтвердження таких обставин.

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування ним податкового обліку.

Крім того, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, представник відповідача погодився, що вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2013 по кримінальній справі №761/22932/13-к не стосується ГОВ Старксервіс та його посадових осіб, а тому посилання на зазначений вирок в акті перевірки та в запереченнях відповідача помилкове та безпідставне.

Відповідно до довідки Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справи України №0481298, станом на 15.02.2017 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Сміла, на території України до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що доводи, викладені в акті перевірки про отримання ТОВ РА Твіст безповоротної фінансової допомоги, про заниження позивачем доходів по операціях із ТОВ Сав Дістрибьюшн є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за даним епізодом порушення - протиправним.

Отже, оцінюючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у даній справі та зібрані докази, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду