Постанова

від 21.08.2018 по справі 365/39/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/39/18 Головуючий у І інстанції Хижний Р. В. Провадження № 22-ц/780/3434/18 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв В. О. Категорія 38 21.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Богдан І.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 29 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - Сьома Київська державна нотаріальна контора, Згурівська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - Сьома Київська державна нотаріальна контора, Згурівська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом та просила визнати за нею право власності на: житловий будинок № 12, загальною площею 85,2 кв.м, житловою площею 28,5 кв.м та господарські будівлі та споруди: ганок площею 5,6 кв.м, навіс площею 40,0 кв.м, погріб з шиєю площею 22,8 кв.м, гараж площею 26,1 кв.м., літню кухню площею 16,1 кв.м, сарай площею 29,5 кв.м., сарай площею 14,9 кв.м.; вбиральню площею 1,1 кв.м., колодязь, колонку, огорожу, ворота з хвірткою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; - земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована за адресою: село Вільне, Згурівський район, Київська область, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1; - земельну ділянку площею 0,6602 га, що розташована за адресою: село Вільне, Згурівський район, Київська область, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2; - земельну ділянку площею 2,7854 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 звернулася до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Інших спадкоємців у померлого немає. Постановою державного нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки та житловий будинок, що належали померлій ОСОБА_5, спадкоємцем якої був батько позивача. Підставою для такої відмови стало те, що після смерті ОСОБА_5 було заведено спадкову справу, яка містить заяву ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом. ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом подачі заяви, однак свідоцтво про право на спадщину не отримав. Нотаріус не може визначити склад спадкового майна та відповідну частку померлого, на яку претендує спадкоємець. Позивач зазначає, що її батько у встановлений законом строк подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, а, отже, отримав у спадщину земельні ділянки площею 0,2500 га, площею 0,6602 га, площею 2,7854 га, які розташовані на території Згурівського району Київської області та житловий будинок АДРЕСА_1. Вказаний будинок належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, а земельні ділянки - на підставі державних актів. Позивач зазначає, що вона, як єдиний спадкоємець після смерті батька, має право на зазначене майно. Вартість вказаного спадкового майна становить 699 606 грн. Відповідач ОСОБА_2 отримав у спадщину земельну ділянку площею 2,5545 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вартість земельної ділянки, успадкованої відповідачем, становить 395 692 грн. Оскільки вартість земельної ділянки, отриманої ОСОБА_2 значно вища, за розмір обов'язкової частки у спадщині, відповідач повністю отримав обов'язкову частку за рахунок майна за заповітом. Отже, відповідач не має спадкових прав на інше спадкове майно.

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом та просив визнати за ним право власності на: ? частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1; ? частину земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована по АДРЕСА_1; ? частину земельної ділянки площею 0,6602 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована по АДРЕСА_1; ? частину земельної ділянки площею 2,7854 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_2 ОСОБА_5. Відповідач успадкував земельну ділянку площею 2,5545 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області. ОСОБА_2 має право на обов'язкову частку у спадщині майна, не охопленого заповітом, оскільки на момент смерті матері являвся інвалідом ІІ групи, тобто непрацездатною особою. ОСОБА_2 не міг отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок та земельні ділянки, оскільки правовстановлюючі документи знаходяться у іншого спадкоємця майна померлої ОСОБА_4, з яким відповідач мав оформити документи у нотаріуса. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. У своїй позовній заяві ОСОБА_3 посилається на частину 2 ст. 1241 ЦК України. Однак, вказана частина статті розрахована на випадки судового розгляду спору з приводу зменшення обов'язкової частки у спадщині. Заповітом, який було складено ОСОБА_5 на користь своїх синів, чітко розмежовано спадщину, яка їм заповідалася. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину вартість спадкового майна, яке було отримано ОСОБА_2 за заповітом, становить 79 084 грн. 14 коп., а не як стверджує ОСОБА_3 у розмірі 395 692 грн. Позивач має право успадкувати лише ту частину майна, яке належало або могло належати її померлому батьку. На даний час правовстановлюючі документи на спадкове майно знаходяться у позивача. На державному акті серії НОМЕР_4 від 05 серпня 2005 року містяться незастережені виправлення. Вказані обставини не дають ОСОБА_2 отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на обов'язкову частку спадкового майна померлої матері.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 29 травня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що він являється спадкоємцем майна померлої матері за заповітом на земельну ділянку площею 2,5545 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новоолександрівської сільської ради Згурівського району. У заповіті чітко розмежована спадщина, яка заповідалася відповідачу та ОСОБА_4. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 04 липня 2017 року вартість спадкового майна, яке було отримано відповідачем за заповітом згідно розрахунку нормативної грошової оцінки земельних часток (паїв) становить 79 084 грн. 14 коп. ОСОБА_2 має право на обов'язкову частку у спадщині не охопленого заповітом майна, оскільки на момент смерті матері був непрацездатною особою. Право на обов'язкову частку в спадщині не залежить від змісту заповіту. ОСОБА_3 має право успадкувати лише ту частину майна, яка належала її батьку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що при визначенні розміру обов'язкової частки у спадщині враховується весь склад спадщини. ОСОБА_2 не враховує до складу спадщини отриману ним за заповітом його земельну ділянку. Вартість всього спадкового майна, переліченого у заповіті ОСОБА_5, становить 1 095 298 грн. Розмір обов'язкової частки ? становить 273 824 грн. 50 коп. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість, зокрема, інших речей та майнових прав, які перейшли до особи як спадкоємця. Вартість отриманої відповідачем за заповітом земельної ділянки становить 395 692 грн., що є значно вищою за розмір обов'язкової частки у спадщині. Посилання відповідача на нормативну грошову оцінку паю є безпідставним, оскільки для визначення вартості спадкового майна застосовується експертна грошова оцінка. ОСОБА_2 реалізував у досудовому порядку своє право на спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку. Такі пояснення також містяться у відзиві ОСОБА_3 на зустрічну позовну заяву.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 09 серпня 1975 року, свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 від 01 вересня 2001 року, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 від 30 червня 2012 року (а.с.12-14, Т.1).

ОСОБА_4 є сином ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 (а.с.15, Т.1).

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 (а.с.49, Т.2).

07 грудня 2005 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла: ОСОБА_4 належний їй будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1, земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, на якій цей будинок розташований, та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7854 га, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради і належить ОСОБА_5 на підставі державного акту серії НОМЕР_4, виданого Згурівською районною державною адміністрацією 05 серпня 2005 року, кадастровий номер НОМЕР_3;

ОСОБА_2 - право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ Новоолександрівське , розміром 2,48 га, яка належить ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_10, виданого 18 жовтня 2000 року Згурівською районною державною адміністрацією або земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка виділена їй на підставі цього права (а.с.21, Т.1).

Розпорядженням Згурівської районної державної адміністрації Київської області № 491 від 26 червня 2006 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку власників сертифікатів на земельну частку (пай) в межах Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області. Згідно додатку до розпорядження ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі 2,5545 га (а.с.58-59, Т.2).

Згідно довідки Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області № 02-40-21 від 22 січня 2018 року будинок, розташований в с. Вільне, Згурівського району Київської області, належав на праві власності ОСОБА_5 та дійсно знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.27, Т.1).

ОСОБА_5 являлася власником вказаного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 лютого 1989 року (а.с.44, Т.2).

ОСОБА_5 була власником земельних ділянок:

1.площею 0,2500 га, що розташована за адресою: село Вільне, Згурівський район, Київська область, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11, виданим 10 травня 2006 року та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.33, 39, Т.1);

2.площею 0,6602 га, що розташована за адресою: село Вільне, Згурівський район, Київська область, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, що підтверджується державним актом на право на земельну ділянку серії НОМЕР_12, виданим 10 травня 2006 року та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.44, 50, Т.1);

3.площею 2,7854 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3, що підтверджується державним актом на право на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданим 05 серпня 2005 року та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.55, 61, Т.1);

4.площею 2,5545 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_13, що підтверджується державним актом на право на земельну ділянку серії НОМЕР_14, виданим 14 березня 2007 року та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.53-54, Т.2).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_15 від 25 травня 2016 року (а.с.19, Т.1).

03 червня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Згурівської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.36, Т.2).

08 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Згурівської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.47, Т.2).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_16 від ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.16, Т.1).

04 липня 2017 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5545 га, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області, і яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_14, виданого на підставі розпорядження Згурівської районної державної адміністрації від 26 червня 2006 року № 491, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 14 березня 2007 року за № 01:07:027:00003, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_13 (а.с.118, Т.2).

Постановою державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори Гасс В.Ю. від 21 грудня 2017 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки та житловий будинок, що належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, спадкоємцем якої був син ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, який спадщину фактично прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Підставою такої відмови стало те, що ОСОБА_2, який має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5, не отримував свідоцтво про право на спадщину, а тому нотаріус не може визначити склад спадкового майна та відповідну частку померлого, на яку претендує спадкоємець. Крім того, у державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_17, виданим Згурівським райвідділом земельних ресурсів, допущена помилка у прізвищі померлої та виправлена з порушенням вимог чинного законодавства (а.с.9, Т.1).

Згідно висновку про вартість об'єкту оцінки майна від 12 січня 2018 року:

-ринкова вартість земельної ділянки площею 0,2500 га, що розташована за адресою: село Вільне, Згурівський район, Київська область, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, складає 86 125 грн. (а.с.76, Т.1);

-ринкова вартість земельної ділянки площею 0,6602 га, що розташована за адресою: село Вільне, Згурівський район, Київська область, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, складає 172 708 грн. (а.с.93, Т. 1);

-ринкова вартість земельної ділянки площею 2,7854 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3, складає 424 773 грн. (а.с.110, Т.1).

Згідно звіту про незалежну оцінку майна від 12 січня 2018 року вартість домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 16 000 грн. (а.с.147, Т.1).

Згідно висновку про вартість об'єкту оцінки майна від 17 січня 2018 року ринкова вартість земельної ділянки площею 2,5545 га, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_13, складає 395 692 грн. (а.с.127, Т.1).

Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції керувався вимогами статей 80, 116, 120, 126, 131, 152 ЗК України, статей 328, 1217, 1218, 1223, 1225, 1241, 1261, 1269 ЦК України.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_3 вказує на те, що їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки та житловий будинок, що належали померлій ОСОБА_5, спадкоємцем якої був її батько ОСОБА_4. Позивач зазначає, що вона як єдиний спадкоємець після смерті батька, має право на зазначене майно.

Апеляційний суд вважає, що позивач має право на спадщину, яку за життя не оформив її батько ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця , у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, що за життя спадкодавець ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла своїм синам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 належне їй майно. Після смерті спадкодавця у встановлені закони строки спадкоємці звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини. Однак, ОСОБА_4 не отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказане спадкове майно.

ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом після смерті батька у зв'язку з тим, що після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом подачі заяви, однак, свідоцтво про право на спадщину не отримав. Нотаріус не може визначити склад спадкового майна та відповідну частку померлого, на яку претендує спадкоємець.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

На момент смерті батьку позивача належало право на спадкування майна, яке йому заповіла спадкодавець ОСОБА_5. ОСОБА_4 прийняв спадщину шляхом подання до нотаріальної контори заяви, однак, не встиг її оформити. За таких обставин, ОСОБА_3 має право на спадкування майна, яке належало на момент смерті її батьку ОСОБА_4.

У заповіті ОСОБА_5 заповіла ОСОБА_4 належний їй будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1, земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, на якій цей будинок розташований, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7854 га.

Належність вказаного нерухомого майна спадкодавцю ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, довідкою Новоолександрівської сільської ради Згурівського району Київської області, державними актами на право власності на землю та витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

За таких обставин, суд першої інстанції, задовольняючи первісний позов, дійшов вірного висновку про визнання за ОСОБА_3 права власності на спадкове майно після смерті її батька ОСОБА_4.

Відповідач ОСОБА_2 заперечує проти позову ОСОБА_3 та вважає, що вона має право претендувати лише на частину майна після смерті батька ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_2 подав зустрічний позов, в якому зазначає, що він є спадкоємцем на обов'язкову частку у спадщині майна, не охопленого заповітом, оскільки на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 був інвалідом ІІ групи, тобто непрацездатною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

У рішенні Конституційного Суду України від 11 лютого 2014 року (справа N 1-1/2014) розкривається зміст поняття повнолітні непрацездатні діти , що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 Кодексу щодо права на обов'язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 Сімейного кодексу, який відносить до категорії непрацездатні інвалідів I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття непрацездатний .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5. Згідно посвідчення серії НОМЕР_18 відповідач є інвалідом ІІ групи. За життя остання склала заповіт, яким заповіла відповідачу право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ Новоолександрівське , розміром 2,48 га, яка належить ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) або земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка виділена їй на підставі цього права. Розпорядженням Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 26 червня 2006 року було затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку власників сертифікатів на земельну частку (пай) в межах Новоолександрівської сільської ради та надано ОСОБА_5 у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі 2,5545 га. Відповідач ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку.

Відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України до обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

Згідно висновків про вартість об'єкту оцінки майна від 12 січня 2018 року, 17 січня 2018 року та звіту про незалежну оцінку майна від 12 січня 2018 року, загальна ринкова вартість спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5, становить 1 095 298 грн. (86 125+424 773+ 395 692+16 000). Розмір обов'язкової частки ОСОБА_2 у спадковому майні становить ? частину, тобто 273 824 грн. 50 коп. (1 095 298/4).

Згідно висновку про вартість об'єкту оцінки майна від 17 січня 2018 року ринкова вартість земельної ділянки площею 2,5545 га, яку успадкував ОСОБА_2, складає 395 692 грн.

За таких обставин, вартість земельної ділянки, яку успадкував відповідач, є значно вищою від його обов'язкової частки у спадщині, а, отже, він отримав обов'язкову частку у спадщині за рахунок частини спадщини за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 04 липня 2017 року вартість спадкового майна, яке було отримано ним за заповітом згідно розрахунку нормативної грошової оцінки земельних часток (паїв) становить 79 084 грн. 14 коп.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України Про оцінку земель експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.

За таких обставин, для визначення розміру обов'язкової частки у спадщині необхідно встановити вартість спадкового майна, для чого проводиться відповідна експертна оцінка. Нормативна грошова оцінка була застосована у даному випадку лише для визначення розміру державного мита при спадкуванні.

Під час розгляду справи, ОСОБА_2 не довів ту обставину що вартість майна, отриманого ним у спадщину, є меншою, ніж зазначено у висновку про вартість об'єкту оцінки майна від 17 січня 2018 року.

Відповідач зазначає також, що у заповіті чітко розмежована спадщина, яка заповідалася померлою ОСОБА_5.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року роз'яснено судам, що при визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховується, зокрема, увесь склад спадщини.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_2 не позбавлений обов'язкової частки у спадщині після смерті матері ОСОБА_5, а отримав її, звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та оформивши за собою право власності на спадкове майно, вартість якого перевищує обов'язкову частку.

Враховуючи вищезазначене, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а, відтак, вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 29 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повне судове рішення складено 21 серпня 2018 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Сержанюк А.С.