РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
22.08.2018 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Козюренко Р.С.
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства Львівська фабрика паперово-білових виробів БІБЛЬОС про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення 3 200,00 грн. заробітку за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що з працював у відповідача на посаді водія та відповідно до наказу від 11.04.2017 №33-к/а звільнений з роботи, однак видачу трудової книжки затримано з вини відповідача до 10.05.2017, у зв'язку з чим останній зобов'язаний виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, який виходячи з розміру мінімальної заробітної плати в Україні становить 3 200,00 грн. Зазначає, що місяць очікував видачі трудової книжки та протягом цього часу був позбавлений можливості влаштуватися на іншій роботі з названих причин, що завдало моральної шкоди, яку позивач оцінює у 5 000,00 гривень.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, між тим подав заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач відзив не подав, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та дату судового засідання, причини неявки суду не повідомив, що в силу частини першої статті 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення учасників про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
За таких обставин, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, що розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету розгляду для заявника (рішення у справі Писатюк проти України ), відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Перевіривши доводи позовної заяви, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності в межах позовних вимог, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ст.ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається із копії трудової книжки (а.с.6), позивач ОСОБА_2 з 21 червня 2016 року переведений на посаду водія ПАТ Львівська фабрика паперово-білових виробів БІБЛЬОС та був звільнений з посади згідно п.4 ст.40 КЗпП України 11 квітня 2017 року наказом від 11.04.2017 №33 к/а.
Відповідно до листа Головного управління Держпраці у Львівській області від 30.10.2017 №11024/2/15-04 (а.с. 4, 5) під час проведення останнім інспекційного відвідування відповідача 29.09.2017 встановлено, зокрема, що в порушення вимог глави 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58, належно заповнену трудову книжку ОСОБА_2 видано 10.05.2017, про що свідчить відповідний запис у книзі обліку руху трудових книжок.
Вказані обставини відповідач не заперечив, а тому, оскільки в порушення вимог ст. 12 ЦПК України відповідачем не представлено суду жодних доказів на спростування вимог позивача, суд приймає наведені позивачем обставини, як доведені.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
За приписами ч.5 ст.235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ст.48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Позивач заявив вимогу про стягнення 3 200,00 грн. за затримку видачі трудової книжки, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати в Україні.
Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 Про порядок обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на число календарних днів за цей період.
Виходячи з наведених правових норм, та оскільки затримка видачі відповідачем трудової книжки позивачу становить 29 днів (з 11.04.2017 до 10.05.2017), кількість робочих днів в розрахунковому періоді - 17 р.д., кількість робочих днів у лютому 2017 року - 20 р.д., у березні 2017 року - 22 р.д., відтак стягненню підлягає 2 220,37 грн. ((5 485,45 грн. / 42 р.д.) х 17 р.д.).
Відповідно до ст.23 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, із знищенням чи пошкодженням її майна, у душевних стражданнях, які особа перенесла у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої чи членів її сім'ї.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.
Матеріали справи не містять доказів душевних страждань, які позивач переніс у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього.
Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
З наведених міркувань та керуючись ст. 10, 81, 82, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Львівська фабрика паперово-білових виробів БІБЛЬОС (код ЄДРПОУ 02470371, місцезнаходження м. Львів, вул.Японська,7 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 21а, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час за час вимушеного прогулу в сумі 2 220 (Дві тисячі двісті двадцять) гривень 37 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Львівська фабрика паперово-білових виробів БІБЛЬОС на користь держави судовий збір у розмірі 173,30 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Якщо відповідачу, повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, він має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Роз'яснити, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова.
Суддя Р.С. Козюренко
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2018 |
Оприлюднено | 23.08.2018 |
Номер документу | 76023508 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Козюренко Р. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні