Рішення

від 20.08.2018 по справі 908/1049/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/58/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2018 Справа № 908/1049/18

м. Запоріжжя, Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В. , при секретарі Лінчук А.В.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 05.01.2018 р. ;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 17 від 04.09.2017 р.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1049/18

за позовом: Токмацької міської ради (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд. 45)

до відповідача: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)

про визнання недійсним та скасування рішення від 30.03.2018 р. № 8-рщ

СУТЬ СПОРУ:

04.06.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 342 від 31.05.2018 р.) Токмацької міської ради до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2018 р. № 8-рш Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції по справі № 02/01-18.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2018 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1049/18 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2018 р. позовну заяву Токмацької міської ради залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

18.06.2018 р. на адресу суду від Токмацької міської ради надійшла заява (вих. № 351 від 15.06.2018 р.), якою усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.06.2018 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрито провадження у справі № 908/1049/18, якій присвоєно номер провадження 22/58/18, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.07.2018 р.

Ухвалою суду від 05.07.2018 р. підготовче провадження закрите, справа до розгляду по суті призначена на 20.08.2018 р.

У судовому засіданні 20.08.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги, які ґрунтуються на тому, що відповідач в оскаржуваному рішенні дійшов безпідставного висновку про вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій, якими окремим суб'єктам господарювання надаються переваги, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів. Зазначив, що нормативно-правові акти, що регулюють земельні відносини, не встановлюють вимог щодо нарахування орендної плати за земельні ділянки з урахуванням її цільового призначення. Враховуючи зміни у податковому законодавстві, діючи в інтересах територіальної громади м. Токмак, з дотриманням балансу місцевого бюджету, був розроблений відповідний проект регуляторного акту - рішення Про оренду плату за землі несільськогосподарського призначення . Проект рішення оприлюднювався у місцевих засобах масової інформації, а також на офіційному веб-порталі міської ради та у місцевій бібліотеці з зазначенням крайнього терміну подачі пропозицій та зауважень до проекту. Проте, протягом місяця не надійшло жодних пропозицій. Також проект регуляторного акту про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення направлявся до Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. Служба листом від 27.06.2017 р. повідомила міськраду про відсутність пропозицій щодо його вдосконалення згідно з принципами державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. І тільки після цього, 23.08.2017 р. на черговій сесії міськради було прийняте рішення № 2 Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення . Міська рада діяла у межах повноважень та в інтересах територіальної громади. При однаковому виді цільового призначення земель суб'єкти господарювання можуть займатися аналогічними видами діяльності у різних умовах господарювання. Такими умовами можуть бути і віддаленість земельних ділянок, які мають однаковий вид цільового призначення, від центра міста, і вид товару, і розмір та вид будівель торгівлі та інших чинників. Вважає, що суб'єкт господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю продуктовими товарами, та суб'єкт господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю побутовою технікою, не є між собою конкурентами, хоча здійснюють свою господарську діяльність на земельній ділянці однакового цільового призначення. У рішення міськради ставки визначені для всіх суб'єктів господарювання, які займаються тим чи іншим видом господарської діяльності, а не для окремого суб'єкта господарювання з визначеного виду господарської діяльності. В оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції стала заява ТОВ Токмацька феросплавна компанія , і у цей же час, без відповідних заяв, вирішується питання про порушення прав інших суб'єктів господарювання міста Токмак. Позивач вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини у справі № 02/01-18, які мають значення, та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а також вийшов за межі своїх повноважень, самостійно, без правової підстави визначивши, що нарахування орендної плати за земельні ділянки при укладенні договорів оренди повинно здійснюватися з урахуванням цільового призначення земельної ділянки. Позов обґрунтований ст.ст. 10, 16, 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , абз. 7 ч. 2 ст. 15, ст.ст. 36, 59, 60 Закону України Про захист економічної конкуренції , ст.ст. 12, 93, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 288, 289 Податкового кодексу України, ст.ст. 13, 21 Закону України Про оренду землі , Конституцією України.

04.07.2018 р. від відповідача надійшов письмовий відзив. Вважає позовну заяву необґрунтованою. Зазначив, що 06.11.2017 р. до Відділення надійшла заява ТОВ Токмацька феросплавна компанія щодо можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ради, якою рішенням від 23.08.2017 р. № 2 затверджено відсоткову ставку у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі, призначеної для розташування експериментального цеху, адміністративних будівель та будівництва цеху по виробництву феросилікомарганцю. За результатами розгляду матеріалів, наданих ТОВ Токмацька феросплавна компанія та радою, у діях ради виявлені ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які полягають у встановленні рішенням від 23.08.2017 р. № 2 різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками однакового цільового (функціонального) призначення. Рада, затвердивши орендну ставку у меншому розмірі одним суб'єктам господарювання, порівняно з іншими, створила їм кращі умови господарювання, порівняно з конкурентами - іншими учасниками ринку у м. Токмаку, які використовують земельну ділянку за однаковим цільовим призначенням. Відділення в рішенні № 8-рш жодним чином не зазначає, що Токмацька міська рада діяла поза межами повноважень. Предметом дослідження Відділення було невідповідність процедури прийняття рішення Токмацькою міською радою, а саме рішення органу місцевого самоврядування як суб'єкта владних повноважень на відповідність нормам законодавства про захист економічної конкуренції. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

У письмовій відповіді на відзив, яка надійшла до суду 23.07.2018 р., позивач зазначив, що Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, визначено порядок обчислення розміру орендної плати, а не порядок встановлення ставок орендної плати. Ставка є лише однією з складових, що визначає розмір орендної плати. Вважає, що відповідач помилково ототожнює два різних поняття: розмір орендної плати та орендна ставка , яка визначається у відсотках до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, встановлення якої є беззаперечним правом органу місцевого самоврядування. Просив задовольнити позов повністю.

07.08.2018 р. від відповідача надійшло письмове заперечення на відповідь на відзив. Зазначив, що ані в рішенні № 8-рш, ані у відзиві не зазначено про тотожність понять розмір орендної плати та орендна ставка . Однією з складових, що визначає розмір орендної плати є орендна ставка, яка визначається у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що не заперечує позивач. Позивач також підтвердив, що цільове призначення земельної ділянки дійсно враховується при визначенні кінцевого розміру орендної плати. Під час розгляду конкурентної справи Відділенням встановлено, та це не спростовано позивачем, що рішенням № 2 від 23.08.2017 р. при однаковому виду цільового призначення земель, рада встановила різні розміри ставок від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Суб'єкти господарювання, які здійснюють аналогічні види діяльності та використовують ділянки за однаковим видом цільового призначення є конкурентами. Шляхом застосування Радою різних відсоткових ставок від нормативної грошової оцінки при визначення розмірів орендної плати за землі однакового виду цільового призначення, може мати негативний вплив на конкуренцію та спотворювати її. Також зазначено, що Токмацька міська рада листом від 24.07.2018 р. № 2167/21-35 надіслала на погодження до Відділення, у відповідності до ст. 20 Закону України Про Антимонопольний комітет України , проект рішення міської ради Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення . Пунктом 4 рішення пропонується визнати таким, що втратило чинність рішення Токмацької міської ради від 23.08.2017 р. № 2. Відділенням була направлена до Токмацької міської ради вимога від 03.08.2018 р. для надання Радою пояснень та додаткової інформації стосовно окремих пунктів проекту рішення. У задоволенні позову відповідач просив відмовити повністю.

У судовому засіданні 20.08.2018 р. представник відповідача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які були додані до письмового заперечення на відповідь на відзив (вих. № 58-02/07-1504 від 03.08.2018 р.). Клопотання обґрунтовано тим, що дані докази не могли бути подані відповідачем до закінчення підготовчого провадження, оскільки були отримані відповідачем лише 26.07.2018 р., тобто після закриття підготовчого провадження у справі.

Представник позивача не заперечив проти долучення до матеріалів справи доказів.

Відповідно до приписів ч. 8 ст. 80 ГПК України, враховуючи, що відповідачем обґрунтовано неможливість подання доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, клопотання відповідача судом задоволено.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Токмацька феросплавна компанія звернулося до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) з заявою від 02.11.2017 р. про порушення Токмацькою міською радою законодавства про захист економічної конкуренції.

Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України направило Токмацькій міській раді Запорізької області вимоги від 15.11.2017 р. про надання відповідної інформації.

Листами від 24.11.2017 р. Виконавчим комітетом Токмацької міської ради направлено відповідачу запитувану інформацію.

Розпорядженням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.01.2018 р. № 2-р, справа № 02/01-18, постановлено розпочати розгляд справи за ознаками вчинення Токмацькою міською радою Запорізької області порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом третім статті 50, абзацом 7 частини другої статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, якими окремим суб'єктам господарювання надаються переваги, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції в м. Токмак на ринках.

Про початок розгляду справи № 02/01-18 позивач був повідомлений листом від 29.01.2018 р. Листом від 15.03.2018 р. Відділення повідомило позивача про попередні висновки по справі № 02/01-18. Виконавчий комітет Токмацької міської ради подав письмове заперечення від 26.03.2018 р. на подання.

30.03.2018 р. за результатами розгляду матеріалів справи № 02/01-18 адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 8-рш Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції , яким визнано дії Токмацької міської ради Запорізької області, які полягають у встановленні рішенням від 23.08.2017 р. № 2 Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками однакового виду цільового призначення, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом третім статті 50, абзацом 7 частини другої статті 15 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, якими окремим суб'єктам господарювання надаються переваги, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції в м. Токмак на ринках (пункт 1). Зобов'язано Токмацьку міську раду Запорізької області припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 рішення, шляхом приведення відсоткових ставок орендної плати на земельні ділянки однакового виду цільового призначення суб'єктам господарювання до однакового рівня (пункт 2).

03.04.2018 р. листом за вих. № 58-02/638 відповідачем було надіслано дане рішення на адресу позивача, та отримане останнім 04.04.2018 р. відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Підставою прийняття адміністративною колегією Запорізького обласного тервідділення АМК України зазначеного рішення було встановлення, що рішенням Токмацької міської ради № 2 від 23.08.2017 р., при однаковому виді цільового призначення земель, рада встановила різні розміри ставок від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У рішенні адміністративної колегії зазначено, що шляхом застосування радою різних відсоткових ставок від нормативної грошової оцінки при визначенні розмірів орендної плати за землі однакового виду цільового призначення, може мати негативний вплив на конкуренцію та спотворювати її. Рада, затвердивши ставку у меншому розмірі (3%) суб'єктам господарювання при наданні земельних ділянок для обслуговування будівель комунальної власності, поліграфічної промисловості, ніж при наданні земельних ділянок для будівель комерційних (6%), створила їм кращі умови господарювання, порівняно з конкурентами - іншими учасниками ринку у м. Токмаку, які використовують земельну ділянку за однаковим цільовим призначенням. За таких умов, ущемляються інтереси орендарів, які сплачують більшу орендну плату, порівняно з іншими орендарями, за використання землі за однаковим цільовим призначенням.

Відповідно до статті 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

У п. 5 ч. 5 ст. 14 даного Закону визначено, що адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення; проводити дослідження ринку.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як зазначалося вище, оскаржуване рішення № 8-рш було отримано позивачем 04.04.2018 р. Згідно зі штампом на поштовому конверті, позивач направив позовну заяву до господарського суду 01.06.2018 р. Таким чином, позивачем не пропущений строк на оскарження рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 8-рш від 30.03.2018 р.

Як встановлено судом, рішенням 38 сесії 7 скликання Токмацької міської ради від 23.08.2017 р. № 2 Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення затверджено відсоткові ставки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розрахунку орендної плати за землі несільськогосподарського призначення в м. Токмак згідно додатку № 1 (пункт 1). Визнано таким, що втратило чинність рішення Токмацької міської ради Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення від 19.06.2014 р. № 3 (пункт 3).

Із змісту вказаного рішення вбачається, що радою для розрахунку орендної плати були затверджені різні відсоткові ставки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок однакового виду цільового призначення.

Зокрема, ставки орендної плати:

- за землі житлової та громадської забудови (п. 2): землі комерційного користування (п. 2.3): для обслуговування будівель торгівлі (п. 2.3.2): магазини, торгові дома, торгівельно-побутові комплекси - 4%, кіоски, павільйони, торгівельні майданчики - 8%, оптова торгівля, оптові бази - 7%;

- за землі промисловості (п. 3): для обслуговування будівель поліграфічної промисловості (п. 3.1.1): комерційна - 6%, комунальна - 3%, для обслуговування будівель виробництва машинобудівництва, металургійної промисловості та обробки металів (крім виробництва феросілікомарганцю) (п. 3.1.5) - 3%, для обслуговування будівель виробництва феросплавів та збагачення марганцевої руди (п. 3.1.6) - 12%, для обслуговування будівель по переробці/утилізації твердих побутових відходів (п. 3.1.9) - 3%;

- за землі транспорту, зв'язку, енергетики, технічної інфраструктури (п. 4): для обслуговування будівель і споруд об'єктів транспорту (п. 4.1) - 3,5%, для обслуговування об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (п. 4.2) - 3%, із них: для об'єктів передачі електричної енергії - 7%, для обслуговування будівель та споруд об'єктів телебачення та радіомовлення (п. 4.4) - 7%, для обслуговування об'єктів водопостачання, каналізації, теплопостачання (п. 4.6) - 3%.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За приписами ч. 1 ст. 116 даного Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Однією з істотних умов договору оренди землі, відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі , є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 даного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно з п.п. 228.1, 288.4.- 288.5.2. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 р. № 489, нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1. Відповідно до даної формули, при розрахунку нормативної грошової оцінки враховуються, зокрема, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 . Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 1.3, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Частиною 3 ст. 23 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно ст. 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Господарського кодексу України органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.

За положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України Про захист економічної конкуренції суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 вказаного Закону антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Згідно з абзацем 7 частини 2 даної статті антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю визнаються: надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Згідно інформації (від 24.11.2017 р. вих. № 23/5/22-39), наданої позивачем на вимогу відповідача, протягом 2016-2017 р.р. суб'єктам господарювання були надані в оренду (42 договори оренди) земельні ділянки, зокрема, з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. За даними договорами оренди ставки орендної плати від нормативної грошової оцінки землі складають: 4% (для обслуговування, функціонування крамниці), 7 % (для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком), 8% (для обслуговування кіоску, кіоску з літнім майданчиком, для розташування павільйону про продажу продтоварів).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Як зазначалося судом вище, рішенням Токмацької міської ради від 23.08.2017 р. № 2 встановлені різні розміри орендних ставок від нормативної грошової оцінки земельних ділянок при однаковому виді цільового призначення земель. Зі змісту даного рішення вбачається, що позивач завідомо заклав можливість встановлення різних розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності одного цільового призначення, виходячи з того, яка діяльність здійснюється суб'єктом господарювання, з якою метою буде використовуватися орендуєма земельна ділянка.

Таким чином, Токмацька міська рада, затвердивши рішенням від 23.08.2017 р. № 2 за використовання земельної ділянки за однаковим цільовим призначенням орендну ставку у меншому розмірі одним суб'єктам господарювання, порівняно з іншими, створила їм кращі умови господарювання, порівняно з конкурентами - іншими учасниками ринку у м. Токмаку.

Доводи позивача про те, що приймаючи рішення № 2 від 23.08.2017 р., якими встановлювалися різні орендні ставки, позивач враховував віддаленість земельних ділянок від центра міста, розмір та вид будівель торгівлі, не заслуговують на увагу, оскільки всі ці критерії враховуються при грошовій оцінці землі, що надається в оренду. Тобто, при визначенні орендної плати з однаковим цільовим призначенням землі для різних орендарів необхідно встановлювати однакові відсотки від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок.

Податковим кодексом України встановлений розмір орендної плати від 3% до 12% від нормативної грошової оцінки землі, відповідно, у органу місцевого самоврядування є можливість, враховуючи конкретне цільове призначення земельних ділянок, встановлювати конкретні розміри відсотків від нормативної грошової оцінки. Нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати.

Посилання позивача на відсутність пропозицій Державної регуляторної служби України щодо удосконалення проекту рішення міської ради Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення , відсутності пропозицій та зауважень з боку інших суб'єктів не спростовує висновків суду.

Суд відзначає, що Земельний кодекс України, Закони України Про оренду землі , Про місцеве самоврядування в Україні не передбачають застосування органами місцевого самоврядування різних умов щодо суб'єктів господарювання (зокрема, з огляду на вид господарської діяльності) при наданні в оренду земельних ділянок.

Згідно з статтею 59 Закону Про захист економічної конкуренції підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Позивачем не доведено та не обґрунтовано належними доказами наявності підстав, з якими закон пов'язує визнання недійсним рішення органів Антимонопольного комітету України, невідповідність спірного рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України нормам чинного законодавства, неправильне застосування останнім норм матеріального права. Відділенням проведено аналіз відповідності рішення Токмацької міської ради від 23.08.2017 р. № 2 саме вимогам про захист економічної конкуренції, зокрема, абзацу 7 ч. 2 ст. 15 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2018 р. № 8-рш Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції по справі № 02/01-18, а тому у позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Токмацької міської ради до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2018 р. № 8-рш відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 серпня 2018 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко