Постанова

від 05.12.2018 по справі 908/1049/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018 Справа № 908/1049/18

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Солодухін М.В., довіреність №9 від 30.10.2018, представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Токмацької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2018 у справі №908/1049/18 (суддя Ярешко О.В.; рішення ухвалене о 14:58 год. у місті Запоріжжя, повне рішення складено 22.08.2018).

за позовом Токмацької міської ради, м.Токмак, Запорізька область

до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Запоріжжя

про визнання недійсним та скасування рішення від 30.03.2018 №8-рш

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Токмацька міська рада (позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення від 30.03.2018 №8-рш.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги посиланням на те відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини у справі №02/01-18, які мають значення та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а також вийшов за межі своїх повноважень, самостійно без правової підстави визначивши, що нарахування орендної плати за земельні ділянки при укладенні договорів оренди повинно здійснюватись з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.08.2018 у справі №908/1049/18 (суддя Ярешко О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Означене рішення місцевого господарського суду вмотивоване тим, що позивачем не доведено та не обґрунтовано належними доказами наявності підстав, з якими закон пов'язує визнання недійсним рішення органів Антимонопольного комітету України, невідповідність спірного рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України нормам чинного законодавства, неправильне застосування останнім норм матеріального права, оскільки відповідачем проведено аналіз відповідності рішення Токмацької міської ради від 23.08.2018 №2 саме вимогам про захист економічної конкуренції, зокрема, абзацу 7 частини 2 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Не погодившись з означеним рішенням суду першої інстанції, Токмацька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що Господарський суд Запорізької області ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2018 у справі №908/1049/18 та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що Антимонопольний комітет, приймаючи рішення про зобов'язання Токмацької міської ради щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом приведення відсоткових ставок орендної плати на земельні ділянки однакового виду цільового призначення суб'єктам господарювання до однакового рівня не вказав жодної обґрунтованої норми матеріального права, яка б врегульовувала це питання та зобов'язувала Токмацьку міську раду встановлювати однакові відсоткові ставки орендної плати на земельні ділянки однакового виду цільового призначення. Позивач вказує, що суд першої інстанції не врахував позицію Токмацької міської ради щодо пункту 10 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220, яким передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії. Цим пунктом визначено саме порядок обчислення розміру орендної плати, а не порядок встановлення ставок орендної плати. Крім того позивач вважає, що відповідач помилково ототожнює два різних поняття "розмір орендної плати", який визначається в гривнях та дійсно обчислюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, із "орендною ставкою", яка визначається у відсотках до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, встановлення якої є беззаперечним правом органу місцевого самоврядування.

Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у своєму відзиві вважає апеляційну скаргу позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач вказує, що відповідно до пункту 9 Договору оренди землі №502 від 04.01.2011 орендна плата вноситься ТОВ "Токмацька феросплавна компанія" у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно з рішенням Токмацької міської ради від 23.08.2017 № 2 до товариства буде застосована відсоткова ставка у розмірі більшому, ніж іншим потенційним користувачам/власникам земельних ділянок. На думку відповідача рада, затвердивши ставку у меншому розмірі (3%) суб'єктам господарювання при наданні земельних ділянок для обслуговування будівель комунальної власності поліграфічної промисловості, ніж при наданні земельних ділянок для будівель комерційних (6%), створила їм кращі умови господарювання, порівняно з конкурентами - іншими учасниками ринку у м. Токмаку, які використовують земельну ділянку за однаковим цільовим призначенням. Чинним законодавством України не передбачено встановлювати різні ставки за оренду земельних ділянок з однаковим цільовим призначенням. Відповідач вказує на те, що ні Конституція України, ні закони України не допускають необмеженої дискреції під час прийняття сільських, селищних та міських рад рішень, а прямо встановлюють обов'язок керуватися законами, діяти обґрунтовано та об'єктивно під час здійснення владних повноважень.

Представник позивача в судове засідання 05.12.2018 не з'явився. Враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду даної справи Центральним апеляційним господарським судом, але не повідомив суд про причини неявки свого представника, а неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача (апелянта) за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.12.2018 представник відповідача заперечував на задоволення апеляційної скарги позивача з підстав, наведених у відзиві на скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, який приймав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.

Між Токмацькою міською радою (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Токмацька феросплавна компанія" (Орендар) був укладений договір оренди землі 04.01.2011 за №502 (далі - Договір) (а.с.54-60).

За пунктом 1 та 2 Договору Орендодавець надав на підставі рішення 5 сесії 6 скликання Токмацької міської ради від 22.12.2010 №25, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться у м. Токмак, вул. Куйбишева, 59А, кадастровий №2311000000:01:043:0090. В оренду передана земельна ділянка загальною площею 19,1559 га.

Відповідно до пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельною ділянки становила 13656241 грн. 11 коп. (71,29 грн./кв.м).

Пунктами 9, 10 Договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 5,0 відсотків від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що складає 682812 грн.06 коп. в рік. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно пунктів 14, 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для розташування експериментального цеху, адміністративних будівель та будівництва цеху по виробництву феросілікомарганцю. Цільове призначення земельної ділянки, згідно з УКФВЗ:1.10.5.Підприємства інші промисловості.

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у м. Токмак Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.10.2011 за №231100004000081(а.с.55-57).

Земельна ділянка передана Орендарю за актом приймання-передачі земельної ділянки від 04.01.2011.

25.06.2014 сторонами Договору за №12 була укладена додаткова угода, якою були внесені зміни до пунктів 5, 9 Договору (а.с.60).

Пункт 5 викладений в редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить:10798232 грн. 01 коп., в тому числі землі промисловості (57980,00 кв. м):5509839 грн.40 коп. (95,03 грн. за 1 кв. м). Землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво (133579,00 кв. м): 5288392 грн. (39,59 грн. за 1 кв. м)".

Пункт 9: "Орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що складає 323946 грн. 95 коп. в рік".

Рішенням Токмацької міської ради "Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення" №2 від 23.08.2017 затверджено відсоткові ставки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розрахунку орендної плати за землі несільськогосподарського призначення в м. Токмак згідно Додатку №1 (пункт 1 цього Рішення). Визнано таким, що втратило чинність рішення Токмацької міської ради "Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення" від 19.06.2014 №3 (пункт 3 цього Рішення) (а.с.40-42 або 63-65).

18.10.2017 №593 Токмацька міська рада направила ТОВ "Токмацька феросплавна компанія" Пропозицію щодо укладення і підписання додаткової угоди до договору оренди землі, до якої додала проект Додаткової угоди №163 від 12.10.2017, копію рішення Токмацької міської ради №2 від 23.08.2017 і копію витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Додатковою угодою Токмацька міська рада (Орендодавець) запропонувала викласти пункт 1 Договору в наступній редакції: "Орендодавець надає на підставі рішення 12 сесії 7 скликання Токмацької міської ради від 22.12.2010 №25, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться у м. Токмак, вул. Ковальська, 49А, кадастровий №2311000000:01:043:0090" (а.с.62 на звороті).

З причини зміни коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель і прийняттям рішення Токмацької міської ради "Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення" №2 від 23.08.2017 пункти 5, 9 Договору викладені в новій редакції:

Пункт 5: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 34532340 грн. 93 коп. (Тридцять чотири мільйони п'ятсот тридцять дві тисячі триста сорок грн. 93 коп.)";

Пункт 9: "Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 12 відсотків від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що складає 4143880 грн. (Чотири мільйони сто сорок три тисячі вісімсот вісімдесят грн. 91 коп.) в рік" (а.с.62 на звороті).

Зі своєї сторони ТОВ "Токмацька феросплавна компанія" звернулась до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (вих. №79 від 02.11.2017), якою просила скасувати рішення Токмацької міської ради від 23.08.2017 №2 "Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення" в частині встановлення для обслуговування будівель виробництва феросплавів та збагачення марганцевої руди розміру відсоткової ставки на рівні 12,0% від нормативної грошової оцінки землі.

Так ТОВ "Токмацька феросплавна компанія" вказувало, що дії Токмацької міської ради, які полягають у прийнятті рішення від 23.08.2017 року №2 "Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення", мають ознаки порушення, передбаченого пунктом 3 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Заява обґрунтована тими обставинами, що рішенням міської ради безпідставно збільшено відсоткову ставку від нормативної грошової оцінки землі з 3% до 12% для земельної ділянки, яка передана для будівництва цеху по виробництву феросілікомарганцю. Крім того, в запропонованій додатковій угоді відсутній поділ земельної ділянки за функціональним призначенням, тобто для ділянки площею 133579,00 кв. м не застосовується коефіцієнт функціонального використання 0,5, як в діючому договорі, про що свідчить витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.10.2017 №173/210-17 (а.с.52-53).

За Розпорядженням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення від 26.01.2018 №2-р "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" розпочатий розгляд справи за ознаками вчинення Токмацькою міською радою Запорізької області (ідентифікаційний код - 20520724; вул. Центральна, буд. 45, м. Токмак, Запорізька обл., 71701) порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом третім статті 50, абзацом 7 частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді анти конкурентних дій органів місцевого самоврядування, якими окремим суб'єктам господарювання надаються переваги, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції в м. Токмак на ринках (а.с.105-106).

Під час розгляду заяви Адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановила, що рішенням від 23.08.2017 №2 при однаковому виді цільового призначення земель Токмацька міська рада встановила різні розміри ставок від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що вбачається із ставок земель промисловості і ставок земель житлової та громадської забудови.

За результатами розгляду заяви 30.03.2018 за №8-рш Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким:

- визнано дії Токмацької міської ради Запорізької області, які полягають у встановленні рішенням від 23.08.2017 №2 "Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення" різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками однакового виду цільового призначення, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом третім статті 50, абзацом 7 частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, якими окремим суб'єктам господарювання надаються переваги, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції в м.Токмак на ринках;

- зобов'язано Токмацьку міську раду Запорізької області припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 рішення шляхом приведення відсоткових ставок орендної плати на земельні ділянки однакового виду цільового призначення суб'єктам господарювання до однакового рівня (а.с.11-14).

Не погодившись, з рішенням Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2018 №8-рш, Токмацька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про визнання його недійсним та скасування.

За твердженням Токмацької міської ради (позивач) Адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясувала обставини у справі №02/01-18, які мають значення та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а також вийшла за межі своїх повноважень, самостійно без правової підстави визначивши, що нарахування орендної плати за земельні ділянки при укладенні договорів оренди повинно здійснюватись з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним із завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 1 і 2 частини п'ятої статті 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій.

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції";

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням 38 сесії 7 скликання Токмацької міської ради від 23.08.2017 №2 "Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення" затверджено відсоткові ставки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розрахунку орендної плати за землі несільськогосподарського призначення в м Токмак згідно Додатку №1 (пункт 1 цього Рішення). Визнано таким, що втратило чинність рішення Токмацької міської ради "Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення" від 19.06.2014 №3 (пункт 3 цього Рішення) (а.с.40-42 або 63-65).

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що радою для розрахунку орендної плати були затверджені різні відсоткові ставки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок однакового виду цільового призначення.

Зокрема, ставки орендної плати:

- за землі житлової та громадської забудови пункт 2): зел комерційного користування (пункт 2.3.): для обслуговування будівель торгівлі (пункт 2.3.2.): магазини, торгові дома, торгівельно-побутові комплекси - 4%, кіоски, павільйони, торгівельні майданчики - 8%, оптова торгівля, оптові бази - 7%;

- за землі промисловості пункт 3): для обслуговування будівель поліграфічної промисловості (пункт 3.1.1.): комерційна - 6%, комунальна - 3%, для обслуговування будівель виробництва машинобудівництва, металургійної промисловості та обробки металів (крім виробництва феросілікомарганцю) (пункт 3.1.5.) - 3%, для обслуговування будівель виробництва феросілікомарганцю) (пункт 3.1.6.) - 12%, для обслуговування будівель по переробці/утилізації твердих побутових відходів (пункт 3.1.9.) - 3%;

- за землі транспорту, зв'язку, енергетики, технічної інфраструктури (пункт 4): для обслуговування будівель і споруд транспорту (пункт 4.1.) - 3,5%, для обслуговування об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (пункт 4.2.) - 3%, із них: для об'єктів передачі електричної енергії - 7%, для обслуговування будівель та споруд об'єктів телебачення та радіомовлення (пункт 4.4.) - 7%, для обслуговування об'єктів водопостачання, каналізації теплопостачання (пункт 4.6.) - 3%.

За умовами договору оренди землі №502 від 04.01.2011 земельна ділянка була надана для розташування експериментального цеху, адміністративних будівель та будівництва цеху по виробництву феросілікомарганцю.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ "Токмацька феросплавна компанія" є виробництво чавуну, сталі та феросплавів (Код КВЕД 24.10).

Наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 №457 прийнято та надано чинності Національному класифікатору України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010". Розділ 24 "Металургійне виробництво" включає групу 24.1. "Виробництво чавуну, сталі та феросплавів", до якої включено клас 24.10. "Виробництво чавуну, сталі та феросплавів".

Феросілікомарганець - феросплав, основними складовими якого є залізо, кремній та марганець. Застосовується у металургії у процесі виробництва сталі для її розкислення та легування. Тобто, виробництво феросплавів відноситься до металургійної промисловості.

У пункті ж) частини першою статті 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з частиною першою статті 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (частина 1 та 2 статті 66 Земельного кодексу України).

За поясненнями Токмацької міської ради у листі №2261/22-39 від 24.11.2017 (а.с.71-74) і в запереченнях №903/22-38 від 26.03.2018 (а.с.118-120) відокремлення (в Додатку до рішень Токмацької міської ради щодо відсоткових ставок від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розрахунку орендної плати) категорії земель промисловості задіяних: "для обслуговування будівель виробництва машинобудівництва, металургійної промисловості та обробки металів (крім виробництва феросілікомарганцю)", "для обслуговування будівель виробництва феросплавів та збагачення марганцевої руди", "для обслуговування будівель торгівлі: магазини, торгові дома, торгівельно-побутові комплекси; кіоски, павільйони, торгівельні майданчики; оптова торгівля, оптові бази", "для обслуговування торгівельних павільйонів з літнім майданчиком" було зумовлено функціональним використанням земельної ділянки.

На виконання вимог Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України листом №2315/22-39 від 24.11.2017 (а.с.100-102) Токмацькою міською радою надано інформацію по укладеним договорам оренди землі, що діяли протягом 2016-2017 років, з якої також вбачається встановлення різних ставок орендної плати за користування земельними ділянками однакового цільового (функціонального) призначення.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З огляду на статтю 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату входить до істотних умов договору оренди землі.

За визначенням в статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В силу приписів пп. 288.5.1., 288.5.2. п. 288.5. статті 288 Податкового кодексу України (в редакції від 13.07.2017 - на час прийняття рішення Токмацькою міською радою від 23.08.2017 №2) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 12 Договору оренди землі сторони погодили можливість перегляду розміру орендної плати один раз у три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, збільшення розміру відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що затвердивши нові відсоткові ставки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розрахунку орендної плати за землі несільськогосподарського призначення і збільшивши відсоткову ставку від нормативної грошової оцінки для земель наданих для обслуговування будівель виробництва феросплавів та збагачення марганцевої руди, Токмацька міська рада скористалась свої правом на внесення змін до розміру орендної плати.

Разом із цим, як правильно встановив суд першої інстанції, рішенням Токмаціької міської ради від 23.08.2017 №2 встановлені різні розміри орендних ставок від нормативної грошової оцінки земельних ділянок при однаковому виді цільового призначення земель. Зі змісту даного рішення вбачається, що позивач завідомо заклав можливість встановлення різних розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності одного цільового призначення, виходячи з того, яка діяльність здійснюється суб'єктом господарювання, з якою метою буде використовуватися земельна ділянка, що надана в оренду.

Відтак є правильним висновок суду першої інстанції, з яким погоджується й колегія суддів суду апеляційної інстанції, що Токмацька міська рада, затвердивши рішенням від 23.08.2017 №2 за використання земельної ділянки за однаковим цільовим призначенням орендну ставку у меншому розмірі одним суб'єктам господарювання, порівняно з іншими, створила їм кращі умови господарювання, порівняно з конкурентами - іншими учасниками ринку у м. Токмаку.

Судом першої інстанції правильно відхилені доводи позивача про те, що приймаючи оспорюване рішення №2 від 23.08.2017, яким встановлювалися різні орендні ставки, позивач врахував віддаленість земельних ділянок від центра міста, розмір та вид будівель торгівлі, оскільки всі ці критерії враховуються при грошовій оцінці землі, що надається в оренду. Тобто при визначенні орендної плати з однаковим цільовим призначенням землі для різних орендарів необхідно встановлювати однакові відсотки від нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок.

Податковим кодексом України встановлений розмір орендної плати від 3 % до 12 % від нормативної грошової оцінки землі, відповідно, у органу місцевого самоврядування є можливість, враховуючи конкретне цільове призначення земельних ділянок, встановлювати конкретні розміри відсотків від нормативної грошової оцінки. Нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати.

Посилання позивача на відсутність пропозицій Державної регуляторної служби України щодо удосконалення проекту рішення міської ради "Про оренду плату за землі несільськогосподарського призначення", відсутності пропозицій та зауважень з боку інших суб'єктів також не спростовує вірних висновків суду першої інстанції.

При цьому суд першої інстанції доречно відзначив, що Земельний кодекс України, Закону України "Про оренду землі", "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачають застосування органами місцевого самоврядування різних умов щодо суб'єктів господарювання (зокрема, з огляду на вид господарської діяльності) при наданні в оренду земельних ділянок.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції не врахував позицію Токмацької міської ради щодо пункту 10 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220, то колегія суддів відхиляє їх з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 №1724 "Про деякі питання оренди землі" внесені зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220, зокрема до пункту 10, яким встановлено, що: "Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни договору оренди чи продовження його дії.

Також названою постановою затверджені форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, згідно з додатками 1 і 2.

Як передбачено частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України, сторони не можуть відступати від змісту Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів, але мають право конкретизувати його умови.

Як вже було наведено вище в пункті 10 Договору оренди землі №502 від 04.01.2011 його сторонами передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Однак в чому полягає відмінність функціонального використання земель, зайнятих виробничими будівлями у сфері промисловості "для обслуговування будівель виробництва машинобудівництва, металургійної промисловості та обробки металів (крім виробництва феросілікомарганцю)" від земель "для обслуговування будівель виробництва феросплавів та збагачення марганцевої руди", а також земель комерційного використання для обслуговування окремих видів будівель торгівлі міською радою не наведено. Не наведені Токмацькою міською радою також й мотиви необхідності відокремлення орендодавцем земель, зайнятих виробничими будівлями для обслуговування будівель виробництва феросплавів та збагачення марганцевої руди в окрему групу.

Відносно доводів апеляційної скарги позивача про помилкове ототожнення відповідачем таких різних понять як "розмір орендної плати", який визначається в гривнях та дійсно обчислюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки, та "орендної ставки", яка визначається у відсотках до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, встановлення якої є беззаперечним правом органу місцевого самоврядування, то колегія суддів виходить із того, що позивач не спростував того факту, що рішенням Токмацької міської ради "Про орендну плату за землі несільськогосподарського призначення" №2 від 23.08.2017 було затверджено відсоткові ставки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розрахунку орендної плати за землі несільськогосподарського призначення в м. Токмак згідно Додатку №1 (пункт 1 цього Рішення), однакового виду цільового призначення, які відрізнялись для різних суб'єктів господарювання і це було зумовлено лише функціональним використанням земельної ділянки, яке враховувалось на власний розсуд позивача.

Відтак суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, погоджується з висновками Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, що суб'єкти господарювання, які здійснюють аналогічні види діяльності (використовують ділянки за однаковим видом цільового призначення) є конкурентами. Менша ставка орендної плати зменшує витрати орендарів у порівняні з іншими суб'єктами господарювання, які здійснюють аналогічні види діяльності. Застосування орендодавцем різних відсоткових ставок від нормативної грошової оцінки при визначені розмірів орендної плати за землі однакового виду цільового призначення, може мати негативний вплив на конкуренцію та спотворити її.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом (частина третя статті 42 Конституції України).

Статтею 6 Господарського кодексу України визначено загальні принципи господарювання в Україні, зокрема: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки; добросовісної конкуренції у підприємництві.

Частиною третьою статті 18 Господарського кодексу України визначено, що органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановлені винятки з цього правила з метою забезпечення національної безпеки, оборони чи інших загальносуспільних інтересів.

Відповідно до частини другої статті 25 Господарського кодексу України органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Відповідно до абзацу 7 частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції визнаються антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (пункт 3 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Матеріалами даної судової справи підтверджено, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано вимог Конституції України, "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто наведені ТОВ "Токмацька феросплавна компанія" у заяві про порушення законодавства про захист економічної конкуренції обставини, досліджено надані Токмацькою міською радою документи, належним чином проаналізовано відносини сторін, та правильно встановлено факт порушення Токмакцькою міською радою законодавства про захист економічної конкуренції, яке відповідає визначенню, наведеному в частині першій та в абзаці 7 частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Тому колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову в задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2643,00 грн. на оплату судового збору, понесені позивачем у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Токмацької міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2018 у справі №908/1049/18 - залишити без змін.

Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Токмацької міської ради.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 10.12.2018.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна