ОКРЕМА ДУМКА
26 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 923/516/17
Судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняка В.Я.,
у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
про банкрутство Публічного акціонерного товариства проектно-будівельної фірми "Херсонбуд"
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 923/516/17 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства проектно-будівельної фірми "Херсонбуд" задоволено. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі №923/516/17 скасовано. Закрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства проектно-будівельної фірми "Херсонбуд" №923/516/17.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів, головуючий голосує останнім.
При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.
Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Мною, суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняком В.Я., при винесенні постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 923/516/17 за результатами розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства проектно-будівельної фірми "Херсонбуд" (далі - ПАТ ПБФ "Херсонбуд", боржник) на ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 923/516/17 було висловлено окрему думку, суть якої полягає в такому.
Предметом касаційного перегляду, в даному випадку, є ухвала господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 у справі № 923/516/17 (залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017), якою порушено провадження про банкрутство ПАТ ПБФ "Херсонбуд", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора на суму 2 136 700 грн., з яких 1 863 700 грн. основного боргу, 273 000 грн. - пені, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Боднарука В.В.
Приймаючи оскаржувану ухвалу та порушуючи провадження про банкрутство, місцевий господарський суд виходив з того, що заявником доведено неплатоспроможність боржника і його неспроможність протягом більше трьох місяців задовольнити грошові вимоги кредитора, безспірний розмір яких сукупно становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та дають підстави для порушення провадження у справі про банкрутство боржника і застосування до боржника судових процедур банкрутства, оскільки погашення боргу можливе не інакше як через відновлення платоспроможності боржника.
Переглядаючи ухвалу суду про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "ПБФ "Херсонбуд", апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для порушення провадження у справі, з огляду на доведеність безспірності вимог ініціюючого кредитора на суму 1 863 700 грн. основного боргу, які не задоволені боржником протягом більше трьох місяців у виконавчому провадженні та перевищують 300 мінімальних заробітних плат, що відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) є підставою для порушення справи про банкрутство.
При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись до суду із заявою про порушення провадження про банкрутство, ініціюючий кредитор зазначав, що боржник має заборгованість перед ПАТ "Промінвестбанк" на суму 2 136 700 грн., що підтверджується ухвалою господарського суду Херсонської області про затвердження мирової угоди від 01.03.2012 у справі №5024/1621/2011 та постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2014.
Судами встановлено, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.03.2012 у справі № 5024/1621/2011 затверджено мирову угоду, укладену між ПАТ "Промінвестбанк" (позивач), ПАТ ПБФ "Херсонбуд" (правонаступник у повному обсязі прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" в особі Будівельно-монтажного управління "Житлопромбуд-1" (відповідач), Приватним підприємством "Котломонтажналадка-Інвест" (третя особа), та припинено провадження у справі.
Судами встановлено, що відповідно до пункту 4.6. мирової угоди ПАТ ПБФ "Херсонбуд прийняло на себе зобов'язання остаточно виконати будівельно-монтажні роботи, в строк до 01.05.2012. В пункті 6.3 мирової угоди сторони визначили, що у випадку порушення відповідачем зобов'язань, відповідач протягом 7 днів від дня надіслання позивачем відповідної вимоги зобов'язаний сплатити на користь позивача грошові суми, вказані в пункті 2.2 (1 757 700 грн.), пункті 3.1 (35 000 грн. + 26 000 грн. + 45 000 грн. = 106 000 грн.) цієї мирової угоди та пеню, вказану в пункті 6.1 (273 000 грн.), що в загальній сумі складає 2 136 700 грн.
Судами встановлено, що умови мирової угоди в частині остаточного виконання будівельно-монтажних робіт до 01.05.2012 виконані ПАТ ПБФ "Херсонбуд" не були, що відповідно до пункту 6.3. мирової угоди є підставою виникнення в останнього зобов'язань зі сплати грошових коштів на суму 2 136 700 грн.; 03.02.2014 головним державним виконавцем відділу ДВС Суворовського РУЮ у місті Херсоні винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №41774116 про стягнення з ВАТ ПБФ "Херсонбуд" на користь ПАТ "Промінвестбанк" боргу на суму 2 136 700 грн.
Судами враховано, що рішенням господарського суду Херсонської області від 26.06.2012 у справі №5024/814/2012 позовні вимоги ПАТ "Промінвестбанк" до ПАТ "ПБФ "Херсонбуд" про стягнення 2 162 436 грн. задоволено повністю. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013, рішення господарського суду Херсонської області від 26.06.2012 у справі №5024/814/2012 скасовано, а провадження припинено, оскільки стягнення з відповідача коштів за невиконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.03.2012, є позовом про спонукання до виконання її умов, що передує зверненню до державної виконавчої служби із заявою про виконання мирової угоди в примусовому порядку.
Судами також враховано обставини оскарження дій Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні щодо відкриття виконавчого провадження №41774116 від 03.02.2014 про стягнення боргу на суму 2 136 700 грн. за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.03.2012. Так, ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 у задоволенні скарги боржника на дії відділу ДВС відмовлено повністю.
Суди дійшли висновку, що оскільки матеріали справи не місять доказів виконання мирової угоди боржником відповідно до Інформаційної довідки про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 21.06.2017 заборгованість боржником не погашено, сукупний строк перебування наказу господарського суду у справі на стадії виконавчого провадження становить більше трьох місяців, отже, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 863 700 грн. основного боргу є безспірними, не задоволені боржником протягом більше трьох місяців у виконавчому провадженні та перевищують 300 мінімальних заробітних плат, у зв'язку з чим такі вимоги відповідно до частини 3 статті 10 Закону про банкрутство є підставою для порушення справи про банкрутство.
Приймаючи постанову від 26.06.2018 у справі № 923/516/17, колегія суддів Касаційного господарського суду виходила з того, що правильно встановивши фактичні обставини щодо підтвердження вимог кредитора до боржника мировою угодою, затвердженою судом, як судовим рішенням, яке має статус виконавчого документа, суди неправильно застосували норми матеріального права про новацію зобов'язань за договором підряду (статті 604, 837 ЦК України) та спеціальні вимоги до судового рішення, за яким може порушуватися справа про банкрутство, визначені частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство, які визначають такий критерій до рішення суду, як можливість безпосередньо за судовим рішенням списати кошти з рахунків боржника.
При цьому, Колегія суддів Касаційного господарського суду вказала на те, що мирова угода, затверджена судом, є судовим рішенням, яке виконується державною виконавчою службою. Однак, не кожна затверджена судом мирова угода є таким судовим рішенням, за яким здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Мирова угода за своєю правовою природою є новацією зобов'язань, що випливає з частини 2 статті 604 ЦК України. Мирова угода між ініціюючим кредитором та боржником передбачала виконання будівельно-монтажних робіт у певний строк, в порядку новації первісних зобов'язань. Отже, між сторонами було укладено новий договір підряду, який передбачав застосування компенсаційних фінансових санкцій у випадку невиконання зобов'язання в натурі.
На думку колегії суддів Касаційного господарського суду, виходячи з поняття "безспірності вимог кредитора" за частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство, в даному випадку, зазначена мирова угода, затверджена ухвалою суду, хоч і є судовим рішенням, яке може виконуватися державною виконавчою службою, як виконавчий документ, однак, вона не є таким судовим рішенням, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Між сторонами нового зобов'язання існує спір щодо його належного виконання, що виключає можливість порушення провадження у справі про банкрутство з посиланням на підтвердження "безспірності грошових вимог" ініціюючим кредитором за такою мировою угодою, затвердженою судом.
З огляду на неправильне застосування судами норм законодавства про банкрутство та цивільного права, встановлення обставин справи, за якими грошові вимоги ініціюючого кредитора обґрунтовувались ухвалою суду про затвердження мирової угоди від 01.03.2012 у справі №5024/1621/2011, яка за своєю правовою природою є судовим рішенням, яким схвалено новацію зобов'язань за договором підряду з можливістю застосування до боржника господарських санкцій за неналежне виконання договору підряду, та не може буди судовим рішенням, за яким з боржника у безспірному порядку стягується грошова сума, оскільки вимагає встановлення факту неналежного виконання зобов'язання за договором підряду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що ініціюючим кредитором не доведено належними доказами безспірності його грошових вимог до боржника, справа про банкрутство порушена за відсутності ознак неплатоспроможності боржника, внаслідок чого постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 у справі № 923/516/17 скасовано та прийнято нове рішення про закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "ПБФ "Херсонбуд".
Не погоджуюсь із такими висновками колегії суддів Касаційного господарського суду щодо необхідності закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "ПБФ "Херсонбуд" та вважаю, що ухвала господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 923/516/17 є законними та обґрунтованими (не підлягали скасуванню).
Відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Згідно з частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Виходячи з вимог частини 2 статті 11 Закону про банкрутство, кредитор повинен додати до заяви про порушення справи про банкрутство, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідну постанову органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявністю застави).
Відповідно до норма частини 1, 3, 6 статті 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судами обставин справи, вважаю правомірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що вимоги ініціюючого кредитора до Боржника є безспірними в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство, не задоволені боржником протягом більше трьох місяців у виконавчому провадженні та перевищують 300 мінімальних заробітних плат. У зв'язку з чим, такі вимоги відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство є підставою для порушення справи про банкрутство.
Наведене в постанові Касаційного господарського суду щодо необхідності закриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "ПБФ "Херсонбуд" обґрунтування, на мою думку, свідчить про розширене тлумачення наявності підстав порушення провадження у справі про банкрутство, та водночас суттєво звужує можливості кредитора щодо захисту свої порушених прав через застосування процедур банкрутства.
За таких обставин вважаю, що підстави для скасування ухвали господарського суду Херсонської області від 11.07.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 923/516/17 - відсутні.
Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2018 |
Оприлюднено | 23.08.2018 |
Номер документу | 76025896 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Катеринчук Л.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні