Постанова

від 21.08.2018 по справі 904/623/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/623/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний"

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Правозахист-груп"

розглянув касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний"

на постанову Дніпропетровський апеляційного господарського суду

від 03.05.2018

у складі колегії суддів: Парусніков Ю.Б. (головуючий), Білецька Л.М., Чередко А.Є.

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 15.03.2018

у складі судді Рудовської І.А.

у справі № 904/623/18

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правозахист-груп"

про стягнення 12 509, 60 грн. та розірвання договору №09/17 від 19.07.2017 про надання послуг з правової допомоги

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 24.05.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 у справі №904/623/18 в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/623/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2018.

3. Ухвалою від 18.06.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №904/623/18 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018, призначив розгляд касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний" на 21.08.2018 о 10 год. 15 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №326.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Правозахист-Груп" подало відзив на касаційну скаргу ОСББ "Центральний".

5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування статей 73, 74, 76, 77, 86, 236, 287 ГПК України, статей 177, 526, 629, 651, 903 ЦК України.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

6. 14.02.2018 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правозахист-груп" (далі - відповідач) в якому просить суд:

- розірвати Договір № 09/17 про надання послуг з правової допомоги від 19.07.2017 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Правозахист-груп" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Центральний".

- стягнути з відповідача на користь позивача суму 12 509, 60 грн. заборгованості.

6.1. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач не надав доказів виконання зобов'язань за Договором, тому позивачем у підписанні квартального акту здачі-прийому виконаних робіт (послуг) від 29.12.2017 відмовлено. Окрім того, позивачем запропоновано відповідачу розірвати Договір із цієї метою на виконання пункту 7.3 Договору підгодовувати Додаткову угоду до цього Договору та повернути сплачений позивачем аванс на суму 12 500 грн. Не отримавши відповіді від відповідача, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з позовом про розірвання Договору № 09/07 від 19.07.2017 та стягнення заборгованості у розмірі 12 509, 60 грн.

Короткий зміст рішення першої інстанції

7. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 у справі № 904/623/18, з урахуванням додаткового рішення від 03.05.2018 позов задоволено частково. Розірвано договір № 09/17 про надання послуг з правової допомоги від 19.07.2017 укладений між ТОВ Правозахист-груп та ОСББ Центральний . Стягнуто з відповідача на користь позивача 2500 грн. заборгованості та 2 114, 12 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням від 03.05.2018, яке Господарський суд Дніпропетровської області прийняв в порядку пункту 1 частини 1 статті 244 ГПК України, резолютивна частина рішення Господарського суду Дніпропетровської області 15.03.2018 у справі № 904/623/18 була доповнена та викладена у наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Розірвати Договір № 09/17 про надання послуг з правової допомоги від 19.07.2017 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Правозахист-груп" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Центральний". Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Правозахист-груп" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний" 2 500 грн. - заборгованості, та 2 114, 12 грн. судового збору, про що видати наказ. В решті позовних вимог - відмовити."

7.1. Суд першої інстанції встановив таке:

- 19.07.2017 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Центральний" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Правозахист-груп" (виконавець) укладений Договір № 09/17 про надання послуг з правової допомоги (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовникові юридичні та консультаційні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором;

- за зазначеним Договором виконавець надає замовнику наступні юридичні послуги: - здійснення юридичного супроводу у правовідносинах з органами та підприємствами незалежно від їх форм власності; розробка схем, пов'язаних з виконанням цього Договору та захистом прав та інтересів замовника; - складанням заяв, клопотань, заперечень, інших процесуальних документів, підготовка проектів таких документів, збір документів у межах своїх повноважень, необхідних для надання юридичних послуг за цим Договором; - визначення та аналіз правої позиції замовника щодо предмету Договору; - представництво інтересів замовника в Дніпровській міській раді, адміністративних, господарських судах, а також судах загальної юрисдикції щодо дій пов'язаних з виконанням цього Договору (пункт 1.2. Договору);

- відповідно до пункту 2.3. Договору замовник передає виконавцю усі необхідні дані, матеріали, документацію за актом прийому-передачі для якісного та всебічного виконання виконавцем обов'язків за цим Договором. При передачі замовником неправдивої, неповної інформації, чи неповного або іншим чином спотвореного пакету документів, відповідальність за неякісне чи недостатнє виконання послуг знімається з виконавця повністю. Факти надання виконавцем юридичних послуг за цим Договором фіксується актом прийому-передачі послуг, які підписуються сторонами, щоквартально.

- відповідно до пункту 3.3. Договору виконавець зобов'язаний: - якісно та своєчасно виконувати прийняті на себе зобовязання з надання юридичної консультаційної допомоги згідно умов цього Договору; - забезпечувати якість наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені із замовником (або згідно із вимогами, яким вони звичайно повинні відповідати); при неможливості надання послуги в передбачений строк або в необхідному об'ємі, негайно повідомити про це замовника та переглянути строки виконання тієї чи іншої юридичної послуги.

- згідно з пунктом 4.1. Договору оплата за надані виконавцем послуги здійснюється замовником на абонентській основі, щомісячно авансом за місяць вперед і складає 2 500 грн., яка сплачується не пізніше п'ятого числа поточного місяця. Оплата, яку замовник здійснює на абонентській основі перераховується виконавцю щомісячно незалежно від наявності або відсутності, зменшення або збільшення передбаченого договором об'єму послуг, але виключно у рамках досягнення мети та предмету п. 1.2. цього Договору (п. 4.2. Договору).

7.2. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з такого:

- відповідач за період з липня - по серпень 2017 року та жовтня - по листопад 2017 року виконав, а позивач прийняв юридичні послуги на загальну суму 10 000 грн., що підтверджується Актами здачі - прийому виконаних робіт (послуг): № 31-1/17 від 31.07.2017, № 2908-1/17 від 29.08.2017, від 30.10.2017, від 30.11.2017, які підписані сторонами без зауважень;

- в Акті здачі - прийому виконаних робіт (послуг) від 29.12.2017 на суму 2500 грн. позивачем зазначено, що роботи не виконувалось у грудні 2017 року та запропоновано розірвати Договір;

- на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти, у якості авансу в загальній сумі 15 509, 60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Разом з цим, позивачем заявлено позовні вимоги у сумі 12 509, 60 грн. - заборгованості та розірвання Договору № 09/17 від 19.07.2017;

- оскільки, невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо повернення боргу з боржників позивача, для господарської діяльності позивача мало суттєве значення, і, воно, є істотним порушенням стороною (відповідачем) умов договору і правомірною підставою для розірвання договору на вимогу позивача (замовника);

- позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 2500 грн. (повернення авансу) за актом здачі-прийому виконаних робіт (послуг) від 29.12.2017 та розірвання Договору про надання правових послуг №09/17 від 19.07.2017 є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню, в решті судом відмовлено про повернення передоплати за безпідставністю.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

8. Постановою від 03.05.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Центральний залишив без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 у справі № 904/623/18 залишив без змін.

8.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- спірним у даній справі є факт якості наданих відповідачем правових послуг позивачу за договором про надання правової допомоги від 19.07.2017 № 09/17;

- колегія суддів погодилась з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в іншій частині (стягнення заборгованості у сумі 10000 грн.), оскільки позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про невиконання (неналежне виконання) відповідачем робіт (послуг) з правової допомоги за умовами договору;

- посилання скаржника на неналежну якість наданих відповідачем послуг з правової допомоги, а також недосягнення корисного ефекту для позивача, про що, на його думку свідчать листування з органами місцевого самоврядування та ухвали судів, якими позовні заяви не прийняті до розгляду, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки, згідно пункту 5.3. договору, виконавець не несе відповідальності за негативний результат наданих послуг, якщо такий результат настав внаслідок надання замовником неточних або неповних відомостей чи документів відносно предмету договору, або внаслідок дій третіх осіб або прийняття відповідних рішень судами, місцевими радами, іншими державними установами;

- доводи скаржника на відсутність умов договору щодо необхідності помісячного підписання акту здачі-прийому виконаних робіт (послуг) є безпідставним, оскільки, згідно пунктів 2.3. та 3.2. договору, факти надання виконавцем юридичних послуг фіксуються актом прийому-передачі послуг, які підписуються сторонами щоквартально. Підписання ж позивачем зазначених актів більш ніж раз у квартал лише свідчить про схвалення договору саме на таких умовах;

- доводи позивача щодо не вирішення місцевим господарським судом позовної вимоги в частині суми 9, 60 грн., колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що зі змісту платіжного доручення від 22.12.2017 № 946 ОСББ Центральний сплачено 9,60 грн. судового збору за позовом останнього до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, однак, вказана сума жодним чином не відноситься до послуг, які позивач сплачував за умовами договору про надання правової допомоги, а тому позивачем безпідставно віднесено її до суми позову;

- доводи скаржника щодо відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження підписання акту приймання-здачі виконаних робіт за вересень 2017 року, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки, як зазначено самим позивачем, єдиним періодом роботи відповідача, до якого позивач не має заперечень є вересень 2017 року. Крім того, підписані позивачем послідуючі акти здачі-приймання виконаних робіт не мають застережень щодо невідповідності наданих відповідачем послуг за вересень 2017 року. Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження надання з боку відповідача неякісних послуг за вересень 2017 року.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (Позивач у справі)

9. Скаржник доводив, що суди при розгляді справи, ігноруючи умови договору, визнали вимоги Позивача обґрунтованими лише щодо повернення авансового платежу у розмірі 2500 грн. і лише за актом здачі-прийому виконаних робіт (послуг) від 29.12.2017 не звернувши увагу на наступне;

- пунктом 3.2. Договору №09/17 від 19.07.2017 передбачено щоквартальне підписання акту приймання-передачі наданих послуг, а щомісячні акти, які було прийнято судом, нічим не передбачено, що робить їх несуттєвим елементом правовідносин. Саме тому договір, згідно із статтями 6, 11 ЦК України, як джерело матеріального права при вирішенні спору підлягає застосуванню у повному обсязі, а складені акти не є важливими доказами;

- поза увагою суду залишено той факт, що повноваження голови правління ОСББ "Центральний", Петера Г.Є., наступили з дня його обрання, тобто з 06.11.2017, а тому усі щомісячні акти приймання-передачі наданих послуг до цієї дати є неналежними доказами і саме на цих доказах ґрунтувались рішення і постанова судів.

9.1. Скаржник доводив, що при розгляді позовних вимог суди припустились порушень норм процесуального законодавства - статей 73, 74, 76, 77, 86, 236 ГПК України, порушень норм матеріального законодавства - статей 177, 526, 629, 651, 901, 903 ЦК України, залишили поза увагою постанову ВСУ від 08.04.2014 №3-7гс14.

Доводи інших учасників справи

10. У відзиві ТОВ "Правозахист-Груп" на касаційну скаргу ОСББ "Центральний" зазначено, що викладені в касаційній скарзі твердження ОСББ "Центральний", на думку відповідача, є безпідставними та зазначаються не з метою дотримання справедливого судочинства у господарських відносинах між позивачем та відповідачем, а покликані заплутати суд та безпідставно стягнути кошти з відповідача.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

11. Цивільний кодекс України

Стаття 177 - об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Частина 1 статті 526 - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 2 статті 526 - виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Стаття 629 - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 651 - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 651 - договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина 3 статті 651 - у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Стаття 901 - за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 903 - якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 2 статті 903 - у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

12. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 73 - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 2 статті 73 - ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 2 статті 74 - у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Частина 3 статті 74 - докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частина 4 статті 74 - суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Частина 1 статті 76 - належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частина 2 статті 76 - предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частина 1 статті 77 - обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина 2 статті 77 - докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 2 статті 86 - жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частина 3 статті 86 - суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 2 статті 236 - законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

13. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. Разом з тим, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення судами норм матеріального права - статей 73, 74, 76, 77, 86, 236, 287 ГПК України, статей 177, 526, 629, 651, 903 ЦК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

14. Відповідно до положень статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.07.2017 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Центральний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Правозахист-груп" укладено Договір № 09/17 про надання послуг з правової допомоги, відповідно до умов пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовникові юридичні та консультаційні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

15. Виходячи з положень статті 86 ГПУ України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, відповідач за період з липня - по серпень 2017 року та жовтня - по листопад 2017 року виконав, позивач прийняв юридичні послуги на загальну суму 10 000 грн., що підтверджується Актами здачі - прийому виконаних робіт (послуг): № 31-1/17 від 31.07.2017, № 2908-1/17 від 29.08.2017, від 30.10.2017, від 30.11.2017, які підписані сторонами без зауважень.

Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що суди при розгляді справи, ігноруючи умови укладеного договору, визнали вимоги Позивача обґрунтованими лише щодо повернення авансового платежу у розмірі 2500 грн. і лише за актом здачі-прийому виконаних робіт (послуг) від 29.12.2017 не звернувши увагу на пункт 3.2. Договору №09/17 від 19.07.2017, яким передбачено щоквартальне підписання акту приймання-передачі наданих послуг, а щомісячні акти, які було прийняті до уваги судами, договором не передбачено, що робить їх несуттєвим елементом спірних правовідносин.

Зокрема, Верховний Суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи та досліджені судами акти здачі-прийому послуг, підтверджують не лише факт надання послуг, але й підтверджують факт сплати коштів за виконані роботи за Договором. Відтак, виходячи з аналізу доводів касаційної скарги, скаржник просить суд вважати належними дані акти лише в частині оплати наданих послуг, однак не спростовує їх дійсності в частині фактичного надання відповідачем юридичних послуг.

Однак, такі доводи скаржника не відповідають принципу рівності сторін перед судом та законом, передбаченому статтею 7 ГПК України, а також принципам доказування, закріплених в статтях 73-74, 76-77 ГПК України, на які в тому числі посилається й сам скаржник. Також, зазначені доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на те, що скаржник намагається переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно статті 300 ГПК України.

16. Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що поза увагою суду залишено той факт, що повноваження голови правління ОСББ "Центральний", Петера Г.Є., наступили з дня його обрання, тобто з 06.11.2017, а тому усі щомісячні акти приймання-передачі наданих послуг до цієї дати є нікчемними, тобто неналежними доказами і саме на цих доказах ґрунтувались рішення і постанова судів.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає про обмеження законодавцем його повноважень на предмет оцінки доказів та виходить з відповідної оцінки, яка була надана доказам у справі судами першої та апеляційної інстанцій. Виходячи з наявних матеріалів справи та прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, позивачем не надавались заперечення та докази про відсутність повноважень Петера Г.Є. на підписання актів приймання-передачі виконаних робіт за період липень-жовтень 2017, а також його повноважень на укладення спірного договору 19.07.2017. Відтак, доводи скаржника в даній частині не узгоджуються з діючими процесуальними нормами на предмет їх подання та оцінки.

17. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

18. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, Суд погоджується з виконанням судами першої та апеляційної інстанцій обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

19. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 9-9.1. мотивувальної частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими, та такими що спростовано касаційним судом згідно пунктів 14-18 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги позивача та залишення без змін постанови апеляційного суду та рішення суду першої інстанції .

В. Судові витрати

21. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центральний" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2018 у справі №904/623/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк