Рішення

від 09.08.2018 по справі 810/3408/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

з

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 року № 810/3408/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Золотопотіцьке" до Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Золотопотіцьке" з позовом до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (код ЄДРПОУ 34837745) у виконавчому провадженні № 54808494, від 16.02.2018, про стягнення з Приватного підприємства «Золотопотіцьке» (код ЄДРПОУ 31878050) виконавчого збору у сумі 157804 грн.;

- стягнути з Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (код ЄДРПОУ 34837745) на користь Приватного підприємства «Золотопотіцьке» (код ЄДРПОУ 31878050) сплачений судовий збір в розмірі 2367,06 гривень, а також судові витрати (витрати на правничу допомогу) в розмірі 6607,50 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з позивача фактично не було стягнуто суми боргу, тому стягнення з ПП «Золотопотіцьке» виконавчого збору на суму 157804 гривень, є неправомірним, а постанова відповідача від 16.02.2018 р. у виконавчому провадженні №54808494 про стягнення з ПП «Золотопотіцьке» виконавчого збору на суму 157804 гривень є протиправною і такою, що підлягає до скасування судом.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що Державним виконавцем на підставі ст.27 та п.3 ст.40 Закону України Про виконавче провадження 16.02.2018 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (того ж дня що і постанова про повернення виконавчого документу) в розмірі 10 % від суми стягнення.

Зазначає, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору ВП 54808494 від 16.02.2018 винесена в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому вимоги Позивача, викладені в позовній заяві, не можуть бути задоволені.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2017, на підставі наказу Господарського суду Київської області від 18.09.2017, у справі № 911/1959/17 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Факторингова компанія «Фонд боргових зобов'язань» заборгованості у сумі 1578039.96 гривень, державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження №54808494.

31.01.2018 ТОВ «Факторингова компанія «Фонд боргових зобов'язань» подана заява про повернення йому виконавчого документу. Тому, у вказаному провадженні винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до п.1 ч.1 ч.4 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» .

Державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, у виконавчому провадженні № 54808494, 16.02.2018 винесена постанова про стягнення з позивача виконавчого збору на суму 157804 гривень.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати її.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючись ст.ст. 3,4,24,25,26,27 Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) державний виконавець 02.10.2017 відкрив виконавче провадження (ВП 54808494), копія постанов відповідно ст. 28 Закону направлено сторонам виконавчого провадження, а саме Стягувачу - ТОВ КОМПЛЕКС ІНВЕСТ до відома, а Боржнику - ПП"ЗОЛОТОПОТІЦЬКЕ" для примусового виконання.

Відповідно ч.1 ст.26 Закон №1404-VIII 02.10.201 державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення на підставі заяви стягувала про примусове виконання рішення та виконавчого документа (ст. 3 цього Закону), а самі того ж дня винесено постанову про арешт майна Позивача (Боржника); 03.10.2017 накладено арешт на нерухоме майно (18 земельних ділянок); 12.10.2017 в межах суми боргу заблоковано кошти на банківських рахунках боржника, які частково в жовтні та грудні 2018 були стягнуті; 24.11.2017 оголошено в розшук майна боржника (транспорті засоби).

Відповідно до ст. 18 Закон №1404-VIII державний виконавець вчиняв заходи щодо найшвидшого примусового виконання Позивачем ОСОБА_4 № 911/1959/17 Господарського суду Київської області, щодо стягнення суми боргу.

Господарським судом Київської області винесена Ухвала від 09.11.2017 про здійснення заміни Стягувача у виконавчому провадженні № ВП 54808494, щодо виконання рішення Господарського суду Київської обл. від 28.08.2017 по справі №911/1959/17 - ТОВ КОМПЛЕКС ІНВЕСТ на його процесуального правонаступника - TOB Факторингова компанія ФОНД БОРГОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ .

Судом встановлено, що стягувач 31.01.2018 направив до відділу державної виконавчої служби заяву про повернення виконавчого документа з примусового виконання, на підставі чого державний виконавець керуючись п.1 ст. 37 Закон №1404-VIII 16.02.2018 виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Державним виконавцем керуючись ст.27 та п.3 ст.40 Закону №1404-VIII 16.02.2018 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (того ж дня що і постанова про повернення виконавчого документу) в розмірі 10 % від суми стягнення.

Частинами першої та другої статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За приписами пунктів 1-6 частини п'ятої статті 27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також, частиною дев'ятою статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З аналізу вказаної норми суд робить висновок, що частина перша та друга статті 27 Закону №1404-VIII встановлюють загальні правила стягнення виконавчого збору виконавцем.

Разом з тим, ця стаття передбачає винятковий перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується.

Згідно частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на зазначене суд вважає, що частина третя статті 40 Закону №1404-VIII є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила встановлені частинами першою та другою статті 27 зазначеного закону - не можуть застосовуватися.

Тобто, стягувач звернувся з заявою про повернення виконавчого документу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, у зв'язку з чим настають наслідники які передбаченні частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII - якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Аналізуючи норми вищенаведеного законодавства з примусового виконання судових рішень, суд робить висновок, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому, норми статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, відповідачем були вчинені дії, направлені на виконання постанови про стягнення виконавчого збору у відповідності до вимог Закону №1404 від 02.06.2016.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд, що знайшло своє відображення у постанові №808/3791/16.

Згідно з частиною першою ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій щодо винесення оскаржуваної постанови.

Твердження відповідача стосовно порушення строку за звернення до суду, суд вважає безпідставними. Оскільки, позивач скористався своїм правом на досудове врегулювання спору, та звернувся до відповідача із клопотанням про скасування оскарженої постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав вказане клопотання, однак відповідь на час розгляду адміністративної справи відсутня.

За таких обставин суд вважає, що позивачем строк на звернення до суду з вказаним позовом не порушений.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 14 серпня 2018 р.