Рішення

від 17.08.2018 по справі 810/2808/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2018 року м.Київ справа № 810/2808/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування пунктів припису та наказу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КСЛ» з позовом до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.1, а.с.66-69) просить суд:

- визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 6 припису Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 27.04.2018 №216-14/06;

- визнати незаконним та скасування наказ Державної служби геології та надр України від 27.06.2018 №216 (пункт 7 Додатка №2) про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 06 червня 2006 року №3852, виданого ТОВ "КСЛ".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 залучено до участі у справі в якості другого відповідача ОСОБА_1 службу геології та надр України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України та Державної служби геології та надр України в частині позовних вимог, заявлених до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, - залишено без розгляду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю КСЛ Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було складено акт від 24.04.2018 №06-06/22/2018-03п, на підставі якого було винесено припис від 27.04.2018 №216-14/06, яким позивача зобов'язано усунути порушення вимог чинного законодавства у сфері видобування корисних копалин.

У зв'язку із невиконанням позивачем вимог спірного припису ОСОБА_1 службою геології та надр України було прийнято наказ від 27.06.2018 №216 (пункт 7 Додатка №2), яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 06.06.2006 №3852, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "КСЛ".

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття спірного припису, оскільки на думку позивача,ТОВ КСЛ не вчиняло порушень вимог чинного законодавства у сфері видобування корисних копалин.

Позивач зазначає про те, що направлення на проведення перевірки 158-14/06 від 12.04.2018 було підписано начальником Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології, у той час як в силу вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності направлення на проведення перевірки видається керівником та заступником керівника Державної служби геології та надр України, що на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем порядку проведення перевірки в частині оформлення направлення на проведення перевірки.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає про те, що Товариству з обмеженою відповідальністю КСЛ надано дозвіл на користування надрами №3852 від 06.06.2016 з метою видобування незмінних та порушених вивітрюваних гранітів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, місцезнаходження родовища: Ольшаницьке родовище, Київська область, Рокитнянський район, північно-східна околиця с.Бушеве, строком на 20 років.

Відповідач зазначає про те, що на підставі акту перевірки від 24.04.2018 №06-06/22/2018-03п (46) було складено припис від 27.04.2018 №216-14/06, яким позивача зобов'язано у строк до 28.05.2018 надати до Відділу матеріали, які підтверджують факт усунення виявлених під час перевірки порушень.

Відповідач вказує на те, що у зв'язку з неусуненням позивачем порушень, які були зазначені у пп. 1, 2, 3, 4 та 6 спірного припису, наказом Державної служби геології та надр України 27.06.2018 №216 було зупинено дію спеціального дозволу позивача на користування надрами №3852 від 06.06.2006.

Відповідач вважає, що прийняття ОСОБА_1 службою геології та надр України спірного наказу є правомірним та обґрунтованим, оскільки, на думку відповідача, Товариством з обмеженою відповідальністю КСЛ порушено законодавство у сфері надрокористування.

Присутні у підготовчому судовому засіданні 14.08.2018 представники позивача позовні вимоги підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, присутній у підготовчому судовому засіданні 14.08.2018 проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

17.08.2018 представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про продовження розгляду справи №810/2808/18 у порядку письмового провадження.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 17.08.2018 не забезпечив, про розгляд справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань не направляв.

Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю КСЛ (ідентифікаційний код 33801194, місцезнаходження: 09643, Київська обл., Рокитнянський район, село Бушеве, вулиця Гранітна, будинок 1) зареєстровано як юридична особа 08.11.2005, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.05.2017 (т.1. а.с.61).

Судом встановлено, що 06.06.2006 ОСОБА_1 службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю КСЛ було видано спеціальний дозвіл на користування надрами №3852 для видобування незмінених та порушених вивітрюванням гранітів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового на Ольшаницькому родовищі (Київська область, Рокитнянський район, північно-східна околиця с.Бушеве), зі строком дії до 06.06.2033 року (т.1, а.с.25).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань від 31.05.2018 основним видом господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» за КВЕД 2010 є 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (т.1, а.с.61).

Згідно зі ст.6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» (нова редакція, затвердженого протоколом Загальних зборів учасників товариства №12/02/14 від 12.02.2014, предметом діяльності товариства є, зокрема, розробка родовищ гранітів відритим способом, добування декоративного та будівельного каменю (добування відритим способом та первинне оброблення каменю (мармуру, граніту, пісковику та іншого подібного монументального чи будівельного каменю), у т.ч. видобування мігматитів в якості сировини для виробництва каменю бутового та щебеню для будівельних робіт, для заповнювачів бетону, для баластового шару, відсів, придатний для будівельних робіт (т.2, а.с.8-20).

12.04.2016 між ОСОБА_1 службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю КСЛ було підписано угоду №3852 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, що є додатком до спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006, наданого з метою видобування корисних копалин (граніту) на Ольшаницькому родовищі, предметом якої є надання надрокористувачу права користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин та обов'язок надрокористувача виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства (т.1, а.с.57-59).

Також між сторонами Угоди №3852 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин були підписані Характеристика ділянки надр з метою видобування корисних копалин (Додаток 1 до угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин №3852 від 12.04.2016) та Програму робіт з видобування корисних копалин граніт на Ольшаницькому родовищі (Додаток 2 до угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин №3852 від 12.04.2016) (т.1, а.с.60).

Судом встановлено, що 12.03.2018 ОСОБА_1 службою геології та надр України було прийнято наказ №89, яким наказано провести планові перевірки надрокористувачів, зазначених у Переліках надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у квітні 2018 року (т.1, а.с.70).

Так, до Переліку надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у квітні 2018 року, затвердженого наказом Державної служби геології та надр від 12.03.2018 №89, включено Товариство з обмеженою відповідальністю КСЛ та визначено предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) (т.1, а.с.71).

На підставі вказаного наказу ОСОБА_1 службою геології та надр України позивачу направлено повідомлення про проведення планової перевірки від 14.03.2018 №4340/03/14-18, в якому зазначено про те, що у період з 16 по 27 квітня 2018 року посадовими особами Державної служби геології та надр України буде проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування Товариством з обмеженою відповідальністю КСЛ (т.1, а.с.72).

Судом встановлено, що начальником Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України видано направлення на проведення перевірки від 12.04.2018 №158-14/06 (т.1, а.с.73).

На підставі наказу, повідомлення та направлення на проведення перевірки 24.04.2018 посадовими особами Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України була проведена перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю КСЛ вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), за результатами якої було складено акт №06-06/22/2018-03п (46) від 24.04.2018 (т.1, а.с.7-12).

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем ряду вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин.

За результатами планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю КСЛ та згідно з актом перевірки від 24.04.2018 №06-06/22/2018-03п (46) Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було видано припис від 27.04.2018 №216-14/06, в якому зазначено про порушення позивачем наступних вимог чинного законодавства:

- п.17 Постанови Кабінету Міністрів України №615 - не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006 у зв'язку із виявленням під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме повною переоцінкою запасів гранітів Ольшаницького родовища (Протокол ДЗК від 13.12.2016 №3754), чим не виконано вимоги п.5.3 Угоди про умови користування надрами після проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин, внести зміни до Дозволу протягом трьох місяців з моменту затвердження протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин ;

- п.17 Постанови Кабінету Міністрів України №615 - не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006 у зв'язку із виявленням надрокористувачем протягом трьох років після отримання дозволу описок, очевидних помилок. У графі прив'язка на місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України спеціального дозволу помилково зазначено північно-східна околиця с.Бушеве . Фактично Ольшаницьке родовище знаходиться на північний-захід від с.Бушеве;

- ст. 24, 51 Кодексу України про надра та ст.24 Закону України №1127 - Проект розробки Ольшаницького родовища, включаючи коригування (Коригування робочого проекту розробки Ольшаницького родовища гранітів), яке розроблене у період 2008-2015 роки, не погоджене в установленому порядку, а саме відсутнє погодження з центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

- ст.40 Кодексу України про надра, Постанови Кабінету Міністрів України №114 та НПАОН 00.0-1.01-85 - відсутній акт про передачу Ольшаницького родовища для промислового освоєння (Протокол ДКЗ від 13.12.2016 №3754);

- ст.53 Кодексу України про надра, накази №221, №83, №100, №155, №199, №29, №224, №225, №263, №354, №77, №198, Мінгео СРСР від 17.06.1960, НПАОН 00.0-1.01-85, ГОСТ 2.850-75 - відсутня у повному обсязі геологічна документація, а саме: відсутній журнал відбору проб; відсутні записи у геологічних журналах за період ІІІ, VI квартали 2017 року та І квартал 2018 року;

- ст.24 Кодексу України про надра, Постанова Кабінету Міністрів України №615 - не виконується пункт №2 Програми Продовження видобування 200 тис. метрів куб. на рік (термін виконання з І кв.2016 р.) . Фактично відповідно до форми 5-гр маркшейдерської документації у 2016 році видобуток не проводився, а у 2017 році видобуток - 142,8 тис. метрів куб.

У приписі Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 27.04.2018 №216-14/06 зазначено про необхідність у строк до 28 травня 2018 року усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України матеріали, які підтверджують факт усунення порушень (т.1, а.с.6).

Судом встановлено, що 27.06.2018 ОСОБА_1 службою геології та надр України було прийнято наказ №216 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень, та внесення змін до наказів» , пунктом 2 якого зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до наказу (т.1, а.с.74).

Відповідно до пункту 7 Додатку №2 до вказаного наказу зупинено з 01.08.2018 дію спеціального дозволу на користування надрами №3852, виданого ОСОБА_1 службою геології та надр України 06.06.2006, Товариству з обмеженою відповідальністю «КСЛ» , з видобування граніту на Ольшаницькому родовищі (а.с.74-79).

ОСОБА_1 служба геології та надр України листом від 06.07.2018 №12895/02/14-18 повідомила позивачу про те, що наказом Державної служби геології та надр України від 27.06.2018 №216 прийнято рішення зупинити з 01.08.2018 дію спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006, наданого ТОВ "КСЛ" з метою видобування граніту родовища Ольшаницьке, у зв'язку з не усуненням порушень, виявлених під час проведення перевірки Центральним міжрегіональним відділом Держгеонадр (т.2, а.с.25).

В листі також повідомлено, що інформацію щодо усунення порушень необхідно надати до Центрального міжрегіонального відділу Держгеонадр. У разі ненадання інформації у визначений термін буде розглянуто питання щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами у встановленому законодавством порядку.

Не погоджуючись з виданням відповідачем припису від 27.04.2018 №216-14/06 в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 6 та прийняттям наказу від 27.06.2018 №216 (пункт 7 Додатка №2), позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Статтею 26 Кодексу України про надра визначено, що право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін, регулюються Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615). Відповідно до п.5 Порядку №615 дозволи надаються на такі види користування надрами: геологічне вивчення родовищ корисних копалин; геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ); будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції. Відповідно до п.22 Порядку №615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди з підстав, передбачених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» , центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:

1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення;

4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища;

5) наявності підстав, передбачених Законом України «Про санкції» .

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.

Як зазначено вище, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було видано припис від 27.04.2018 №216-14/06, яким позивача зобов'язано у строк до 28 травня 2018 року усунути порушення вимог чинного законодавства у сфері видобування корисних копалин, які були виявлені під час перевірки.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю КСЛ здійснює діяльність з видобування корисних копалин із дотриманням вимог чинного законодавства, а висновки контролюючого органу щодо наявності відповідних порушень є протиправними та необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Щодо виконання позивачем пункту 1 припису від 27.04.2018 №216-14/06.

У пункті 1 спірного припису відповідачем зазначено про те, що в порушення п.17 постанови КМУ №615 не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006 у зв'язку із виявленням під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме повною переоцінкою запасів гранітів Ольшаницького родовища (протокол ДЗК від 13.12.2016 №3754), чим не виконано вимоги п.5.3 Угоди про умови користування надрами після проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин, внести зміни до Дозволу протягом трьох місяців з моменту затвердження протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин .

Відповідно до пп.4 п.17 Порядку №615 (в редакції, яка була чинна на момент складання протоколу ДКЗ від 13.12.2016) внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів у разі: виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (при цьому у разі, коли було виявлено і затверджено запаси корисної копалини загальнодержавного значення, внесення змін до дозволу здійснюється після отримання погодження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської ради).

Для внесення змін до дозволу заявник подає заяву, в якій зазначаються номер та дата дозволу, разом з: копією паспорта та реєстраційним номером облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті, подають лише копію паспорта із серією, номером та відміткою); інформацією (у формі довідки, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом та скріплюється печаткою) про виконання особливих умов дозволу, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами; пояснювальною запискою, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом, скріплюється печаткою та містить обґрунтування необхідності внесення змін до дозволу.

У випадках, передбачених підпунктом 4 цього пункту, до зазначених документів заявник додає копію нового протоколу ДКЗ про затвердження кількості запасів та план підрахунку запасів відповідно до нього.

Внесення змін до угоди про умови користування надрами здійснюється органом з питань надання дозволу без внесення змін до дозволу за наявності інформації органів державного геологічного контролю про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Пунктом 19 Порядку №615 визначено, що підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку; наявність інформації від правоохоронних органів та суб'єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; відмова органів, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування.

Отже, підставою внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами є встановлення надрокористувачем нових властивостей, якості або кількості корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів.

Судом встановлено, що 13.12.2016 відбулось засідання Державної комісії України по запасах корисних копалин при ОСОБА_1 службі геології та надр України, у порядку денного якого було питання про розгляд матеріалів повторної геолого-економічної оцінки Ольшаницького родовища гранітів у Рокитнянському районі Київської області, поданих на розгляд Товариством з обмеженою відповідальністю КСЛ , за результатами якого складено протокол №3754 від 13.12.2016.

Відповідно до п.3.2 протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин при ОСОБА_1 службі геології та надр України №3754 від 13.12.2016 колегія ДКЗ постановила затвердити за станом на 01.11.2016 балансові запаси гранітів загальнодержавного значення Ольшаницького родовища, придатних для виробництва щебеню марок 800-1400 за міцністю і F-100 за морозостійкістю відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.7-75-98 Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови , і для виробництва каменю бутового марок 800-1400 за міцністю і F-100 за морозостійкістю відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.7-241:2010 Камінь бутовий. Технічні умови , в контурах, категоріях і цифрах авторського підрахунку, в кількості 16686 тис. метрів куб. - код за класом 111, у т.ч. за категоріями (тис. метрів куб): А -13875, В-2811.

Відповідно до п.3.6 протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин при ОСОБА_1 службі геології та надр України №3754 від 13.12.2016 колегія ДКЗ визнала Ольшаницьке родовище гранітів підготовленим до подальшої промислової розробки (т.1, а.с.17-18).

ОСОБА_1 комісія України по запасах корисних копалин при ОСОБА_1 службі геології та надр України листом від 21.04.2007 №327/08 повідомила позивача про те, що протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 13.12.2016 №3754 щодо розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки запасів гранітів Ольшаницького родовища в Київській області, поданих ТОВ КСЛ , розглянутий ОСОБА_1 службою геології та надр України (протокол засідання Робочої групи з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин від 30.03.2017 №59) та переданий на постійне зберігання до ДНВП Геоінформ України (т.1, а.с.19).

Судом встановлено, що позивач звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою про внесення змін до спеціального дозволу вих.№12 від 31.05.2017, у якій просив внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами від 06.06.2006 №3852, у зв'язку із переоцінкою запасів, проведенням повторної державної експертизи та отриманням Протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при ОСОБА_1 службі геології та надр України від 13.12.2016 №3754 (т.1, а.с.20).

ОСОБА_1 служба геології та надр України листом від 28.09.2017 №21763/03/12-17, посилаючись на п.15 Порядку №615 відмовила позивачу у внесенні змін до спеціального дозволу у зв'язку із тим, що за результатами опрацювання документів ТОВ КСЛ було встановлено, що зазначені у каталозі географічні координати кутових точок Ольшаницького родовища не відповідають контуру підрахунку запасів гранітів, затверджених ОСОБА_1 комісією України по запасах корисних копалин (протокол від 13.12.2016 №3754) (т.1, а.с.21).

З матеріалів справи слідує, що позивач, доопрацювавши документи, повторно звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою про внесення змін до спеціального дозволу вих.№55 від 19.10.2017 (т.1., а.с. 22).

Згідно з п.18 Порядку №615 орган з питань надання дозволу надає протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, заявникові дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову.

Переоформлення дозволу або внесення змін до нього здійснюється без зміни номера, дати реєстрації, строку його дії та умов користування надрами і є обов'язковою підставою для внесення змін до угоди про умови користування надрами.

У разі зміни особливих умов, визначених у дозволі, до нього вносяться зміни з урахуванням змін умов користування надрами.

Під час отримання переоформленого дозволу або дозволу із внесеними до нього змінами надрокористувач повертає органу з питань надання дозволу оригінал виданого раніше дозволу.

Інформація про надходження заяви про переоформлення дозволу або про внесення змін до нього та про результат розгляду заяви розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом трьох робочих днів з моменту переоформлення або внесення змін.

Проте, як встановлено судом та не було спростовано відповідачем, ОСОБА_1 служба геології та надр України всупереч п.18 Порядку №615 жодної відповіді на заяву позивача про внесення змін до спеціального дозволу вих.№55 від 19.10.2017 не надала, що свідчить про відсутність порушень з боку позивача щодо виконання пункту 1 припису від 27.04.2018 №216-14/06, оскільки позивачем вчинено дії, направлені на виконання даного пункту припису, проте відповідач, як сторона Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин №3852 від 12.04.2016, не вчинила дій з приводу внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами.

Дослідивши матеріали справи та положення Порядку №615, суд дійшов висновку про те, що позивачем було дотримано порядок звернення до Держгеонадра для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, зокрема, подано відповідну заяву та протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження кількості запасів та план підрахунку запасів відповідно до нього.

При цьому, суд зазначає, що лист відповідача від 28.09.2017 №21763/03/12-17 на лист позивача від 31.05.2017 №12 не містить обґрунтованих пояснень з посиланням на п.19 Порядку на наявність підстав для відмови у внесенні змін до спеціального дозволу.

У зв'язку з цим, суд вважає, що позивачем було вчинено передбачені Порядком №615 дії для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, у той час як відповідач після доопрацювання позивачем документів та повторного звернення до відповідача із заявою про внесення змін до спеціального дозволу допустив протиправну бездіяльність, не надавши відповіді на повторну заяву позивача від 19.10.2017 №55, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про наявність з боку ТОВ КСЛ порушень п.17 Порядку №615 щодо невнесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006 та про необхідність його усунення.

Щодо виконання позивачем пункту 2 припису від 27.04.2018 №216-14/06.

У пункті 2 спірного припису відповідачем зазначено про порушення позивачем п.17 Порядку №615 у зв'язку із тим, що не внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006 у зв'язку із виявленням надрокористувачем протягом трьох років після отримання дозволу описок, очевидних помилок. У графі прив'язка на місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України спеціального дозволу помилково зазначено північно-східна околиця с.Бушеве . Фактично Ольшаницьке родовище знаходиться на північний-захід від с.Бушеве.

З приводу виконання позивачем пункту 2 спірного припису суд зазначає таке.

Зі змісту спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006 вбачається, що прив'язка на місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України передбачає видобування корисних копалин на північно-східній околиці с.Бушеве (т.1, а.с.25).

З протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин при ОСОБА_1 службі геології та надр України №3754 від 13.12.2016 вбачається, що Ольщаницьке родовище гранітів розташоване на відстані близько 6 км на південний захід від с.Ольшаниця в Рокитнянському районі Київської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині відсутності порушень з боку позивача щодо пункту 2 припису від 27.04.2018 №216-14/06, позивач вказує, що інспекторами Департаменту не зазначено, які саме обставини мають бути підставою для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами. При цьому позивач зауважує, що посилання на помилкове зазначення географічної прив'язки нічим не обґрунтоване.

Позивач також зазначає, розробка кар'єру відбувалась згідно Робочого проекту, спеціального дозволу на користування надрами, акту гірничого відводу та інших документів, які неодноразово перевірялись, погоджувались різними державними органами та експертними установами. Позивач стверджує, що жодного разу не було виявлено ніяких помилок у географічній прив'язці розташування родовища. Позивач також зазначає, що діяльність підприємства неодноразово перевірялась Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, порушень з даного питання виявлено не було.

Судом встановлено, що Робочий проект розробки Ольшаницького родовища гранітів на 1984-1988 і рекультивації порушених земель Ольшаницького спецкар'єра був розроблений Республіканським проектно-вишукувальним інститутом Укрремдорпроект у 1983 році (т.1, а.с.27-28).

Судом встановлено, що Коригування Робочого проекту розробки Ольшаницького родовища гранітів у Рокитнянському районі Київської області розроблене ОСОБА_1 підприємством Академпроект Національної академії наук України в 2008 році (т.1, 29-32).

Суд звертає увагу, що відомості протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин при ОСОБА_1 службі геології та надр України №3754 від 13.12.2016 про те, що Ольщаницьке родовище гранітів розташоване на відстані близько 6 км на південний захід від с.Ольшаниця в Рокитнянському районі Київської області не містять посилання на докази, які обґрунтовують такі твердження.

В той же час згідно Робочого проекту розробки Ольшаницького родовища гранітів на 1984-1988 і рекультивації порушених земель Ольшаницького спецкар'єра, розробленого Республіканським проектно-вишукувальним інститутом Укрремдорпроект у 1983 році, Ольщаницьке родовище гранітів розташоване на лівому березі річки Рось, в 3-х - 4-х км на південний захід від ст.Ольшаниця Рокитнянського району Київської області . Районний центр м.Рокитне розташований в 6 км на схід від родовища і поєднаний з останнім автодорогою. Залізнична станція Ольшаниця розташована в 12 км на північний захід від родовища.

При цьому в пункті 2 оскаржуваного припису зазначено, що фактично Ольшаницьке родовище знаходиться на північний-захід від с.Бушеве.

Отже, суд зазначає, що між протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин при ОСОБА_1 службі геології та надр України №3754 від 13.12.2016 та приписом Державної служби геології та надр України від 27.04.2018 №216-14/06 містяться розбіжності щодо фактичного місця розташування Ольшаницького родовища.

Вказані розбіжності до того ж не відповідають відомостям щодо фактичного місця розташування Ольшаницького родовища, які містяться в Робочому проекті розробки Ольшаницького родовища гранітів на 1984-1988 і рекультивації порушених земель Ольшаницького спецкар'єра, розробленому Республіканським проектно-вишукувальним інститутом Укрремдорпроект у 1983 році, що унеможливлює зобов'язання позивача усунути порушення пункту 2 припису щодо необхідності внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006, що стосуються визначення прив'язки родовища на місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України.

Отже, суд зазначає, що передумовою внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006, що стосуються визначення прив'язки родовища на місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України, є встановлення точного місцезнаходження родовища із посиланням на відповідні докази, які достеменно свідчать про правильність визначення такого місця розташування родовища, не допускають двозначності і виключають будь-які сумніви в цьому питанні.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем порушено вимоги п.17 Порядку №615 щодо необхідності внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006, що стосуються визначення прив'язки родовища на місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України.

Щодо виконання позивачем пункту 3 припису від 27.04.2018 №216-14/06.

У пункті 3 спірного припису зазначено про порушення ст. 24, 51 Кодексу України про надра та ст.24 Закону України №1127, а саме Проект розробки Ольшаницького родовища, включаючи коригування (Коригування робочого проекту розробки Ольшаницького родовища гранітів), яке розроблене у період 2008-2015 роки, не погоджене в установленому порядку, а саме відсутнє погодження з центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині відсутності порушень з боку позивача щодо пункту 3 припису від 27.04.2018 №216-14/06, позивач вказує, що на момент розробки Робочого проекту розробки Ольшаницького родовища гранітів на 1984-1988 і рекультивації порушених земель Ольшаницького спецкар'єра, розробленого Республіканським проектно-вишукувальним інститутом Укрремдорпроект у 1983 році, а також під час коригування Робочого проекту розробки Ольшаницького родовища гранітів, розробленого ОСОБА_1 підприємством Академпроект Національної академії наук України в 2008 році, була відсутня норма щодо необхідності погодження проекту розробки родовища корисних копалин з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, тому за загальним правилом, закріпленим у Конституції України, норми законів не мають зворотної дії у часі.

27 липня 1994 року Верховною Радою України був прийнятий Кодекс України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР.

Кодекс України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР був введений в дію постановою Верховної Ради України від 27.07.1994 № 133/94-ВР з дня його опублікування і набув чинності 31.08.1994 р.

На момент прийняття Кодексу України про надра стаття 51 Кодексу передбачала, що розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ОСОБА_1 комітетом України по нагляду за охороною праці в частині додержання вимог законодавства про надра.

Суд зазначає, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні від 16.10.2012 № 5456-VI, який набрав чинності 18.11.2012, у частині другій статті 51 Кодексу України про надра слова "Міністерством охорони навколишнього природного середовища України" замінено словами "центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр".

Як вже встановлено судом, Робочий проект розробки Ольшаницького родовища гранітів на 1984-1988 і рекультивації порушених земель Ольшаницького спецкар'єра був розроблений Республіканським проектно-вишукувальним інститутом Укрремдорпроект у 1983 році (т.1, а.с.27-28).

Судом також встановлено, що Коригування Робочого проекту розробки Ольшаницького родовища гранітів у Рокитнянському районі Київської області розроблене ОСОБА_1 підприємством Академпроект Національної академії наук України в 2008 році (т.1, 29-32).

Отже, суд зазначає, що і на момент розробки Робочого проекту розробки Ольшаницького родовища гранітів на 1984-1988 і рекультивації порушених земель Ольшаницького спецкар'єра у 1983 році і на момент Коригування Робочого проекту розробки Ольшаницького родовища гранітів у Рокитнянському районі Київської області в 2008 році Кодекс України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР ще не був прийнятий.

У зв'язку з прийняттям Кодексу України про надра та набранням ним чинності з 31.08.1994 на користувачів надр не було покладено додаткового обов'язку щодо необхідності погодження робочих проектів розробки родовищ корисних копалин, які вже були затверджені та використовувались під час здійснення діяльності з видобування корисних копалин, із Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як і не було покладено додаткового обов'язку щодо необхідності погодження робочих проектів розробки родовищ корисних копалин із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

9 лютого 1999 року Конституційним судом України постановлено Рішення № 1-рп/99 за результатами розгляду конституційного звернення Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України.

У даному Рішенні Конституційний дійшов до висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

В описовій частині рішення Конституційний Суд України деталізує, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, як зазначив Конституційний суд України у наведеному рішенні, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, на момент розробки Робочого проекту розробки Ольшаницького родовища гранітів та Коригування робочого проекту розробки Ольшаницького родовища гранітів у Рокитнянському районі Київської області вимогами чинного законодавства не було передбачено необхідність погодження відповідних проектів з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці вказаних проектів.

Також у зв'язку з прийняттям Кодексу України про надра та набранням ним чинності з 31.08.1994 на надрокористувачів не було покладено додаткового обов'язку щодо необхідності погодження робочих проектів розробки родовищ корисних копалин, які вже були затверджені та використовувались під час здійснення діяльності з видобування корисних копалин, із Міністерством охорони навколишнього природного середовища України або із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач необґрунтовано вказує на необхідність внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006, що стосуються погодження Проекту розробки Ольшаницького родовища, включаючи Коригування до робочого проекту з центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, тому пункт 3 припису від 27.04.2018 №216-14/06 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо виконання позивачем пункту 4 припису від 27.04.2018 №216-14/06.

У пункті 4 припису від 27.04.2018 №216-14/06 відповідачем зазначено про відсутність у позивача акту про передачу Ольшаницького родовища для промислового освоєння (Протокол ДКЗ від 13.12.2016 №3754), що є порушенням ст.40 Кодексу України про надра, Постанови Кабінету Міністрів України №114 та НПАОН 00.0-1.01-85.

Відповідно ст.40 Кодексу України про надра розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, умови передачі для промислового освоєння розвіданих родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок, запаси корисних копалин яких оцінені та визнані підготовленими до промислового освоєння ОСОБА_1 комісією по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) і які включені до державного фонду родовищ корисних копалин, визначені Порядком передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 №114 (далі - Порядок №114).

Пункт 2 Порядку №114 зобов'язує користувачів надр до передачі їм родовищ корисних копалин для промислового освоєння повинні отримати в установленому порядку спеціальний дозвіл на користування надрами, якщо інше не передбачено Кодексом України про надра.

Відповідно до п.3 Порядку №114 підприємства, які проводили геологорозвідувальні роботи, передають користувачам надр на строк розробки корисних копалин, зазначений у спеціальному дозволі: один примірник геологічного звіту про розвідку родовищ корисних копалин, запаси яких оцінені ДКЗ; довідку про виконання рекомендацій, зазначених у рішенні ДКЗ щодо оцінки запасів корисних копалин; акт технічного стану свердловин (для родовищ нафти та газу), який складається за участю представників видобувних підприємств та органів державного гірничого нагляду, а також матеріали щодо усіх ліквідованих у процесі розвідки свердловин; зразки гірських порід, керни свердловин, дублікати проб, які надалі можуть бути використані у процесі вивчення, дорозвідки та розробки родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; збережені розвідувальні гірничі виробки (шахти, шурфи, канави тощо) та свердловини, які можуть бути використані під час розробки родовищ та для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; ліквідовані в установленому порядку виробки та свердловини, виробничо-технічні будівлі, споруди та інше майно; збережені у первинному вигляді наземні й підземні центри та знаки геодезичної (маркшейдерської) опорної сітки та зйомочного обґрунтування, а також знаки біля устя розвідувальних виробок (свердловин, шурфів, штолень та ін.), каталог координат, складений

за встановленою системою, та висотних відміток пунктів зйомочного обгрунтування і устя розвідувальних виробок. У разі неможливості збереження знаків біля устя розвідувальних виробок (на орних землях, у руслах річок тощо) ці устя топографічно прив'язуються до реперів, установлених на вільних ділянках землі.

Пунктом 4 Порядку №114 визначено, що для передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промислове освоєння, утворюється міжвідомча комісія.

До складу міжвідомчої комісії включаються представники підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представники органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду

(за згодою).

Головою міжвідомчої комісії призначається представник підприємства, яке приймає родовище.

Передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом (п.6 Порядку №114).

Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.

Отже, Порядком №114, який набрав чинності 14.02.1995, для передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння передбачено складання міжвідомчою комісією, яка складається з представників підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представників органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою) акту передачі родовища.

При цьому суд зауважує на тому, що виконання положень Порядку №114 стосується питання первинної передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння.

Позивач звертався до Державного науково-виробничого підприємства ОСОБА_1 інформаційний геологічний фонд України із заявою від 19.07.2018 №57 про надання інформації про включення Ольшаницького родовища гранітів Рокитнянського району Київської області до Державного фонду родовищ та передачу його до промислового освоєння (т.2, а.с.110).

У відповідь на вказану заяву позивачем була отримана відповідь Державного науково-виробничого підприємства ОСОБА_1 інформаційний геологічний фонд України у вигляді листа від 29.07.2018 №03/303-2451, в якому ДНВП Геоінформ України повідомило позивача про те, що Ольшаницьке родовище гранітів розташоване в Рокитнянського району Київської області. Запаси родовища обліковані державним балансом корисних копалин Камінь будівельний з 1950 року. Щодо акту введення в експлуатацію Ольшаницького родовища гранітів повідомлено, що відповідно до Державного стандарту України Звіт про геологічне вивчення надр (ДСТУ 4068-2002) акт передачі родовища в промислову розробку не входить до списку обов'язкових текстових додатків (т.2, а.с.111).

Суд зазначає, що на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при ОСОБА_1 службі геології та надр України, результати якого оформлено протоколом №3754 від 13.12.2016, встановлено, що Ольшаницьке родовище гранітів розробляється з 1935 року. В 1961 році Київською геологічною експедицією тресту Київгеологія проведено розвідку родовища. За результатами проведених робіт УкрТКЗ затверджені запаси Ольшаницького родовища гранітів кількості 10549,3 тис. метрів куб. Протягом 1981-1985 років інститутом Укрремдорпроект на площі 21,0 га до горизонту з абсолютною відміткою +59 м проведено дорозвідку родовища.

Матеріалами справи підтверджено, що запаси родовища обліковані державним балансом корисних копалин Камінь будівельний з 1950 року, що слідує з листа Державного науково-виробничого підприємства ОСОБА_1 інформаційний геологічний фонд України від 29.07.2018 №03/303-2451.

При цьому суд зауважує, що на момент створення Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ» (08.11.2005) та отримання позивачем спеціального дозволу на користування надрами №3852 для видобування незмінених та порушених вивітрюванням гранітів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового на Ольшаницькому родовищі (06.06.2006), промислова розробка Ольшаницького родовища вже велась, а отже на момент початку здійснення позивачем господарської діяльності із добування граніту складання акту міжвідомчої комісії вже не було передбачено вимогами Порядку №114.

Проаналізувавши положення Порядку №114 та приймаючи до уваги, що промислова розробка Ольшаницького родовища гранітів, розташованого в Рокитнянського району Київської області, на момент початку здійснення позивачем господарської діяльності із добування граніту вже велась, на позивача як вторинного надрокористувача не покладений обов'язок передачі родовища для промислового освоєння, у зв'язку з чим висновки про порушення позивачем ст.40 Кодексу України про надра та Постанови Кабінету Міністрів України №114 є необґрунтованими.

Щодо виконання позивачем пункту 4 припису від 27.04.2018 №216-14/06.

У пункті 6 спірного припису зазначено про порушення позивачем ст.24 Кодексу України про надра, Постанови Кабінету Міністрів України №615, а саме не виконується пункт №2 Програми Продовження видобування 200 тис. метрів куб. на рік (термін виконання з І кв.2016 р.) . Фактично відповідно до форми 5-гр маркшейдерської документації у 2016 році видобуток не проводився, а у 2017 році видобуток - 142,8 тис. метрів куб.

Відповідно до п.2 Програми робіт з видобування корисних копалин - граніту на Ольшаницькому родовищі (Додаток 2 до угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин №3852 від 12.04.2016) передбачено продовження видобування 200 тис. метрів куб. на рік з І кв.2016 року (т.1, а.с.60 зворотній бік).

З матеріалів справи вбачається, що наказом Товариства з обмеженою відповідальністю КСЛ від 28.09.2015 №90 Про призупинення виробничої діяльності підприємства призупинено виробничу діяльність кар'єру до стабілізації економічного стану підприємства з 01.12.2015 (т.1, а.с.53).

З вказаного наказу вбачається, що причиною зупинення діяльності підприємства є збитковий результат діяльності підприємства, який склав -7,558 млн. грн. за 8 місяців 2015 р. з причини зменшення попиту на виробничу продукцію на 11 % від операційного плану 2015 року та неможливості встановлення конкурентних цін на продукцію в регіоні через велику частку дешевого відсіву щебеню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 служба геології та надр України листом від 08.02.2016 №1753/13/14-16 повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю КСЛ про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3852 від 06.06.2006 на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 02.02.2016 №27 (т.1, а.с.54).

Листом від 27.12.2016 №24383/13/14-16 ОСОБА_1 служба геології та надр України повідомила позивача про поновлення дії вказаного дозволу згідно із наказом Державної служби геології та надр України від 19.12.2016 №491 (т.1, а.с.55).

Наказом ТОВ КСЛ від 03.05.2017 №42/1 Про поновлення виробничої діяльності підприємства було поновлено виробничу діяльність підприємства з 01.05.2017 (т.1,а.с.56).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що в період з 28.09.2015 до 19.12.2016 ТОВ КСЛ не проводило господарську діяльність по видобуванню корисних копалин на Ольшаницькому родовищі, а саме в період з 28.09.2015 до 02.02.2016 у зв'язку із збитковістю діяльності, та з 02.02.2016 до 19.12.2016 через зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, що є об'єктивними факторами, які перешкоджали проведенню основного виду діяльності підприємства та виконанню ТОВ КСЛ положень Програми робіт з видобування корисних копалин - граніту на Ольшаницькому родовищі.

Крім того, суд зазначає, що встановлений у пункті 2 Програми робіт з видобування корисних копалин - граніту на Ольшаницькому родовищі (Додаток 2 до угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин №3852 від 12.04.2016) обсяг видобутку має орієнтований характер, а чинне законодавство, і зокрема Порядок №615, порушення якого встановлено у п.6 припису, своєю чергою не встановлює відповідальності за недосягнення або перевищення запланованого обсягу видобутку.

Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача про наявність порушень законодавства, викладених в приписі Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, зокрема, висновків про порушення ТОВ КСЛ вимог законодавства у сфері надрокористування, про необхідність усунення яких зазначено у пунктах 1, 2, 3, 4 та 6 припису від 27.04.2018 №216-14/06.

Також у позовній заяві позивач зазначає про порушення порядку проведення перевірки, зокрема, в частині оформлення неналежною посадовою особою направлення на перевірку, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України від 05.04.2007 №877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Згідно з ч.2 ст.7 Закону №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Частиною 3 ст.7 Закону №877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). Частиною 7 ст.7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст.7 Закону №877-V).

Отже, направлення на проведення перевірки має бути підписано керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, направлення на перевірку від 12.04.2018 №158-14/06 підписано начальником Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Дергеонадр України ОСОБА_2, що на думку суду, не відповідає положенням ст.7 Закону №877, оскільки направлення на проведення перевірки підписано особою, яка не має відповідних повноважень.

Отже, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України порушено порядок проведення перевірки. Таким чином, враховуючи те, що матеріали справи свідчать про відсутність в діях ТОВ КСЛ порушень відповідних вимог законодавства у сфері надрокористування, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 4 та 6 припису Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 27.04.2018 №216-14/06. Щодо вимоги позивача про визнати незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 27.06.2018 №216 (пункт 7 Додатка №2) про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 06 червня 2006 року №3852, виданого ТОВ "КСЛ", суд зазначає таке.

Як встановлено судом, підставою прийняття спірного наказу є невиконання ТОВ КСЛ вимог припису Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 27.04.2018 №216-14/06.

Крім того, з приводу п.5 припису від 27.04.2018 №216-14/06 про порушення позивачем ст.53 Кодексу України про надра, наказів №221, №83, №100, №155, №199, №29, №224, №225, №263, №354, №77, №198 Мінгео СРСР від 17.06.1960, НПАОН 00.0-1.01-85, ГОСТ 2.850-75 у зв'язку з відсутністю у повному обсязі геологічної документації, а саме: відсутній журнал відбору проб; відсутні записи у геологічних журналах за період ІІІ, VI квартали 2017 року та І квартал 2018 року судом, встановлено про усунення зазначених порушень вимог законодавства про надрокористування, про що свідчать надані суду заперечення до акту планової перевірки ТОВ КСЛ (т.1, а.с.13-14), до яких додані докази усунення п.5 припису.

Листом Державної служби геології та надр України від 25.06.2018 №460-14/06 після опрацювання отриманих заперечень позивача на акт перевірки повідомлено про залишення не усунутими пунктів 1, 2, 3, 4 та 6 припису (т.1, а.с.81).

Отже, враховуючи визнання судом протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 4 та 6 припису Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 27.04.2018 №216-14/06 та самостійне усунення ТОВ КСЛ вимог пункту 5 припису, суд вважає, що зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 06.06.2006 №3852 на підставі спірного наказу є необґрунтованим та безпідставним.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.06.2018 №216 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 06 червня 2006 року №3852, виданого Товариству з обмежено відповідальністю КСЛ .

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин..

Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків щодо наявності в діях позивача відповідних порушень вимог законодавства у сфері надракористування .

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню. Відповідно до ст.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Під час звернення до суду позивачем за заявлені позовні вимоги немайнового характеру та заяву про забезпечення адміністративного позову, яку було задоволено ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 було сплачено судовий збір на суму 4052,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №6107 від 22.05.2018 на суму 1762,00 грн. (т.1, а.с.2), №6126 від 04.07.2018 на суму 1762,00 грн. (т.1, а.с.144) та №6125 від 02.07.2018 на суму 528,60 грн. (т.1, а.с.167).

Таким чином, враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4052,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної служби геології та надр України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 27.04.2018 №216-14/06 в частині пунктів 1, 2, 3, 4 та 6.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.06.2018 №216 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 06.06.2018 №3852, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "КСЛ".

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСЛ" (ідентифікаційний код: 33801194, місцезнаходження:09643, Київська область, Рокитнянський район, село Бушеве, вул.Гранітна, буд.1) судовий збір у сумі 4052,60 грн. (чотири тисячі п'ятдесят дві грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної служби геології та надр України (ідентифікаційний код: 37536031, місцезнаходження: 03680, м.Київ, Шевченківський р-н., вул.Антона Цедіка, буд.16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано - 17.08.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.