Рішення

від 23.08.2018 по справі 826/1275/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2018 року № 826/1275/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Еф Ай Ем Девелопмент Плюс до третя особаДержавної служби України з безпеки на транспорті Товариство з обмеженою відповідальністю БМ-Бас провизнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Еф Ай Ем Девелопмент Плюс (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №025210 від 04 січня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником транспортного засобу та не є перевізником у розумінні положень Закону України Про автомобільний транспорт в межах спірних відносин, оскільки транспортний засіб, який став об'єктом перевірки 24 листопада 2017 року передано позивачем третій особі ТОВ БМ-Бас на підставі договору оренди від 10 жовтня 2014 року №1010. Крім того, відповідачем не повідомлено позивача про розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по акту №021002 і, як наслідок, у позивача була відсутня можливість надати пояснення, обґрунтування та документи, які б підтвердили порушення з його боку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 року залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 квітня 2018 року.

16 березня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки дії посадових осіб відповідача щодо накладення на позивача штрафних санкцій є правомірними та спрямовані на попередження порушень законодавства про автомобільний транспорт, спірна постанова відповідає положенням законодавства, а відтак відсутні підстави для її скасування. 02 квітня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 17 квітня 2018 року та за клопотанням позивача залучено третю особу Товариство з обмеженою відповідальністю БМ-Бас .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 27 червня 2018 року.

Представниками позивача та відповідача подані клопотання про розгляд справи без їх участі у письмовому провадженні.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленою належним чином, 26 червня 2018 року надала пояснення щодо предмету спору, з яких вбачається, що ТОВ БМ-Бас підтримує позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові.

У судовому засіданні 27 червня 2018 року суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

На підставі ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року замінено неналежного відповідача - Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті на належного - Державну службу України з безпеки на транспорті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з тексту акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №021002 від 24 листопада 2017 року, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області за місцем проведення перевірки а/д П-06 Київ-Чоп , 86 км на підставі направлення на проведення перевірки від 20 листопада 2017 року №017694 проведено перевірку транспортного засобу марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, що належить позивачу, водій ОСОБА_2, документ, що посвідчує особу водія - посвідчення водія НОМЕР_3 від 11 травня 2007 року. Під час перевірки виявлено, що надання послуг з внутрішніх вантажних перевезень згідно ТТН №00000008039 від 24 листопада 2017 року без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: без протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, без індивідуально-контрольної книжки водія, без щоденних реєстраційних листів за 24 листопада 2017 року та за попередні 28 календарних днів, чим порушено вимоги наказу №340 від 07 червня 2010 року. Згідно запису у графі пояснення водія про причини порушень водій з актом ознайомлений, від пояснень відмовився.

Листом від 19 грудня 2017 року №10737/17/03-17 позивача повідомлено, що 03 січня 2018 року з 09:30 до 17:30 в приміщенні Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки відбудеться розгляд справ про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом по акту №021002. Вказане повідомлення направлено відповідачем 26 грудня 2017 року та отримане позивачем 17 січня 2018 року, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи копію поштового конверту зі штрих кодовим ідентифікатором та роздруківку з офіційного сайту ПрАТ Укрпошта (а.с.18-19).

04 січня 2018 року відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №025210 на підставі акту №021002 (позивачем не оформлена індивідуально-контрольна книжка водія ТЗ), відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт , застосовано штраф у розмірі 1700,00грн. вказана постанова отримана позивачем 09 січня 2018 року, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи копію поштового конверту зі штрих кодовим ідентифікатором та роздруківку з офіційного сайту ПрАТ Укрпошта (а.с.14-15).

Вважаючи спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Cудом встановлено, що 10 жовтня 2014 року між позивачем (орендодавець) та ТОВ БМ-Бас (орендар) укладено договір оренди будівельної техніки №1010, відповідно до умов якого позивачем передається у строкове платне користування будівельна техніка (з екіпажем) згідно додатку №1 до договору строком на 24 місяці. Згідно додатку №1 до договору до переліку будівельної техніки, що передається, включено вантажний автомобіль VOLVO, номерний знак НОМЕР_1.

Згідно п.5.4 вказаного договору, орендар зобов'язаний, зокрема, використовувати/експлуатувати техніку відповідно до її цільового призначення, з додержанням технічних норм експлуатації орендованої техніки, умов, що визначені цим договором та додатками до нього, нормам діючого законодавства тощо; самостійно, за власний кошт і на власний ризик виконувати вимоги правил техніки безпеки, пожежної безпеки, екологічних норм, норм законодавства про працю, правил санітарії та гігієни тощо; за необхідності, самостійно і за свій рахунок отримати всі необхідні дозвільні документи, необхідні для експлуатації техніки.

Згідно додаткової угоди від 13 березня 2015 року до договору оренди №1010 від 10 жовтня 2014 року, строк оренди починається з моменту підписання акту прийому-передачі щодо відповідного переліку техніки і діє до моменту повернення повного переліку техніки, отриманого орендарем, з підписанням відповідного акту приймання-передачі (повернення) техніки.

Факт того, що вказаний транспортний засіб, на час проведення перевірки (24 листопада 2017 року) перебував у користуванні третьої особи ТОВ БМ-Бас підтверджується актом прийому-передачі до договору №1010 оренди від 10 жовтня 2014 року позивачем передано третій особі ТОВ БМ-Бас , зокрема, вантажний автомобіль VOLVO, номерний знак НОМЕР_1, а також актами надання послуг №ТР10 від 31 жовтня 2017 року, №ТР11 від 30 листопад 2017 року, №ТР12 від 31 грудня 2017 року, згідно яких позивачем надавалися третій особі послуги з оренди вантажного транспорту за договором №1010 від 10 жовтня 2014 року.

Статтею 3 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно положень ст.6 Закону України Про автомобільний транспорт , державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час проведення рейдової перевірки перевіряється, у тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

При цьому, статтею 1 Закону України Про автомобільний транспорт визначено поняття як автомобільного перевізника так і водія.

Так, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до положень ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт , за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, визначальними ознаками такої відповідальності є те, що автомобільним перевізником не оформлені визначені Законом документи.

Згідно положень статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , саме автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Отже, з наведених норм чинного законодавства, на підставі яких позивача притягнуто до відповідальності, вбачається, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються до автомобільних перевізників.

Як встановлено судом, автомобіль, що перевірявся, перебував у користуванні третьої особи ТОВ БМ-Бас , тому суд дійшов висновку, що позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України Про автомобільний транспорт , а тому не може нести відповідальність, передбачену абз.3 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Крім того, відповідно до п.26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача не було вчасно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про порушення належним чином. Запрошення на розгляд справи на 03 січня 2018 року позивач отримав 17 січня 2018 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією поштового конверту зі штрих кодовим ідентифікатором та роздруківкою з сайту ПрАТ Укрпошта (відстеження рекомендованих відправлень). Отже, відповідач в порушення п.26 Порядку №1567, не надав змогу позивачу надати пояснення відносно встановленого в акті порушення.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач протиправно застосував до позивача фінансові санкції, передбачені абз.3 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт , оскільки позивач у спірних відносинах не є перевізником, а посадовими особами відповідача при здійсненні перевірки та винесенні спірної постанови не було з'ясовано на замовлення якого перевізника здійснюється надання послуг з перевезення вантажів.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Еф Ай Ем Девелопмент Плюс підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 78, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Еф Ай Ем Девелопмент Плюс - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати постанову Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 04 січня 2018 року №025210 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

3. Присудити з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еф Ай Ем Девелопмент Плюс (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, код ЄДРПОУ 34753304) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн, (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) сплачені згідно квитанції №89702 від 06 лютого 2018 року.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова