Постанова

від 21.08.2018 по справі 826/15026/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15026/16 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Коротких А.Ю.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові інновації України" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові інновації України" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і акта перевірки, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові інновації України" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування акту перевірки №447/26-59-11-05-50 від 20 квітня 2016 року щодо перевірки граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад, грудень 2015 року та податкового повідомлення-рішення №0023751201 від 13 травня 2016 року, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 10% в сумі 142 447,27 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові інновації України", подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що камеральна перевірка граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад, грудень 2015 року проведена відповідачем з порушенням строків, встановлених пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, з огляду на що, складений акт перевірки №447/26-59-11-05-50 є необґрунтованим, а складене на його підставі податкове повідомлення-рішення №0023751201 підлягає скасуванню.

Оскільки сторони до суду не з'явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ТОВ "Промислові інновації України" за листопад, грудень 2015 року, за наслідком якої було складено Акт камеральної перевірки № 447/26-59-12-01-50 від 20 квітня 2016 року. Висновками зазначеного Акта було встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за листопад, грудень 2015 року.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення рішення від 13 травня 2016 року 0023751201, яким позивачу на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України (затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1 424 472,68грн), застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 10% в сумі 142447,27 грн.

Не погоджуючись з прийнятим оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість прийняття податкового повідомлення - рішення, з посиланням на встановлене право контролюючого органу на проведення камеральної перевірки, що передбачено статтею 75 ПК України, під час якої, у межах повноважень та відповідно до чинного законодавства виявлено порушення позивачем граничного строку реєстрації податкових накладних у ЄРПН, що передбаченого статтею 201 ПК України та є підставою для накладення на платника податку штрафу відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент проведення перевірки) встановлює, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у період який перевірявся) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

В редакції Податкового кодексу України, яка діяла щодо статті 76 до 01 січня 2017 року, порядок проведення камеральної перевірки був наступним. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

01 січня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема, щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції Закону України № 1797-VIII викладено, в наступній редакції: предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017 року.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм податкового законодавства, відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, накладену за результатами проведення камеральної перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступає з 01 січня 2017 року, оскільки відповідне право на проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки було надано контролюючим органам лише з 01 січня 2017 року.

Як зазначалося вище, перевірку було проведено в квітні 2016 року, про що складено акт №447/26-59-11-05-50.

З огляду на викладене, у контролюючого органу не було підстав для перевірки під час проведення спірної камеральної перевірки своєчасності реєстрації позивачем податкових накладених.

Відповідно, податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі неправомірної перевірки також є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги апелянта про скасування акта перевірки, то суд зазначає таке.

Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Разом з тим, сам акт не може підлягати скасуванню, оскільки це не приведете до захисту прав позивача, що підтверджується усталеною судовою практикою

Враховуючи зазначене, вважаємо, що судом першої інстанції обставини справи було з'ясовані неповно, та як наслідок було прийняте необґрунтоване судове рішення, що є підставою для його скасування апеляційним судом та прийняття нового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові інновації України" - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року - скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові інновації України" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і акта перевірки - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0023751201 від 13 травня 2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Коротких А.Ю.