Рішення

від 09.08.2018 по справі 161/9118/15-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/9118/15-ц

Провадження № 2/161/401/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого- судді Олексюка А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Петрової В.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування земельною ділянкою.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №651631 йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0,12 га, що знаходиться в с. Струмівка Луцького району Волинської області по вул. Скляренка, 37 (кадастровий номер: 0722884800:03:001:0252).

Вказує, що з його земельною ділянкою, межує земельна ділянка відповідача ОСОБА_2, який знаючи про наявність спору щодо меж між спірними земельними ділянками, 13.09.2012 року самовільно почав встановлювати огорожу, чим самовільно переніс межу його земельної ділянки, зменшивши її площу на 0,0040 га.

З врахуванням уточнених позовних вимог, просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, власником якої він є на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 651631, яка знаходиться за адресою: вулиця Скляренка, 37 в селі Струмівка Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722884800:03:001:0252, шляхом перенесення встановлених ОСОБА_2 стовпів огорожі зі сторони належної йому земельної ділянки на праві власності на підставі Державного акту серія ВП № 016512, яка знаходиться за адресою: вулиця Старицького, 24 в селі Струмівка Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722884800:03:001:2003, та межує з ділянкою ОСОБА_5, - у відповідності до встановленої на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_5 зі сторони ОСОБА_2 відповідно до висновку № 8829 судової земельно-технічної експертизи за матеріалами цивільної справи № 161/9118/15-ц від 12.02.2018 року

Представник позивача в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги. Просила суд позов задовольнити.

Відповідач та його представники в судовому засіданні позов не визнали. Просили суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідка ОСОБА_6, експерта ОСОБА_7, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №651631 від 18.05.2006 року ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,12 га, що знаходиться в м. Струмівка Луцького району Волинської області по вул. Скляренка, 37 (кадастровий номер: 0722884800:03:001:0252) (а.с. 4).

З технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Струмівка Луцького району Волинської області, зокрема акту погодження меж із сусідніми землекористувачами (землевласниками) від 16.05.2006 року, вбачається, що межі земельної ділянки ОСОБА_5 погоджені всіма сусідніми землекористувачами, зокрема і відповідачем ОСОБА_2, при погодженні меж земельної ділянки непорозумінь не виникло (а.с.13 зворотній бік).

В свою чергу відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,12 га, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області (кадастровий номер: 0722884800:03:001:2003), що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 016512 від 25.01.2005 року (а.с. 5).

В судовому засіданні встановлено, і дана обставина не оспорювалась жодною із сторін, що вищезгадані земельні ділянки є суміжними, відтак позивач та відповідач є суміжними землекористувачами.

За змістом частини першої статті 125 ЗК України , чинної на час видачі сторонам державних актів на право власності на земельну ділянку, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (частина третя статті 125 ЗК України , чинної на час видачі сторонам державних актів на право власності на земельну ділянку).

Частиною другою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 55 Закону України Про землеустрій , чинної на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Пунктами 2.З., 2.4. Інструкції про порядок складання, видачі реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04 травня 1999 року № 43 , яка була чинна на час виготовлення і видачі ОСОБА_5 Державного акту на право власності на земельну ділянку, встановлено, що межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків, у випадках, коли вони зникли, перемістилися або стали непридатними (ст. 106 ЗК України ).

Згідно ;an=127">ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо користування такою земельною ділянкою, за винятком дій, які є правомірними відповідно до діючого законодавства

З метою встановлення твердих меж, ОСОБА_5 звернувся до сусідніх землекористувачів, зокрема ОСОБА_2, з питанням встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки відповідно до схеми встановлення меж земельної ділянки. Однак ОСОБА_2, будучи присутнім під час виконання даних робіт відмовився від підписання даного акту (а.с.7)

З листа Державної інспекції сільського господарства вбачається, що відповідно до топографо-геодезичної зйомки частини кварталу с. Струмівка Підгайцівської сільської рали Луцького району виконаної ТзОВ Горизонт (а.с.9) існує невідповідність існуючого стану земель з проектом плану території (а.с.10 зворотній бік).

Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації (ст. 107 ЗК України .)

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування (ч. 1,7 ст. 79-1 ЗК України .)

З матеріалів справи вбачається, що як позивачем в 2006 році ( а.с. 11-15) так і відповідачем в 2004 році (а.с.122-132) було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Технічна документація відповідає правовстановлюючим документам на право власності на земельні ділянки.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 03.07.2017 року по даній справі призначено судову земельно-технічну експертизу (а.с.150).

Як вбачається з висновку судової земельно-технічної експертизи № 8829 від 12.02.2018 року, земельні ділянки, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_2, не відповідають фактичним розмірам (по площі) згідно державних актів.

З дослідницької частини даної експертизи вбачається, що площа земельної ділянки ОСОБА_2 складає 0,1210 га (згідно державного акту 0,1200 га), площа земельної ділянки ОСОБА_5 складає 0,1175 га (згідно державного акту 0,1200 га). Та вбачається, що лінійні проміри даних земельних ділянок не відповідають даним з державних актів.

Також даною експертизою встановлено, що фактичне землекористування ОСОБА_2 не відповідає правовстановлюючим документам, а саме наявне накладання на земельну ділянку ОСОБА_5 Площа накладання складає 40 кв.м. Ширина накладання складає від 0,38 м. зі сторони вулиці до 1,24 м. в глиб ділянки.

23.06.2017 року на замовлення позивача ОСОБА_5 судовим експертом ОСОБА_8 проведено експертне дослідження, яким було встановлено накладення земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_5, площа накладання становить 0,0040 га (висновок експертного дослідження № О-66 від 23.06.2017 року, а.с. 136-142).

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Сатеттю 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватись правил добросусідства.

Суд залишає заяву представника відповідача ОСОБА_3 про виключення висновку № 8829 судової земельно-технічної експертизи, за матеріалами даної справи, судового експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7, з числа доказів по справі без задоволення виходячи з наступного

Відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 27.07.2014 року ТзОВ Горизонт було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості (кадастровий номер 0722884800:03:001:2003).

Як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, ним, як інженером-геодезистом було змінено межі земельної ділянки ОСОБА_2, і відомості про нові межі земельної ділянки було внесено до Державного земельного кадастру.

ОСОБА_2 в свою чергу пояснив, що за його замовленням технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості (кадастровий номер 0722884800:03:001:2003) не виготовлялась, нових меж із сусідніми землекористувачами, зокрема з ОСОБА_5 він не погоджував, і заяви про внесення змін до Державного земельного кадастру не подавав.

Таким чином, технічний звіт №А.10/09/2016 від 20.09.2016 року про виконання топографо-геодезичних робіт за адресою: с. Струмівка. Підгайцівської сільська рада. Луцький район, Волинська область (кадастровий номер 0722884800:03:001:2003), зроблений на підставі геодезичної зйомки від 10.07.2014 року та 07.09.2016 року, в якому зазначені нові координати меж земельної ділянки ОСОБА_2 з посиланням на публічну кадастрову карту з датою оновлення 17.07.2018 року (а.с.звіту 44,44) не може бути прийнятий судом як на підставу виключення висновку № 8829 судової земельно-технічної експертизи, за матеріалами даної справи, судового експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7В з числа доказів по справі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що слід усунути перешкоди позивачу в користуванні належною йому земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: вулиця Скляренка, 37 в селі Струмівка Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722884800:03:001:0252, шляхом перенесення встановлених відповідачем стовпів огорожі зі сторони належної йому земельної ділянки на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ВП № 016512, яка знаходиться за адресою: вулиця Скляренка в селі Струмівка Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722884800:03:001:2003, та межує з ділянкою позивача, - у відповідності до встановленої на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки позивача зі сторони відповідача відповідно до висновку № 8829 судової земельно-технічної експертизи за матеріалами цивільної справи № 161/9118/15-ц від 12.02.2018 року.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 12, 13,76, 78, 79, 80, 82, 133, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 321 , 373 , 377 , 378 , 393 ЦК України , 125, 126, 152, Земельного кодексу України суд,-

УХВАЛИВ

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, власником якої є ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 651631, яка знаходиться за адресою: вулиця Скляренка, 37 в селі Струмівка Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722884800:03:001:0252, шляхом перенесення встановлених ОСОБА_2 стовпів огорожі зі сторони належної йому земельної ділянки на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ВП № 016512, яка знаходиться за адресою: вулиця Скляренка в селі Струмівка Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722884800:03:001:2003, та межує з ділянкою ОСОБА_5, - у відповідності до встановленої на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_5 зі сторони ОСОБА_2 відповідно до висновку № 8829 судової земельно-технічної експертизи за матеріалами цивільної справи № 161/9118/15-ц від 12.02.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.08.2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк