Постанова

від 05.12.2018 по справі 161/9118/15-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/9118/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Провадження № 22-ц/802/82/18 Категорія: 47 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів - Федонюк С.Ю., Карпук А.К.,

з участю секретаря - Лимаря Р.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 серпня 2018 року

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою обґрунтовуючи його тим, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №651631 йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0,12 га, що знаходиться в с. Струмівка Луцького району Волинської області по вул. Скляренка, 37 (кадастровий номер: 0722884800:03:001:0252). Вказує, що з його земельною ділянкою, межує земельна ділянка відповідача ОСОБА_3, який знаючи про наявність спору щодо меж між спірними земельними ділянками, 13.09.2012 року самовільно почав встановлювати огорожу, чим самовільно переніс межу його земельної ділянки, зменшивши її площу на 0,0040 га.

З врахуванням уточнених позовних вимог, просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, власником якої він є на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №651631, яка знаходиться за адресою: вулиця Скляренка, 37 в селі Струмівка Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722884800:03:001:0252, шляхом перенесення встановлених ОСОБА_3 стовпів огорожі зі сторони належної йому земельної ділянки на праві власності на підставі Державного акту серія ВП № 016512, яка знаходиться за адресою: вулиця Старицького, 24 в селі Струмівка Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722884800:03:001:2003, та межує з ділянкою ОСОБА_1, - у відповідності до встановленої на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_1 зі сторони ОСОБА_3 відповідно до висновку №8829 судової земельно-технічної експертизи за матеріалами цивільної справи №161/9118/15-ц від 12.02.2018 року.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 серпня 2018 року позов задоволено.

Ухвалено усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, власником якої є ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 651631, яка знаходиться за адресою: вулиця Скляренка, 37 в селі Струмівка Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722884800:03:001:0252, шляхом перенесення встановлених ОСОБА_3 стовпів огорожі зі сторони належної йому земельної ділянки на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ВП № 016512, яка знаходиться за адресою: вулиця Скляренка в селі Струмівка Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722884800:03:001:2003, та межує з ділянкою ОСОБА_1, - у відповідності до встановленої на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки ОСОБА_1 зі сторони ОСОБА_3 відповідно до висновку № 8829 судової земельно-технічної експертизи за матеріалами цивільної справи № 161/9118/15-ц від 12.02.2018 року.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на це рішення, в якій покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду.

08 жовтня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вказує, що апеляційна скарга є безпідставною, просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

02 листопада 2018 року представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в якому, просила відзив на апеляційну скаргу залишити без задоволення, а апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду - скасувати.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №651631 від 18.05.2006 року ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,12 га, що знаходиться в м. Струмівка Луцького району Волинської області по вул. Скляренка, 37 (кадастровий номер: 0722884800:03:001:0252) (а.с. 4).

З технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с.Струмівка Луцького району Волинської області, зокрема акту погодження меж із сусідніми землекористувачами (землевласниками) від 16.05.2006 року, встановлено, що межі земельної ділянки ОСОБА_1 погоджені всіма сусідніми землекористувачами, зокрема і відповідачем ОСОБА_3, при погодженні меж земельної ділянки непорозумінь не виникло (а.с. 13 зворотній бік). В свою чергу відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,12 га, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області (кадастровий номер: 0722884800:03:001:2003), що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 016512 від 25.01.2005 року (а.с. 5). Вищевказані земельні ділянки є суміжними, відтак позивач та відповідач є суміжними землекористувачами.

З метою встановлення твердих меж, ОСОБА_1 звернувся до сусідніх землекористувачів, зокрема ОСОБА_3, з питанням встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки відповідно до схеми встановлення меж земельної ділянки. Однак ОСОБА_3, будучи присутнім під час виконання даних робіт відмовився від підписання даного акту (а.с. 7)

Згідно листа Державної інспекції сільського господарства встановлено, що відповідно до топографо-геодезичної зйомки частини кварталу с. Струмівка Підгайцівської сільської рали Луцького району виконаної ТзОВ Горизонт (а.с.9) існує невідповідність існуючого стану земель з проектом плану території (а.с.10 зворотній бік).

З матеріалів справи встановлено, що як позивачем в 2006 році (а.с. 11-15) так і відповідачем в 2004 році (а.с. 122-132) було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Технічна документація відповідає правовстановлюючим документам на право власності на земельні ділянки.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 03.07.2017 року по даній справі призначено судову земельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 8829 від 12.02.2018 року, земельні ділянки, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3, не відповідають фактичним розмірам (по площі) згідно державних актів.

Відповідно до дослідницької частини експертизи площа земельної ділянки ОСОБА_3 складає 0,1210 га (згідно державного акту 0,1200 га), площа земельної ділянки ОСОБА_1 складає 0,1175 га (згідно державного акту 0,1200 га). Також вбачається, що лінійні проміри даних земельних ділянок не відповідають даним з державних актів.

Також даною експертизою встановлено, що фактичне землекористування ОСОБА_3 не відповідає правовстановлюючим документам, а саме, наявне накладання на земельну ділянку ОСОБА_1 Площа накладання складає 40 кв.м. Ширина накладання складає від 0,38 м. зі сторони вулиці до 1,24 м. в глиб ділянки.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 23.06.2017 року на замовлення позивача ОСОБА_1 судовим експертом ОСОБА_5 проведено експертне дослідження, яким було встановлено накладення земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1, площа накладання становить 0,0040 га (висновок експертного дослідження № О-66 від 23.06.2017 року, а.с. 136-142).

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.

У ч. 2 ст. 90 ЗК України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власники земельних ділянок зобов'язані, зокрема, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів (п. г) ч. 1 ст. 91 ЗК України).

Згідно ч. 1 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

За приписами ч. 1, 2, п. д) ч. 3 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 55 Закону України Про землеустрій (чинної на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Пунктами 2.З., 2.4. Інструкції про порядок складання, видачі реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04 травня 1999 року № 43, яка була чинна на час виготовлення і видачі ОСОБА_1 Державного акту на право власності на земельну ділянку, встановлено, що межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Отже, аналізуючи вищевикладене, належним чином оцінивши докази у справі, оскільки матеріалами справи підтверджено факт накладення земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правильним.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанцій незаконно прийняв висновок № 8829 судової земельно-технічної експертизи, як доказ не заслуговують на увагу з огляду на таке.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок(ч. 1, 7 ЦПК України).

Для з'ясування питання щодо накладення чи не накладення земельних ділянок сторін у справі судом було призначено судову земельно-технічну експертизу та попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивих висновків або відмову від виконання покладених на них обов'язків. У висновку № 8829 міститься підпис судового експерта ОСОБА_6, що свідчить про його обізнаність про відповідальність за завідомо неправдивий висновок(а.с. 150, 154 зворот).

Висновок експерта № 8829 був предметом судового дослідження та суд дав йому належну правову оцінку.

Крім того, допитаний під час розгляду справи судом першої інстанції експерт ОСОБА_6 пояснив, що прийняті ним до уваги результати виконання топографо-геодезичних робіт відповідали правовстановлюючим документам. Зазначив, що ним було проведено експертизу з дотриманням вимог глави 6 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом № 53/5 08.10.1998.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача в апеляційній скарзі на те що, рішення про задоволення позовних вимог впливає на інтереси суміжних користувачів і порушення їх прав, оскільки предметом даного позову є виключно межа між земельними ділянками позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 та не стосується меж земельної ділянки ОСОБА_1 з іншими землекористувачами, а відтак, рішення у даній справі не впливає на права чи законні інтереси третіх осіб.

Покликання в апеляційній скарзі на те, що задоволення позовних вимог призводить фактично до недійсності державних актів на земельну ділянку не грунтується на нормах закону з огляду на таке.

Відповідно до ч. 12 ст. 79 ЗК України межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відтак, рішення суду про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення стовпів огорожі не тягне за собою подальше скасування державних актів на право власності, так як у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у звязку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Таким чином, зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 серпня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді