Рішення

від 20.08.2018 по справі 826/6182/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 серпня 2018 року № 826/6182/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Будрем-сервіс Лімітед до треті особидержавного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пода Світлани Петрівни 1) Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві 2) Товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт Групп 3) Головне територіальне управління юстиції у місті Києві провизнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будрем-сервіс Лімітед (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пода Світлани Петрівни (далі по тексту - відповідач), треті особи - Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт Групп , Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пода Світлани Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26605658 від 30 листопада 2015 року в частині обтяження майна, що належить на праві власності позивачу, а саме нежитлових будівель, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 61: літ. А - корпус дослідних установок №52 площею 11125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а площею 10235,9 кв.м; корпус 54-а площею 56,4 кв.м; літ. Д - корпус №57 площею 3494,4 кв.м; літ. К - склад, корпус №164 площею 257,1 кв.м; літ. И - склад, корпус №37 площею 952,9 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно накладено обтяження на вказані об'єкти нерухомості на підставі постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 20 листопада 2015 року ВП №48126198, згідно якої особою, майно/права якої обтяжуються, вказано ТОВ Моноліт-Груп , оскільки нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 61: літ. А - корпус дослідних установок №52 площею 11125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а площею 10235,9 кв.м; корпус 54-а площею 56,4 кв.м; літ. Д - корпус №57 площею 3494,4 кв.м; літ. К - склад, корпус №164 площею 257,1 кв.м; літ. И - склад, корпус №37 площею 952,9 кв.м., належать позивачу на праві власності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні 22 травня 2018 року, яке вікладено до 12 червня 2018 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року судом витребувано копію матеріалів реєстраційної справи з Печерської районної у місті Києві державної адміністрації та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання 17 липня 2018 року.

Позивачем та третьою особою ГТУЮ у м. Києві подано клопотання про розгляд справи без їх участі у письмовому провадженні.

Відповідач та треті особи Шевченківський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, ТОВ Моноліт Групп про дату, час та місце розгляду справи повідомленими належним чином, у судове засідання не прибули.

На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Згідно договору купівлі-продажу від 22 червня 2006 року, укладеного між ТОВ Хімпартнер (продавець) та позивачем (покупець) позивачу продано нежилі приміщення: корпус дослідних установок №52 літ. А площею 11125,6 кв.м.; корпус дослідних установок 52а літ. Б площею 10235,9 кв.м; трансформаторна підстанція корпус 54а літ. Г площею 56,4 кв.м; корпус побутових приміщень з лабораторією №57 літ. Д площею 3494,4 кв.м; склад хімічних реактивів, сировини та готової продукції корпус №164 літ. К площею 257,1 кв.м; склад сировини і готової продукції з відкритою площадкою корпус №37 літ. площею 952,9 кв.м., що знаходяться за адресою місто Київ, вулиця Червоноткацька, буд. 61.

Нежилі будівлі, що продаються, належать продавцю ТОВ "Хімпартнер" на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. 30 червня 2005 року за реєстровим №3614, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 19 вересня 2005 року і записаного у реєстрову книгу №д.43-220 за реєстровим №301-з. Пунктом 5 вказаного договору визначено, що позивач набуває права власності на вказані нежилі будівлі з моменту нотаріального посвідчення цього договору, підписання акту прийому передачі та реєстрації права власності на нежилі будівлі. Продавець стверджує, що нежилі будівлі, які є предметом цього договору, на момент його укладення нікому іншому не продані, не подаровані, не відчужені іншим способом, перебувають в іпотеці у філії Жовтневе відділення Промінвестбанку в м. Київ згідно договору іпотеки від 06 березня 2006 року та відчужуються за згодою філії Жовтневе відділення Промінвестбанк в м. Київ в спорі під арештом, в податковій заставі не перебувають, прав щодо них у третіх осіб немає.

Договір посвідчено 22 червня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенком О.О. та зареєстровано у реєстрі за №7233.

Нежилі приміщення: корпус дослідних установок №52 літ. А площею 11125,6 кв.м.; корпус дослідних установок 52а літ. Б площею 10235,9 кв.м; трансформаторна підстанція корпус 54а літ. Г площею 56,4 кв.м; корпус побутових приміщень з лабораторією №57 літ. Д площею 3494,4 кв.м; склад хімічних реактивів, сировини та готової продукції корпус №164 літ. К площею 257,1 кв.м; склад сировини і готової продукції з відкритою площадкою корпус №37 літ. площею 952,9 кв.м., що знаходяться за адресою місто Київ, вулиця Червоноткацька, буд. 61 передано позивачу згідно акту прийому-передачі від 22 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенком О.О. та зареєстровано у реєстрі за №7234 та №7235.

Реєстраційним посвідченням №019038 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна посвідчено, що нежилі будівлі загальною площею 26122,30 кв.м, розташовані в м. Києві по вул. Червоноткацька, 61, зареєстровані за ТОВ Будрем-сервіс Лімітед на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 22 червня 2006 року №7322, та записано в реєстрову книгу №Д4з-221 за реєстровим №301-з 11 липня 2006 року.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №107637288 від 14 грудня 2017 року вбачається, що виробничий комплекс літ. А - корпус дослідних установок №52 площею 11125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а площею 10235,9 кв.м; корпус 54-а площею 56,4 кв.м; літ. Д - корпус №57 площею 3494,4 кв.м; літ. К - склад, корпус №164 площею 257,1 кв.м; літ. И - склад, корпус №37 площею 952,9 кв.м., що знаходяться за адресою місто Київ, вулиця Червоноткацька, буд. 61, відповідачем 30 листопада 2015 року накладено обтяження у вигляді арешту майна №12288282 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26605658 від 30 листопада 2015 року 16:27:54. Підставою виникнення обтяження зазначено постанову ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №48126196 від 20 листопада 2015 року, згідно якої особа, майно/права якої обтяжуються, є ТОВ Моноліт-Групп , предмет обтяження - все майно.

Позивач звернувся до Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві з заявою про зняття арешту з нерухомого майна літ. А - корпус дослідних установок №52 площею 11125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а площею 10235,9 кв.м; корпус 54-а площею 56,4 кв.м; літ. Д - корпус №57 площею 3494,4 кв.м; літ. К - склад, корпус №164 площею 257,1 кв.м; літ. И - склад, корпус №37 площею 952,9 кв.м., що знаходяться за адресою місто Київ, вулиця Червоноткацька, буд. 61, 10 жовтня 2017 року.

Листом від 09 листопада 2017 року позивачу повідомлено, що відсутні підстави для задоволення заяви та зняття арешту з зазначеного нерухомого майна.

Не погоджуючись з позицією Шевченківського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві, позивач звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України про проведення перевірки правомірності прийняття відповідачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26605658 від 30 листопада 2015 року в частині обтяження, що належить позивачу, а саме нежитлових будівель літ. А - корпус дослідних установок №52 площею 11125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а площею 10235,9 кв.м; корпус 54-а площею 56,4 кв.м; літ. Д - корпус №57 площею 3494,4 кв.м; літ. К - склад, корпус №164 площею 257,1 кв.м; літ. И - склад, корпус №37 площею 952,9 кв.м., що знаходяться за адресою місто Київ, вулиця Червоноткацька, буд. 61 та скасування вказаного рішення.

Наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2018 року №636/7 у задоволенні скарги ТОВ Будрем-сервіс Лімітед від 15 січня 2018 року відмовлено у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч.5 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , оскільки скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Вважаючи спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Станом на дату укладення договору купівлі-продажу від 22 червня 2006 року, укладеного між ТОВ Хімпартнер (продавець) та позивачем (покупець) діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445, згідно п.1.3, 1.4, 1.5, 1.13 якого державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Реєстрація прав проводиться в такому порядку: приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно; установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав; прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; унесення записів до Реєстру прав; учинення написів на правовстановлювальних документах; видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.

Згідно затверджених наказом Міністерства юстиції України від 03 червня 2002 року №45/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 червня 2002 року за №468/6756 змін до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445 пункт 8.1. Положення викладено в такій редакції: 8.1. До створення Реєстру прав реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється шляхом ведення реєстрових книг, записи яких прирівнюються до даних Реєстру прав. На оригіналі правовстановлювального документа робиться реєстраційний напис (якщо на правовстановлювальному документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною такого документа), на копії правовстановлювального документа робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації (додаток 8) .

Тобто, згідно вимог законодавства, що діяло на момент укладення вказаного договору та реєстрації нежилих приміщень, видачі реєстраційного посвідчення передували прийняття рішення про реєстрацію прав власності та внесення записів до Реєстру прав.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України від 11 лютого 2010 року №1878-VI Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , який набрав чинності з 01 січня 2013 року, державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів здійснюються до 01 січня 2013 року.

Державний реєстратор, нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень №1952-IV від 01 липня 2004 року, починаючи з 01 січня 2013 року мають доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек і використовують під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дані зазначених реєстрів.

Водночас, починаючи з 01 січня 2013 року суб'єкти владних повноважень, до компетенції яких належить державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не повноважні вносити будь-які зміни або доповнення до Реєстру прав власності на нерухоме майно, проте використовують ці дані під час проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Не повноважні вносити зміни та доповнення до Реєстру прав і посадові особи бюро технічної інвентаризації.

Тобто, з наявних у матеріалах справи договору купівлі-продажу від 22 червня 2006 року, укладеного між ТОВ Хімпартнер та позивачем та реєстраційного посвідчення №019038 вбачається, що нежилі приміщення: корпус дослідних установок №52 літ. А площею 11125,6 кв.м.; корпус дослідних установок 52а літ. Б площею 10235,9 кв.м; трансформаторна підстанція корпус 54а літ. Г площею 56,4 кв.м; корпус побутових приміщень з лабораторією №57 літ. Д площею 3494,4 кв.м; склад хімічних реактивів, сировини та готової продукції корпус №164 літ. К площею 257,1 кв.м; склад сировини і готової продукції з відкритою площадкою корпус №37 літ. площею 952,9 кв.м., що знаходяться за адресою місто Київ, вулиця Червоноткацька, буд. 61 належать позивачу, про що внесено запис в реєстрову книгу №Д4з-221 за реєстровим №301-з 11 липня 2006 року.

При цьому ні відповідачем, ні третіми особами не надано жодних доказів на підтвердження переходу прав власності до ТОВ Моноліт Групп .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно положень ч.1 ст.15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , чинного на дату внесення спірного рішення відповідачем, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , чинного на дату внесення спірного рішення відповідачем, державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.

Положеннями ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Так, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 1 ) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5 2 ) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5 3 ) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5 4 ) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5 5 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5 6 ) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

При цьому, положеннями ч.2 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державний реєстратор, зокрема: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8 1 ) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Тобто, відповідачем при винесенні спірного рішення не встановлено відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно в порушення ч.2 ст.9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Положеннями ст.321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26605658 від 30 листопада 2015 року в частині обтяження майна, а саме нежитлових будівель, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 61: літ. А - корпус дослідних установок №52 площею 11125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а площею 10235,9 кв.м; корпус 54-а площею 56,4 кв.м; літ. Д - корпус №57 площею 3494,4 кв.м; літ. К - склад, корпус №164 площею 257,1 кв.м; літ. И - склад, корпус №37 площею 952,9 кв.м., оскільки матеріалами справи підтверджується, що вказані об'єкти нерухомості належать позивачу на праві власності. Жодних доказів у спростування зазначеного сторонами до суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будрем-сервіс Лімітед підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 78, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будрем-сервіс Лімітед - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пода Світлани Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 26605658 від 30 листопада 2015 року в частині обтяження майна, що належить на праві власності позивачу, а саме нежитлових будівель, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 61: літ. А - корпус дослідних установок №52 площею 11125,6 кв.м.; літ. Б - корпус №52-а площею 10235,9 кв.м; корпус 54-а площею 56,4 кв.м; літ. Д - корпус №57 площею 3494,4 кв.м; літ. К - склад, корпус №164 площею 257,1 кв.м; літ. И - склад, корпус №37 площею 952,9 кв.м.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пода Світлани Петрівни (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д, код ЄДРПОУ 34691374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будрем-сервіс Лімітед (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, кв. 43, код ЄДРПОУ 34349070) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн., сплачені згідно квитанції №0.0.1013221457.1 від 17 квітня 2018 року

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова