Ухвала

від 23.08.2018 по справі 367/5971/18

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5971/18

Провадження №1-кс/367/1200/2018

УХВАЛА

Іменем України

23 серпня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання слідчого СВ Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110040001383 від 14.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110040001383 від 14.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В обґрунтування зазначеного клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110040001383 від 14.07.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

До Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області із заявою звернулася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 10.07.2018 нею виявлено нових власників квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 .

25.07.2018 допитана як потерпіла ОСОБА_5 вказала, що влітку 2006 року дізналася про забудову нового будинку у АДРЕСА_2 , в подальшому, порадившись з чоловіком, вирішили придбати квартиру у вказаному будинку, для чого пішли до забудовника ТОВ «Регіональні будівельні інвестиції» код ЄДРПОУ 30513552, з яким уклали договір купівлі цінних паперів від 22.08.2006 року у банку «Надра». Предметом вказаного Договору була купівля пакету цінних паперів неподільна сукупність облігацій, що давала їй право на отримання жилого (нежилого) приміщення за адресою: «Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 26 та вул. Пономарьова, 26а (за проектом) на суму 341896 грн. 72 коп. Після підписання вказаного Договору, здійснено платежі в три етапи, як це передбачено Договором: 60% в розмірі 205138 грн. 03 коп. 29.08.2006 року; 15% в розмірі 51284 грн. 51 коп. 31.10.2006 року; 25% в розмірі 85474 грн. 18 коп. 22.12.2006 року. В подальшому 20.09.2010 нею було укладено попередній договір № Е-175 з компанією «АВЕРС-СІТІ» предметом якого була двокімнатна квартира АДРЕСА_3 . Після завершення будівництва, у 2011 році, остання вирішила звернутися до керівництва компанії «АВЕРС-СІТІ» для підписання основного договору та отримання права власності на квартиру, на що отримала відмову, яку «АВЕРС-СІТІ» обґрунтовували арештом будівництва, що був накладений органами досудового розслідування, що пізніше 24.02.2016 року був скасований Генеральною прокуратурою України - Постановою №04/2/4-4089-11. Та в подальшому арешт був накладений повторно державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, згідно виконавчого листа №367/7827/14-ц виданого 22.01.2016 Ірпінським міським судом. 10.07.2018 о 20:00 год. прийшовши додому, побачили біля дверей квартири невідомих раніше чоловіка та жінку, які повідомили, що їх направила юрист на ім`я ОСОБА_6 (063-510-86-98), та зазначили, що вказана квартира належить їм на підставі договору дарування від 21.06.2018. Проте в телефонній розмові ОСОБА_6 пропонувала викупити нам вказану квартиру за 30000 дол. США.

22.08.2006 між ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, продавцем - ЗАТ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Наші інвестиції», в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду «Житло та інвестиції». Згідно вказаного договору пакет цінних паперів неподільна сукупність облігацій, що дає його власнику право на отримання жилого (нежилого) приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

20.09.2010 між ТОВ «АВЕРС-СІТІ» та ОСОБА_5 укладено попередній договір № Е-175, предметом якого було укладення та належним чином оформлення договору купівлі-продажу квартири. Нерухомим майном, згідно вказаного Договору, є двокімнатна квартира під будівельним АДРЕСА_4 .

14.01.2014 між ТОВ «АВЕРС-СІТІ» з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої укладено договір безоплатного користування №14/01-4, згідно якого Забудовник (ТОВ «АВЕРС-СІТІ) зобов`язується надати Користувачу ( ОСОБА_5 ) для безоплатного тимчасового користування і проживання (з правом постійного проживання) квартиру АДРЕСА_5 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 02.08.2017 проведено державну реєстрацію права приватної власності на підставі додаткового договору до договору купівлі-продажу майнових прав від 21.09.2011, укладеного між ТОВ «АВЕРС-СІТІ» та ОСОБА_7 .

01.08.2018 допитаний як свідок Генеральний директор ТОВ «АВЕРС-СІТІ» ОСОБА_8 повідомив, що за період його керівництва ніяких інших правочинів відносно кв. АДРЕСА_6 не вчинялося та з іншими особами не підписувались.

Враховуючи викладене, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

До майна, що належить арештувати відноситься квартира АДРЕСА_6 .

Вказане майно відповідає вимогам зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є предметом, що є об`єктом кримінально протиправних дій.

Таким чином, квартира АДРЕСА_6 , постановою слідчого від 01.08.2018 визнано речовим доказом у кримінальному проваджені.

Підставами накладення арешту відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 170 КПК України на вказаний об`єкт нерухомості є її відповідність критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, а саме вказана квартира є предметом вчинення злочину та існує ризик її подальшого відчуження.

Метою арешту майна відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є збереження речових доказів, а саме квартира АДРЕСА_6 , яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить громадянину Російської Федерації ОСОБА_9 , на підставі договору позики від 12.08.2017, укладеного між ним та ОСОБА_7 .

Разом з тим, в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що існує реальна загроза подальшого відчуження вказаної квартири, яку належить арештувати, тому враховуючи те, що майно на яке необхідно накласти арешт не було тимчасово вилучене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий просив суд розглянути вказане клопотання без повідомлення власника майна.

У зв`язку із вищевикладеним слідчий просить накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_9 , на підставі договору дарування квартири від 21.06.2018, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , шляхом заборони відчуження та розпорядження.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав, підтвердив обставини, викладені у клопотанні, просив клопотання задовольнити.

Власник майна в судове засідання не викликався.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З клопотання та матеріалів доданих до нього вбачається, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_9 є речовим доказом в кримінальному провадженні, що підтверджується постановою про визнання речовим доказом від 01.08.2018 року, яка винесена слідчим слідчого відділу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 , дане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме є об`єктом кримінально протиправних дій.

Враховуючи вищевикладене, з метою збереження речових доказів слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого про арешт майна та накласти арешт на зазначене майно шляхом тимчасової заборони на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Таким чином, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого.

Керуючись ст. ст. 98, 170 173, 175, 395 КПК України слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110040001383 від 14.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні № 12018110040001383 від 14.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.08.2018 року належить ОСОБА_9 на підставі договору дарування квартири від 21.06.2018, серія та номер 9413, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , заборонивши відчужувати та розпоряджатися даним майном, тимчасово, до скасування даного арешту у встановленому КПК України порядку.

Копію ухвали направити ОСОБА_11 для відома.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області на протязі п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1