Рішення

від 23.08.2018 по справі 904/2225/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2018 Справа № 904/2225/18 За позовом: Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Вітапак , м. Дніпро

Про: стягнення 136 000, 00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Кучма Т.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Беркутов О.П. (дов.№83 від 16.08.17р.);

Від відповідача: Гордієнко Т.О. (дов. б/н від 15.02.18р.)

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровська обласне територіальне відділення АМК України (позивач) звернулося з позовом до ТОВ Вітапак (відповідач) про стягнення 68 000,00 грн. - штрафу відповідно до рішення від 30.03.2017р. №9/01-14/05-17 та 68 000, 00 грн. - пені за період з 06.12.17р. по 21.03.18р. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Законів України Про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації , що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання через інших осіб невизначеному колу осіб неточних відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

Ухвалою суду від 24.05.18р. було відкрите провадження у справі №904/2225/18 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами. Ухвалою суду від 25.06.18р. було здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 19.07.18р. В подальшому по справі було оголошено перерву з 19.07.18р. по 07.08.18р.

ТОВ Вітапак (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджуючи, що нарахування йому пені за рішенням позивача від 30.03.2017р. №9/01-14/05-17 є необґрунтованим та незаконним, оскільки таке нарахуванням відбулось у період коли на розгляді Антимонопольного комітету України перебувала та перебуває заява відповідача про перевірку та визнання недійсним вищезазначеного рішення про нарахування штрафу та пені. В обґрунтування своїх тверджень відповідач посилається на ч.5 ст.56 ЗУ Про захист економічної конкуренції , відповідно до якої нарахування пені зупиняється на час розгляду органом АМКУ заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; та на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу АМКУ про накладення штрафу. Окрім того - відповідач зазначає, що вищезазначене рішення було також оскаржено відповідачем до господарського суду Дніпропетровської області та ухвалою суду від 08.06.17р. було порушено провадження у справі №904/6505/17 за позовом позивача про визнання недійсним рішення позивача від 30.03.2017р. №9/01-14/05-17. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що до моменту прийняття АМКУ рішення по суті заяви ТОВ Вітапак про перегляд рішення адміністративної колії Дніпропетровського обласного територіального відділення АМКУ від 30.03.17р. №9/01-14/05-17 по справі №32/05-03-4/16 нарахування пені є зупиненим, що виключає можливість її стягнення в судовому порядку.

Дніпропетровське обласне територіальне відділення АМК України (позивач) заперечував проти обставини, викладених відповідачем у відзиві на позов , зазначаючи (поміж-іншим) наступне: нарахування пені позивачем відповідачу відбулось законно, відповідно до п.5 ст. 56 ЗУ Про захист економічної конкуренції у період між прийняттям постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.17р. , якою залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.17р. у справі №904/6505/17 ( яким в задоволені позову ТОВ Вітапак до Дніпропетровського АМКУ про визнання недійсним рішення №32/05-03-4/16 від 30.03.17р. було відмовлено) до прийняття до розгляду касаційної скарги ТОВ Вітапак , а саме з 06.12.17р. по 21.03.18р. ; та з 18.04.18р. по 21.05.18р . ( період після завершення розгляду судом справи №904/6505/17 та не сплати штрафу відповідачем в добровільному порядку . Також позивач вважає необґрунтованими заперечення відповідача , що на період знаходження на розгляді Антимонопольного комітету України заяви відповідача (про перевірку та визнання недійсним вищезазначеного рішення про нарахування штрафу та пені) нарахування пені є необґрунтованим та незаконним, оскільки таке нарахування відповідачу пені позивачем було здійснено останнім у період коли органом АМУ було зупинено розгляд заяви відповідача (про перевірку та визнання недійсним вищезазначеного рішення про нарахування штрафу та пені).

По справі було оголошено перерву з 16.08.18р. по 23.08.17р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.17р. №9/01-14/05-17 (справа №32/05-03-4/16) про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, передбаченого ст.21 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції на ТОВ Вітапак було накладено штраф у загальному розмірі 68 000, 00 грн. (а.с.12-17). Вищезазначене рішення 05.04.17р. було отримано представником відповідача (про що свідчить відповідний підпис представника відповідача на поштовому повідомленні, а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначене рішення було оскаржено відповідачем до господарського суду Дніпропетровської області шляхом подачі позову про визнання цього рішення недійсним. 10.10.17р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6505/17 в задоволені позову було відмовлено (а.с.19-22). Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.17р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.17р. залишено без змін (а.с.24-27). Ухвалою Верховного суду від 22.03.18р. було відкрите касаційне провадження за калійною скаргою ТОВ Вітапак на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.17р. та постанову ДАГС від 05.12.17р. у справі №904/6505/17 (а.с.28). Постановою Верховного суду від 17.04.18р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.17р. та постанову ДАГС від 05.12.17р. у справі №904/6505/17 залишено без змін, а касаційну скаргу ТОВ Вітапак - без задоволення . (а.с.29-33).

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що 30.06.17р. за розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України №09/133-р було прийнято до розгляду заяву ТОВ Вітапак від 14.06.17р. б/н про перевірку рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення АМКУ від 30.03.17р. №9/01-14/05-17 у справі №32/05-03-4/16 (а.с.34). 02.11.17р. за розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України №09/223-р було постановлено зупинити розгляд заяви ТОВ Вітапак від 14.06.17 б/н про перевірку рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення АМКУ від 30.03.17р. №9/01-14/05-17 у справі №32/05-03-4/16 до завершення розгляду судами справи №904/6505/17 (а.с.35).

У зв'язку з не сплатою відповідачем у двох місячний строк штрафу позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 68 000, 00 грн. ( у період зупинення АМКУ розгляду заяви ТОВ Вітапак про перевірку рішення від 30.03.17р. №9/01-14/05-17 та не здійсненням фактичного розгляду зазначає заяви відповідача, у період з 06.12.17р. по 21.03.18р. (період між прийняттям постанови ДАГС до прийняття Верховним судом касаційної скраги відповідача) та з 18.04.18р. по 21.05.18р. ( період після завершення розгляду судом справи №904/6505/17 та не сплати штрафу в добровільному порядку)(а.с. 4-5).

Із змісту наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що під час розгляду господарським судом Дніпропетровської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом справи №904/6505/17 ( про визнання рішенням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення АМКУ від 30.03.17р. №9/01-14/05-17 ) пеня не нараховувалася.

Таким чином, загальна сума грошових коштів , що підлягає стягнення з відповідача на користь державного бюджету складає 136 000, 00 грн. (68 000, 00 грн. - штраф + 68 000, 00 грн. - пеня = 136 000, 00 грн.).

Згідно до приписів ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції : рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. За заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

Відповідно до ст.60 цього Закону : заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до роз'яснень , викладених у Постанові пленуму ВГСУ від 26.12.11 р. № 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства : у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції , а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке. За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів. Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів. Конкурентне законодавство не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності у суб'єкта господарювання вини в будь-якій формі. Усунення суб'єктом господарювання наслідків відповідного порушення на час вирішення спору господарським судом саме по собі не є підставою для звільнення його судом від відповідальності (якщо провадження у справі про порушення названого законодавства не закрито Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням у встановленому законом порядку).

Вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт не оскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України Про захист економічної конкуренції ) , з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону , оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. Приписи частини третьої і четвертої статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренцій щодо зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України на час судового розгляду відповідної справи стосуються, за змістом цих норм, лише розгляду, здійснюваного в порядку господарського судочинства.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України , які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу .

Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися. (п.20.2. Постанови пленуму)

Оскільки до цього часу відповідач штраф та пеню не сплатив; вищезазначене рішення АМКУ в установленому законом порядку не скасоване ; позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Одночасно ( з урахуванням вище приведених приписів Пленуму ВГСУ ) , заперечення відповідача, суд оцінює критично, оскільки вважає вірним та обґрунтованим нарахування відповідачу пені ( у період набранням чинності рішення у господарській справі №904/6505/17 та у період , коли за розпорядженням державного уповноваженого АМКУ від 30.06.17р. №09/133-р було зупинено розгляд заяви ТОВ Вітапак про перевірку рішення від 30.03.17р. №9/01-14/05-17).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 75, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Вітапак (53200, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 19 , кв.84 ; код ЄДРПОУ 35042107) до Державного бюджету України на рахунок Державної казначейської служби України за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Вітапак як платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції штраф в сумі 68 000,00 грн. та пеню в сумі 68 000,00 грн.

3. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Вітапак (53200, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 19 , кв.84 ; код ЄДРПОУ 35042107) на користь позивача - Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, м. Дніпро, пр. О.Поля, 2; п/р 35215064001441, банк отримувач: ДКСУ м. Київ , МФО 820172, код ЄДРПОУ 20306037): 2 040,00 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.

Повне рішення складено 27.08.2018