Постанова

від 11.12.2018 по справі 904/2225/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року м.Дніпро Справа № 904/2225/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів: Березкіної О.В., Коваль Л.А.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітапак" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2018 (повне рішення складено 27.08.2018, суддя Васильєв О.Ю.) у справі

за позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітапак", м.Дніпро

про стягнення 136000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська обласне територіальне відділення АМК України звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вітапак про стягнення 68 000,00 грн. - штрафу відповідно до рішення від 30.03.2017 №9/01-14/05-17 та 68 000,00 грн. - пені за період з 06.12.2017 по 21.03.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем вимог Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації , що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання через інших осіб невизначеному колу осіб неточних відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2018 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Вітапак до Державного бюджету України на рахунок Державної казначейської служби України за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Вітапак як платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції штраф в сумі 68 000,00 грн. та пеню в сумі 68 000,00 грн. Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Вітапак на користь позивача - Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 2 040,00 грн. судового збору.

Зазначене рішення обґрунтовано посиланням на приписи ст.ст.56,60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітапак" подано апеляційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 68 000,00 грн. скасувати, прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Скаржник зазначає, що ним 08.06.2017 подано позов до Господарського суду Дніпропетровської області про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2017 №9/01-14/05-17, який прийнятий до розгляду ухвалою суду від 08.06.2017, справа № 904/6505/17.

Заява до Антимонопольного комітету України про перегляд рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2017 № 9/01-14/05-17 подана 14.06.2017, прийнята до розгляду розпорядженням Державного уповноваженого від 30.06.2017 № 09/133-р, справа №32/05-03-4/16.

Розгляд Антимонопольним комітетом України заяви про перегляд рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2017 №9/01-14/05-17 до даного часу не завершений і рішення по суті даної заяви не прийнято. Відповідно, на думку скаржника, нарахування пені є зупиненим до прийняття рішення по суті заяви про перегляд рішення від 30.06.2017 № 09/133-р по справі №32/05-03-4/16.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач зазначає, що з урахуванням зупинення розгляду заяви відповідача від 14.06.2017 про перевірку рішення розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 02.11.2017 № 09/223-р та не здійснення фактичного розгляду зазначеної заяви, територіальне відділенні відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахувало пеню за період з 06.12.2017 по 21.03.2018 (період між прийняттям постанови суду апеляційної інстанції у справі №904/6505/17 до прийняття до розгляду касаційної скарги) та з 18.04.2018 по 21.05.2018 (період після завершення розгляду судом справи №904/6505/17 та не сплати штрафу в добровільному порядку).

11.12.2018 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Матеріали справи свідчать про те, що рішенням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2017 №9/01-14/05-17 у справі №32/05-03-4/16 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, передбаченого ст.21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" на ТОВ Вітапак було накладено штраф у загальному розмірі 68 000,00 грн.

05.04.2017 зазначене рішення було надіслано на адресу відповідача та отримано представником відповідача 21.04.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11).

Вищезазначене рішення було оскаржено відповідачем до Господарського суду Дніпропетровської області шляхом подачі позову про визнання цього рішення недійсним. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 у справі №904/6505/17 в задоволені позову було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Вітапак на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №904/6505/17.

Постановою Верховного Суду від 17.04.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №904/6505/17 залишено без змін, а касаційну скаргу ТОВ Вітапак - без задоволення.

30.06.2017 розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України за №09/133-р прийнято до розгляду заяву ТОВ Вітапак від 14.06.2017 б/н про перевірку рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення АМКУ від 30.03.2017 №9/01-14/05-17 у справі №32/05-03-4/16.

02.11.2017 розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України за №09/223-р постановлено зупинити розгляд заяви ТОВ Вітапак від 14.06.2017 б/н про перевірку рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення АМКУ від 30.03.2017 №9/01-14/05-17 у справі №32/05-03-4/16 до завершення розгляду судами справи №904/6505/17.

У зв'язку з несплатою відповідачем у двомісячний строк штрафу, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 68 000,00 грн. (у період зупинення АМКУ розгляду заяви ТОВ Вітапак про перевірку рішення від 30.03.2017 №9/01-14/05-17 та нездійсненням фактичного розгляду заяви відповідача), у період з 06.12.2017 по 21.03.2018 (період між прийняттям постанови ДАГС до прийняття Верховним судом касаційної скарги відповідача) та з 18.04.2018 по 21.05.2018 (період після завершення розгляду судом справи №904/6505/17 та несплати штрафу в добровільному порядку).

Зі змісту наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом справи №904/6505/17 пеня не нараховувалася.

Відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2017 №9/01-14/05-17 отримано відповідачем 21.04.2017, а тому строк добровільної сплати Товариством штрафу закінчився 21.06.2017.

Згідно з ч.1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Частиною 3 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 зазначеної норми порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Відповідач скористався цим правом та звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2017 №9/01-14/05-17.

Підстави та умови нарахування пені визначаються статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Так, частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що: за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У пункті 20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 Про деякі питання застосування конкурентного законодавства роз'яснено, що у застосуванні приписів статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) господарським судам необхідно враховувати те, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Таким чином, законодавством України, а саме положеннями статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, а передбачено переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням вищезазначеного рішення до господарського суду.

Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу до закінчення визначеного частиною третьою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції двомісячного строку для сплати штрафу не впливає на перебіг та закінчення цього строку, в тому числі не перериває, не зупиняє й не продовжує його.

Абзацами третім-п'ятим статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені виключно на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Приймаючи до уваги, що рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2017 №9/01-14/05-17 є чинним, в добровільному порядку відповідачем не виконано, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68 000,00 грн.

Колегія суддів вважає, що позивачем вірно нараховано пеню за період з 06.12.2017 по 21.03.2018 (між прийняттям постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду до прийняття Верховним судом касаційної скарги відповідача) у розмірі 108120,00 грн. та за період з 18.04.2018 по 21.05.2018 (після завершення розгляду судом справи №904/6505/17 та несплати штрафу в добровільному порядку) у розмірі 34 680,00 грн.

Оскільки, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 68 000,00 грн.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, прийнятому з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Дійшовши висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, колегія суддів покладає витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітапак" відмовити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2018 у справі №904/2225/18 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Постанова складена у повному обсязі 17.12.2018.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.В.Березкіна

Л.А.Коваль