Рішення

від 27.08.2018 по справі 910/7221/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 27.08.2018Справа №  910/7221/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу  № 910/7221/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ"  (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, будинок 2, літера А) до  Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ТРАНСІНЖБУД"  (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, будинок 12) про  стягнення 50 000, 00 грн. без виклику представників сторін ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЕОС-УКБ” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БК ТРАНСІНЖБУД” (далі – відповідач) про стягнення 50000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором  про виконання робіт № 01/07/16 від 04.07.2016, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 50 000, 00 грн по поверненню здійсненої позивачем передплати. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕОС-УКБ” без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом: подання заяви з попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат по справі, які позивач поніс та з яких сум складаються вказані витрати; подання до суду доказів, які б підтверджували факт направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з конкретизованими додатками. 15.06.2018 через відділ діловодства суду  від позивача надійшли пояснення по ухвалі про залишення позовної заяви без руху, відповідно до яких останній усунув недоліки, встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018. Врахувавши, що позивачем були усунені недоліки допущені при складанні позовної заяви, Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/7221/18, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін, про що 19.06.2018 постановив відповідну ухвалу. Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі № 910/7221/18, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2018. Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/7221/18 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02088, м. Київ, провул. Геофізиків, буд. 12.     Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Відповідно до поштового повернення № 0103046079853, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі № 910/7221/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "за закінченням встановленого строку зберігання". Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали. Крім того, судом враховано, що у відповідності до  ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі № 910/7221/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до частини 2 статті  178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем, як замовником та відповідачем, як виконавцем 04.07.2016 укладено Договір № 01/07/16 про виконання робіт (далі за текстом – договір), за яким відповідач зобов'язаний виконати та передати замовнику роботи по розробці котловану та вивезенню ґрунту на об'єкті: Будівництво житлового, офісно-торговельного комплексу з вбудованим закладом по роботі з дітьми на вул. Анрі Барбюса, 28-а у Печерському районі м. Києва (п. 1.1. договору). Відповідно до п. 2.1. договору виконавець зобов'язався: а) виконати роботи відповідно до умов цього договору у строк передбачений п. 5.1. цього договору; б) складати та надавати замовнику кожні п'ять робочих днів акти приймання – передачі виконаних робіт; в) забезпечити наявність техніки необхідної для виконання робіт за договором. Ціна роботи за договором складає 100, 00 грн, у тому числі ПДВ за навантаження, транспортування та утилізацію 1  кубічного метру ґрунту. Загальна вартість робіт згідно договору визначається відповідно до актів приймання – передачі виконаних робіт (п. 3.1, 3.3. договору). В п. 4.2. договору сторони погодили, що оплата за надані послуги здійснюється наступним чином: замовник виплачує виконавцю авансовий платіж у розмірі 200000,00 грн в тому числі ПДВ у розмірі 33333,33 грн; після відпрацювання авансового платежу виконавець виставляє рахунок на наступний авансовий платіж; остаточний розрахунок замовник проводить протягом 5 банківських днів після підписання сторонами останнього акту приймання – передачі виконаних робіт. Закінчення строку виконання роботи визначається датою підписання сторонами останнього акту здачі – приймання виконаних робіт (п. 5.1. договору). Згідно з п. 10.2 договору, строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. договору та закінчується 31.12.2016, проте в жодному разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.        На виконання договору позивач 14.11.2016 сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 50000, 00 грн. Як зазначає позивач, відповідач не приступив до виконання робіт за договором. Враховуючи вищенаведене позивач тричі звертався до відповідача з листами в яких повідомляв про відмову від договору та його розірвання, просив: повернути безпідставно утримувані кошти в розмірі 50000, 00 грн, підписати акт звірки взаємних розрахунків, докази чого наявні в матеріалах справи. Направлені позивачем відповідачу листи повернулися з відміткою пошти «закінчення терміну зберігання». Предметом позову у справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього грошових коштів в розмірі 50    000, 00 грн. Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Положеннями ч. 2 ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Судом встановлено, що позивач скористався правом наданим йому ч. 2 ст. 849 ЦК України, відмовився від договору та вимагав повернення коштів передплати. Згідно приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Отже, враховуючи, що позивач скористався правом наданим йому ст. 849 ЦК України та приписи ст. 530 ЦК України відповідач був зобов'язаний повернути позивачу кошти передплати у розмірі 50 000, 00 грн. Своє зобов'язання по поверненню грошових коштів відповідач не виконав, і доказів іншого матеріали справи не містять. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 50 000, 00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов'язання відповідно до ст. 530 ЦК України настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі  50 000, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до  ст. 129 Господарського процесуального кодексу України  витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                                             ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ТРАНСІНЖБУД" про стягнення 50000,00 грн задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ТРАНСІНЖБУД"  (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, будинок 12; ідентифікаційний код 35758277)   на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ"  (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, будинок 2, літера А; ідентифікаційний код 38825398)  50 000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. передплати за договором та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складене 27.08.2018. Суддя                                                                                          Г.П. Бондаренко