Рішення

від 17.08.2018 по справі 910/10932/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2018Справа № 910/10932/17

За позовом Київської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВСТАР"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Державна архітектурно-будівельна інспекція України

2. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3. Департамент міського благоустрою виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Рижонкова М.Ю.

Представники:

від позивача - Закаль О.О. за дов.,

від позивача - Ткаченко О.О. за дов.

від відповідача - Складаний В.А. за дов.

від третьої особи 1 - не з'явився

від третьої особи 2 - Червонописька Л.А. за дов.

від третьої особи 3 - Ходорич О.М. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВСТАР", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017, позов задоволено повністю: зобов'язано ТОВ "ТОВСТАР" звільнити самовільно зайняту спірну земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2018 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВСТАР" задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 у справі № 910/10932/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

За результатом проведення повторного автоматизованого розподілу справ, справу №910/10932/17 передано на розгляд судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2018р. відкрито провадження у справі №910/10932/17 за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради було здійснено обстеження, в ході проведення якого було встановлено, що на частині земельної ділянки (код 88:129:007) орієнтовною площею 0,0060 га на вул.Кирило-Мефодіївській, 14/2 у Шевченківському районі міста Києва, ТОВ Товстар зведено прибудову ресторану до фасадної стіни багатоповерхового житлового будинку; документи, що посвідчують право власності чи право користування зазначеної земельної ділянки в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані. Позивач зазначає, що оскільки земельна ділянка (код 88:129:007) площею 0,0060 га на вул.Кирило-Мефодіївській, 14/2 у Шевченківському районі міста Києва не була відведена у відповідності до чинного законодавства для будівництва об'єктів нерухомого майна, таке майно підлягає знесенню, в зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду про зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю "ТОВСТАР" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення її від будівель та споруд.

В судовому засіданні 21.06.2018р. за клопотанням відповідача ухвалено залучити до участі у справі в процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент міського благоустрою виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); повторно зобов'язано позивача надати суду витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, інформацію про належного землекористувача спірної земельної ділянки (з реквізитами), письмові пояснення на яких підставах відбувалось землекористування; інформацію щодо кадастрового номеру спірної земельної ділянки, її цільове призначення; інформацію щодо виділення спірної земельної ділянки у користування.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що акт обстеження земельної ділянки від 30.10.15р. №731/10, складений головним спеціалістом відділу землеустрою та моніторингу земель Шевченківського району Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради не є належним доказом здійснення самочинного будівництва на земельній ділянці, оскільки встановлення ознак самочинного будівництва належить до повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю; акт обстеження земельної ділянки від 30.10.15р. №731/10 не може бути належним доказом самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки перевірка дотримання вимог земельного законодавства відноситься до повноважень Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Відповідач заперечуючи проти позову також зазначає, що він є власником нерухомого майна за адресою: м.Київ, вул.Кирило-Мефодіївській, 14/2, приміщення 1. а відтак має право на користування земельної ділянки в обсязі, необхідному для обслуговування будівлі; ТОВ Товстар була проведена реконструкція нерухомого майна та Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції зареєстрована Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, що виключає здійснення самочинного будівництва.

Третьою особою-3 подано пояснення у справі, в яких третя особа-3 позовні вимоги підтримала, враховуючи відсутність доказів володіння, користування ТОВ Товстар земельною ділянкою орієнтовною площею 0,0060 га на вул.Кирило-Мефодіївській, 14/2 у Шевченківському районі міста Києва.

Третьою особою-2 подані пояснення у справі, в яких зазначає, що департамент не видавав та не реєстрував документи дозвільного характеру, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт.

Третьою особою-1 надані письмові пояснення у справі, в яких зазначено, що у рамках прийнятого Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства , 11.10.2016 затверджено акт спільної комісії з передачі повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА); заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності здійснюються Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В судовому засіданні 19.07.18р. закрито підготовче провадження у справі, призначено судовий розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 17.08.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників у судових дебатах, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було здійснено обстеження земельної ділянки (код ділянки 88:129:007) за адресою: м.Київ, вул.Кирило-Мефодіївська, 14/2.

В ході обстеження було встановлено, що на частині земельної ділянки (код 88:129:007) орієнтовною площею 0,0060 га за вказаною адресою товариством з обмеженою відповідальністю "ТОВСТАР" зведено прибудову ресторану до фасадної стіни багатоповерхового житлового будинку. Документи, що посвідчують право власності чи право користування зазначеною земельною ділянкою, згідно вимог статті 126 Земельного кодексу України в Департаменті земельних ресурсів станом на 31.12.2012 не зареєстровані.

Вказані порушення були зафіксовані в акті обстеження земельної ділянки від 30.10.2015 №731/10, складеному головним спеціалістом відділу землеустрою та моніторингу земель Шевченківського району Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради.

Зазначаючи, що земельна ділянка (код 88:129:007) площею 0,0060 га на вул.Кирило-Мефодіївській, 14/2 у Шевченківському районі міста Києва не була відведена у відповідності до чинного законодавства для будівництва об'єктів нерухомого майна,позивач стверджує, що таке майно підлягає знесенню, як самочинно збудоване. Як на підставу для задоволення позову позивач посилається на норми ст.376 ЦК України, згідно якої позивач, як власник земельної ділянки, має право вимагати знесення самочинного будівництва та на акт обстеження земельної ділянки від 30.10.2015 №731/10, складений головним спеціалістом відділу землеустрою та моніторингу земель Шевченківського району Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради як на доказ самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та здійснення самочинного будівництва.

Дослідивши подані докази та матеріали справи суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК об'єкт нерухомості належить до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: немає належного дозволу на будівництво; земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущено істотні порушення будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.3 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Рішенням Київської міської ради від 23.07.2015 року №761/1625 Про утворення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було утворено відповідний Департамент.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №291 від 11.05.2016 року було створено комісію з передачі документації та вирішення питань, пов'язаних із функціонуванням структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), на який покладено виконання функцій державного архітектурно-будівельного контролю.

11.10.2016 року було підписано акт приймання-передавання документів між Держархбудінспекцією та Київською міською радою, відтак саме 11.10.2016 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) розпочав свою роботу та виконання покладених на них повноважень.

Отже, на Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено функції здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на території міста Києва щодо об'єктів незначного (CCI) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності); надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів,на території міста Києва, незначного (CCI) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності).

Як вбачається з матеріалів справи як на доказ здійснення самочинного будівництва позивач посилається на акт обстеження земельної ділянки від 30.10.2015 №731/10, який складений головним спеціалістом відділу землеустрою та моніторингу земель Шевченківського району Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради, в той час як повноваження здійснення контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відносяться до повноважень Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Таким чином акт обстеження земельної ділянки від 30.10.2015 №731/10 не може бути належним доказом на підтвердження здійснення відповідачем самочинного будівництва.

Як встановлено судом ТОВ Товстар є власником об'єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення в літері А (група приміщень №1) площею 319,6 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Кирило-Мефодіївській, 14/2, приміщення 1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

ТОВ Товстар була проведена реконструкція вище вказаного об'єкту нерухомості та Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції зареєстрована Декларація про готовність об'єкта до експлуатації за №КВ143152381835 від 26.08.2015р.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Отже, Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за №КВ143152381835 від 26.08.2015р. зареєстровано уповноваженим органом, який здійснює контроль за дотриманням суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм.

На момент розгляду справи реєстрація Декларації про готовність об'єкта до експлуатації за №КВ143152381835 від 26.08.2015р. не скасована та ніким не оспорюється, що спростовує твердження позивача відносно здійснення самочинного будівництва.

Статтею 212 ЗК визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування (неправильне оформлення правовстановлюючого документа, ухвалення рішення про надання земельної ділянки всупереч чинному законодавству або не уповноваженим органом чи особою, у завищеному розмірі або особі, яка не має права на отримання конкретної земельної ділянки, тощо).

Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Законодавство України розрізняє два правові інститути: 1) правомірне користування земельною ділянкою на підставі договору, зобов'язання повернути земельну ділянки після закінчення строку дії договору та відповідальність за її неповернення у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати та 2) самовільне зайняття та користування земельною ділянкою без правових підстав, зобов'язання безвідкладно повернути таку земельну ділянки її власнику та відповідальність за самовільне зайняття такої ділянки у вигляді відшкодування шкоди.

Згідно статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Матеріали справи не містять доказів формування спірної земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру.

В акті обстеження земельної ділянки від 30.10.2015 №731/10, на підставі якого заявлено позовні вимоги, зазначено: "Відповідно до даних міського земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,3737 га (обліковий код 88:129:007) на вул. Кирило-Мефодіївській, 14/2, у Шевченківському районі міста обліковується за публічним акціонерним товариством "Наукаво-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського" (ЄДРПОУ 14309356)".

Також в матеріалах справи міститься витяг із бази даних міського земельного кадастру станом на 14.12.2015р., з якого вбачається, що користувачем спірної земельної ділянки є відкрите акціонерне товариство "Науково-виробничий комплекс "Київський завод автоматики ім.Г.І. Петровського".

На вимогу суду позивач надав пояснення, в яких вказав, що спірна земельна ділянка не має кадастрового номера, оскільки не зареєстрована у Державному земельному кадастрі у відповідності до вимог чинного земельного законодавства, а має лише обліковий код (88:129:007), а тому і цільове призначення земельної ділянки не встановлено. Відповідно до даних міського земельного кадастру спірна земельна ділянка обліковується за ВАТ "Науково-виробничий комплекс", "Київський завод автоматики ім.Г. І. Петровського" (код ЄДРПОУ 14309356), ТОВ "Інвестеційна група "Навігатор" (код ЄДРПОУ 32799462), ТОВ "Товстар" (код ЄДРПОУ 39831491) на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки 88:129:007. Київською міською радою рішення про затвердження такої документації та надання (передачу) земельної ділянки в користування (власність) не приймалося. Документи, що посвідчують право власності чи право користування зазначеної земельної ділянки, згідно вимог статті 126 Земельного кодексу України в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані.

Одночасно з цим, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Товстар" є власником об'єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення в літері "А" (група приміщень №1) площею 319,6 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.Кирило-Мефодіївській, 14/2, приміщення 1, яке знаходиться на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, долученої до позовної заяви, право власності на нежилі приміщення (в літ.А) загальною площею 286,10 кв.м. в м.Києві, по вул.Кирило-Мефодіївська, буд.14/2 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2007р. у справі №9 набуло ТОВ "Інвестиційна група Навігатор", в подальшому право власності на нежиле приміщення в літері "А" (група приміщень №1), за адресою: м.Київ, вул.Кирило-Мефодіївська, буд.14/2, приміщення 1 перейшло до ТОВ "Товстар".

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, відповідач набув право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, отже, останній має законодавчо визначене право на земельну ділянку, на якій розташована його будівля.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При цьому ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Тобто нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою на якій воно знаходиться і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлового приміщення, яке належить відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. При цьому право користування земельною ділянкою виникає одночасно з виникненням права власності на нерухоме майно, яке на ній знаходиться в силу положень ч. 1 ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України

Таким чином, хоча право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під нерухомістю, що належить відповідачу на праві власності, належним чином не оформлене, однак неоформлення права на вказану земельну ділянку не може бути підставою для обмеження права відповідача як власника нерухомого майна на користування зазначеним майном та, відповідно, земельною ділянкою на якій воно розташована, оскільки, як зазначалося вище, користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою. Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів здійснення реконструкції з додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зазначені обставини виключають можливість звільнення спірної земельної ділянки під будівлею з посиланням на її самовільне зайняття.

Заявлені позивачем позовні вимоги фактично включають у себе вимоги про знесення самочинного будівництва.

Відповідно до вимог статті 376 ЦК, статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно зі ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації за №КВ143152381835 від 26.08.2015р., збудована відповідачем прибудова не може вважатися самочинним будівництвом в розумінні ст. 376 ЦК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для його знесення.

Також суд зазначає, що акт обстеження земельної ділянки від 30.10.2015 №731/10, складений головним спеціалістом відділу землеустрою та моніторингу земель Шевченківського району Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради, не може бути належним доказом на підтвердження встановлення порушення у сфері земельного законодавства, виходячи з наступного.

Статтею 189 Земельного кодексу України та статтею 20 Закону України Про охорону земель передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Києві (далі - Порядок) затверджено рішенням Київської міської ради №16/890 від 25.09.2003 р., відповідно до п. 2 якого повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), яке рішенням Київської міської ради №198/7535 від 15.03.2012 р. Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменовано у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 2.4. вказаного Порядку самоврядний контроль передбачає: контроль за наявністю у землевласників і землекористувачів документів, що підтверджують їхні права на землю, проектної документації тощо; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; контроль за усуненням юридичними і фізичними особами порушень земельного законодавства.

Згідно з п. 2.5 зазначеного Порядку самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень фізичних і юридичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель тощо.

Згідно з п. 3.1. вказаного Порядку головне управління при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань: 1) організує і здійснює самоврядний контроль у м. Києві за: дотриманням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності земельного законодавства; 2) вживає в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам користувачам; 4) у разі виявлення порушень юридичними чи фізичними особами земельного законодавства вносить пропозиції: державним органам управління і контролю, в тому числі правоохоронним, щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення земельного законодавства та вжиття заходів щодо їх усунення в межах компетенції цих органів (зокрема Державній архітектурно-будівельній інспекції України, її територіальному органу в м. Києві - щодо притягнення громадян та юридичних осіб (їх керівників) до адміністративної відповідальності за самовільне (самочинне) будівництво, скасування або зупинення дії дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт в установленому законодавством порядку); 5) збирає матеріали для підготовки висновку про самовільне зайняття земельних ділянок фізичними чи юридичними особами, готує висновок про самовільне зайняття земельних ділянок і передає його до Київської міської ради для прийняття рішення про їх звільнення; 9) проводить обстеження земельних ділянок щодо їх використання землекористувачами та складає відповідні акти обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок; 15) передає до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства матеріали про дії, в яких вбачаються ознаки злочину.

Зі змісту акту обстеження земельної ділянки від 30.10.2015 №731/10 вбачається, що обстеження проведено посадовою особою Департаменту земельних ресурсів у відповідності до "Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві", затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890.

Відповідно до п.п. 9 п. 3.1. Порядку при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві проводиться обстеження земельних ділянок щодо їх використання землекористувачами та складає відповідні акти обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Тобто, метою складання таких актів є обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

В той же час, відповідно до п. 6.1-6.4 вказаного Порядку Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) після виявлення порушень земельного законодавства складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дає вказівку про необхідність усунення порушень земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначаються, в тому числі виявлені порушення земельного законодавства; пояснення фізичної юридичної особи з приводу виявлених порушень земельного законодавства. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства можуть бути додатково зазначені й інші відомості, пов'язані з порушеннями земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства підписується посадовою особою Департаменту та фізичною особою, керівником або уповноваженим представником юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, з наданням пояснень з приводу виявлених порушень.

Після проведення позапланової перевірки посадова особа Департаменту складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в порядку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку. У разі і якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Департамент про такі порушення повідомляє відповідні органи виконавчої влади та управління, органи місцевого самоврядування та/або їх виконавчі органи та направляє їм копії матеріалів перевірки для вжиття заходів згідно з законодавством (п.7.3, 7.4 зазначеного Порядку).

Отже, в разі порушення відповідачем норм земельного законодавства орган самоврядного контролю повинен проводити перевірку, повідомляти про її проведення відповідача та складати за її результатами акт перевірки.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на акт обстеження земельної ділянки від 30.10.2015 №731/10, а не на акт перевірки. При цьому, зазначений акт не містить відміток про ознайомлення з його змістом відповідача, його зауваження та доповнення до акту, як і не містить відомостей про його надсилання відповідачу. У разі виявлення порушень земельного законодавства Департамент повідомляє, зокрема, Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, її територіальні органи в м. Києві - щодо притягнення громадян та юридичних осіб (їх керівників) до адміністративної відповідальності за самовільне (самочинне) будівництво, скасування або зупинення дії дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт в установленому законодавством порядку).

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що акт обстеження земельної ділянки мав бути складений Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, як центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, з огляду на те, що положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 14.01.2015р. №15 на момент проведення обстеження (30.10.2015 року) Держгеокадастр не був наділений такими повноваженнями (відповідний контроль та нагляд за дотримання земельного законодавства було покладено на Державну інспекцію сільського господарства), повноваження Держгеокадастру щодо контролю та нагляду за дотримання земельного законодавства встановлені положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру в редакції, яка діяла з 05.08.2016 року.

Враховуючи те, що акт обстеження земельної ділянки від 30.10.2015 №731/10 не може бути належним доказом на підтвердження здійснення відповідачем самочинного будівництва, беручи до уваги, що за відповідачем у встановленому законом порядку зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці, що виключає можливість звільнення спірної земельної ділянки під будівлею з посиланням на її самовільне зайняття, інших доказів на підтвердження здійснення відповідачем самочинного будівництва матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено здійснення відповідачем самочинного будівництва на спірній земельній ділянці, в зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.М. Шкурдова

Дата складання тексту рішення: 27.08.18р.