Рішення

від 14.08.2018 по справі 916/3257/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3257/17

Господарський суд Одеської області у складі судді

головуючого судді Цісельського О.В., суддів Лічман Л.В., Малярчук І.А.

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,

За участю представників сторін:

від позивача: Кряковцев М.С. - за довіреністю

Слободенюк Г.С. - за довіреністю

від відповідача: Клименко Б.В. - за довіреністю

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52" (65070, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 48, кв. 73)

до відповідача: акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" в особі Північного РЕМ акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б")

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52", звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" в особі Північного РЕМ публічного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО", в якому просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" в особі Північного РЕМ Публічного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" укласти типовий договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52" про постачання електричної енергії на електропостачання виробництва ТОВ "ЕНЕРГОСИЛА 52" за адресою: м. Одеса, 21 км. Старокиївського дороги, 49 з конкретизованими наступними умовами:

- межа балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється на наконечниках кабельної лінії в комірці №28 на ПС 110/10 "Епсілон";

- до балансової належності мереж Публічного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" відноситься ПС 110/10 кВ "Епсілон";

- до балансової належності мереж товариства з обмеженою "ЕНЕРГОСИЛА 52" відноситься ЦРП 5064 (1*1000 кВА 10/0,4 кВ) виробнича база 2їй кілометр Старокиївського шосе, 49, КЛ 10 кВ від ПС 110/10 "Епсілон" до РП с ТП 5064 (траса №3358) кабель марки ААШв-10 3*185 MM2 - 1448 м;

- дозволена потужність складає 890 кВт.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

18 липня 2016 року між підприємством кольорової металургії "Південна регіональна група" та товариством з обмеженою відповідальністю та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52" було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за №4062, виробничого комплексу по переробці брухту та відходів алюмінієвих сплавів, що розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 5110137600:03:001:0002, за адресою: м. Одеса, 21 кілометр Старокиївського шосе, № 49.

За адресою м. Одеса, 21 кілометр Старокиївського шосе, №49 знаходиться електроустановка, від якої відбувається споживання електричної енергії.

Постачання електричної енергії за даною адресою здійснювалось за Договором про постачання електричної енергії з обмеженим строком дії №019000 від 01.03.2010р., що був укладений між публічним акціонерним товариством "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" та товариством з обмеженою відповідальністю "Південний ливарний завод "Інтерметал".

Позивач зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Південний ливарний завод "Інтерметал" для виконання умов Договору про постачання електричної енергії з обмеженим строком дії №019000 від 01.03.2010 р. діяло на підставі доручення від Підприємства кольорової металургії "Південна регіональна група", про що свідчить посилання на дію по довіреності у Додатку до Договору про постачання електричної енергії з обмеженим строком дії №019000 від 01.03.2010р. Акт №1570 від 12.02.2004р. розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до вищевказаного Договору відповідач продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Згідно з Додатком №2, Додатком №7 даного Договору:

- межа балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між відповідачем і товариством з обмеженою відповідальністю "Південний ливарний завод "Інтерметал" встановлюється на наконечниках кабельної лінії в комірці №28 на ПС 110/10 "Епсілон";

- до балансової належності мереж Відповідача відноситься ПС 110/10 кВ "Епсілон";

- до балансової належності мереж товариства з обмеженою відповідальністю "Південний ливарний завод "Інтерметал" відноситься ЦРП 5064 (1*1000 кВА 10/0,4 кВ) виробнича база 2-й кілометр Старокиївського шосе, 49, КЛ 10 кВ від ПС 110/10 "Епсілон" до РП с ТП 5064 (траса №3358) кабель марки ААШв-10 3*185 MM2 - 1448 м;

- дозволена потужність складає 890 кВт.

У зв'язку із зміною власника об'єкту нерухомості, в тому числі і на трансформаторну підстанцію, у позивача виникла необхідність укласти договір про постачання електричної енергії на тих самих умовах, що й Договір №019000 від 01.03.2010р.

З метою укладення відповідного договору, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52", листом (вх.№4492 від 08.12.2017р.) звернулось до публічного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО", в особі Північного РЕМ Публічного акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" з пропозицією укласти договір про постачання електричної енергії на електропостачання виробництва ТОВ "ЕНЕРГОСИЛА 52" за адресою: м.Одеса, 21 км. Старокиївського дороги, 49.

Позивач зазначає, що даний лист був поданий з дотриманням вимог пункту 5.4 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України 31.07.1996р. №28, якою визначено, перелік документів, необхідних для укладення договору про постачання електричної енергії.

Додатком до Листа були надані наступні документи:

1) заява, щодо укладання договору;

2) акт про розмежування балансової належності;

3) однолінійна схема електропостачання;

4) розпланована схема електропостачання;

5) заява на очікуваний обсяг споживання електричної енергії;

6) договір купівлі-продажу;

7) довідку про перелік об'єктів споживання;

8) перелік свідчень, необхідних для переоформлення договору;

9) свідоцтво платника ПДВ та виписку про державну реєстрацію ТОВ "ЕНЕРГОСИЛА 52".

Однак, відповідачем було відмовлено позивачу листом від 15.12.2017р (вих.№3078) в укладанні договору.

За переконанням позивача, така відмова відповідача від укладення договору є невмотивованою та незаконною, у зв'язку з чим, позивач був змушений звернутись до Господарського суду Одеської області із даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52" було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2018р. прийнято позовну заяву (вх.№3494/17) до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3257/17 за правилами загального позовного провадження.

19.01.2018р. представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи (вх.№1178/18), яке судом було задоволено.

23.01.2018р. позивач подав до суду клопотання (вх.№2-405/18), відповідно до якого просив суд накласти на відповідача штраф за його бездіяльність, що полягає у невиконанні ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши подане позивачем клопотання про накладення штрафу, відмовив у його задоволенні, з підстав його недоведеності та необґрунтованості.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2018р., строк підготовчого засідання у справі №916/3257/17 було продовжено на тридцять днів за ініціативою суду.

20.02.2018р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів (вх.№2-1163/18), відповідно до якого просив суд витребувати у відповідача оригінали договору про постачання електричної енергії з обмеженим строком дії №019000 від 01.03.2010р. з додатками, акт №1570 від 12.02.2004р. розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної належності сторін, який є додатком №7 до договору №019000 від 21.04.2004р. та договір №019000 від 12.02.2004р.

Суд, дослідивши зазначене клопотання позивача, запропонував відповідачу надати суду для огляду оригінали договору про постачання електричної енергії з обмеженим строком дії №019000 від 01.03.2010р. з додатками, акт №1570 від 12.02.2004р. розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної належності сторін, який є додатком №7 до договору №019000 від 21.04.2004р. та договір №019000 від 12.02.2004р.

12.03.2018р. на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява позивача про доповнення підстав та зміну предмета позову по справі №916/3257/17, відповідно до якої останній змінив позовні вимоги на такі:

"1. Зобов'язати ПАТ "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" надати ТОВ "ЕНЕРГОСИЛА 52" проект Договору про постачання електричної енергії.

2. Визначити у своєму рішенні наступний спосіб захисту - зобов'язання надати проект договору".

В обґрунтування вищенаведеної заяви позивач зазначає, що 16.02.2018р. ТОВ "ЕНЕРГОСИЛА 52" було надано необхідний перелік документів для укладання договору про постачання електричної енергії, які передбачені п.5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442, проте відповідачем було відмовлено укладанні проекту договору про постачання електричної енергії.

Також, позивач зазначає, що не мав змоги надати відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів відповідачу разом з іншими документами, адже в нього були відсутні необхідні технічні відомості.

На думку позивача, відповідач має всі підстави для укладання договору про постачання електричної енергії з позивачем.

Оскільки, зазначеною заявою, позивачем було одночасно змінено підставу і предмет позову, одночасна зміна яких, чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачена, ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у прийнятті заяви (вх.№2-1516/18) товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52" про доповнення підстав та зміну предмета позову по справі №916/3257/17 було відмовлено.

13.03.2018р. відповідач звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів (вх.№2-523/18), у задоволенні якого судом було відмовлено, з підстав його недоведеності.

22.03.2018р. на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. по справі №916/3257/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52" до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52", у зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2018р. провадження у справі №916/3257/17 було зупинено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2018р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. у справі №916/3257/17 було закрито, у зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2018р. провадження у справі було поновлено.

10.05.2018р. позивач подав до суду заяву про зміну підстав позову (вх.№2374/18), згідно якої просить суд, змінити підстави позову на лист акціонерного товариства "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" від 16.04.2018р. №101/19/033-2417, яким було відмовлено у підписанні проекту договору про постачання електричної енергії №2903 від 29.03.2018р., який був наданий товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52" листом вих. №232 від 29.03.2018р. до ПАТ "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" разом с усіма необхідними документами для його укладання.

Оскільки зазначена заява не суперечить вимогам ГПК України, її прийнято судом до розгляду.

Приймаючи до уваги категорію та складність справи №916/3257/17, ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2018р., справу було призначено до колегіального розгляду.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.05.2018р., справу №916/3257/17 було передано розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., Невінгловська Ю.М., Щавинська Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2018р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., Невінгловська Ю.М., Щавинська Ю.М. прийняла справу до свого провадження.

З підстав перебування судді Невінгловської Ю.М. у відпустці з 25.06.2018р. по 13.07.2018р. у відрядженні, розпорядженням керівника апарату суду Вінцевської О.О. від 02.07.2018р., призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3257/17, для внесення змін до складу колегії суддів

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2018р., справу №916/3257/18 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Лічман Л.В. та Щавинська Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2018р. справу №916/3257/17 прийнято до провадження колегією суддів Господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Лічман Л.В., Щавинська Ю.М. та призначено до розгляду зі стадії вирішення спору по суті.

З підстав перебування судді Щавинської Ю.М. у відпустці з 16.07.2018р. по 03.08.2018р. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду Вінцевської О.О. від 16.07.2018р., призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3257/17, для внесення змін до складу колегії суддів

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2018р., справу №916/3257/17 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Лічман Л.В. та Малярчук І.А.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2018р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Лічман Л.В., Малярчук І.А. прийняла справу до свого провадження та призначила її до розгляду у відкритому судовому засіданні зі стадії вирішення спору по суті.

10.08.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52" звернулось до суду із заявою (вх.№3905/18) про забезпечення позову, відповідно до якого просить суд заборонити акціонерному товариству "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" вчиняти будь-які дії в комірці №12 з диспетчерським найменуванням "Інтерметал" по фактичному від'єднанню від підстанції ПС "Епсілон" кабелю марки ААШв-10 3*185 мм2 - 1 448 м та будь-які інші дії, які можуть унеможливити подачі напруги після укладення договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2018р. у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52" (вх.№3905/18) про забезпечення позову було відмовлено.

Представники позивача заявлені позовні вимоги підтримують та просять суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№2819/18 від 08.02.2018р.) та заперечень (вх.№5662/18)

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 1 ст.1 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

У відповідності до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч.1 ст.630 ЦК України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Зі змісту ч.1 ст.638 ЦК України вбачається, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як зазначено в ч.1 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ч.3 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до договору про постачання електричної енергії №019000 від 01.03.2010р., що був підписаний між ВАТ "Одесаобленерго" (правонаступником якого є ПАТ Одесаобленерго) та ТОВ "Інтерметал", здійснювалось постачання електричної енергії на електроустановки виробничого комплексу, що розташований за адресою: м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, 49, 49а.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД №0484751 від 12.01.2004р. зовнішньоторговому підприємству "Інтерметал" (правонаступником, якого є ТОВ "Інтерметал") належить земельна ділянка, що розташована: Одеська обл., Комінтернівський р-н., Красносільська рада, Куліндорівський промвузол, 21 км Старокиївського шосе № 49, 49а, кадастровий номер 5122782600:00:001:0004.

На вказаній земельній ділянці площею 5,8730 та, розміщено для експлуатації виробничої бази.

Згідно п.9.4. Договору про постачання електричної енергії №019000 від 01.03.2010р. указаний договір було укладено на строк до 25.06.2010р. без умови щодо можливості щорічного продовження дії договору, у випадку відсутності заперечень будь-якої з сторін.

Додатковою угодою до вищевказаного договору від 25.06.2010р. дію договору №019000 від 01.03.2010р. було продовжено на строк до 31.12.2010р. без умови щодо можливості щорічного продовження дії договору, у випадку відсутності заперечень будь-якої з сторін 09.08.2010р. електропостачання об'єктів TOB "Інтерметал" було припинено у зв'язку із наявною заборгованістю з оплати за електричну енергію, на підставі п. 2 додатку № 5 та п. 3.1.2. договору про постачання електричної енергії № 019000 від 01.03.2010р.

Відповідно до акту щодо відключення та від'єднання електроустановок споживача, 09.08.2010р. кабельну лінію ТОВ "Інтерметал" було від'єднано від електричних мереж ПАТ "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО".

ТОВ Інтерметал або інші особи, за період з 09.08.2010р. по 31.12.2010р. (дата закінчення дії Договору) до ПАТ "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО", щодо відновлення електропостачання не зверталися, електропостачання вказаного об'єкту не відновлювалося.

Отже, у відповідності п.9.4. Договору, договірні відносини з ТОВ "Інтерметал", щодо постачання електричної енергії на електроустановки виробничого комплексу, що розташований за адресою: м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, 49,49а. були припинені з 01.01.2011р.

Відповідно до п.1.9 постанови НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 Про затвердження Правил користування електричною енергією (з урахуванням подальших змін) постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору, за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів.

Послуга з приєднання надається на підставі договору про приєднання, що укладається за типовою формою (додаток 1), у відповідності до п. 1.3 Постанови НКРЕ від 17.01.2013р. №32, "Про затвердження Правил приєднання електроустановок до електричних мереж"(з наступними змінами).

Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із заявою про приєднання електроустановки певної потужності (додаток 2).

З матеріалів справи вбачається, що позивач в порушення порядку визначеному п.1.3 ППЕЕМ не звертався до ПАТ "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" з заявою про приєднання електроустановок певної потужності.

Відповідно до п.1.13 ППЕЕМ у разі розірвання договору про постачання електричної енергії (договору про користування електричною енергією) та як наслідок, здійснення електропередавальною організацією технічних заходів щодо відключення та фактичного від'єднання електроустановок (об'єкта в цілому) від електричних мереж резервування потужності за таким об'єктом відбувається впродовж 180 (ста вісімдесяти) календарних днів (від дати розірвання договору).

У разі звернення іншого замовника (нового власника електроустановки (об'єкта) після розірвання договору про постачання електричної енергії (договору про користування електричною енергією) із попереднім власником та здійснення електропередавальною організацією технічних заходів щодо відключення та фактичного від'єднання електроустановок об'єкта) від електричних мереж після 180 (ста вісімдесяти) календарних днів від дати розірвання відповідного договору електропередавальна організація надає послугу з приєднання в порядку, визначеному цими Правилами.

Таким чином, законодавцем не передбачено обов'язку енергопостачальної компанії зберігати за відключеним споживачем приєднану потужність на протязі більш ніж 180 календарних днів після фактичного від'єднання електроустановок споживача.

Враховуючи той факт, що електроустановки ТОВ "Інтерметал" були від'єднанні від електромереж ПАТ "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" 09.08.2010р., а договір про постачання електричної енергії № 019000 було розірвано, енергопостачальна компанія зобов'язана була зберігати приєднану потужність протягом 180 днів, до 06.02.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЕНЕРГОСИЛА 52" 08.12.2017р. звернулось до ПАТ "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" із заявою про переоформлення договору про постачання електричною енергією № 019000 від 01.03.2010р. без попереднього отримання технічних умов на приєднання та їх виконання.

Відповідно до пп.4 п.5.4. ПКЕЕ для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації такі документи, зокрема, акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше), однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше), заявку на очікуваний "осяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів.

Згідно п.5.5. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії містить такі умови є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей.

Суд зазначає, що для отримання відомостей про величину приєднаної потужності ТОВ "ЕНЕРГОСИЛА 52", в порядку п.1.3 ППЕЕМ, було необхідно звернутись до ПАТ "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" для отримання технічних умов та вже після їх виконання, позивачем би було отримано перелік документів, передбачений п. 5.4. ПКЕЕ, для укладення договору про постачання електричної енергії.

Крім того, відповідно до п.п.4 п.5.4. ППЕЕМ, споживач для укладання договору про постачання електричної енергії, повинен надати відомості щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше), адже у зв'язку з фактичним від'єднанням електроустановок ТОВ Інтерметал від електричних мереж ПАТ "ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО", а також у зв'язку з припиненням Договору, точка обліку електричної енергії спожитої ТОВ Інтерметал була ліквідована.

Таким чином, перелік документів, передбачений п. 5.4. ПКЕЕ для укладення договору про постачання електричної енергії, ТОВ "ЕНЕРГОСИЛА 52" не надало.

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду Господарським судом Одеської області даної справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики 14.03.2018р. було прийнято Постанову №310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу".

Згідно п.1.1. Кодексу систем розподілу, цей Кодекс визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини оператора систем розподілу (далі - ОСР), Користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуги з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.

У відповідності 4.1.2. ОСР не має права відмовити в приєднанні електроустановок Замовника до системи розподілу за умови дотримання Замовником вимог цього розділу.

Послуга з приєднання надається на підставі договору про приєднання, що укладається за типовою формою (додаток 1 ).

Цим розділом визначаються особливості:

1) стандартного приєднання електроустановок Замовника;

2) нестандартного приєднання електроустановок Замовника;

3) приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії (у тому числі генеруючими установками приватних домогосподарств);

4) приєднання електроустановок Замовників до електричних мереж власників, які не є ОСР;

5) приєднання тимчасових (сезонних) об'єктів та будівельних струмоприймачів;

6) приєднання активних елементів телекомунікаційних мереж, розташованих на елементах інфраструктури об'єктів електроенергетики;

7) електрифікації території, що підлягає комплексній забудові;

8) приєднання споживача до електроустановок виробника прямою лінією та отримання дозволу на таке приєднання;

9) приєднання генерації з ВДЕ до розподільних пристроїв існуючої генерації;

10) надання послуги з перенесення об'єктів електроенергетики за ініціативою Замовників, які мають намір спорудити або реконструювати будівлі, дороги, мости або інші об'єкти архітектури.

За приписами п.4.1.9. ОСР, послуга з приєднання електроустановок Замовника до системи розподілу є платною послугою та надається ОСР відповідно до договору про приєднання.

Відповідно до п.4.4.1. ОСР, Замовник звертається до ОСР щодо наміру приєднатися до системи розподілу із заявою за типовою формою, наведеною в додатку 4 до цього Кодексу. ОСР оприлюднює на власному веб-сайті порядок подання заяви на приєднання.

У заяві Замовник має вказати про свій намір або його відсутність щодо самостійного проектування лінійної частини приєднання.

Заява про приєднання разом із копіями доданих до неї документів подається Замовником особисто або надсилається поштовим рекомендованим відправленням, або може бути подана в електронному вигляді через офіційний веб-сайт ОСР у мережі Інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису в установленому законодавством порядку або за допомогою інших електронних сервісів, запропонованих ОСР.

Зі змісту п.п.4.5.1., 4.5.2. ОСР вбачається, що технічні умови на приєднання є невід'ємним додатком до договору про приєднання. Технічні умови викладаються у вигляді єдиного документа за типовою формою, встановленою цим Кодексом (додаток 4 до цього Кодексу - для стандартного приєднання; додаток 5 до цього Кодексу - для нестандартного приєднання).

Частиною 7 ст.179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.275 ГК України відпуск енергії (електричної енергії, пару, гарячої і перегрітої води) без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Проте, як встановлено судом, позивач не виконав технічні умови, надані останньому відповідачем для укладення договору постачання електроенергії і не надав доказів, які би підтверджували надання відповідачу зазначених вище документів.

Статтею 180 ГК України, передбачено істотні умови договору, зокрема, предмет, ціну і строк дії договору. Істотними умовами договору є визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Аналогічна норма міститься і в ст.638 ЦК України.

Відповідно до частин 2, 3, 5, 6 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Згідно ч.1 ст.641 ЦК України, пропозицію укласти договір може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В цих нормах передбачається певна низка заходів, за допомогою яких потерпіла особа забезпечує реалізацію права на захист свого порушеного права чи інтересу , які в сукупності своїй утворюють відповідний правовий механізм захисту прав особи, який міститься в кожній галузі права.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Умовами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У п.145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" ( Chahal v. the United Kingdom , (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того,

Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.

Зміст зобов'язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.

Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13.01.2000 та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наведене зумовлює необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом встановлено, що позивачем всупереч вимогам, визначеним Кодексом систем розподілу, що затверджений Постановою №310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу" Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, не було дотримано порядку звернення до відповідача із пропозицією щодо укладення договору про постачання електричної енергії, у зв'язку з чим, підстави для задоволення позововних вимог позивача, викладених у відповідній редакції в заяві про зміну підстави позову у даній справі - відустуні.

Крім того, суд зазначає, що поданий позивачем до матеріалів справи договір купівлі-продажу від 18.07.2016р., предметом якого є продаж ТП 5064 (далі за текстом - Трансформаторна підстанція) (1*1000 кВа 10/0,4 кВ) та кабель марки ААШв-10 3*185 мм2 - 1 148 м (далі за текстом - кабель) від ПС 110/10 "ЕПСІЛОН" до ТП 5064, не є належним доказом наявності у позивача права власності на Трансформаторна підстанція) (1*1000 кВа 10/0,4 кВ) та кабель марки ААШв-10 3*185 мм2 - 1 148 м (далі за текстом - кабель) від ПС 110/10 "ЕПСІЛОН" до ТП 5064, оскільки зазначений договір укладений у простій письмовій формі та без нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст.657 Цивільного кодексу договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

При цьому, з наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу від 18.07.2016р., укладеного між підприємством кольорової металургії "Південна регіональна група" товариством з обмеженою відповідальністю та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., предметом якого є продаж виробничого комплексу по переробці брухту та відходів алюмінієвих сплавів, загальною площею 2 729 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, Старокиївської дороги 21 км, будинок 49, та складається в цілому з : цеху по переробці алюмінієвих сплавв та лиття під тиском літ. "А"; адмінбудівлі літ. "А1"; прибудов літ. літ. "а1", "а2", "а4", "а5"; навісу літ. "а3"; вентиляційної літ. "а6"; котельної літ. "а7"; арочного складу літ. "Б", механічних майстерень літ. літ. "Н", "Н1", "н"; трансформаторної підстанції літ. "П"; №1-8 огорож, не можливо встановити, яку саме трансформаторну підстанцію літ. "П" було придбано позивачем.

З врахуванням вищенаведеного, у позові товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52" слід відмовити.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 74, 78, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові - відмовити повністю.

2. Судові витрати по справі - покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСИЛА 52".

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 серпня 2018 р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Судді Л.В. Лічман

І.А. Малярчук