Рішення

від 15.08.2018 по справі 821/765/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/765/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Кукульник Я.В.,

за участю:

представника позивача - Андрєєва Д.В.,

представників відповідача - Козлова А.О., Петровської Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонінвестсервіс" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області про скасування рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонінвестсервіс" (далі - позивач, товариство) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2017 року №0085391205, податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову застава від 09.02.2018 року №1631-17.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.01.2018 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 29.12.2017 року №0085391205 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 24188,61 грн. та штрафні санкції в сумі 6047,15 грн., прийняте на підстав акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 01.12.2017 року. Вважає перевірку проведеною в порушення вимог ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України без наявних підстав для її проведення, а висновки в акті перевірки такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Крім того, під час адміністративного оскарження спірного рішення відповідач сформував податкову вимогу та виніс рішення про опис майна у податкову заставу від 09.02.2018 року № 1631-17, що суперечить положенням п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України. Просить скасувати прийняті рішення.

07.05.2018 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 31.05.2018 року.

29.05.2018 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, де він проти позовних вимог заперечував, пояснивши, що призначення, проведення перевірки та прийняття спірного ППР відбулося у відповідності до діючого законодавства. Формування податкової вимоги та рішення відбулося помилково, вони є недійсними.

За клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 25.06.2018 року. В день призначення справи суд перейшов до загального позовного провадження, за клопотанням представника відповідача замінив назву відповідача на Головне управління ДФС У Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, закінчив підготовче провадження та призначив справу для розгляду по суті на 02.08.2018 року. Під час розгляду справи 02.08.2018 року виникла необхідність у витребуванні додаткових доказів, тому суд оголосив перерву до 14.08.2018 року.

В судовому засіданні, 14.08.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позові та просив їх задовольнити. Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзиві. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що згідно з актом документальної позапланової невиїзної перевірки від 01 грудня 2017 року № 18/21-22-12-05/35120902 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонінвестсервіс" (код 35120902) з питань повноти обчислення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Херсонської міської ради за період з 01.01.2015 по 01.11.2017" відповідачем встановлено порушення позивачем пунктів 288.1, 288.3-288.5 ст.288 Податкового кодексу України щодо заниження об'єкту оподаткування та розміру податкових зобов'язань по орендній платі за землю у період з 01.01.2015 по 31.10.2017 років у сумі 24188,61 грн.

На підставі акта перевірки складено податкове повідомлення-рішення від 29.12.2017 року №0085391205, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Орендна плата з юридичних осіб" на суму 24188,61 грн. та штрафних санкцій у сумі 6047,15 грн.

Позивачем оскаржено прийняте рішення в адміністративному порядку, яке рішенням ДФС України залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Статтею 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок закріплений статтею 78 ПК України.

Відповідно до положень вказаної статті документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

пп. 78.1.1 - отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

пп. 78.1.2 - платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

пп.78.1.13 - у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Саме підпункт 78.1.1 статті 78 ПК України став підставою для винесення наказу від 31.10.2017 року №988 та проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

З наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується статтею 73 Податкового кодексу України, Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.04.2018р. у справі №813/4282/16.

Відповідно до підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

При цьому, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Як встановлено судом, 13.03.2008 року між Херсонською міською радою та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення під будівництво багатоповерхового будинку, що знаходиться в м.Херсоні по вул.49 Гвардійської стрілецької Херсонської дивізії, площею 0,2000 га строком до 23.11.2020 року.

У 2015-2017 роках позивачем до податкового органу подано податкові декларації з плати за землю, згідно яких задекларовано податкові зобов'язання за вказану земельну ділянку: за 2015 рік в розмірі 6865,20 грн.; за 2016 рік -3678,00 грн.; за 2017 рік - 3898,80 грн.

Відповідно до положень пункту 73.3 ст.73 Податкового кодексу України податковим органом на адресу позивача направлено запит "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)" від 08.08.2017 року №3110/10/21-22-12-0512. Як підставу для направлення запиту зазначено виявлення фактів, що свідчать про порушення ТОВ "Херсонінвестсервіс" податкового законодавства у 2015-2017 роках, а саме: обчислення суми орендної плати з застосуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки без урахування коефіцієнтів індексації. Запропоновано надати засвідчені встановлені законом порядку копії договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, укладених до них додаткових угод, витягів про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі яких позивачем обчислено орендну плату у податкових деклараціях за 2015-2017 роках.

У відповідь позивачем 28.08.2017 року за № 02/01 направлено лист з розрахунками орендної плати за вказані роки з додатком витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. та додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки. Проте, копію договору оренди земельної ділянки та додаткових угод позивачем не надано, що могло свідчити про можливі порушення податкового законодавства в частині заниження плати за землю і підставою для проведення перевірки (підпункт 78.1.1).

Отже, на думку суду, у податкового органу були обґрунтовані підстави для призначення і проведення документальної позапланової перевірки.

За змістом статей 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є складовою податку на майно, який є місцевим податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в тому числі на умовах оренди.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено орендну плату як обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункти 288.1-288.4 статті 288).

Згідно підпункту 271.1.1 пункту 271.1 ст.271 базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу України.

Відповідно з ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель" нормативно грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно п.286.1 ст.286 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно акта перевірки грошова оцінка земельної ділянки, яка використовувалася позивачем для розрахунку суми орендної плати за землю за 2015-2017 роки, не відповідає даним Міжрегіонального управління у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

За висновками акта перевірки, позивачем занижено об'єкт оподаткування та розмір податкових зобов'язань за перевіряємий період у сумі 24188,61 грн., внаслідок чого донараховано орендної плати за землю на вказану суму із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6047,15 грн.

Суд зазначає, що при розрахунках в акті перевірки (арк. 5-7 акту) податковим органом використовувався витяг з технічної документації від 16.02.2016 року №412/86-16 та лист з інформацією про нормативну грошову оцінку землі Міжрегіонального управління у м.Херсоні та Автономній Республіці Крим ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 11.10.2017 року № 0-21-0.172-131/118-17, отриманих відповідно до положень ст. 286 Податкового Кодексу України. Відповідно до цих даних нормативно грошова оцінка станом на 01.01.2015 року та за період з 01.01.2016 по 09.08.2017 роки розрахована згідно з технічною документацією з нормативно грошової оцінки земель м.Херсона, розробленою у 2010 році ТОВ консалтинговою фірмою "Спектр" та затвердженою рішенням Херсонської міської ради від 31.03.2011 року №178.

Однак, згідно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 року по справі №821/3064/14 технічна документація, розроблена ТОВ консалтингова фірма "Спектр" є незаконною, оскільки не була затверджена в установленому законом порядку.

Отже при розрахунках в акті перевірки, відповідачем було застосовано нормативно грошова оцінка, яка рішенням суду була визнана незаконною.

В судовому засіданні представник третьої особи пояснив, що Міжрегіональне управління Держгеокадастру не було залучено до участі у справі №821/3064/14 та не було обізнано про існування рішення суду, тому інформацію податковому органу надавалася без урахування рішення суду по застарілих даних.

Таким чином, висновки, зроблені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам, встановленим судом. Тому податкове повідомлення-рішення від 29.12.2017 року №0085391205, яке складено на підставі такого акту перевірки, є протиправним і судом скасовується.

Як вже зазначалося, повідомлення-рішення від 29.12.2017 року №0085391205 позивачем оскаржено в адміністративному порядку до ДФС України.

Порядок оскарження рішень податкового органу передбачений положеннями ст.56 Податкового кодексу України.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (пункти 56.2, 56.3).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (пункт 56.5).

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті (пункти 56.8, 56.9).

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.56.15).

ППР отримано позивачем 09.01.2018 року, скаргу подано 19.01.2018 року. Рішенням від 22.03.2018 року № 10220/6/99-99-11-03-01-25 скаргу залишено без задоволення.

Але, під час адміністративного оскарження ППР, в порушення вимог пункту 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України, відповідачем сформовано і направлено позивачу податкову вимогу за орендну плату з юридичних осіб від 09.02.2017 року №1631-17 на суму 34690,41 грн., а також рішення №1631-17 про опис майна у податкову заставу, що є протиправним і судом скасовується.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про відкликання відповідачем позовної вимоги, оскільки надана в судове засідання службова записка не містить необхідних реквізитів офіційного документа (штамп, печатка, підпис посадової особи) і не є належним доказом. Інших доказів у підтвердження своєї позиції представник відповідача не надав.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ч.ч.1, 2 КАС України).

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління."

Відповідач належними, допустимими та достатніми доказами не довів обгрунтованість прийнятих за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки рішень, тому позовні вимоги ТОВ "Херсонінвестсервіс" як підставні, слід задовольнити.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

постановив :

Адміністративний позов задовольнити повністю

Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) від 29.12.2017р. №0085391205, податкову вимогу від 09.02.2018р. №1631-17 та рішення №1631-17 про опис майна в податкову заставу - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) на користь Товаритсва з обмеженою відповідальністю "Херсонінвестсервіс" (код ЄДРПОУ 35120902, 73000, м.Херсон, вул.9 Січня, 4) судові витрати в сумі 3524,00 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 серпня 2018 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 8.3.13