Постанова

від 10.08.2018 по справі 917/699/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 917/699/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Органічні ресурси"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2018

(головуючий - Сіверін В. І., судді: Терещенко О.І., Слободін М.М.)

та рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2017

(головуючий - Семчук О.С., судді Гетя Н.Г., Паламарчук В.В.)

у справі № 917/699/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Органічні ресурси"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварк"

про зменшення ціни договору, стягнення 669 429,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Органічні ресурси" (далі - позивач, ТОВ "ТД "Органічні ресурси") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварк" (далі - відповідач, ТОВ "Кварк") про зменшення ціни зерна органічної сарептської гірчиці урожаю 2016 року до 362 347,52 грн з ПДВ за 44 тонни згідно з договором купівлі-продажу від 04.04.2016 № 1-04042016, стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 369 667,16 грн, збитків у формі упущеної вигоди, що складає 207 064,00 грн та 92 698,06 грн додаткових витрат (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

1.2. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачем за договором купівлі-продажу від 04.04.2016 №1-04042016 було продано позивачу товар неналежної якості.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 04 квітня 2016 року між позивачем (покупець за договором) та відповідачем (продавець за договором) укладено договір купівлі-продажу №1-04042016 (далі - договір-1), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва (зерно органічної сарептської гірчиці) урожаю 2016 року, розфасоване у нові біг-беги (далі - товар) в кількості 44 метричних тонни +/- 10%, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Ціна товару становить 600,00 Євро з ПДВ за 1 тонну за курсом НБУ на дату здійснення оплати покупцем. Покупцем здійснюється передоплата товару за договором у сумі 25 000 грн на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.1., 2.2. договору-1).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору-1 продавець зобов'язаний передати товар у повному обсязі згідно з п. 1.1 договору у строк до 31.10.2016. Продавець зобов'язаний передати товар покупцю у відповідному асортименті, кількості та належній якості, а також у встановлені терміни. Поставка товару здійснюється транспортом покупця.

Згідно з п. 5.2 договору-1 продавець гарантує органічну якість та безпеку товару відповідно до правил виробництва, викладених в стандартах органічного виробництва Постанов ЄС 834/2007, 889/2008. Товар не повинен містити залишків пестицидів (масова частка пестицидів та їх метаболітів < 0,01 мг/кг), генетично модифікованих компонентів та відповідати вимогам специфікації викладеним у Додатку 1.

У п. 6.1 договору-1 сторони погодили, що за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору винна сторона несе відповідальність у межах договору. Якщо відповідальність не передбачена договором, але визначена законодавством України, то винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У пункті 9.4 договору-1 сторони встановили строк позовної давності за договором, в тому числі по нарахуванню штрафних санкцій, шість місяців.

2.2. 25.08.2016 представниками сторін за участю представника акредитованого органу сертифікації органічної продукції ТОВ "Органік стандарт" було відібрано та опломбовано композитний зразок товару із 33 точкових проб товару з метою перевірки його якості та безпеки у належним чином акредитованих лабораторіях. Відібрання зразка зафіксовано в акті відбору від 25.08.2016.

2.3. Протоколом випробувань харчової продукції № 8927/16-х Науково-дослідного центру випробувань продукції ДП "Укрметртестстандарт" від 02.09.2016 за результатом випробувань зразка, що відібраний, встановлено відсутність пестицидів. Врахувавши відповідний висновок, на виконання умов договору-1 відповідач передав, а позивач прийняв товар:

- гірчицю жовту органічну у кількості 22 тонни на загальну суму 376 152,59 грн відповідно до видаткової накладної № РН-000072 від 19.09.2016;

- гірчицю жовту органічну у кількості 22 тонни на загальну суму 396 755,70 грн відповідно до видаткової накладної № РН-000073 від 21.09.2016.

2.4. Судами досліджено, що 16.09.2016 між позивачем (покупець за договором) та відповідачем (продавець за договором) також укладено договір купівлі-продажу № 1-16092016 (далі - договір-2).

Згідно з п. 1.1 договору-2 продавець зобов'язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва (зерно органічної сарептської гірчиці) урожаю 2016 року, розфасоване у нові біг-беги (далі - товар) в кількості 10 метричних тонн +/- 10%, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Ціна товару становить 1 050,00 Євро з ПДВ за 1 тонну товару за курсом НБУ на дату відвантаження товару покупцем.

Відповідно до п. п. 3.1-3.3 договору-2 продавець зобов'язаний передати товар у повному обсязі згідно з п. 1.1 договору, у строк до 31.10.2016. Продавець зобов'язаний передати товар покупцю у відповідному асортименті, кількості та належній якості, а також у встановлені терміни. Поставка товару здійснюється транспортом покупця.

Умови щодо якості та безпеки товару аналогічні умовам, погодженим сторонами у договорі-1.

Суди встановили, що на виконання умов договору-2 відповідач передав, а позивач прийняв товар:

- гірчицю жовту органічну у кількості 10 тонн на загальну суму 304 098,00 грн відповідно до видаткової накладної № РН-000074 від 23.09.2016р.

2.5. Суди дослідили, що транспортування вказаних партій товару здійснювалося згідно з товарно-транспортними накладними (далі - ТТН):

- згідно з ТТН № 1 від 19.09.2016 перевезення масою 22 тонни на загальну суму 376 152,59 грн (по видатковій накладній № РН-000072 від 19.09.2016) здійснювалося перевізником ТОВ "Укррос Транс" автомобілем RENAULT AA 1767КХ зафасоване у 22 біг-беги;

- згідно з ТТН № 2 від 21.09.2016 перевезення масою 22 тонни на загальну суму 396 755,70 грн (по видатковій накладній № РН-000073 від 21.09.2016) здійснювалося перевізником ТОВ "Укррос Транс" автомобілем RENAULT AA 8711ОС зафасоване у 22 біг-беги.

- згідно з ТТН № 3 від 23.09.2016 перевезення масою 10 тонн на загальну суму 304 098,00 грн (по видатковій накладній № РН-000074 від 23.09.2016) здійснювалося перевізником ТОВ "Укррос Транс" автомобілем RENAULT AA 9172ЕХ зафасоване у 10 біг-бегів.

Отже, за договором-1 та договором- 2 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1 077 006,29 грн. Позивач за товар, отриманий згідно з договорами ,розрахувався частково, на суму 803 835,48 грн.

2.6. Разом з тим, суди встановили, що 29.03.2016 між позивачем та компанією Кramerbrau Saaten und Ole GmbH (далі - німецький покупець) було укладено контракт № 2-29032016 (далі - контракт-1), предметом якого є насіння органічної сарептської гірчиці в біг-бегах, 44 метричних тони (+/- 10%) урожаю 2016 року, походження: Україна. Кількість товару, що передається за контрактом-1 44 метричних тонни +/- 10%, ціна 650,00 євро за метричну тонну.

Згідно з умовами контракту-1 позивач як продавець гарантував органічний статус товару відповідно до вимог Постанови ЄС 834/2007. Сторони контракту-1 погодили, що якість посівного матеріалу гірчиці повинна відповідати зразку № 2171846 від 29.03.2016р. та зразку № 2171848 від 29.03.2016, представленим продавцем покупцю до початку посівної кампанії. Якість партії товару гірчиці, сформованої із зібраного урожаю 2016 року, повинна відповідати: - композитному зразку, що буде відібраний продавцем з урожаю 2016 року та представлений покупцю для проведення лабораторних досліджень; - вимогам специфікації, зазначеним у Додатку № 1 до даного договору.

2.7. 29.03.2016 між позивачем та компанією Кramerbrau Saaten und Ole GmbH було укладено додаткову угоду до контракту-1, у якій сторони погодили, що у випадку встановлення невідповідності поставленого товару за контрактом № 2-29032016 від 29.03.2016, а саме не підтвердження органічного статусу товару, продавець зобов'язаний відшкодувати покупцю його витрати, пов'язані з відбором зразка товару відповідним сертифікаційним органом покупця; аналізом зразка товару акредитованою лабораторією, проведенням розслідування виявлення залишків заборонених речовин у товарі сертифікаційним органом покупця; підготовкою арбітражного висновку щодо врегулювання спору німецької торгово-промислової палати, яке засвідчує невідповідність якості поставленого товару.

Для відшкодування витрат покупця у випадку, передбаченому п. 1 цієї додаткової угоди, покупець зобов'язаний пред'явити продавцю: протокол акредитованої лабораторії, що засвідчує невідповідність якості поставленого товару; заключення сертифікаційного органу покупця; арбітражний висновок німецької торгово-промислової палати, яке засвідчує невідповідність якості поставленого товару; рекламацію від покупця щодо невідповідності якості товару та понесених витрат; рахунок, виставлений продавцю від покупця (п. 2 додаткової угоди).

2.8. 20.09.2016 між позивачем та компанією Кramerbrau Saaten und Ole GmbH укладено контракт № 2-2009016 (далі - контракт-2), предметом якого є насіння органічної сарептської гірчиці в біг-бегах; 10 метричних тонн (+/- 10%); урожай 2016 року; походження: Україна. Кількість товару, що передається за контрактом-2 10 метричних тонн +/- 10%, ціна 930,00 євро за метричну тонну.

Загалом умови контракту-2 аналогічні умовам, погодженими сторонами у контракті-1.

2.8. Суди встановили, що позивачем здійснено поставку товару гірчиці жовтої до Німеччини за контрактами -1 та -2.

Компанія Кramerbrau Saaten und Ole GmbH здійснила оплату отриманого від позивача товару платіжними дорученнями від 27.09.2016 № МСРZZА07995097 на суму 17 160,00 Євро та №МСРZZА07995096 на суму 7 440 Євро. Сума 5 720 Євро сплачена 27.06.2016. В призначенні платежу платіжного доручення є посилання на інвойс № 1-2106 2016, який в матеріалах справи відсутній.

2.9. Після завершення поставки товару згідно з контрактами на адресу позивача від компанії Кramerbrau Saaten und Ole GmbH надійшов лист від 16.12.2016, у якому позивача повідомлено про порушення умов контракту в частині якості товару, зокрема, було виявлено вміст сільськогосподарського пестициду циперметрину, що порушує вимогу щодо органічної якості товару. На підтвердження порушення умов контракту компанією Кramerbrau Saaten und Ole GmbH надано протокол акредитованої лабораторії SGS Institut Fresenius GmbH dsl від 12.12.2016, відповідно до якого було засвідчено наявність у товарі 0,051 мг/кг сільськогосподарського пестициду циперметрину. Відповідно до вказаного листа позивачу було запропоновано зменшити ціну за контрактом № 2-29032016 від 29.03.2016, виходячи з реальної наявної можливості щодо реалізації товару як неорганічного на території Європейського Союзу, а саме встановити ціну договору - 12 512,00 Євро.

Відповідно до умов контрактів компанія Кramerbrau Saaten und Ole GmbH надіслала на адресу позивача також претензію від 07.03.2017 з вимогою додатково відшкодувати її витрати у розмірі 3 200,90 Євро, що виникли у зв'язку із порушенням контрактів.

2.10. У зв'язку із поставкою товару неналежної якості позивач перерахував компанії Кramerbrau Saaten und Ole GmbH такі суми:

- платіжним дорученням № 1 від 07.02.2017 6 600,00 Євро (повернення авансового платежу: 3768,00 євро відповідно до контракту-1, 2270,00 Євро відповідно до контракту-2);

- платіжним дорученням №174 від 06.03.2017 6 038,00 Євро (повернення авансового платежу відповідно до контракту-1);

- платіжним дорученням № 1 від 23.01.2017 2 690,00 Євро (повернення авансового платежу відповідно до контракту-2);

- платіжним дорученням № 239 від 27.06.2017 3200,90 Євро (платіж за арбітражний висновок, проведення дослідження на вміст заборонених речовин в товарах).

2.11. 09 грудня 2016 року позивач надіслав на адресу відповідача лист вих. № 1-09122016, яким повідомив відповідача про те, що ним було поставлено товар неналежної якості та запропонував з метою недопущення знищення/утилізації неякісного товару забезпечити вивезення такого товару з території Європейського Союзу, або ж внести зміни до договорів купівлі-продажу в частині асортименту та ціни товару, а саме встановити ціну неорганічної гірчиці у розмірі 6 574,38 грн, у т.ч. ПДВ, за 1 тонну товару, загальною вартістю 355 016,52 грн. Суму 448 818,96 грн було запропоновано повернути позивачу. У випадку незгоди з внесенням змін до договорів позивач вимагав повернути на його рахунок 803 835,48 грн у строк до 16.12.2016.

Відповідач відповіді на вказаний лист не надав, жодних дій не вчинив.

2.11. 14.03.2017 позивач повторно надіслав на адресу відповідача лист із вимогою змінити ціну договору та повернути кошти на рахунок позивача, відповіді на який також не надано.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зазначених вище вимог, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2017 визнано недійсними пункт 9.4 договору купівлі-продажу № 1-04042016 від 04 квітня 2016 року (договору-1) та пункт 9.4 договору купівлі-продажу № 1-16092016 від 16 вересня 2016 року (договір-2). Відмовлено у позові повністю.

3.1.1. В обґрунтування рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив про те, що покупець (позивач) мав можливість в строки, визначені нормативними актами, належним чином перевірити якість товару та не зробив цього. Відтак, за висновком суду, у нього не виникло право, передбачене законодавством, на зменшення ціни товару.

3.1.2. Місцевим господарським судом враховано факт наявності заборгованості у позивача перед відповідачем за поставлений за договорами товар, а тому - вимога позивача про повернення надмірно сплачених коштів в сумі 369 667,16 грн визнана безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що недоліки товару виникли до передання йому товару відповідачем, тобто не доведено факт порушення відповідачем зобов'язання щодо належної якості товару, причинно-наслідкового зв'язку між договорами купівлі - продажу, укладеними між сторонами, та контрактами, укладеними з німецьким покупцем. Тому, підстави для стягнення з відповідача збитків відсутні.

3.1.3. Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що з наданих позивачем доказів не вбачається, що саме товар, придбаний позивачем у відповідача, був потім поставлений Компанії Кramerbrau Saaten und Ole GmbH. Враховуючи неточності у документах, які підтверджують факт поставки та транспортування товару, належна якість якого заперечується позивачем, суд критично оцінив той факт, що Компанії Кramerbrau Saaten und Ole GmbH був поставлений той самий товар, який придбано позивачем у відповідача на підставі договору-1 та договору-2.

3.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 рішення Господарського суду Полтавської області від 31.10.2017 скасовано частково в частині визнання недійсним пункту 9.4 договору купівлі-продажу №1-04042016 від 04 квітня 2016 року та пункту 9.4 договору купівлі-продажу №1-16092016 від 16 вересня 2016 року. В іншій частині рішення залишено без змін.

3.2.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з листом №6026 від 22.11.2016 ТОВ "Органік Стандарт" повідомило позивача про результати розслідування виявлення залишків заборонених речовин - циперметрину у продукції гірчиця жовта (партія №1 - BJ, 66 мт) та про те, що ТОВ "Органік Стандарт" було виявлено залишки ципреметрину концентрацією 0,182 мг/кг та прийнято рішення про неможливість реалізації відповідної продукції як органічної. Відтак, суд дійшов висновку, що матеріалами справи спростовано доводи відповідача щодо виконання обов'язку з поставки товару належної якості.

Апеляційний господарський суд вказав, що 30.09.2016 було відібрано зразок товару, що прибув до кінцевого покупця. За результатом аналізу відібраного зразка німецькою лабораторією SGS INSTITUT FRESENIUS GmbH було виготовлено протокол №3113228 від 12.10.2016, відповідно до якого виявлено наявність пестициду циперметрин у товарі в кількості 0,051 мг/кг.

Таким чином, суд вважав, що невідповідність якості товару, поставленого відповідачем за договорами -1 та-2, позивачем встановлено 12.10.2016, а позов у цій справі подано лише 11.05.2017 - тобто з пропуском строку позовної давності, встановленого частиною 8 статті 269 Господарського кодексу України.

Врахувавши приписи ч.4 ст.267 ЦК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, є підставою для відмови у позові.

3.2.2. Разом з тим, за висновком суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійсними пункту 9.4 договору-1 та пункту 9.4 договору-2 підлягає скасуванню, оскільки прийнято за умов невірного застосування норм матеріального права. Суд зазначив, за змістом частини 8 статті 269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів, тоді як відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, суд вказав, що встановлений частиною 6 статті 232 ГК України шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції. Відтак, скасував рішення суду першої інстанцій в цій частині.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справа передати на новий розгляд.

4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає таке.

4.2.1. На думку позивача, судами попередніх інстанцій помилково не були застосовані ч.4 ст.673, ст.674 ЦК України, ч.1 ст.268 ГК України та ст.11 ГПК України. В цьому аспекті скаржник зазначає, що сторони у договорах -1 та -2 передбачили більш високі вимоги відносно всіх питань щодо якості товару, пославшись на конкретні європейські стандарти в цій сфері. Таким чином, на думку скаржника, застосування Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного признання та товарів народного споживання за якістю (1966 рік) є неправильним, оскільки суди попередніх інстанцій повинні були застосувати Постанови Європейського Союзу 834/2007 та 889/2008.

Скаржник звертає увагу на те, що станом на 12.10.2016 існувала одночасна наявність протилежно різних висновків експертиз якості придбаного ним товару. Проте суди попередніх інстанцій, не застосувавши згадані вище Постанови ЄС, якими визначено порядок дій позивача у вигляді усунення сумнівів щодо органічної якості товарів, не встановили належний порядок встановлення покупцем недоліків поставленого йому товару, що стало наслідком невірного визначення судами попередніх інстанцій строку, з якого позивач міг довідатись про недоліки поставленого йому товару. У зв'язку з цим скаржник вважає незаконним висновок апеляційного господарського суду про пропуск позивачем строку позовної давності на звернення до суду з позовом у цій справі.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги позивача та просить залишити її без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються, - без змін.

4.4. Склад судової колегії суду касаційної інстанції змінювався відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи від 30.05.2018 та від 30.07.2018, які містяться у матеріалах справи.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до приписів ч.1 ст.300 ГПК України полягає у перевірці правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.

5.1.2. У ч.2 ст.300 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі виник з правовідносин, пов'язаних з належним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором-1 та договором-2.

5.2.2. За приписами ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (п. 2 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України).

За змістом ст. ст. 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.2.3. По суті доводи касаційної скарги позивача зведені до того, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного признання та товарів народного споживання за якістю, оскільки мали застосувати Постанови ЄС 834/2007 та 889/2008.

Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

5.2.4. Статтею 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.08.2016 представниками сторін договору за участю представника акредитованого органу сертифікації органічної продукції ТОВ "Органік стандарт" було відібрано та опломбовано композитний зразок товару із 33 точкових проб товару з метою перевірки його якості та безпеки.

Місцевий господарський суд надав оцінку діям сторін по організації відібрання такого зразка та протоколу його випробувань. Оцінивши наявні у матеріалах справи подані сторонами докази, а саме, видаткові накладні, ТТН та митні декларації, суд дійшов висновку про недоведеність того, що компанія Кramerbrau Saaten und Ole GmbH була кінцевим покупцем товару, який придбано позивачем у відповідача на підставі договорів купівлі-продажу.

5.2.5. За змістом ст.43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017, тобто на момент розгляду справи судами) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Аналізуючи зміст ухваленого судового рішення судом першої інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про належне виконання судом обов'язку щодо мотивації свого рішення та здійснених висновків, за результатами оцінки поданих сторонами доказів. Місцевий господарський суд приділив належну та достатню увагу обґрунтуванням щодо оцінки доказів у справі в їх сукупності, застосував однаковий підхід до заслуховування та оцінки доводів сторін цієї справи.

Натомість суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам зазначеної вище ст. 43 ГПК України, висновків суду першої інстанції, про які йшлося у п.5.2.4 цієї постанови, не спростував. Суд обмежився твердженням про те, що за результатами аналізу відібраного зразка німецькою лабораторією SGS INSTITUT FRESENIUS GmbH, здійсненого на замовлення німецького покупця, було виготовлено протокол №3113228 від 12.10.2016, відповідно до якого виявлено наявність пестициду циперметрин у товарі в кількості 0,051 мг/кг. Зазначене за висновком суду підтверджує те, що відповідач у цій справі поставив позивачу неякісний товар.

5.2.6. Суд касаційної інстанції сприймає такий висновок апеляційного господарського суду критично з огляду на його невмотивованість. Судом не спростовано висновки суду першої інстанції про те, що позивач належними та допустимими доказами не довів, що недоліки товару виникли до передання йому товару відповідачем, тобто, не довів факту порушення відповідачем зобов'язання щодо належної якості товару. Недоведеним залишився і причинно-наслідковий зв'язок між договорами купівлі-продажу, укладеними між сторонами цього спору, та контрактами, укладеними позивачем з німецьким покупцем. Не спростовано зазначеного і скаржником у касаційній скарзі.

Посилання скаржника на помилковість застосування судами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного признання та товарів народного споживання за якістю, оскільки, на думку позивача, застосуванню підлягали Постанови ЄС 834/2007 та 889/2008, Суд вважає непереконливими. У п.5.2 договору-1 та договору-2 сторони погодили, що якість товару повинна відповідати стандартам органічного виробництва, визначеним у загаданих постановах ЄС. Як встановив суд першої інстанції, якість переданого позивачем відповідачу товару за договорами була належною та відповідала вимогам щодо якості органічної продукції. Водночас, договори купівлі продажу не містять умов про те, що приймання-передача продукції за договорами повинно здійснюватись за правилами, що визначені у цих постановах.

Таким чином, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

5.2.7. Разом з тим, суд касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції в частині відсутності підстав для визнання недійсними пунктів 9.4 договорів -1 та -2, проте вважає помилковим наведене судом апеляційної інстанції обгрунтування.

Так, відповідно до п.1 ч ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір , який суперечить законодавству.

Як зазначено у п.1.1 цієї постанови, позивач подав позов про зменшення ціни зерна органічної сарептської гірчиці урожаю 2016 року до 362 347,52 грн з ПДВ за 44 тонни згідно з договором купівлі-продажу від 04.04.2016 № 1-04042016, стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 369 667,16 грн, збитків у формі упущеної вигоди, що складає 207 064,00 грн та 92 698,06 грн додаткових витрат (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Визначаючи недійсними пункти 9.4 договору -1 та договору - 2, суд першої інстанції зазначив, що сторони у цих пунктах погодили, що термін позовної давності за договорами, в тому числі, по нарахуванню штрафних санкцій, складає шість місяців.

Суд зазначив, що сторони скоротили строк позовної давності по будь-якому порушенню вказаних договорів купівлі-продажу, а не лише по поставці товару неналежної якості, що є підставою для застосування судом згаданого вище положення ст.83 ГПК України.

Апеляційний господарський суд, в свою чергу, зазначив, що встановлений частиною 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції. Таким чином, на думку суду, місцевий господарський суд, невірно вважаючи строк нарахування штрафних санкцій строком позовної давності, дійшов хибного висновку про те, що сторонами у названих пунктах договорів скорочено позовну давність, встановлену законом.

Проте зазначені висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, оскільки питання стягнення штрафних санкцій не є предметом спору у цій справі, а законодавчо встановлений у п.8 ст.29 ГК України строк позовної давності стосовно позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості, складає 6 місяців, тобто сторонами не зменшувався.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання недійсними зазначених пунктів договорів. Тоді як правильним по суті є висновок апеляційного господарського суду про скасування рішення суду першої інстанції в цій частині, але з інших мотивів, зазначених у цьому пункті постанови Верховного Суду.

5.2.8. За загальним правилом, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Таким чином, зважаючи на те, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, з чим погоджується суд касаційної інстанції, правильним є висновок про відхилення клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги позивача без задоволення.

Зважаючи на те, що висновки апеляційного господарського суду в частині порушення відповідачем умов договору щодо поставки якісного товару є помилковими, на відміну від висновків суду першої інстанції в цій частині, проте правильним є висновок про скасування рішення місцевого господарського суду про визнання недійсними пунктів 9.4 договорів купівлі-продажу, суд касаційної інстанції вважає за можливе залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, з урахуванням зазначених Судом у розділі 5 цієї постанови висновків.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Органічні ресурси" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі № 917/699/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко