ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 634/291/17 Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Сіренко О.І. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.
представника відповідача - Півень А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сахновщинської районної ради Харківської області на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 10.05.2018, суддя Зимовський О.С., повний текст рішення виготовлений 17.05.2018, вул. Шмідта, 10, смт. Сахновщина, Сахновщинський р-н, Харківська обл., 64501, по справі № 634/291/17
за позовом ОСОБА_2
до Сахновщинської районної ради Харківської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сахновщинської районної ради Харківської області ( далі - відповідач, Сахновщинська райрада), в якому, після уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірними дії голови Сахновщинської районної ради Харківської області щодо не нарахування та не виплати матеріальної допомоги, згідно з ч. 11 ст. 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування № 2493-ІІІ від 07.06.2001 (в редакції Закону № 1215-IV від 02.10.2003) у розмірі десяти посадових окладів, при виході на пенсію ОСОБА_2, звільненому на підставі розпорядження голови Сахновщинської районної ради Харківської області №17-К від 31.03.2014 та зобов'язати Сахновщинську районну раду Харківської області нарахувати та виплатити матеріальну допомогу, згідно з ч. 11 ст. 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування №2493-111 від 07.06.2001(в редакції Закону № 1215-IV від 02.10.2003) у розмірі 10 посадових окладів, при виході на пенсію ОСОБА_2, звільненому на підставі розпорядження голови Сахновщинської районної ради Харківської області №17-К від 31.03.2014.
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 10.05.2018 задоволено позовні вимоги.
Визнано неправомірними дії голови Сахновщинської районної ради Харківської області щодо не нарахування та не виплати матеріальної допомоги, згідно з ч. 11 ст. 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування № 2493-111 від 07.06.2001 (в редакції Закону № 1215-IV від 02.10.2003) у розмірі десяти посадових окладів, при виході на пенсію ОСОБА_2, звільненого на підставі розпорядження голови Сахновщинської районної ради Харківської області №17-К від 31.03.2014 .
Зобов'язано Сахновщинську районну раду Харківської обл. нарахувати та виплатити матеріальну допомогу, згідно з ч. 11 ст. 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування №2493-111 від 07.06.2001 (в редакції Закону № 1215-IV від 02.10.2003) у розмірі 10 посадових окладів, при виході на пенсію ОСОБА_2, звільненому на підставі розпорядження голови Сахновщинської районної ради Харківської області №17-К від 31.03.2014.
Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом помилково зроблено висновок про те, що датою звільнення позивача вважається 31.03.2014, оскільки в розпорядженні про звільнення ОСОБА_2 № 17-к від 31.03.2014 чітко зазначена дата звільнення - 02.04.2014, а тому ч. 11 ст. 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування від 02.10.2003 № 1215-VI, яка на дату 02.04.2014 втратила чинність, необґрунтовано була застосована до позивача.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що як вбачається з листа від 27.01.2017 за №14 Сахновщинської райрада, єдиною підставою для відмови у виплаті зазначеної допомоги є Закон України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні N 1166-УІІ від 27.03.2014, застосувавши який у незаконний спосіб Сахновщинська районна рада, на думку позивача, порушила Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 20 березня 1952 року). Частина 11 статті 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування N 1215-ІУ від 02.10.2003 (в редакції на момент видання розпорядження про звільнення) не ставить виплату одноразової грошової допомоги (10 окладів) в залежність від виходу на пенсію державного службовця.
Також вказав, що вийшовши на пенсію відповідно до чинного законодавства, будь-які вимоги КЗпП України не порушував, а лише скористався своїм правом у законний спосіб. У держави, в особі ПФ України, виник обов'язок платити йому пенсію за його вибором, а у Сахновщинської райради виник обов'язок виплатити при його звільненні допомогу при виході на пенсію за рахунок коштів місцевого бюджету, оскільки, перебуваючи на посадах державної служби та в органах місцевого самоврядування понад 17 років, щомісячно сплачував підвищений, у порівнянні з іншими громадянами, єдиний соціальний внесок.
Позивач в судове засідання не з'явився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив справу розглядати в його відсутність.
Відповідно до положень ч.2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) справа розглянута без участі позивача.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
Розпорядженням голови Сахновщинської районної ради Харківської області №33-К від 09.07.2013 позивача було призначено керуючим справами виконавчого апарату Сахновщинської районної ради та присвоєно 5-й ранг державного службовця.
Відповідно до розпорядження голови Сахновщинської районної ради Харківської області № 17-К від 31.03.2014 позивача було звільнено з посади керуючого справами виконавчого апарату Сахновщинської районної ради 02.04.2014 за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України.
Згідно листа Лозівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області від 27.01.2017 № 5/с-6 позивачу ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком, згідно ст. 26. п.1 ст. 29 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.04.2014. Щодо розрахунку пенсії відповідно до Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , то згідно наданих документів, стаж державної служби ОСОБА_2, станом на день подання заяви 03.04.2014, становить 15 років 6 місяців 1 день.
Відповідно до листа Сахновщинської районної ради Харківської області від 27.01.2017 за №14 позивачу було відмолено у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних посадових окладів з посиланням на Закон України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача, щодо відмови у виплаті позивачу вихідної допомоги у розмірі 10 посадових окладів при звільненні.
Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом розгляду даної справи є наявність права у позивача на отримання матеріальної допомоги згідно ч. 11 ст. 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування № 2493-111 від 07.06.2001 в редакції Закону № 1215-IV від 02.10.2003 у розмірі 10 посадових окладів у зв'язку зі звільненням.
Частиною 11 статті 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування (в редакції чинній на час видання розпорядження) передбачено, що у разі звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування у зв'язку з виходом на пенсію посадовим особам місцевого самоврядування виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Законом України Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27.03.2014 ч. 11 ст. 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування виключено. (п. 26 розд. ІІ зазначеного Закону)
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи, та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни, передбачені розділами II і III цього закону, набирають чинності з 1 квітня 2014 року.
Як встановлено під час судового розгляду фактичні позивач був звільнений 2 квітня 2014 року.
Враховуючи дату звільнення позивача та чинну (станом на 02.04.2014) редакцію Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , колегія суддів прийшла до висновку, що на день звільнення позивача з посади в органах місцевого самоврядування він не мав права на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 посадових окладів, оскільки дана норма зазначеного закону була виключена.
Посилання суду першої інстанції на те, що спірні виплати підлягають нарахуванню позивачу у день винесення розпорядження про звільнення позивача з посади від 31.03.2014 згідно ч. 11 ст. 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування колегія суддів вважає помилковими та зазначає.
Як слідує зі змісту ч. 11 ст. 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування (в редакції чинній на час видання розпорядження) право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів особа має у разі звільнення з роботи.
Відповідно до ч.1 ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Оскільки фактично трудові відносини з ОСОБА_2 припинено 02.04.2014, про що безпосередньо зазначено в розпорядженні про звільнення позивача з посади від 31.03.2014, то у відповідача був відсутній обов'язок щодо нарахування позивачу вихідної допомоги в розмірі 10 посадових окладів при звільненні.
Також колегія суддів вважає помилковим застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин ст. 58 Конституції України та рішення Конституційного суду України від 09.02.199 №1-рп/99 у справі про зворотну дію у часі законів та інших нормативно-правових актів, оскільки на момент фактичного звільнення позивача з посади дія ч. 11 ст. 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування припинилася в зв'язку із втратою нею чинності.
Наявність умов на отримання ОСОБА_2 грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів при звільненні, а саме право виходу на пенсію посадової особи місцевого самоврядування на момент звільнення з роботи та стаж на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців не менше 10 років, на що в рішенні посилається суд першої інстанції, на думку колегії суддів не мають значення, оскільки на час фактичного звільнення з посади правова норма, якою передбачалася така виплата втратила чинність.
Інші аргументи позивача, викладені в запереченні на апеляційну скаргу, колегія судів вважає такими, що не підтверджують право позивача на отримання разової допомоги на день фактичного звільнення з роботи, а тому, з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини (справа Серявін та інші проти України ) наданню оцінки не потребують.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правомірною відмову відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів згідно ч. 11 ст. 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування та не може розглядатися як порушення принципу верховенства права.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення суду першої інстанції, на підставі ст.317 КАС України, як такого, що прийняте з порушенням норм матеріального права та ухвалення постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321, 317 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Сахновщинської районної ради Харківської області задовольнити.
Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 10 травня 2018 року по справі № 634/291/17 за позовом ОСОБА_2 до Сахновщинської районної ради Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Сахновщинської районної ради Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич Судді (підпис) (підпис) О.І. Сіренко Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 27.08.2018.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2018 |
Оприлюднено | 29.08.2018 |
Номер документу | 76089967 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Любчич Л.В.
Адміністративне
Сахновщинський районний суд Харківської області
Зимовський О. С.
Адміністративне
Сахновщинський районний суд Харківської області
Зимовський О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні