Ухвала

від 27.08.2018 по справі 826/4947/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 серпня 2018 року

Київ

справа №826/4947/13-а

касаційне провадження №К/9901/56179/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Ландшафт" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва 11.07.2018 подала до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018.

Верховний Суд ухвалою від 06.08.2018 касаційну скаргу залишив без руху, оскільки до скарги не додано документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У межах строку, встановленого судом, відповідач cудовий збір не сплатив, проте надіслав заяву про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, або про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, в якій посилається на те, що сплатити судовий збір податковий орган не може з об'єктивних причин, оскільки на службовий лист щодо сплати судового збору відповіді не отримано. При цьому доказів на підтвердження вказаних обставин не надає.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, положення наведеної статті процесуального закону надає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України "Про судовий збір" (у редакції, чинній як на час подання касаційної скарги, так і на час розгляду заяви) у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов'язку сплачувати судовий збір, серед яких органи доходів і зборів відсутні (стаття 5 цього Закону).

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У зв'язку з цим доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, не можуть бути оцінені як об'єктивна перешкода при вирішенні питання щодо продовження цього строку.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Л.І. Бившева