Рішення

від 15.08.2018 по справі 482/1415/16-ц

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.08.2018

Справа № 482/1415/16-ц

Номер провадження 2/482/74/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Новоодеський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючого - судді Баранкевич В.О.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_2 до ФГ "Зоряне" про визнання договору оренди земельної ділянки с/г призначення недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

07.10.2016 року до Новоодеського районного суду Миколаївської області звернувся ОСОБА_2 з позовом до ФГ "Зоряне" про визнання договору оренди земельної ділянки с/г призначення недійсним.

В своєму позові зазначив, що його батькові на праві власності належала земельна ділянка в розмірі 9,71 га на території Новоодеської міської ради. Покійний батько 27 червня 2006 року уклав з відповідачем договір оренди земельної ділянки на 15 років.

В 2008 році батько помер і позивач отримав спадщину. В спадщину входила і земельна ділянка. На вищевказану земельну ділянку він отримав державний акт. Отримавши державний акт на право власності на землю в 2012 році, він не переукладав договору з фермерським господарством, а усно домовився з головою фермерського господарства ОСОБА_3 про те, що коли буде потрібно забрати земельну ділянку, то він мені її поверне за першим запитом.

В вересні 2016 року позивач вирішив забрати свою землю в фермерському господарстві Зоряне та звернувся до дружини покійного голови фермерського господарства Зоряне ОСОБА_4 та її доньки з проханням повернути йому землю. Йому відмовили в поверненні землі і повідомили, що повернуть її через 15 років, коли закінчиться дія договору оренди землі.

Такого договору він не укладав і йому про це нічого не було відомо. Коли він оглянув договір, то побачив, що підпис від імені орендодавця виконана не ним, а іншою невідомою йому особою. Тому, просить суд винести рішення, яким визнати недійсним договір оренди.

Позивач та його представник, у судове засідання не з'явилися, позивач надав суду письмову заяву, в якій позов підтримав та просив його задовольнити, а справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача у чергове судове засідання, призначене на 15.08.2018 р., як і в інші попередні, не з'явився, надавши суду письмову заяву, якою вкотре просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, в зв'язку зі станом здоров'я представника, при цьому не зазначивши в своїй заяві діагнозу захворювання, що унеможливлює для суду зважити на тяжкість захворювання, врахувати, чи позбавляє хвороба його можливості приймати участь у судових засіданнях, не зазначивши в заяві про подальше, після ви здоровлення, надання суду письмових доказів, підтверджуючих факт хвороби представника відповідача.

Згідно зі ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У звя'зку з викладеним, судом ухвалено рішення про розгляд справи у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної відповідальності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 і 6 ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст.ст. 12, 14, 19 Закону України Про оренду землі (надалі - Закон) договір оренди землі це угода сторін про взаємні зобовязання, відповідно до яких орендодавець за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 Закону, в редакції чинній на момент укладання договору, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 (батько позивача) був власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,71 га, яка розташована на території Новоодеської міської ради Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки 4824810000:01:001:0021, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 29.12.2003 року Новоодеською РДА Миколаївської області.

27.06.2006 року між ОСОБА_5 та ФГ Зоряне було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років.

В 2008 році ОСОБА_5 помер., позивач, після смерті свого батька - ОСОБА_5, отримав спащину, успадкувавши вказану земельну ділянку, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.07.2009 р. за № 2-1114.

На вказану земельну ділянку позивач отримав державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 846704, що підтверджується копією зазначеного правовстановлюючого документу, який зареєстровано та видано позивачу 15.06.2012 року Новоодеською РДА Миколаївської області та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 29.03.2013 року.

В зв'язку з тим, що в вересні 2016 року позивач вирішив забрати свою землю в ФГ Зоряне , а йому було в цьому відмовлено з підстав того, що між ним та ФГ Зоряне вже укладено договір оренди землі строком на 15 років, позивач 21.09.2016 року направив до відділу Держгеокадастру у Новоодеському районі заяву, якою просив видати копію такого договору оренди земельної ділянки.

04.10.2016 р. позивачу відділом Держгеокадастру у Новоодеському районі було видано копію договору оренди землі б/н від 02.10.2012 року, зареєстрованого 29.03.2013 року Реєстраційною службою Новоодеського РУЮ, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ Зоряне строком на 15 років, додатком до договору є акт прийому-передачі земельної ділянки без дати такої передачі земельної ділянки.

Позивач зазначає, що договір оренди землі від 02.10.2012 року є недійсним, оскільки його не підписував, не укладав, також не підписував і акт приймання-передачі орендованої земельної ділянки без дати від 2012 року.

Для встановлення або спростування факту підроблення підпису в документі - в договорі оренди землі, судом 27.04.2018 р. було призначено проведення судово-почеркознавчої експертизи, проведення якої було доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз.

Згідно висновку експерта Незалежного інституту судових експертиз від 16.07.2018 року за № 9105, підпис від імені ОСОБА_2, що міститься у графі Орендодавець у договорі оренди земельної ділянки без вказання №, складеного між ОСОБА_2 та ФГ Зоряне від 02.10.2012 року, виконано не ОСОБА_2, а іншою особою, з наслідуванням якомусь справжньому підпису ОСОБА_6

Відповідно до письмового заперечення відповідача проти позову ОСОБА_6, відповідач заперечує проти позову з підстав того, що на час отримання позивачем ОСОБА_7 з державного реєстру прав на нерухоме майно у 2013 році, позивач знав, що між ним та ФГ Зоряне укладено договір оренди земельної ділянки.

Крім того, представник зазначає про те, що позивач, посилаючись на те, що договір оренди землі та акт прийому-передачі не підписував, тобто, виявивши ознаки злочину, передбаченого ч.ч.1, 3 ст. 358 КК України підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів, не звернувся до правоохоронних органів для перевірки та підтвердження вказаного факту підробки його підпису на документі та використання підробленого документу.

Також, посилаючись на відсутність в матеріалах позову доказів, які повинен був надати позивач, що підтверджують викладені ним обставини, вважає позов необґрунтованим, викладеним з порушенням вимог діючого законодавства, на підставі чого просив суд залишити без руху позов ОСОБА_2 до ФГ "Зоряне" про визнання договору оренди земельної ділянки с/г призначення недійсним.

Статтею 125 Земельного Кодексу України в редакції від 11 січня 2005 року на час укладення спірного договору оренди землі, визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

За роз'яснення, що містяться у підпункту в пункту 18 в редакції постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 2 від 19 березня 2010 року, з 1 січня 2002 року відповідно до ст. 125 ЗК України, право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 року у відповідно із Законом України від 5 березня 2009 року № 1066-У1 право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Крім того, в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законом умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна передача тощо).

Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За такого, суд відмовляє позивачу в задоволенні його позову в зв'язку з тим, що спірний договір оренди є не укладеним.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою у позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на позивача.

Керуючись ст. 7, 10, 89, 158, 258, 259, 263-268 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ФГ "Зоряне" про визнання договору оренди земельної ділянки с/г призначення недійсним в зв'язку з тим що вказаний договір оренди є неукладеним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий: