Рішення

від 10.08.2018 по справі 910/4811/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2018Справа № 910/4811/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ Лавина

до Товариства з обмеженою відповідальністю Флоріда Клуб

про стягнення 1212824,70 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Стеблєцова І.В., довіреність № б/н від 29.03.18;

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЦ Лавина звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Флоріда Клуб про стягнення 1212824,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди № А1048 від 29.11.2016, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 988365,19 грн, штрафних санкцій у розмірі 197673,04 грн, інфляційних втрат у розмірі 24869,76 грн, а також заборгованості по сплаті комунальних послуг за березень 2018 року в розмірі 1916,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2018 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засіданні у справі призначено на 06.06.2018.

У підготовчому засіданні 06.06.2018 було оголошено перерву до 21.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.07.2018, керуючись ст. 216, ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, судом відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.08.2018 .

У судове засідання, призначене на 10.08.2018, представник позивача з'явився, позов підтримав.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 10.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЦ Лавина (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Флоріда Клуб (надалі - орендар) було укладено договір оренди № А1048 (надалі - Договір) приміщення № А1048, площею 32,49 м 2 (надалі - приміщення), на першому поверсі торгово-розважального центру Лавина , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6Д (надалі - ТРЦ), з метою розміщення магазину роздрібної торгівлі косметичними виробами.

Відповідно до п. 2.1. Договору орендодавець зобов'язується передати у строкове, платне користування орендарю приміщення, а орендар зобов'язаний прийняти приміщення в строкове користування, сплачувати орендодавцеві обумовлені в цьому Договорі оренди платежі та виконувати інші умови цього Договору оренди.

Пунктом 3.1. Договору обумовлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку оренди. Зобов'язання фінансового характеру (в тому числі ті, що стосуються сплати орендарем на користь орендодавця будь-яких платежів, штрафних санкцій, відшкодування шкоди, збитків) припиняються з моменту їх належного виконання, незалежно від припинення дії Договору оренди (в тому числі, дострокового).

Згідно з п. 10.1. Договору з моменту передачі орендареві приміщення орендар зобов'язаний сплачувати на користь орендодавця орендну плату та інші платежі, які передбачені цим Договором.

Пунктом 10.2. Договору встановлено, що орендна плата, яку орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати орендодавцеві складається з таких частин: a) основна орендна плата; b) експлуатаційна орендна плата; c) маркетингова орендна плата; d) плата з обороту.

Орендар сплачує окремими платежами кожну із частин орендної плати (окремо основну орендну плату, експлуатаційну орендну плату, маркетингову орендну плату, плату з обороту).

Відповідно до п. 10.3. Договору сторони домовилися, що будь-які та всі положення цього Договору, що стосуються визначення орендної плати та будь-яких інших платежів, які орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцеві, є істотною умовою цього Договору оренди та, відповідно, порушення будь-якого із таких положень Договору оренди є істотним порушенням.

Згідно з п. 11.1. Договору орендар зобов'язаний щомісячно, починаючи з другого місяця строку оренди, сплачувати орендодавцю плату з обороту.

Пунктом 13.3. Договору передбачено, що орендна плата має сплачуватися на рахунок орендодавця незалежно від направлення орендодавцем відповідного рахунка. Орендодавець направляє рахунки на здійснення відповідних платежів орендарем лише для зручності.

Відповідно до п. 14.1. Договору орендодавець забезпечує належне функціонування та експлуатацію торгового центру та земельної ділянки, в тому числі за рахунок сплати орендарем експлуатаційної орендної плати. З цією метою орендодавець несе експлуатаційні витрати.

Пунктом 15.1. Договору обумовлено, що орендодавець на власний розсуд та у будь-якій формі та у будь-який спосіб, в тому числі із залученням третіх осіб, проводить маркетингові та рекламні заходи, пов'язані з діяльністю торгового центру (далі також маркетингова діяльність ), в тому числі за рахунок сплати орендарем маркетингової орендної плати. З цією метою орендодавець несе маркетингові витрати.

Згідно п. 17.1. Договору орендар компенсує орендодавцеві вартість комунальних послуг, що споживаються в приміщенні, без додаткових нарахувань на свою користь. Орендар також зобов'язаний компенсувати орендодавцю витрати, які несе орендодавець на комунальні послуги, які споживаються в зв'язку з експлуатацією торгового центру та площ загального користування, а також земельної ділянки та які розподіляються між всіма орендарями торгового центру пропорційно площі приміщення до загальної площі торгового центру.

Порядок та формули розрахунку основної орендної плати, експлуатаційної орендної плати, маркетингової орендної плати, а також плати з обороту визначений у п. п. 10.4., 10.5.,10.6 та 11.6. відповідно.

В тому випадку, якщо орендар прострочить сплату орендодавцю будь-яких платежів, орендар сплачує на користь орендодавця наступні штрафні санкції:

- у випадку прострочення більш, ніж на 3 календарні дні - договірні штрафні санкції у розмірі 5 % від суми прострочення;

- у випадку прострочення більш, ніж на 5 календарних днів - договірні штрафні санкції у розмірі 10 % від суми прострочення;

- у випадку прострочення більш, ніж на 10 календарних днів - договірні штрафні санкції у розмірі 20 % від суми прострочення (п. 20.5. Договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № А1048 від 29.11.2016 є договором найму (оренди).

Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. 638 та ст. ст. 759-763 Цивільного кодексу України та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України, він вважається укладеним.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме: майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначає, що станом на 04.04.2018 відповідач має заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 988365,19 грн. за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав рахунки на оплату та відповідні акти надання послуг, які були передані (направлені) відповідачу належним чином, та не повернуті позивачу.

Позивач також вказує, що 31.03.2018 виставив відповідачу рахунок № 2331 на компенсацію електроенергії на суму 1531,55 грн та рахунок № 2715 на компенсацію вартості теплоенергії (опалення) на суму 385,16 грн. Однак, зазначені рахунки не були сплачені відповідачем.

Таким чином, окрім заборгованості по сплаті орендної плати, у відповідача, за твердженнями позивача, існує також заборгованість по сплаті комунальних послуг за березень 2018 року на загальну суму 1916,71 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листами № 394-27/09 від 27.09.2017, № 472-23/10 від 23.10.2017, № 430-10/10 від 10.10.2017, № 595-05/12 від 05.12.2017, № 595-06/12 від 06.12.2017, № 609-14/12 від 14.12.2017, № 721-07/02 від 07.02.2018, № 853-03/04 від 03.04.2018, № 788-16/04 від 16.04.2018.

Однак згоди щодо спірних питань сторони не дійшли.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами Договору, передбачені Договором платежі за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року на користь позивача в повному обсязі не сплатив.

Так, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату орендної плати:

від 08.09.2017 №3720 на суму 144101,65 грн за жовтень 2017 року;

від 10.10.2017 №4254 на суму 144927,36 грн за листопад 2017 року;

від 10.11.2017 №4842 на суму 152213,44 грн за грудень 2017 року;

від 08.12.2017 №5425 на суму 155427,61 грн за січень 2018 року;

від 10.01.2018 №47 на суму 161639,57 грн за лютий 2018 року;

від 09.02.2018 №985 на суму 155454,12 грн за березень 2018 року;

від 07.03.2018 №1939 на суму 151012,21 грн за квітень 2018 року; всього на загальну суму 1064775,96 грн.

За встановленими Договором правилами (п.13.1) орендну плату відповідач мав вносити на рахунок позивача щомісячно до 15 числа відповідного місяця, який передує оплачуваному.

Однак, за вказаний період відповідачем в рахунок орендної плати сплачено позивачу лише 29774,53 грн 17.01.2018 та 46636,24 грн 16.02.2018.

На адресу відповідача позивач також направив акти виконаних робіт за вищевказаний період, проте ці акти відповідач не підписав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 988365,19 грн.

Також позивач виставив відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг за березень 2018 року: від 31.03.2018 №2715 на суму 385,16 грн компенсації вартості теплоенергії та від 31.03.2018 №2331 на суму 1531,55 грн компенсації вартості електроенергії.

Зазначені рахунки відповідач не оплатив, хоча в силу положень п.17.6 Договору плата за комунальні послуги мала бути сплачена відповідачем протягом 5 робочих днів з моменту виставлення відповідних рахунків.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року в сумі 988365,19 грн та комунальних платежів за березень 2018 року в сумі 1916,71 грн підлягають задоволенню повністю.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з внесення орендної плати за договором оренди № А1048 від 29.11.2016 позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 24869,76 грн за період з 16.09.2017 по 04.04.2018.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань та визнано його арифметично вірним.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 24869,76 грн інфляційних нарахувань за період з 16.09.2017 по 04.04.2018.

Відповідно до положень ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 20.5 Договору сторони погодили, що у випадку, якщо орендар прострочить сплату орендодавцеві будь-яких платежів більш ніж 10 календарних днів, орендар сплачує на користь орендодавця договірні санкції у вигляді 20 % від суми прострочення.

Матеріалами справи підтверджено наявність зі сторони відповідача прострочення виконання зобов'язання щодо сплати позивачеві орендної плати більш ніж 10 календарних днів. Відповідно, наявні підстави для застосування до відношенню до відповідача обумовленої Договором відповідальності - договірної санкції у вигляді 20 % від суми прострочення. А тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 197673,04 грн договірної санкції, розрахованої як 20% від 988365,19 грн. прострочених орендних платежів підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ Лавина до Товариства з обмеженою відповідальністю Флоріда Клуб у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Флоріда Клуб (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, 20, офіс 4; код ЄДРПОУ 24933400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЦ Лавина (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25; код ЄДРОПУ 38537759) заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 988365 (дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч триста шістдесят п'ять) грн 19 коп.; заборгованість по комунальних платежах у розмірі 1916 (одна тисяча дев'ятсот шістнадцять) грн 71 коп.; штрафні санкції у розмірі 197673 (сто дев'яносто сім тисяч шістсот сімдесят три) грн 04 коп.; 24869 (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн 76 коп. втрат від інфляції та витрати на сплату судового збору в розмірі 18192 (вісімнадцять тисяч сто дев'яносто дві) грн 37 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.08.2018

Суддя Ю.М. Смирнова