Рішення

від 20.08.2018 по справі 913/253/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 серпня 2018 року м.Харків Справа № 913/253/18

Провадження №14/913/253/18

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Лісовицького Є.А.

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕОС-ПЛЮС» , м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» , м.Сєвєродонецьк Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про стягнення 142944 грн. 84 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №11Д від 21.06.2018;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №004/02 від 21.12.2017;

від третьої особи: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕОС-ПЛЮС» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (далі - відповідач) заборгованість за Договором про надання послуг з охорони №12 від 14.06.2016 в сумі 142944 грн. 84 коп., з яких:

- 111000,00 грн. - основний борг;

- 26569,76 грн. - інфляційні втрати;

- 5375,08 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕОС-ПЛЮС» (Виконавець) та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (скорочена назва ПАТ «УКРІНБАНК» (ідентифікаційний код 05839888, Замовник), який з 13.07.2016 перейменовано на ПАТ «УКРІНКОМ» (ідентифікаційний код 05839888) та в подальшому на ПАТ «УКР/ІН/КОМ» (повне найменування Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» ), було укладено Договір про надання послуг з охорони №12 від 14.06.2016. ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Укрінбанк» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» , яка є набувачем всіх прав та обов'язків ОСОБА_1 акціонерного товариства «Український інноваційний банк» .

ОСОБА_4 здачі-прийняття послуг за Договором №12 від 14.06.2016 вартість наданих позивачем відповідачу послуг з охорони становить 157166,67 грн. Відповідач частково оплатив надані послуги на суму 46166,67 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем не сплачено вартість послуг за період 01.08.2016 по 21.11.2016, яка на дату подання позову становить 111000,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконання умов Договору про надання послуг з охорони №12 від 14.06.2016, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 26569,76 грн. та 3% річних в сумі 5375,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.06.2018 відкрито провадження у справі №913/253/18. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.06.2018.

Ухвалою суду від 25.06.2018 підготовче засідання було відкладене на 16.07.2018.

Ухвалою суду від 16.07.2018 підготовче засідання було відкладене на 01.08.2018.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №913/253/18 до судового розгляду по суті на 20.08.2018.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема з наступного.

По-перше, Договір про надання послуг з охорони №12 від 14.06.2016, про стягнення заборгованості за яким звернувся позивач, від імені ОСОБА_1 акціонерного товариства «Український інноваційний банк» підписано Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію - ОСОБА_5

Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 25.12.2015 по 24.03.2016.

У подальшому, 22.03.2016 Правління Національного банку України прийняло постанову №180 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб рішенням Виконавчої дирекції №385 від 22.03.2016 розпочав процедуру ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 перелічені вище розпорядчі акти № 180 та № 385 визнані незаконними та скасовані. Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 судове рішення по справі № 826/5325/16 залишено без змін.

Таким чином, судове рішення по справі №826/5325/16 набрало законної сили 13.07.2016, а постанова Правління НБУ від 22.03.2016 №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 385 від 22.03.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» визнані незаконними та скасовані в судовому порядку.

Цими ж рішеннями судів дії Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині ліквідації публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» визнано незаконними, а також відмінені також будь-які повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно виконання функцій органів управління публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» .

З наведеного, на думку відповідача, слідує, що оскільки Договір № 12 про надання послуг з охорони укладено 14.06.2016, тобто в період запровадження Нацбанком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ліквідаційної процедури, яка в подальшому визнана незаконною та скасована, укладено та підписано особою, дії якої в судовому порядку визнано незаконними, тобто особа не мала необхідних повноважень діяти від імені ПАТ «УКРІНБАНК» , брати господарські зобов'язання від імені цієї юридичної особи, а отже даний Договір № 12 про надання послуг з охорони від 14.06.2016 є таким, що укладено та підписано без необхідних для цього повноважень, а отже є недійсним та таким, що не підлягає виконанню.

По-друге, приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов'язують обов'язок замовника оплатити послуги з фактом їх надання Виконавцем, а не за фактом самого лише укладення договору.

Позивачем до позову додано копії ОСОБА_4 здачі-приймання робіт (надання послуг): № 257 від 31.08.2016 (за період 08.2016), № 258 від 30.09.2016 (за період 09.2016), № 249 від 30.10.2016 (за період 10.2016), які не підписані Сторонами, як того вимагають умови Договору для подальшої оплати послуг.

Крім того, відповідач зазначив, що за своєю правовою природою акт наданих послуг є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто є таким, що породжує права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані, а також являється доказом на підтвердження певних обставин, в даному випадку, надання послуг виконавцем і прийняття їх замовником.

При цьому, як свідчать матеріали справи, будь-яких доказів надання послуг виконавцем і прийняття їх замовником за Договором позивачем не надано, як і не надано доказів надсилання відповідачеві актів наданих послуг, відмови від підписання, або підписання зазначених ОСОБА_4 із будь-якими зауваженнями чи запереченнями щодо якості, обсягу наданих послуг.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач відповіддю на відзив на позовну заяву проти викладених відповідачем обставин заперечив, зокрема з наступного.

На дату укладання договору №12 від 14.06.2016 р. про надання послуг з охорони постанова Національного банку України №180 від 22.03.2016 р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та рішення ФГВФО №385 від 22.03.2016 р. «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» були чинними.

Судові рішення у справі №826/5325/16, на які посилається відповідач у відзиві, набрали законної сили після укладання та виконання договору №12 від 14.06.2016 р. про надання послуг з охорони.

Відповідно до п. 17 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» N4452-VI від 23.02.2012, уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку» .

На дату укладання договору №12 від 14.06.2016 р. про надання послуг з охорони ПАТ «УКРІНБАНК» перебував у стані припинення діяльності та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» була ОСОБА_5. Її повноваження назначалися не тільки рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 від 22.03.2016 р., але перш за все Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» N4452-VI від 23.02.2012. Пунктом 1 частини 4 статті 37 вказаного закону передбачено наступне, що на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Наведене положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» діяло на дату укладання договору №12 від 14.06.2016 р. про надання послуг з охорони та діє на дату розгляду даної справи. Тобто, договір №12 від 14.06.2016 р. про надання послуг з охорони підписаний повноважною особою та під час його укладання були дотримані усі загальні вимоги, передбачені ст.203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

ОСОБА_4 даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЄДР), з 13 липня 2016 року юридична особа з ідентифікаційним кодом 05839888 не перебуває в стані припинення, змінено її назву з ПАТ «УКРІНБАНК» на ПАТ «УКРІНКОМ» ; ідентифікаційний код залишився такий же; змінено місцезнаходження та вид діяльності. З 13.07.2016 року керівником ПАТ «УКРІНКОМ» (ідентифікаційний код 05839888) призначена ОСОБА_6, яка підписала ТОВ «ДЕОС-ПЛЮС» акт здачі-прийняття послуг з охорони №199 від 31.07.2016 до Договору, послуги за яким за липень 2016 року були оплачені з рахунку ПАТ «УКРІНБАНК» Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» ОСОБА_5.

Таким чином, новим керівником відповідача визнано вчинені дії ОСОБА_5 та схвалено укладений Договір №12 від 14.06.2016 про надання послуг з охорони об'єкту, що розташований по вул. Вознесенський узвіз, 10-А (колишня назва - вул. Смирнова-Ласточкіна) у місті Києві. Головою правління ПАТ «УКРІНКОМ» також підписані наступні документи:

1) акт здачі-прийняття послуг №251 від 23.11.2016 на суму 21 тис. грн. за період з 01.11.2016 по 21.11.2016 за договором №12 від 14.06.2016 про надання послуг з охорони, що неоплачені позивачу відповідачем;

2) Угоду від 03.11.2016 про розірвання Договору №12 від 14.06.2016 про надання послуг з охорони;

3) ОСОБА_4 припинення надання Послуг від 21.11.2016. За вказаним актом позивач передав з-під охорони відповідачу усі об'єкти охорони за договором №12 від 14.06.2016, у тому числі 22 автомобілі іноземного виробництва.

Таким чином, відповідач своїми діями схвалив підписаний Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 від імені ПАТ «УКРІНБАНК» Договір №12 від 14.06.2016 про надання послуг з охорони.

13.07.2018 відповідач у зв'язку з відкликанням банківської ліцензії виключив зі свого найменування слово «банк» та привів свою назву у відповідність з пунктом 2.8 «Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки» , що затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 №368/5 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 березня 2012 р. за №367/20680.

На думку позивача, такі дії відповідача не позбавляють його обов'язку виконати грошові зобов'язання перед позивачем за договором №12 від 14.06.2016 про надання послуг з охорони, оскільки: відповідач був і залишається однією і тією ж юридичною особою з ідентифікаційним кодом 05839888; оплата ним вартості отриманих послуг з охорони позивачу не потребує наявності у нього банківської ліцензії; зміна найменування також не є припиненням юридичної особи (ст.104 ЦК України) чи її перетворенням (ст. 108 ЦК України).

Також позивач зазначив, що у відзиві на позов відповідач посилається на те, що приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов'язують обов'язок замовника оплатити послуги з фактом їх надання Виконавцем, а не за фактом самого лише укладення договору.

Факт початку надання послуг був засвідчений Сторонами договору шляхом підписання 14 червня 2016 року ОСОБА_4 початку надання послуг, за яким ТОВ «ДЕОС-ПЛЮС» приступило до надання послуг за договором №12 від 14.06.2016, прийнявши під охорону нерухоме та рухоме майно банку у складі 22 автомобілів у місті Києві по вулиці Смирнова-Ласточкіна (Вознесенський узвіз), 10-А.

21.11.2016 Голова правління ПАТ «УКРІНКОМ» ОСОБА_6 та директор ТОВ «ДЕОС-ПЛЮС» ОСОБА_7 підписали ОСОБА_4 припинення надання Послуг за договором №12 від 14.06.2016 чим засвідчили факт припинення надання послуг. ПАТ «УКРІНКОМ» в особі керівника прийняло з-під охорони усе нерухоме майно і 22 автомобілі, що перебували під охороною ТОВ «ДЕОС-ПЛЮС» .

Таким чином, зазначених підписаних актів достатньо для підтвердження факту надання послуг з охорони за договором №12 від 14.06.2016 з 14.06.2016 по 21.11.2016.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні виомги в повному обсязі.

В судове засідання 20.08.2018 з'явився повноважний представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 20.08.2018 з'явився повноважний представник відповідача, який проти позову заперечив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, правом на участь в судовому засіданні 20.08.2018 не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

14 червня 2016 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством Український інноваційний банк (далі - замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕОС - ПЛЮС (далі - виконавець, позивач у справі) укладено договір про надання послуг з охорони №12 (далі - договір). Слід відзначити, що вказаний договір імені ПАТ "Український інноваційний банк" підписано Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УРІНБАНК" - ОСОБА_5, яка діяла на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 №385.

Так, у відповідності до п. 1.1. договору виконавець зобов'язується протягом строку дії договору надавати замовнику послуги з охорони та забезпечення здійснення пропускного та внутрішньооб'єктового режимів цілісного майнового комплексу замовника, а саме - будинку №10 - А, що знаходиться в м.Києві по вул.Смирнова - Ласточкіна (Вознесенський узвіз), в тому числі вхідної групи дверей центрального входу будинку, зовнішнього двору та автостоянки, та об'єктів охорони, розташованих на його території, а також майна, що знаходиться на території об'єкта, в тому числі автомобілів замовника.

Відповідно до п.2.1. факт початку виконання виконавцем обов'язків з охорони об'єкта фіксується в акті про початок надання послуг, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.3 договору виконавець здійснює охорону об'єкта з моменту підписання акта про початок надання послуг.

Ціна послуг з охорони, забезпечення здійснення пропускного та внутрішньооб'єктового режимів за договором визначається в Протоколі узгодження ціни (додаток №2 до договору) (п.3.1. договору)

Пунктом 3.2. договору сторони узгодили, що оплата за надані охоронні послуги здійснюється щомісяця до 30 числа поточного місяця та в останній день строку дії договору, шляхом сплати замовником відповідної суми, згідно з виставленими виконавцем розрахунковими документами та на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг.

Акт наданих послуг підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця (але не пізніше 25 числа), або у разі дострокового розірвання сторонами договору чи закінчення строку дії договору (п.3.6. договору).

При відмові підписати акти наданих послуг замовник зобов'язаний зробити в акті відмітку і вказати вмотивовані підстави для відмови від підписання (п.3.7. договору).

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність відповідно до чиного законодавства України та цього договору.

Відповідно до п.6.13 договору у випадку несплати або неповної оплати замовником послуг виконавця, виконавець нараховує, а замовник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а також 3% річних від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п.9.1. договору сторони узгодили, що договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016 в частині послуг, а в частині розрахунків за договором - до повного їх здійснення. У разі, якщо не пізніше ніж за 15 календарних днів до спливу строку дії даного договору жодна зі сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити його дію, даний договір автоматично (без укладання додаткового договору) вважається продовженим на кожний наступний календарний рік без обмеження кількості таких пролонгацій.

Відповідно до укладеного між сторонами додатку №2 до договору про надання послуг з охорони №12 від 14.06.2016 - Протоколу узгодження ціни, сторони засвідчили, що ними досягнута домовленість про ціну за надання послуг за договором в розмірі 30 000 грн. 00 коп. без ПДВ за один місяць (п.1 протоколу).

Відповідно до акту початку надання послуг від 14.06.2016 сторони дійшли згоди, що починаючи з 14.06.2016 о 20 годині 00 хвилин Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕОС - ПЛЮС приступило до надання послуг згідно договору про надання послуг з охорони №12 від 14.06.2016 по охороні та забезпеченню здійснення пропускного та внутрішньооб'єктового режиму цілісного майнового комплексу замовника, а саме - будинку №10 -А, що знаходиться в м.Києві по вул.Смирнова - Ласточкина (Вознесенський узвіз), в тому числі вхідної групи дверей центрального входу будинку, зовнішнього двору та автостоянки, та об'єктів охорони, розташованих на його території, а також майна, що знаходиться на території об'єкту, в тому числі, перераховані в цьому акті автомобілі.

В обґрунтування виконання взятих на себе зобов'язань за договором в частині наданих послуг з охорони позивач надав наступні акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 157 166 грн. 67 коп. Зокрема наступні акти:

- ОСОБА_4 здачі - прийняття робіт (надання послуг) №197 від 30.06.2016 на суму 16 166, 67 грн.;

- ОСОБА_4 здачі - прийняття робіт (надання послуг) №199 від 31.07.2016 на суму 30 000,00 грн.;

- ОСОБА_4 здачі - прийняття робіт (надання послуг) №257 від 31.08.2016 на суму 30 000,00 грн.;

- ОСОБА_4 здачі - прийняття робіт (надання послуг) №258 від 30.09.2016 на суму 30 000,00 грн.;

- ОСОБА_4 здачі - прийняття робіт (надання послуг) №249 від 31.10.2016 на суму 30 000,00 грн.;

- ОСОБА_4 здачі - прийняття робіт (надання послуг) №1251 від 23.11.2016 на суму 21 000,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем вартості послуг охорони за серпень, вересень та жовтень місяці 2016, сторони 03.11.2016 дійшли згоди укласти Угоду про розірвання договору №12 від 14.06.2016 про надання послуг з охорони, зокрема домовились, що договір №12 від 14.06.2016 про надання послуг з охорони розірвати з дати підписання акта припинення надання послуг за згодою сторін.

21.11.2016 сторони склали ОСОБА_4 припинення надання послуг, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕОС - ПЛЮС припиняє надання послуг за договором №12 від 14.06.2016, а саме: з охорони та забезпечення здійснення пропускного та внутрішньооб'єктового режимів цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м.Київ, вул. Смирнова - Ласточкіна (Вознесенський узівз), 10 - А, в тому числі вхідної групи дверей центрального входу будинку, зовнішнього двору та автостоянки, а також майна, що знаходиться на території цього цілісного майнового комплексу, у тому числі перелічені в цьому акті автомобілі.

21.12.2016 позивач направив на адресу відповідача лист №5/12 від 19.12.2016, відповідно до якого позивач просив підписати акт звірки взаємних розрахунків за період 14.06.2016- 19.12.2016 та сплатити борг за отримані послуги з охорони будинку №10 -А по вул.Смирнова - Ласточкіна (Вознесенський узвіз) у м.Києві за серпень, вересень та листопад місяці 2016 за договором №12 від 14.06.2016 в загальному розмірі 111 000,00 грн.

Вказаний лист відповідачем залишений без відповіді, підписаний акт звірки на адресу позивача не повернуто, грошові кошти не сплачені.

24.01.2017 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1/12 від 23.01.2017 про сплату боргу за договором №12 від 14.06.2016 на суму 111 000,00 грн. разом з актом звірки взаємних розрахунків станом за період 14.06.2016 - 23.01.2017 та платіжною вимогою - дорученням №1 від 23.01.2017.

Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді, підписаний акт звірки на адресу позивача не повернуто, грошові кошти не сплачені.

30.05.2017 позивач нарочно та на електрону адресу відповідача направив лист 22/05 від 22.05.2017 на ім'я Голови правління ОСОБА_6 з проханням підписати акт здачі - прийняття послуг №251 від 23.11.2016 на суму 21 000,00 грн. за період з 01.11.2016 по 21.11.2016 за договором №12 від 14.06.2016.

Вказаний акт було підписано відповідачем, але грошові кошти сплачені не були.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату наданих послуг не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором становить 111 000,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 5 375,08 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 26 569,76 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

ОСОБА_4 з ч.1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

Частиною першою статті 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

ОСОБА_4 з ч.1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено поняття реорганізації банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам.

ОСОБА_4 з ст. 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може бути реорганізований за рішенням власників банку. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов'язання.

ОСОБА_4 з ч.1 ст. 38 Закону України "Про банки і банківську діяльність" до виключної компетенції загальних зборів учасників банку належить вирішення питань, віднесених законом до виключної компетенції загальних зборів учасників акціонерного товариства. Крім зазначених питань, до компетенції загальних зборів учасників банку статутом банку можуть бути віднесені також й інші питання, за винятком тих, які законом або статутом віднесені до виключної компетенції ради банку.

Відповідно до статей 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. До виключної компетенції загальних зборів віднесено, зокрема, внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про виділ та припинення товариства, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дійшов висновку, що Відповідач є правонаступником ПАТ Український інноваційний банк (скорочена назва - ПАТ УКРІНБАНК ) з посиланням на зміну назви юридичної особи з ПАТ УКРІНБАНК на ПАТ УКРІНКОМ та в подальшому на ПАТ УКР/ІН/КОМ та залишенням ідентифікаційного коду тим же самим.

Щодо правонаступництва відповідачем прав і обов'язків Банку (ПАТ «Український інноваційний банк» ), слід зазначити наступне.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк» від 13.07.2016 назву ПАТ «Укрінбанк» змінено на ПАТ «Укрінком» , про що було внесено відповідні відомості до відповідного державного реєстру. Цим же рішенням було змінено й види діяльності товариства, зокрема, виключено такий вид діяльності, як діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 інші види грошового посередництва та визначено основним видом діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк» (протокол №6 від 28.03.2017) перейменовано ПАТ «Укрінком» в ПАТ «Українська інноваційна компанія» , затверджено статут в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту ПАТ «Українська інноваційна компанія» , затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк» , оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія» , яке є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ «Український інноваційний банк» .

ОСОБА_4 ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону України «Про акціонерні товариства» , особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити його організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Тип акціонерного товариства не є обов'язковою складовою найменування акціонерного товариства.

Акціонерне товариство самостійно визначає необхідність зазначати у своєму найменуванні його тип, передбачений статтею 5 цього Закону.

Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

Словосполучення «акціонерне товариство» та похідні від нього у своєму найменуванні можуть використовувати лише юридичні особи, які зареєстрували в установленому порядку випуск власних акцій та функціонують відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, та юридичні особи - корпоративні інвестиційні фонди, які створені та функціонують відповідно до законодавства, що регулює діяльність у сфері спільного інвестування.

ОСОБА_4 ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» злиття, приєднання, виділення, поділ банку, зміна його організаційно-правової форми (перетворення), наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам - є реорганізацією банку.

При цьому як реорганізація, так і ліквідація банку передбачає погодження цих процедур Національним банком України (ст. ст. 28, 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ). Водночас з огляду на зміст визначення терміну «реорганізація банку» , що наводиться в зазначеному спеціальному Законі, тільки заходи з реорганізації передбачають правонаступництво. При ліквідації банківської установи, правонаступництво згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» , - відсутнє.

Статтею 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачений обов'язок Правління банку протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про наступні свої дії, зокрема: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.

ОСОБА_4 приписів ст. 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність» , зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України.

Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів.

Тобто, ПАТ «Укрінбанк» повинен був діяти відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність» і проводити будь-які зміни щодо своєї діяльності, включаючи зміну назви, виключно після отримання на це згоди від Національного банку України.

Виключення кредитною установою із своєї назви слова «банк» та з видів своєї діяльності «банківська діяльність» без дотримання процедури передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не дає підстави вважати її правонаступником кредитної установи (банку).

Разом із тим главами 2 та 3 розділу III «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу» (затверджене Постановою Правління НБУ від 17.08.2012 №346, зареєстровано в Мінюсті України 17.09.2012 за №1590/21902) регламентовано комплекс заходів, здійснення яких має передувати ліквідації банку за рішенням його власників.

Так, зокрема, банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку в порядку, передбаченому законодавством України та цим Положенням, та за згоди Національного банку.

Згода на ліквідацію банку за рішенням його власників надається у формі рішення Правління Національного банку.

Банк для отримання згоди подає до Національного банку такі документи:

а) рішення загальних зборів учасників про ліквідацію банку;

б) рішення загальних зборів учасників про обрання ліквідаційної комісії;

в) порядок ліквідації банку, затверджений загальними зборами учасників.

г) інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії щодо їх відповідності вимогам, установленим Законом про систему гарантування до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації.

Порядок ліквідації банку має містити інформацію про обсяги вимог кредиторів, передбачати перелік заходів щодо формування ліквідаційної маси, задоволення вимог кредиторів та містити строки виконання заходів;

Національний банк відмовляє в погодженні ліквідації банку за рішенням власників у разі виявлення ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Ліквідація банку з ініціативи власників починається з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Голова ліквідаційної комісії очолює роботу ліквідаційної комісії.

У період тимчасової відсутності голови ліквідаційної комісії його обов'язки виконує заступник.

Ліквідацію відокремленого підрозділу банку здійснює призначена ліквідаційною комісією уповноважена особа - член ліквідаційної комісії згідно з відповідною довіреністю.

Ліквідаційна комісія (далі - ліквідатор) з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії зобов'язана щомісяця (станом на 1 число) подавати Національному банку інформацію про стан виконання плану ліквідації банку (у тому числі про витрати, пов'язані з ліквідаційною процедурою, та про задоволення вимог кредиторів).

Строк ліквідації банку з ініціативи власників не може перевищувати строки ліквідації банку, установлені Законом про систему гарантування.

Процедура завершення ліквідації банку обумовлена вчиненням наступних дій.

Рішення щодо виключення відомостей про банк з Державного реєстру банків приймає уповноважена посадова особа Національного банку на підставі документів, передбачених законодавством України, отриманих від Фонду гарантування або ліквідаційної комісії банку, що ліквідується за рішенням власників.

При цьому пакет документів має містити:

а) для Фонду гарантування:

рішення Фонду гарантування про затвердження ліквідаційного балансу;

звіт уповноваженої особи Фонду гарантування про завершення ліквідації банку;

акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;

б) для ліквідатора банку, який ліквідується з ініціативи власників:

протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу;

ліквідаційний баланс банку та звіт ліквідатора банку, засвідчені підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку та затверджені загальними зборами учасників;

відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації банку;

аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу;

оригінали установчих документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку;

інформацію про закриття накопичувального рахунку банку;

акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;

повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Ліквідаційний баланс, складений у формі оборотно-сальдового балансу, засвідчується підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку.

Звіт ліквідатора банку, у якому відображено, зокрема, проведену роботу щодо задоволення вимог кредиторів, засвідчується підписом ліквідатора і відбитком печатки банку.

Ліквідаційний баланс, додатки до нього та звіт ліквідатора банку надаються Національному банку на паперових носіях, прошнурованих разом з описом документів та супровідним листом, а також в електронному вигляді на оптичних або електронних носіях інформації (CD, DVD, карти пам'яті, флеш-пам'ять).

Національний банк має право вимагати додаткові документи, які підтверджують дані ліквідаційного балансу. Ліквідатор подає додаткові документи в строк не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання запиту.

Водночас, відповідно до ст. ст. 7 та 13 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг, - юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

При цьому фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо:

1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;

2) внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;

3) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.

Реорганізація та ліквідація фінансових установ відбуваються з додержанням вимог відповідних законів України та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, яка є фінансовою установою, здійснюється на підставі витягу про її виключення з державного реєстру фінансових установ за формою, встановленою відповідним органом державного регулювання ринків фінансових послуг, та інших документів, перелік яких встановлений законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. І тільки в разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України).

З огляду на вищенаведені приписи відповідних спеціальних нормативно-правових актів, що регламентують правовідносини у сфері діяльності банків та фінансових установ, матеріали справи не містять, а позивач не надав доказів, які б вказували на правомірність переходу до відповідача прав та обов'язків банківської установи (правонаступництва ПАТ «Український інноваційний банк» ). Адже зміна назви установи шляхом заміни слова «банк» на «компанія» не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою, якою, на думку позивача, він є на час розгляду справи в суді. Тим більше, що як зазначалось вище, правонаступництво банківської установи відбувається лише в разі реорганізації останньої (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ).

Правочин щодо заміни кредитора в зобов'язанні між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» відсутній. Правонаступництво між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» не відбулось, передавальний акт або розподільчий баланс відсутній. Виконання обов'язку боржника поручителем, заставодавцем, третьою особою також не відбувалось.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/7828/17 (за позовом ПАТ «Укрінком» до ПАТ «Оболонь» про стягнення заборгованості за кредитним договором).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом - 05839888 міститься інформація стосовно позивача - ПАТ «Укрінком» , основним видом економічної діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

ОСОБА_4 ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» , банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Найменування банку має містити слово «банк» , а також вказівку на організаційно-правову форму банку (ст. 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ).

В силу положення ч. 9 ст. 17 Закону України «Про банки та банківську діяльність» , забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» , операції, визначені п. 3 ч. 3 цієї статті (розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик), належать до виключно банківських операцій, здійснювати які дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію.

Як кредитні розглядаються операції, зазначені в п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону (ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ).

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що у відносинах за спірним договором стороною повинен виступати саме Банк, який має відповідну ліцензію.

Скасування Окружним адміністративним судом м. Києва (постанова від 14.12.2017 у справі №826/14033/17) постанови правління НБУ від 24.12.2015 №934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» та рішення дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» не стосується вищенаведених обставин, так як позивач обґрунтовує наявність свого права (для захисту якого він звернувся до суду) саме правонаступництвом прав і обов'язків Банку.

При цьому, суд звертає увагу, що чинним законодавством України не передбачені наслідки та порядок дій при скасуванні у судовому порядку постанов Національного банку України та рішень Фонду стосовно неплатоспроможного банку. Сам по собі факт скасування рішень, які зумовили ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «Український інноваційний банк» , не зумовлює відновлення відповідача у статусі банківської установи з повернення відповідних активів та не сприяє поновленню банківської ліцензії. При цьому, судом також враховується, що рішення третіх осіб, які зумовили втрату відповідачем статусу банківської установи, і були у подальшому визнанні незаконними у судовому порядку, хронологічно передували запровадженню відповідачем змін до статуту та виключенню з переліку видів діяльності банківських послуг.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належним та допустимим доказом вирішення вищим органом акціонерного товариства питань щодо зміни найменування, правонаступництва, внесення змін до статуту чи будь-яких інших рішень загальних зборів товариства є саме рішення, прийняте за результатом цих загальних зборів, що належним чином оформлено протоколом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про акціонерні товариства" установчим документом акціонерного товариства є його статут. Відомості, що повинен містити статут акціонерного товариства визначені частиною другою вказаної статті.

Таким чином, статут акціонерного товариства не є належним та допустимим доказом переходу прав та обов'язків (правонаступництва), оскільки є лише установчим документом, який містить відомості пов'язані з діяльністю товариства, передбачені законом.

З урахуванням викладених обставин, суд не вважає за можливе дійти висновку, що ПАТ Українська інноваційна компанія шляхом зміни найменування з ПАТ Укрінбанк стало набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ Укрінбанк , оскільки зміна найменування не є припиненням юридичної особи (ст. 104 ЦК України) чи її перетворенням (ст. 108 ЦК України) і не зумовлює переходу прав та обов'язків такої особи (правонаступництва).

Виходячи з наведеного, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕОС - ПЛЮС до ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська інноваційна компанія про стягнення 142 944 грн. 84 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, у разі відмови в позові покладається на позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233,238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕОС - ПЛЮЮС» до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення 142 944 грн. 84 коп.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено - 29 серпня 2018 року.

Суддя Є.А.Лісовицький