Постанова

від 04.01.2019 по справі 913/253/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2019 р. Справа № 913/253/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Тихий П.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС" (вх. №531 Л/1-42) на рішення Господарського суду Луганської області від 20.08.2018 у справі № 913/253/18 (суддя Лісовицький Є.А., повний текст підписано 29.08.2018),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС", м.Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", м. Сєвєродонецьк, Луганська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб м.Київ,

про стягнення 142 944 грн 84 коп.,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" заборгованість в сумі 142944 грн 84 коп., з яких:- 111000,00 грн основний борг; - 26569,76 грн інфляційні втрати; - 5375,08 грн 3% річних, з підстав не проведення оплати за Договором про надання послуг з охорони №12 від 14.06.2016.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.08.2018 у справі №913/253/18 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС", з огляду на відсутність переходу до відповідача прав та обов'язків банківської установи після зміни назви юридичної особи та видів діяльності.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС" з відповідним рішенням не погодилось, звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтуванні апеляційної скарги вказує, що питання наявності у відповідача прав та обов'язків, саме як фінансової установи, після зміни назви юридичної особи та видів діяльності не має правового значення для вирішення даного спору, враховуючи характер заборгованості. Одночасно Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС" зазначено, що ПАТ "Український інноваційний банк" після зміни назви на ПАТ "Українська інноваційна компанія" та зміни видів діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зберігло попередній ідентифікаційний код, а відтак, не є припиненим, у зв'язку з чим повинно нести повну відповідальність за неналежне виконання зобов'язання.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №913/253/18 по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС" на рішення Господарського суду Луганської області від 20.08.2018; вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 прийнято справу №913/253/18 до провадження; призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення поштового зв'язку, копію вищевказаної ухвали суду від 26.10.2018 учасниками справи отримано 01.11.2018, 07.11.2018 та 09.11.2018.

Однак, станом на 04.01.2019, клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Луганської області від 20.08.2018 у справі № 913/253/18 не відповідає нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2015 у ПАТ "Український інноваційний банк" запроваджена тимчасова адміністрація на підставі рішення виконавчої дирекції ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб №239 та на підставі постанови Правління Національного банку України №934 банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

З 22.03.2016 постановою Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк" Банк позбавлений банківської ліцензії.

Постанову Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та рішення "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" було скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16, яка була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Вказані судові акти судів адміністративної юрисдикції були скасовані постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі №826/1162/16.

Поряд з цим, у період відкриття ліквідаційної процедури 14.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕОС - ПЛЮС" укладено договір про надання послуг з охорони №12.

Вказаний договір від імені ПАТ "Український інноваційний банк" підписано Уповноваженою особою ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" - яка діяла на підставі рішення виконавчої дирекції ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 №385.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охоронну діяльність" унормовано, що суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

Приписами статті 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1).

З приводу обставини ліквідування ПАТ "Укрінбанк" колегія суддів зазначає, що згідно ч.2 ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" оплата витрат, пов'язаних із утриманням і збереженням майна (активів) банку, проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого ОСОБА_1.

В даному випадку договір надання позивачем послуг охорони був укладений уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб після відкриття процедури ліквідації Банку з метою утриманням і збереженням майна (активів) банку та підлягає оплаті з боку замовника позачергово.

Згідно частини першої статті 903 вказаного Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у відповідності до п. 1.1. договору виконавець зобовязується протягом строку дії договору надавати замовнику послуги з охорони та забезпечення здійснення пропускного та внутрішньооб'єктового режимів цілісного майнового комплексу замовника, а саме будинку №10 А, що знаходиться в м.Києві по вул. Смирнова Ласточкіна (Вознесенський узвіз), в тому числі вхідної групи дверей центрального входу будинку, зовнішнього двору та автостоянки, та обєктів охорони, розташованих на його території, а також майна, що знаходиться на території обєкта, в тому числі автомобілів замовника.

За змістом п.2.1. факт початку виконання виконавцем обов'язків з охорони об'єкта фіксується в акті про початок надання послуг, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.3 договору виконавець здійснює охорону об'єкта з моменту підписання акта про початок надання послуг.

Ціна послуг з охорони, забезпечення здійснення пропускного та внутрішньооб'єктового режимів за договором визначається в Протоколі узгодження ціни (додаток №2 до договору) (п.3.1. договору)

Пунктом 3.2. договору сторони узгодили, що оплата за надані охоронні послуги здійснюється щомісяця до 30 числа поточного місяця та в останній день строку дії договору, шляхом сплати замовником відповідної суми, згідно з виставленими виконавцем розрахунковими документами та на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг.

Акт наданих послуг підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця (але не пізніше 25 числа), або у разі дострокового розірвання сторонами договору чи закінчення строку дії договору (п.3.6. договору).

При відмові підписати акти наданих послуг замовник зобов'язаний зробити в акті відмітку і вказати вмотивовані підстави для відмови від підписання (п.3.7. договору).

В межах п.9.1. договору сторони узгодили, що договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016 в частині послуг, а в частині розрахунків за договором до повного їх здійснення. У разі, якщо не пізніше ніж за 15 календарних днів до спливу строку дії даного договору жодна зі сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити його дію, даний договір автоматично (без укладання додаткового договору) вважається продовженим на кожний наступний календарний рік без обмеження кількості таких пролонгацій.

Відповідно до укладеного між сторонами додатку №2 до договору про надання послуг з охорони №12 від 14.06.2016 Протоколу узгодження ціни, сторони засвідчили, що ними досягнута домовленість про ціну за надання послуг за договором в розмірі 30 000 грн 00 коп. без ПДВ за один місяць (п.1 протоколу).

Колегією суддів встановлено, що згідно до акту початку надання послуг від 14.06.2016 сторони дійшли згоди, що починаючи з 14.06.2016 о 20 годині 00 хвилин Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕОС ПЛЮС" приступило до надання послуг згідно договору про надання послуг з охорони №12 від 14.06.2016 по охороні та забезпеченню здійснення пропускного та внутрішньообєктового режиму цілісного майнового комплексу замовника, а саме будинку №10 А, що знаходиться в м.Києві по вул.Смирнова Ласточкина (Вознесенський узвіз), в тому числі вхідної групи дверей центрального входу будинку, зовнішнього двору та автостоянки, та обєктів охорони, розташованих на його території, а також майна, що знаходиться на території обєкту, в тому числі, перераховані в цьому акті автомобілі.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінбанк" від 13.07.2016 назву ПАТ "Укрінбанк" змінено на ПАТ "Укрінком", про що було внесено відповідні відомості до відповідного державного реєстру. Цим же рішенням було змінено й види діяльності товариства, зокрема, виключено такий вид діяльності, як діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 інші види грошового посередництва та визначено основним видом діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

В обґрунтування виконання взятих на себе зобов'язань за договором в частині наданих послуг з охорони позивач надав наступні акти здачі прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 157 166 грн 67 коп.:

-Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №197 від 30.06.2016 на суму 16 166, 67 грн;

-Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №199 від 31.07.2016 на суму 30 000,00 грн;

-Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №257 від 31.08.2016 на суму 30 000,00 грн;

-Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №258 від 30.09.2016 на суму 30 000,00 грн;

-Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №249 від 31.10.2016 на суму 30 000,00 грн;

-Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №1251 від 23.11.2016 на суму 21 000,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем вартості послуг охорони за серпень, вересень та жовтень місяці 2016, сторони 03.11.2016 дійшли згоди укласти Угоду про розірвання договору №12 від 14.06.2016 про надання послуг з охорони, зокрема домовились, що договір №12 від 14.06.2016 про надання послуг з охорони розірвати з дати підписання акта припинення надання послуг за згодою сторін.

21.11.2016 сторони склали Акт про припинення надання послуг, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС" припиняє надання послуг за договором №12 від 14.06.2016, а саме: з охорони та забезпечення здійснення пропускного та внутрішньообєктового режимів цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м.Київ, вул. Смирнова Ласточкіна (Вознесенський узівз), 10 А, в тому числі вхідної групи дверей центрального входу будинку, зовнішнього двору та автостоянки, а також майна, що знаходиться на території цього цілісного майнового комплексу, у тому числі перелічені в цьому акті автомобілі. Отже, між сторонами існували договірні правовідносини з охорони майна замовника з 14.06.2016 по 21.11.2016.

При дослідженні змісту вищезазначених актів виконаних робіт вбачається, що останні, окрім Акту здачі прийняття робіт (надання послуг) №257 від 31.08.2016 на суму 30 000,00 грн; Акту здачі прийняття робіт (надання послуг) №258 від 30.09.2016 на суму 30 000,00 грн; Акту здачі прийняття робіт (надання послуг) №249 від 31.10.2016 на суму 30 000,00 грн, підписані з боку виконавця та замовника без жодних зауважень, а відтак є належним свідченням надання позивачем охоронних послуг.

В той же час, відповідачем при підписанні Угоди про розірвання договору №12 від 14.06.2016 про надання послуг з охорони, яка набрала чинності з моменту підписання Акту про припинення надання послуг (21.11.2016) погоджено, що відповідне розірвання зумовлено несплатою замовником вартості послуг з охорони за 3 (три місяці), а саме серпень, вересень, жовтень 2016 року . Вказане свідчить про визнання замовником обставини отримання охоронних послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС" у серпні-жовтні 2016 року без жодних зауважень.

Оскільки відповідачем визнано факт отримання послуг з охорони у серпні, вересні, жовтні та листопаді 2016 року, останній зобов'язаний в силу розділу 3 договору здійснити оплату отриманих послуг, в загальному розмірі 111 000,00 грн. Втім з боку відповідача не було надано доказів сплати отриманих послуг у серпні, вересні, жовтні та листопаді 2016 року, в загальному розмірі 111 000,00 грн.

За таким обставин, колегія суддів вважає доведеними позовні вимоги в частині необхідності стягнення суми боргу розмірі 111 000, 00 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду, як підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, про недоведеність обставини правонаступництва Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" прав та обов'язків банківської установи ПАТ "Український інноваційний банк" з огляду на таке.

У відповідності до статті 609 Цивільного кодекса України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

В той же час, рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінбанк" від 13.07.2016 назву ПАТ "Укрінбанк" змінено на ПАТ "Укрінком", про що було внесено відповідні відомості до відповідного державного реєстру. Цим же рішенням було змінено й види діяльності товариства, зокрема, виключено такий вид діяльності, як діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 інші види грошового посередництва та визначено основним видом діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінбанк", оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту ПАТ "Українська інноваційна компанія", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінбанк", оформленим протоколом № 6 від 28.03.2017, ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ "Український інноваційний банк".

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом - 05839888 міститься інформація стосовно відповідача - ПАТ "Укрінком", основним видом економічної діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

Відповідно до пункту 1. 4. пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Отже, юридична особа ПАТ "Український інноваційний банк" не є ліквідованою, з її боку відбулась лише зміна назви та виду економічної діяльності, що унеможливлює припинення зобов'язання в порядку статті 609 Цивільного кодекса України.

Слід зазначити, що надана судом першої інстанції правова характеристика недотримання ПАТ "Укрінбанк" приписів Закону України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ) як підстави для висновку про відсутність переходу до відповідача прав та обов'язків банківської установи, з врахуванням позиції суду касаційної інстанції у справі № 910/7828/17, не має відношення саме до даного спору, оскільки відповідні порушення впливають лише на можливість розгляду Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" саме в якості банківської установи, з належними останній правами та обов'язками.

При розгляді Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справи № 910/7828/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" судом висловлена позиція з приводу неможливості розгляду Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" в якості правонаступникf кредитної установи (банку) ПАТ "Укрінбанк" з огляду на виключення кредитною установою із своєї назви слова "банк" та з видів своєї діяльності "банківська діяльність" без дотримання процедури передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Таким чином, судом касаційної інстанції зроблено висновок про відсутність у Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" прав та обов'язків ПАТ "Укрінбанк" як кредитної установи (банку) .

В даному ж випадку спірні правовідносини виникли в силу неналежного виконання юридичною особою відповідачем зобов'язань як замовника послуг, а не суб'єкта банківських правовідносин, тобто останні не мають фінансового характеру.

У зв'язку з чим відповідальність юридичної особи замовника послуг, після зміни його назви, не може ставитись в залежність від спроможності останнього виступати банківською установою. А відтак, питання наявності або відсутності у Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" наразі прав та обов'язків кредитної установи (банку), не має правового значення для розгляду даного спору.

Одночасно колегія судів не погоджується з позицією відовідача щодо недійсності договору надання охоронних послуг № 12 від 14.06.2016, з огляду на те, що останній було укладено в період запровадження Нацбанком України та ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб ліквідаційної процедури, яка в подальшому визнана незаконною та скасована, та підписано особою, дії якої в судовому порядку визнано незаконними,оскільки:

1)згідно ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідачем не надано доказів визнання договору надання охоронних послуг № 12 від 14.06.2016 недійсним в судовому порядку.

2)згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності договору є недодержання саме в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В даному випадку в момент підписання відповідного договору ліквідаційна процедура Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" була дійсною, та скасована лише постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16, яка була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

3)судові акти, якими було підтверджено незаконність запровадження Нацбанком України та ОСОБА_1 гарантування вкладів фізичних осіб ліквідаційної процедури, були скасовані постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі №826/1162/16.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України)

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність відповідно до чиного законодавства України та цього договору.

Відповідно до п.6.13 договору у випадку несплати або неповної оплати замовником послуг виконавця, виконавець нараховує, а замовник зобовязаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, а також 3% річних від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції.

За приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат та 3 % річних дійшла висновку, що відповідний розрахунок є арифметично правильним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача - 26569,76 грн інфляційних втрат;- 5375,08 грн 3% річних підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Луганської області від 20.08.2018 у справі № 913/253/18 скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС" задовольнити.

Рішення Господарського суду Луганської області від 20.08.2018 у справі № 913/253/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС" (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, будинок 102, ідентифікаційний код юридичної особи 30535796) задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, будинок 3-А, ідентифікаційний код юридичної особи 05839888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕОС-ПЛЮС" (04080, м.Київ, вул. Кирилівська, будинок 102, ідентифікаційний код юридичної особи 30535796) 142 944 грн 84 коп. заборгованості.

Доручити Господарського суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя П.В. Тихий