Ухвала

від 29.08.2018 по справі 917/1039/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

29.08.2018 р. Справа № 917/1039/18

м. Полтава

Суддя Пушко І.І., розглянувши матеріали

За позовом Українська універсальна біржа, вул. Шевченка, 52, м. Полтава, 36039

До відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Яндекс.Україна , вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, м. Київ, 04070

Про стягнення 17 315,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позовну заяву про стягнення 17 315,70 грн. попередньої оплати, перерахованої відповідачу відповідно до умов договорів № 50896/16 від 13.05.2016 року та № 51162/16 від 19.05.2016 року про надання послуг.

В обґрунтування визначення територіальної підсудності спору позивач посилається на ч. 5 ст. 29 ГПК України.

Відповідно до зазначеної норми, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Як свідчить зміст п. 1.1 договору № 50896/16 від 13.05.2016 року, п. 1 додатку № Д1 від 13.05.2016 року до вказаного договору, п. 1.1 договору № 51162/16 від 19.05.2016 року, п. 1 додатку № Д1 від 19.05.2016 року до вказаного договору, виконавець (відповідач) приймає на себе зобов'язання надати, а замовник (позивач) зобов'язується прийняти й оплатити рекламні послуги, пов'язані з розміщенням рекламних матеріалів замовника в мережі Інтернет, відповідно до умов договору та додатків до нього, кожний з яких з моменту підписання сторонами є невід'ємною частиною договору.

Таким чином, предметом договорів, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, є надання відповідачем послуг шляхом розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет. Інше місце виконання зобов'язань щодо надання вказаних послуг умовами договорів, на які посилається позивач, не визначено.

Мережа Інтернет не може розглядатися як конкретне місце виконання послуг в силу загальновідомих принципів і властивостей свого функціонування.

Договір про надання послуг на розміщення рекламних послуг в мережі Інтернет за своїм змістом не є договором, який можливо виконувати тільки в певному місці, відповідні особливості виконання такого договору не передбачені чинним законодавством України.

Посилання позивача на п. 186.3 Податкового кодексу України визнається судом необґрунтованим, оскільки відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 5.1 ст. 5 Податкового кодексу України передбачено, що поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Таким чином, нормами Податкового кодексу не регулюються положення щодо місця виконання цивільно-правових договорів, а норма цього кодексу, на яку посилається позивач, підлягає застосуванню виключно в межах податкових правовідносин.

Крім того, суд звертає увагу, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт припинення договору про надання послуг № 51162/16 від 19.05.2016 року , а також на норми ст. 1212 ЦК України, яка передбачає можливість повернення майна за відсутності правових підстав (в т.ч. договірних правовідносин) для його збереження чи набуття, або якщо такі підстави відпали.

В той же час, ч. 5 ст. 29 ГПК України передбачає підсудність справ за позовами, підставами яких є невиконання саме договірних зобов'язань.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України (правова позиція, викладена в спільній постанові цивільної та господарської палат Верховного Суду України № 6-88цс13 від 02.10.2013 року).

Приписами ч. 1 ст. 27 ГПК України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, позовна заява підлягає розгляду за місцезнаходженням сторони за укладеними договорами, до якої подано позов, а саме ТОВ «Яндекс.Україна» . Оскільки місцезнаходженням зазначеної юридичної особи згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є м. Київ, позовна заява підлягає передачі за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 27, 29, 31 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Передати позовну заяву від 27.08.2018 року Української універсальної біржи (вул. Шевченка, 52, м. Полтава, 36039) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Яндекс.Україна (вул. ОСОБА_2/Ігорівська, 10/5, м. Київ, 04070) про стягнення 17315,70 грн. за підсудністю до Господарського суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).

Додаток: позовна заява з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко