Рішення

від 20.11.2018 по справі 917/1039/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2018Справа № 917/1039/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

за позовом Української універсальної біржі

до товариства з обмеженою відповідальністю "Яндекс.Україна"

про стягнення 17 315,70 грн.

за участю представників:

позивача: Олефір А.О., Гвоздецький А.М.

відповідача: Шагірманов Д.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українська універсальна біржа звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Яндекс.Україна" про стягнення 17 315, 70 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав господарські зобов'язання за договором від 19.05.2016 про надання послуг.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.08.2018 позовну заяву Української універсальної біржі передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 позовну заяву Української універсальної біржі залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 03.10.2018 позивач на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху подав документи.

За змістом статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1039/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 06.11.2018.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування у Національного банку України інформації та перелік питань до відповідача, в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Подане позивачем клопотання не відповідає наведеним вище вимогам процесуального Закону, у зв'язку з чим, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 29.10.2018 представник відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечував, зазначивши про те, що відповідно до Указу Президента України № 133/2017 від 15.05.2017 та рішення до відповідача застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи - санкції, блокування активів у вигляді тимчасового обмеження права користування та розпорядження належним ТОВ "Яндекс.Україна" майном, обмеження торгових операцій, зупинення економічних та фінансових зобов'язань. Отже, відповідач не має змоги задовольнити вимоги позивача у зв'язку з обставинами, які є форс-мажорними. Що стосується судових витрат відповідач стверджував, що сума є непропорційною ціні позову.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 05.11.2018 представник позивача подав письмову відповідь на відзив та клопотання про застосування до представника відповідача заходів процесуального примусу.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 05.11.2018 представник відповідача подав відмову від письмового опитування учасника справи.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 06.11.2018 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи для подання до суду заперечень.

У судовому засіданні 06.11.2018 розглянуто подане відповідачем клопотання та задоволено судом. Суд встановив відповідачу строк до 12.11.2018 для подання до суду письмових заперечень.

З урахуванням наведеного, у судовому засіданні з 06.11.2018 до 20.11.2018 оголошувалась перерва.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 12.11.2018 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи № 917/1039/18 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 відмовлено у задоволенні клопотання Української універсальної біржі про участь позивача (представника) у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 917/1039/18.

Представник відповідача 12.11.2018 засобами поштового зв`язку надіслав до суду письмові заперечення на пояснення та аргументи позивача.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 19.11.2018 представник позивача подав письмові пояснення.

У судовому засіданні 20.11.2018 представник позивача подав письмові пояснення по справі.

Враховуючи, що до поданих письмових пояснень не надано доказів їх надіслання відповідачу, письмові пояснення позивача суд залишив поза увагою.

У судовому засіданні 20.11.2018 представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з письмовими поясненнями.

Враховуючи, що письмові пояснення позивача не прийнято до уваги, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 20.11.2018 представник позивача клопотання про застосування до представника відповідача заходів процесуального примусу не підтримав та просив суд залишити його без розгляду.

З урахуванням наведеного, подане позивачем клопотання, суд залишив без розгляду.

У судовому засіданні 20.11.2018 представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2018 зазначив, що оригінали документів згідно з протоколом обшуку правоохоронними органами були вилучені. Таким чином, ні підтвердити, ні спростувати позовні вимоги не має можливості.

У судовому засіданні 20.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та відповідачем у справі 19 травня 2016 року укладено договір №51162/16 про надання рекламних послуг в мережі Інтернет.

Пунктом 2.1.2 договору №51162/16 від 19.05.2016 відповідач зобов'язався розміщувати рекламні матеріали позивача після здійснення останнім 100% попередньої оплати вартості послуг відповідно до пункту 3.5 договору.

З моменту укладення договору до 31 грудня 2016 року позивачем сплачено відповідачу 59 400,00 грн., у той час як останній у цей же період часу надав послуги загальною вартістю 57 231,28 грн.

У 2017 році позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача відповідно до умов пункту 3.5 договору №51162/16 від 19.05.2016 загалом 92 600,00 грн., у той час як відповідач фактично надав послуги вартістю 77 453,02 грн.

Таким чином, позивачем протягом 2016-2017 років оплачено, але не отримано від відповідача послуги з розміщення рекламних матеріалів загальною вартістю 17 315,70 грн.

Зазначені обставини підтверджені наявними у матеріалах справи копіями договору, платіжних доручень за 2016 та 2017 роки, актів приймання послуг за 2016 та 2017 роки та актом звірки за 2016 рік.

Суд не погоджується з твердженням відзиву про те, що акт звірки взаємних розрахунків не може бути належним доказом у даній справі, оскільки наявність боргу за 2016 рік підтверджується відповідними платіжними дорученнями та актами приймання виконаних робіт за цей період часу, а акт звірки є додатковим доказом, який приймається судом до уваги.

Указом Президента України від 15 травня 2017 року №133/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) , пунктом 276 додатку 2 якого щодо відповідача строком на три роки застосовано наступні види санкцій: блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування; заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності; заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів/сервісів.

Фактично, з моменту набуття Указом Президента України №133/2017 відповідач втратив можливість своєчасно та у повному обсязі виконати свої зобов'язання за договором №51162/16 від 19.05.2016.

Відповідно до умов пунктів 7.4 та 8.2.3 укладеного сторонами у справі договору №51162/16 від 19.05.2016 позивач отримав право розірвати договірні відносини з відповідачем.

Відповідне повідомлення було направлено позивачем на адресу відповідача 30.07.2018.

Таким чином, на час звернення до суду та винесення рішення у даній справі договір №51162/16 від 19.05.2016 припинив свою дію.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З урахуванням пункту 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України у даному випадку відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти, які він отримав у якості попередньої оплати від позивача у сумі 17 315,70 грн.

Таким чином, позовна вимога про примусове стягнення 17 315,70 гривень попередньої оплати підлягає задоволенню.

Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15 575, 00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до частини сьомої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи, що позивач не зробив відповідної заяви та не надав відповідні докази, витрати позивача, пов'язані з розглядом справи стягненню з відповідача не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Української універсальної біржі до товариства з обмеженою відповідальністю "Яндекс.Україна" про стягнення 17315,70 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Яндекс.Україна" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, ідентифікаційний код 33942824) на користь Української універсальної біржі (36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 52, ідентифікаційний код 25158707) 17 315 (сімнадцять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 70 коп. - основного боргу та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.11.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк