Рішення

від 27.08.2018 по справі 810/1951/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 року № 810/1951/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сквира логістик груп до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Сквира Логістик Груп (ЄДРПОУ 35231942, вул. Незалежності, 131, смт. Рокитне, Рокитнянський р-н, Київська обл., 09201) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області (вулиця Народного Ополчення, 5А, Київ, 03680) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.03.2017 №0001021019, №0001031019 та №0001041019.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган протиправно визначив йому податкове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасне подання декларацій з податку на додану вартість, оскільки порушення установлених строків подання податкової звітності відбулося поза волею позивача та внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала в не укладенні з 23 листопада 2016 року по 18 січня 2017 року договору про визнання електронних документів.

В зв'язку із чим позивач наголошує про відсутність в його діях (бездіяльності) складу податкового правопорушення, відтак вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач позов не визнав, 07.08.2017 подав до суду письмові заперечення в яких у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі посилаючись на обов'язок платника податків своєчасно подавати податкову звітність. За несвоєчасне подання податкової звітності законодавством передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафу. Тому стверджує, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є законними.

У судовому засіданні 07 серпня 2017 року представником позивача було заявлене клопотання про зупинення провадження у справі 810/1951/17 до розгляду Київським окружним адміністративним судом справи 810/1952/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сквира Логістик Груп про визнання протиправною бездіяльності Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, що полягала у не укладанні договору по визнанню електронних документів у період з 23 листопада 2016 року по 12 січня 2017 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 провадження у справі №810/1951/17 було зупинене з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 156 КАС України, до набрання законної сили судовим рішенням у справі 810/1952/17.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 поновлено провадження по справі.

У зв'язку із наявністю клопотань учасників процесу про розгляд справи за їх відсутності та відсутності потреби у заслуховування свідків чи експерта, суд, враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні. Крім цього, враховуючи положення пункту 10 підпункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснюється за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією цього Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач є юридичною особою, що зареєстрована 17 вересня 2007 року (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 13461020000000512).

10 лютого 2017 року ГУ ДФС України у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ Сквира логістик груп за жовтень - грудень 2016 року.

За результатами перевірки складений Акт перевірки від 10.02.2017 за № 327/12-02/35231942 яким встановлено, крім іншого, порушення позивачем вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року (граничний термін подання декларації 21 листопада 2016 року, а отримано органом ДФС 24 січня 2017 року), за листопад 2016 року (граничний термін подання декларації 20 грудня 2016 року, а отримано органом ДФС 24 січня 2017 року), за грудень 2016 року (граничний термін подання декларації 20 січня 2017 року, а отримано органом ДФС 24 січня 2017 року).

На підставі Акта перевірки, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, ГУ ДФС України у Київській області прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0001021019, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок на додану вартість, у розмірі 170,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0001031019, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок на додану вартість, у розмірі 170,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0001041019, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок на додану вартість, у розмірі 170,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 24.05.2017 №11076/6/99-99-11-03-01-25 податкові повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0001021019, №0001031019 та №0001041019 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що 24.01.2017 позивачем до контролюючого органу в електронній формі подані декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2016 року.

За змістом пункту 16.1.3 статті 16 Податкового кодексу України , платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з положеннями п.203.1 статті 203 Податкового Кодексу України, податкова декларація щодо податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, подання 24.01.2017 до контролюючого органу декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2016 року є таким, що здійснено позивачем із порушенням установлених податковим законодавством строків, тобто несвоєчасно.

Однак, позивач наголошує, що несвоєчасне подання податкової звітності відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала в неукладені з 23 листопада 2016 року по 18 січня 2017 року договору про визнання електронних документів і така обставина установлена судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 у справі 810/1952/17, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 у справі 810/1952/17 встановлено, що 12 лютого 2015 року між позивачем та Тетіївською ОДПІ був укладений договір про визнання електронних документів № 120220151.

Згідно з вимогами п. п. 1 п. 1 вказаного договору , його предметом є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до вимог п. п. 3 п. 6 договору № 120220151 , договір діє до закінчення чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

Як убачається з п. п. 4 п. 6 названого договору, орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, 17 листопада 2016 року позивачем змінено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію щодо керівника ТОВ Сквира логістик груп та його місцезнаходження.

У зв'язку із зміною керівника та місця реєстрації позивача автоматично припинив свою дію договір N 120220151.

Новий договір про визнання електронних документів між Товариством з обмеженою відповідальністю Сквира логістик груп та органом ДФС був укладений лише 18 січня 2017 року через визнану судом протиправну бездіяльність Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, яка полягала у не укладенні договору з позивачем у період з 23 листопада 2016 року по 12 січня 2017 року.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок припинення в односторонньому порядку контролюючим органом договору № 120220151 та, у подальшому, протиправного не укладання нового договору у період з 23 листопада 2016 року по 12 січня 2017 рік, товариство з обмеженою відповідальністю Сквира Логістик Груп було позбавлене можливості надавати контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість в електронній формі, як то передбачено абзацом другим п.49.4 статті 49 Податкового кодексу України.

Водночас, за правилами пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України , податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті (абзац третій пункту 49.4 статті 49 редакцій Податкового кодексу України від 15.04.2016 та від 01.01.2017).

Тобто, чинне податкове законодавство передбачає можливість реалізувати право платника податку на подання в іншій спосіб, ніж засобами електронного зв'язку, податкові декларації з податку на додану вартість за умови відсутності укладеного договору про визнання електронних документів.

Таким чином, за переконанням суду, за умови припинення договору про визнання електронних документів № 120220151 та до укладання нового договору, податкова звітність з податку на додану вартість мала подаватись позивачем до контролюючого органу або особисто (уповноваженою на це особою), або надсилатись поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Однак, в матеріалах справи відсутні жодні докази як своєчасного подання позивачем до контролюючого органу декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2016 року особисто (уповноваженою на це особою), або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, так і доказів відмови контролюючого органу в їх прийнятті (визнанні звітності) у поданий позивачем спосіб .

Слід зазначити, що несвоєчасне укладення договору про визнання електронних документів не нівелює обов'язку платника податків подати декларації з податку на додану вартість особисто або поштою, як то передбачено положеннями Податкового кодексу України.

Відтак, в межах спірних правовідносин, суд дійшов висновку про неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасного подання до контролюючого органу декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2016 року і таке невиконання зумовлено його протиправною бездіяльністю.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи встановлені перевіркою порушення позивачем строків подання декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2016 року, прийняті відповідачем 20.03.2017 податкові повідомлення-рішення №0001021019, №0001031019 та №0001041019 про нарахування штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 170,00 грн. за кожне, є правомірними.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.

З огляду на викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Сквира логістик груп (ЄДРПОУ 35231942, вул.Незалежності, 131, смт. Рокитне, Рокитнянський р-н, Київська обл., 09201) до Головного управління ДФС у Київській області (вулиця Народного Ополчення, 5А, Київ, 03680) про признання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2017 №0001021019, №0001031019 та №0001041019 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 27.08.2018.

Суддя Панченко Н.Д.