Постанова

від 28.08.2018 по справі 804/1946/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 серпня 2018 рокусправа № 804/1946/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененко Я.В.

судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Тенкар

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року (суддя - Захарчук-Борисенко Н.В., повний текст складено 14.05.2018р.) у справі №804/1946/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тенкар до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним дій та скасування рішень, -

в с т а н о в и В :

ТОВ Тенкар звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача 1- Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) про неприйняття складеної товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕНКАР" (код ЄДРПОУ 38873394) та направленої на реєстрацію податкової накладної від 31.10.2017 року № 2 та вважати її такою, що прийнята відповідачем 1 - Державною фіскальною службою України та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою та часом їх фактичного подання 15 листопада 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2018 р. № 0041951209 прийняте відповідачем 2 - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856).

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 15.11.2017р. о 20 год. 47 хв. ТОВ "ТЕНКАР" було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.10.2017р., однак, згідно квитанції №1, документ не було прийнято та серед виявлених недоліків зазначено, що документ не може бути прийнятий відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246. Позивач вказував на те, що вичерпний перелік підстав для неприйняття податкових накладних визначено абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України і у спірному випадку у контролюючого органу не існувало підстав для неприйняття податкової накладної. Крім цього, позивач вказував на те, що контролюючий орган зобов'язаний протягом операційного дня (з 0 до 23 години) надіслати квитанцію про прийняття чи неприйняття податкової накладної. У спірному випадку контролюючим органом такого обов'язку дотримано не було, а у відповідності до абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. В той же час, отримавши наступного дня (16.11.2017р.) квитанцію про неприйняття податкової накладної, позивач,

цього ж дня, повторно подав для реєстрації податкову накладну по цим же господарським операціям, яка і була зареєстрована контролюючим органом 16.11.2017р. Оскільки, останнім днем реєстрації податкової накладної був 15.11.2017р., а фактично податкова накладна була зареєстрована 16.11.2017р., контролюючим органом, за наслідками проведеної перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкової накладної. Вказуючи на те, що пропуск строку реєстрації податкової накладної фактично став можливим внаслідок неправомірним дій самого контролюючого органу, позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції виходив із встановленого законом обов'язку платника податку своєчасно зареєструвати податкову накладну та встановлених у цій справі обставин, які свідчать про недотримання позивачем такого обов'язку, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкової накладної.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача про те, що пропуск строку реєстрації податкової накладної став можливим внаслідок протиправних дій контролюючого органу, який фактично штучно створив ситуацію, яка призвела до того, що підприємство було змушено повторно подавати податкову накладну на ті ж самі господарські операції і вказане розцінено контролюючим органом як недотримання позивачем строків реєстрації податкової накладної. З цих підстав позивач також вказує і на те, що у спірному випадку не можливо стверджувати про те, що підприємством допущено податкове правопорушення, оскільки в його діях відсутня вина та намір вчинити правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.120-1.1 ст.120-1 ПК України. Крім цього, заявник апеляційної скарги вказує на те, що контролюючим органом не було розглянуто скаргу підприємства в якій останнє просило прийняти та зареєструвати податкову накладну датою її фактичного відправлення, а саме 15.11.2017р. до 23.00год.. У зв'язку із відсутністю мотивованого рішення контролюючого органу з приводу поданої скарги, така скарга, в силу приписів п.56.9 ст.56 ПК України, вважається повністю задоволена на користь платника податків.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування ПДВ території обслуговування Дніпровської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Хорошавіною Світланою Володимирівною на підставі підпункту 19.1.1. пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ "ТЕНКАР" код ЄДРПОУ 38873394 з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за жовтень 2017 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у листопаді 2017 року.

За результатами перевірки складено акт №4079/04-36-12-09/38873394 від 30.01.2018р., в якому зроблені висновки про порушення ТОВ "ТЕНКАР" граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до висновків акту перевірки №4079/04-36-12-09/38873394 від 30.01.2018р., перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість за жовтень 2017 року - податкова накладна №2 від 31.10.2017р. була зареєстрована 16.11.2017р., що складає 1 день затримки.

На підставі акту перевірки №4079/04-36-12-09/38873394 від 30.01.2018р ГУ ДФС в Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2018р. №0041951209 про застосування за затримку реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 682040,04 грн. штрафу у розмірі 10% у сумі 68204 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду. Крім цього, предметом спору у цій справі є і правомірність дій ДФС України щодо неприйняття направленої на реєстрацію податкової накладної, оскільки саме із вказаними діями контролюючого органу позивач фактично пов'язує настання для нього негативних наслідків у вигляді застосованих штрафних санкцій.

Встановивши підстави заявленого позову та фактичні обставини у цій справі, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.1. ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, приписами зазначених норм права встановлено обов'язок особи скласти в установлені терміни податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, які визначені п.201.1 ст.201 ПК України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у зв'язку із наданням послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, позивачем складено податкову накладну від 31.10.2017р. №2 на загальну суму 4092240,24грн., в тому числі ПДВ - 682040,04грн.

Таким чином, граничний термін для реєстрації податкової накладної №2 від 31.10.2017р. є 15.11.2017р.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до п.2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017р. №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.08.2017р. за №959/30827, операційний день - це частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.

Пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017р. №314) визначено, що операційний день триває з 0 до 23 години.

Отже, враховуючи наведені норми права позивач був зобов'язаний подати для реєстрації податкову накладну №2 від 31.10.2017р. до 23.00 год. 15.11.2017р.

Позивач стверджує, що ним податкову накладну подано для реєстрації о 20 годині 47 хвилин 15.11.2017р., що підтверджується роздруківкою повідомлення програмного продукту про формування та відправлення XML файлу (а.с.12, 15).

В той же час, у квитанції №1 зареєстровано дату та час подання податкової накладної - 15.11.2017р. 23:02:12.

Досліджуючи розбіжності у поданих сторонами доказах, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що надані позивачем докази є відомостями програмного продукту M.E DOK Звіт , призначенням якого є формування та направлення до ДФС України документів для відповідної реєстрації. При цьому, як зазначено у листі ТОВ Компания КИТ-2005р. (постачальника програмного продукту M.E DOK Звіт ), згідно діючого функціоналу КП M.E DOK у користувача немає технічної можливості внести зміни в зміст XML файлу, який було підписано та відправлено до ДФС України. Відправлений електронний документ з КП M.E DOK надходить на сервер ДФС, надалі обробку документа, формування квитанцій та відправка їх до користувача проводиться сервером контролюючого органу. В базі даних наявна копія накладної №2 від 31.10.2017р.: підписана бухгалтером - 15.11.2017 20:47, підписана печаткою - 15.11.2017 20:47, відправлена в ДФС - 15.11.2017 20:47, ім'я файла - 04170038873394J1201009100000000311020170417. XML, спосіб відправлення - з використанням прямого з'єднання.

Таким чином, надану позивачем роздруківку повідомлення програмного продукту про формування та відправлення XML файлу (а.с.12, 15), суд визнає належним та допустимим доказом виконання платником податку свого обов'язку щодо направлення для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №2 від 31.10.2017р.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати про те, що позивачем допущено податкове правопорушення відповідальність за яке передбачена п.120-1.1 ст.120 ПК України.

Крім цього, про необґрунтованість притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної свідчать і наступні обставини.

Так, не погодившись з рішенням про не прийняття податкової накладної від 31.10.2017р. №2, підприємство оскаржило його до контролюючого органу в порядку статті 56 ПК України.

Скарга позивача з вимогою зареєструвати податкову накладу від 31.10.2017р. №2 датою її фактичного направлення, а саме 15.11.2017р., доставлена до ДФС України 28.11.2017р. (.а.с16, 17).

Відповідно до п.56.8 ст.56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Таким чином, враховуючи положення вказаної норми права та дату надходження скарги до контролюючого органу, останній був зобов'язаний розглянути скаргу підприємства в строк до 18 грудня 2017 року.

Відповідно до п.56.9 ст.56 ПК України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ДФС України не було прийнято вмотивованого рішення за скаргою позивача у визначені законом строки, у зв'язку з чим скаргу позивача з вимогою про реєстрацію податкової накладної, слід вважати задоволеною.

Щодо заявлених позивачем вимог про визнання протиправними дій ДФС України по неприйняттю податкової накладної, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У спірному випадку відповідач не заперечував щодо правильності складення податкової накладної №2 від 31.10.2017р.

Приписами абз.1-4, 8-11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

З огляду на наведені норми права, можливо дійти висновку про те, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов'язком постачальника товарів чи послуг. При цьому, вказаному обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку - продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У свою чергу, підстави для неприйняття податкової накладної або зупинення чи відмова в реєстрації визначені абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України.

Так, відповідно до абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Крім цього, пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017р. №314) визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно із п.13 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Отже, чинним податковим законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у прийнятті податкової накладної.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що контролюючим органом не прийнято податкову накладну внаслідок виявлених помилок: Документ не може бути прийнятий - відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017р. №314), операційний день для реєстрації документів триває щодня з 0 до 23 години .

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що ДФС України не прийнято податкову накладну з підстав, які не передбаченні чинним законодавством, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим позов, в частині заявлених вимог щодо визнання протиправними дій ДФС України по неприйняттю податкової накладної.

Встановивши зазначені обставини справи, дослідивши аргументи сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Тенкар - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі №804/1946/18 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) щодо неприйняття складеної товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕНКАР" (код ЄДРПОУ 38873394) та направленої на реєстрацію податкової накладної від 31.10.2017 року № 2 та вважати її такою, що прийнята відповідачем 1 - Державною фіскальною службою України та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою та часом їх фактичного подання 15 листопада 2017 року;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2018р. №0041951209, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 28.08.2018р.

Повне судове рішення складено 29.08.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк