Постанова

від 21.08.2018 по справі 802/153/18-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/153/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

21 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання: Сербин І.І.,

представників позивача - Скрежевського М.С., Демешка М.В., які діють на підставі довіреностей

представника позивача - Демешка М.В., директора товариства

представника відповідача - Пенькас В.М., яка діє на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПТ-Україна" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (головуючий суддя Воробйова І.А.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПТ-Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПТ-Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0010811415 та №0010821415 від 13.12.2017 року.

В даному випадку, позивачем оскаржується вірність та об'єктивність висновків податкового органу, здійснених за результатами проведення позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ТОВ "МІЛТ", ТОВ "Західна Промислово-Торгова компанія", ПП "Охорона Гуард", ПП "Асгард-Охорона". Зокрема, позивач не погоджується з позицією податкового органу, яка ґрунтується на тому, що оскільки вказані суб'єкти фактично не могли здійснювати поставку товару позивачу, податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН та відображені у податковому обліку не можуть вважатися такими, що підтверджують реальність проведення операцій з придбання/отримання товару.

На переконання позивача, реальність всіх господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджується відповідними первинними документами. До того ж і сам факт наявності товарно-матеріальних цінностей у позивача податковим органом не заперечується.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на хибність висновку суду першої інстанції стосовно нереальності господарських операцій з поставки товарів на адресу позивача його контрагентами: ТОВ "МІЛТ", ТОВ "Західна Промислово-Торгова компанія", ПП "Охорона Гуард" та ПП "Асгард-Охорона", як такого, що повністю спростовується долученими до матеріалів справи первинними документами. Зокрема, позивач зазначає про недоведеність податковим органом власної позиції, яка ґрунтується виключно на припущеннях.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надходило.

В судовому засіданні представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та, посилаючись на обставини викладені як в апеляційній скарзі, так і в поданих письмових доповненнях до апеляційної скарги, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги позивача заперечив та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Спірним в межах даної справи є питання правомірності відображення позивачем в податковому обліку господарських операції з придбання товару у ТОВ "МІЛТ", ТОВ "Західна Промислово-Торгова компанія", ПП "Охорона Гуард", ПП "Асгард-Охорона".

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі направлення №2359 від 13.11.2017 року та наказу від 03.11.2017 року за № 3521 державними ревізорами/інспекторами у період з 13.11.2017 року по 17.11.2017 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "ВПТ - Україна" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Мілт" (код ЄДРПОУ 41138320) за травень 2017 року, ТОВ "Західна Промислово-Торгова Компанія" (код ЄДРПОУ 41057912) за червень 2017 року, ПП "Охорона Гуард" (код ЄДРПОУ 35924283) за червень 2017 року та ПП "Асгард-Охорона" (код ЄДРПОУ 32291805) за червень 2017 року.

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 24.11.2017 року за № 2702/1415/32833513, у якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, пунктів 198.1, 198,3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством:

1) занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 1082072 грн., в тому числі за травень 2017 року - в сумі 270590 грн., за червень 2017 року - 811482 грн.

2) завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 363112,0 грн.

Зокрема, в акті від 24.11.2017 року зазначено, що аналізом Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що слідчим управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі проводиться досудове розслідування, внесене 20 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017101060000150, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України.

За наслідком проведеної перевірки та складеного акта відповідачем 08.11.2017 року прийняті податкові повідомлення - рішення №0010811415 та №0010821415, визначено ТОВ "ВПТ-Україна" суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість - 1 082 072 грн., застосовано штрафні санкції в розмірі 270 518 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітній період в сумі 363 112 грн.

Не погоджуючись із вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача та відмовив позивачу у задоволенні адміністративного позову з тих підстав, що останнім не доведено реальності господарських операцій з ТОВ "МІЛТ", ТОВ "Західна Промислово-Торгова компанія", ПП "Охорона Гуард" та ПП "Асгард-Охорона".

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку виниклим між сторонами правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В силу п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п. 139.1.1-139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Положеннями п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином, первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та валових витрат, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ Мілт (постачальник) укладено договір від 19.04.2017 року № 17/05, згідно з умовами якого, позивач придбав:

- пластину RPUX 3010 MO VH 55. Паспорт виробника ООО Вириал . Параметри, згідно фото таблиці: діаметр 30 мм., висота 10 мм., вага 72 грама.

Технічне призначення - для обточки колісних пар потягів, вагонів залізничного транспорту;

Кількість поставки по накладних:

- 22.05.2017 року - 1000 шт., заг. вага 72 кг.;

- 26.05.2017 року - 1000 шт., заг. вага 72 кг.

2) Пластину RNGX 1212МО VH55. Паспорт виробника ООО Вириал . Параметри, згідно фото таблиці: діаметр 12 мм., висота 12 мм., вага 13 грам.

Технічне призначення - для обточки колісних пар потягів, вагонів залізничного транспорту;

Кількість поставки по накладних:

- 22.05.2017 року - 836 шт., заг. вага 10 кг. 868 грам;

- 23.05.2017 року - 5000 шт., заг. вага 65 кг.;

- 25.05.2017 року - 5000 шт., заг. вага 65 кг.;

- 26.05.2017 року - 1000 шт., заг. вага 13 кг.

3) Пластину RPUX 2709 MO VH55. Паспорт виробника ООО Вириал . Параметри, згідно фото таблиці: діаметр 27 мм., висота 9 мм., вага 50 грам.

Технічне призначення - для обточки колісних пар потягів, вагонів залізничного транспорту;

Кількість поставки по накладній від 23.05.2017 року - 130 шт., заг. вага 6,5 кг.

4) Свердло вкорочене підвищеної міцності, діаметр 36 мм., з двома змінними твердосплавними пластинами. Паспорт якості ПК Мион . Параметри, згідно паспорту та фото таблиці: довжина 137 мм., діаметр 36 мм., вага 833 грами.

Технічне призначення - для свердління отворів у залізничних рельсах (метал підвищено міцності).

Кількість поставки по накладних:

- 31.05.2017 року - 500 шт., заг. вага 416, 5 кг.;

- 31.05.2017 року - 94 шт., заг. вага 78, 3 кг.

5) Шаблон колійний ПШ-1520. Параметри, згідно фото таблиці: розміри: 1690x60x190 мм., вага 2,9 кг.

Технічне призначення - для виміру нахилу рельс, відстані між ними.

Кількість поставки по накладній від 31.05.2017 року 37 шт., заг. вага 107, 3 кг.

На підтвердження реальності операцій за вказаними договором, позивачем надано копії вказаного договору, товарно-транспортних накладних та первинної документації, складеної на підставі здійсненої фінансово-господарської операції. Поставка підтверджена: рахунками-фактурами, видатковими накладними, а оплата - платіжними дорученнями (том 1, а.с. 82-132).

Придбаний позивачем товар відповідно до договору, укладеного з ТОВ Мілт здійснювався транспортними засобами постачальника, що підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними.

Довіреності від ТОВ Мілт на передачу ТМЦ зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ТОВ ВПТ-Україна .

Крім цього, між позивачем (покупець) та ТОВ Західна Промислово-Торгова Компанія (постачальник) укладено договір від 02.06.2017 року № 08, згідно з умовами якого, постачальником здійснено поставку і передано у власність покупцю наступний товар:

1) Пластину RPUX 3010MO VH 55. Паспорт виробника ООО Вириал . Параметри, згідно фото таблиці: діаметр 30 мм., висота 10 мм., вага 72 грама.

Технічне призначення - для обточки колісних пар потягів, вагонів залізничного транспорту;

Кількість поставки по накладних:

- 21.06.2017 року - 980 шт., заг. вага 70 кг. 560 грам;

- 22.06.2017 року - 980 шт., заг. вага 70 кг. 560 грам.;

- 22.06.2017 року - 240 шт., заг. вага 17 кг. 280 грам.

2) Пластину RNGX 1212МО VH55. Паспорт виробника ООО Вириал . Параметри, згідно фото таблиці: діаметр 12 мм., висота 12 мм., вага 13 грам.

Технічне призначення - для обточки колісних пар потягів, вагонів залізничного транспорту;

Кількість поставки по накладних:

- 23.06.2017 року - 4500 шт., заг. вага 58,5 кг.;

- 26.06.2017 року - 3710 шт., заг. вага 48 кг. 230 грам;

- 26.06.2017 року - 3400 шт., заг. вага 44 кг. 200 грам.

3) Пластину RPUХ 2709 МО VН 55. Паспорт виробника ООО Вириал . Параметри, згідно фото таблиці: діаметр 27 мм., висота 9 мм., вага 50 грам.

Технічне призначення - для обточки колісних пар потягів, вагонів залізничного транспорту;

Кількість поставки по накладній від 26.06.2017 року 84 шт., заг. вага 4 кг. 200 грам.

4) Пластину LNUX 301940 СD К13А. Параметри, згідно фото таблиці: довжина 30 мм., ширина 12 мм., висота 19 мм., вага 79 грам.

Технічне призначення - для обточки колісних пар потягів, вагонів залізничного транспорту;

Кількість поставки по накладних:

- 26.06.2017 року - 70 шт., заг. вага 5 кг. 530 грам;

- 27.06.2017 року - 515 шт., заг. вага 40,7 кг.;

- 27.06.2017 року - 515 шт., заг. вага 40,7 кг.

Поставка вказаного товару здійснювалось транспортом ТОВ Західна Промислово-Торгова компанія , що підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними.

Також, на підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором позивачем надано; копії самого договору, рахунків-фактури, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та первинної документації, складеної на підставі проведеної фінансово-господарської операції, платіжні доручення на підтвердження факту здійснення плати за придбаний товар (том 1, а.с. 133-179).

Довіреності від ТОВ Західна Промислово-Торгова компанія на передачу ТМЦ зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ТОВ ВПТ-Україна .

Між позивачем (покупець) та ПП Охорона-Гуард (постачальник) 06.06.2017 року укладено договір поставки № 4 відповідно до умов якого постачальником здійснено поставку та передану у власність покупця наступну продукцію:

1) Штангенциркуль колійний ПШВ. Параметри, згідно фото таблиці: довжина: 148 мм. х ширина 24 мм. х висота 440 мм., вага 0,9 кг.

Технічне призначення - використовується шляховою службою Укрзалізниці для виміру нахилу рельс, відстані між ними.

Кількість поставки по накладних:

- 21.06.2017 року - 21 шт., заг. вага 18,9 кг;

- 21.06.2017 року - 21 шт., заг. вага 18,9 кг;

- 26.06.2017 року - 3 шт., заг. вага 2 кг. 700 грам;

- 26.06.2017 року - 3 шт., заг. вага 2 кг. 700 грам.

2) Шаблон колійний ПШ-1520. Параметри, згідно фото таблиці: розміри: 1690x60x190 мм., вага 2,9 кг.

Технічне призначення - для виміру нахилу рельс, відстані між ними.

Кількість поставки по накладних:

- 26.06.2017 року - 22 шт., заг. вага 63, 8 кг.;

- 26.06.2017 року - 22 шт., заг. вага 63, 8 кг.

Поставка товару здійснювалась транспортом ПП Охорона-Гуард , що підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними.

Також, на підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором, позивачем надано: копію договору, рахунків-фактур, специфікацій, видаткових накладних, та первинну документацію, складену на підставі проведеної фінансово-господарської операції копії платіжних доручень на підтвердження факту здійснення плати за придбаний товар (том 1, а.с. 180-200).

Довіреності від ПП Охорона-Гуард на передачу ТМЦ зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ТОВ ВПТ-Україна .

Між позивачем (покупець) та ПП Асгард-Охорона (постачальник) 10.05.2017 року укладено договір поставки № 12 відповідно до умов якого постачальником здійснено поставку та передану у власність покупця наступну продукцію:

1) Шаблон колійний ПШ-1520. Параметри, згідно фото таблиці: розміри: 1690x60x190 мм., вага 2,9 кг.

Технічне призначення - для виміру нахилу рельс, відстані між ними.

Кількість поставки по накладних:

- 06.06.2017 року - 30 шт., заг. вага 87 кг.;

- 06.06.2017 року - 30 шт., заг. вага 87 кг.;

- 16.06.2017 року - 13 шт., заг. вага 37,7 кг.;

- 16.06.2017 року- 13 шт., заг. вага 37,7 кг.

2) Пластину RPUX 3010 MO VH 55. Паспорт виробника ООО Вириал . Параметри, згідно фото таблиці: діаметр ЗО мм., висота 10 мм., вага 72 грама.

Технічне призначення - для обточки колісних пар потягів, вагонів залізничного транспорту;

Кількість поставки по накладних:

- 08.06.2017 року - 1893 шт., заг. вага 136,3 кг.;

- 12.06.2017 року - 913 шт., заг. вага 65,7 кг.;

- 15.06.2017 року - 980 шт., заг. вага 70,6 кг.;

- 16.06.2017 року - 400 шт., заг. вага 28,8 кг.;

- 16.06.2017 року - 400 шт., заг. вага 28,8 кг.

3) Пластину LNUX 301940 CD К13А. Параметри, згідно фото таблиці: довжина 30 мм., ширина 12 мм., висота 19 мм., вага 79 грам.

Технічне призначення - для обточки колісних пар потягів, вагонів залізничного транспорту.

Кількість поставки по накладних:

- 16.06.2017 року - 1100 шт., заг. вага 86,9 кг.;

- 16.06.2017 року - 100 шт., заг. вага 7,9 кг.;

- 19.06.2017 року - 500 шт., заг. вага 39,5 кг.;

- 20.06.2017 року - 500 шт., заг. вага 39,5 кг.

Поставка товару здійснювалась транспортом ПП Асгард-Охорона , що підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними.

Також, на підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором позивачем надано: копію вказаного договору, специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, первинну документацію, складену на підставі проведеної фінансово-господарської операції та платіжні доручення на підтвердження факту здійснення плати за придбаний товар (том. 1, а.с. 201-281).

Довіреності від ПП Асгард-Охорона на передачу ТМЦ зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ТОВ ВПТ-Україна .

До того ж, на реальність наступної реалізації придбаного позивачем у вказаних контрагентів товару вказують факт оренди позивачем у ПАТ Інфракон офісних приміщень за адресою м. Вінниця, вул. Київська, 16, (Договір оренди № 233/8 01.06.2017 року), які використовуються для зберігання малогабаритного товару, придбаного на умовах вищевказаних договорів, та факт оренди позивачем транспортних засобів: автомобіль Фольцваген Пассат, 2008 р.в., ном. АВ2990ВМ (Договір оренди від 23.09.2016, нотаріально посвідчений), та автомобіль Тойота Кемрі, 2012 р.в., ном. АВ1045ВМ (Договір оренди від 18.11.2014 р., нотаріально посвідчений), необхідних для подальшого транспортування вказаного товару своїм покупцям.

Окрім того, придбаний у вищевказаних постачальників товар використовувався позивачем у власній господарській діяльності шляхом його подальшої реалізації: Філії "ЦВЗ ПАТ "Укрзалізниця", Регіональній філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укразалізниця", ПП "Пром-Альянс", ВП "Козятинська дистанція колії" Регіональної філії "Південно-західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", що підтверджується відповідними договорами поставки, накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактури, довіреностями на отримання товару, платіжними дорученнями, рахунками платника податків.

Всі первинні документи щодо наступної реалізації придбаного Позивачем товару (договори, специфікації, рахунки, накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, довіреності на відвантаження та прийняття ТМЦ) були надані та досліджувались судом першої інстанції та наявні в матеріалах справи.

Натомість, в обґрунтування правомірності висновків про заниження ТОВ ВПТ-України розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за період, який підлягав перевірці, податковий орган посилається на інформаційну базу ДФС щодо платників податків-постачальників та на Реєстр судових рішень України, з якого вбачаються факти наявності кримінальних проваджень на стадії досудового розслідування стосовно контрагентів позивача.

Однак, наведені доводи не можуть бути взяті до уваги, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку нести відповідальність за несплату податків продавцями, або за можливу недостовірність відомостей про них.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань послуг, на які посилаються контролюючі органи, не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , від 22 січня 2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії , від 10 березня 2010 року у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії Європейського Суду з прав людини наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.11.2015р. у справі № 2а-14377/12/2670.

Так само і посилання податкового органу на дані інформаційно-аналітичної системи Податковий блок колегія суддів вважає також безпідставними, оскільки така інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань) з метою здійснення податкового контролю і не зумовлює для платників податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Аналогічні висновки колегії суддів підтверджуються і судовою практикою, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2017 року (справа № К/800/26813/16).

Рішенням Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року у справі № К/800/3837/16 звернуто увагу на необхідність дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, які свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Також, колегія суддів враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 29 березня 2016 року у справі № 808/7907/13-а в якому, зокрема, закріплені межі доказування під час розгляду справ про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Так, Верховний Суд України зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В даному випадку, у матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "МІЛТ", ТОВ "Західна Промислово-Торгова компанія", ПП "Охорона Гуард", ПП "Асгард-Охорона", які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог законодавства і містять в собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій і є узгодженими між собою. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов вказаних договірних відносин.

Відповідачем також не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договорів або відсутності у них статусу платників ПДВ.

Крім цього, посилання апелянта на наявність окремих кримінальних проваджень, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з їх змісту не вбачається того, що судами підтверджено факти фіктивності господарської діяльності вказаних контрагентів позивача, ухилення ними від сплати податків, а також того, що окремі особи, які брали участь у досліджуваних фінансово-господарських операціях заперечують свою участь у діяльності контрагентів взагалі або у межах окремої операції. Як вбачається зі змісту останніх, вказане переважно стосуються вчинення окремих процесуальних дій у межах відповідних кримінальних проваджень та не встановлюють фактів, які б мали преюдиційне значення під час розгляду даної адміністративної справи.

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагентів позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту та витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року в адміністративній справі № 826/6280/13-а (адміністративне провадження № К/9901/2848/18).

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що поставлені товари та результати наданих робіт і послуг спожиті позивачем у межах його господарської діяльності шляхом реалізації на користь третіх осіб, на підтвердження чого позивачем надано відповідні пояснення та докази.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається податковий орган, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову та правомірність винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ТОВ ВПТ-України та вбачає наявність достатніх правових підстав для їх задоволення.

Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправильне застосування судом першої інстанції принципу верховенства права без урахування практики Європейського суду з прав людини. А тому, порушені права позивача в даній справі підлягають захисту, а позов задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У зв'язку з чим судам необхідно враховувати , що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року та ухвалення нової про задоволення позову.

Статтею 139 КАС України врегульовано порядок розподілу судових витрат у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а саме: такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки позивачем відповідно до платіжного доручення №85 від 25 травня 2018 року, що містяться в матеріалах справи (том. 2, а.с. 148) понесені судові витрати у розмірі сплаченого 38 603,30 грн. судового збору, а тому даний розмір судових витрат підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПТ-Україна" задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПТ-Україна" до Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0010811415 від 13.12.2017 року та №0010821415 від 13.12.2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПТ-Україна" (код ЄДРПОУ - 32833513, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Київська, 16, офіс 516) судові витрати в сумі 38 603,30 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот три гривні тридцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 93402165, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 серпня 2018 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.