справа № 520/9245/18
провадження № 2/520/5463/18
УХВАЛА
про забезпечення позову
м. Одеса
29.08.2018 року Київський районний суд м. Одеси у одноособовому складі:
головуючий суддя - Літвінова І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення пред'явленого нею позову до Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль , Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з заявою про забезпечення позову, пред'явленого нею до Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль , Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовними вимогами про скасування права власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване за ОСОБА_3, номер запису про право власності 1074953751101.
Позивач ОСОБА_1 просить забезпечити вказаний позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1.
Позивач зазначає, що квартира була перереєстрована на іншого власника поза волею позивача в позасудовому порядку. Позивач до цього часу є зареєстрованою із своїми дітьми у цій квартирі та продовжує нею користуватися та володіти.
Дані обставини перевірені та підтверджені судом.
Так, реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт: КМ 668617, виданий 14.07.2010 Київським РВ м. Одеси) за адресою розташування спірного майна: АДРЕСА_2, підтверджено довідкою відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України (далі - ВАДР), одержаною на запит суду.
За інформацією ВАДР ОСОБА_1І значиться зареєстрованою за цією адресою з 14 липня 2010 року й дотепер. Разом з ОСОБА_1 зареєстрована також дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Довідкою з місця проживання, доданою позивачем до позовної заяви підтверджено, що ОСОБА_4 є сином ОСОБА_1, зареєстрованим, як ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 у спірній квартирі також з 14 липня 2010 року.
Позивач вказує на незаконність дій, вчинених відповідачами. Аргументацію незаконності послідовно наводить у позовній заяві та в заяві про забезпечення позову.
Пленум Верховного Суду України у постанові Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Позивач ОСОБА_1 зауважує, що в разі незабезпечення позову у спосіб, який вона просить, з боку відповідача ОСОБА_3 можливо вчинення дій, які в подальшому можуть становити загрозу невиконання чи утруднення виконання судового рішення, в разі задоволення позову. Таку загрозу становлять можливе відчуження спірного майна ОСОБА_3 на користь інших осіб; застосування насильного виселення позивача та її неповнолітньої дитини із спірної квартири, тощо.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність реальних ризиків невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення пред'явленого ОСОБА_1 позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує, що захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, він є спів розмірним позовним вимогам, та цей захід фактично реалізує мету його вжиття, а саме зберегти спірний об'єкт та суб'єктний склад учасників справи.
Суд наголошує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004 , де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення конституційного права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язковість виконання судових рішень задекларована статтею 1291 Конституції України .
Суд, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на обставини, які передували зверненню позивача до суду за захистом своїх прав та доведеність дійсного виникнення спору між сторонами, доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль , Товариство з обмеженою відповідальністю Стандарт ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову визначені накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
За положеннями частини другої цією статті суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач ОСОБА_1 є допустимими й спів мірними із заявленими позивачем вимогами та за змістом не є тотожними позовним вимогам.
Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову.
Згідно з частиною п'ятою статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 89, 149-159 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення пред'явленого нею позову до Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль , Товариства з обмеженою відповідальністю Стандарт ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_3, номер запису про право власності: 1074953751101.
Заборонити вчиняти дії, щодо виселення зареєстрованих осіб в квартирі АДРЕСА_3, номер запису про право власності: 1074953751101.
Попередити учасників справи та виконавців ухвали, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Роз'яснити учасникам справи можливість суду допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.
Роз'яснити відповідачу та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.
Роз'яснити позивачу, що у випадку повернення судом позовної заяви позивачу у зв'язку із невиконанням попередньої ухвали судді від 29.08.2018 року щодо усунення недоліків позовної заяви - застосовані судом заходи забезпечення позову будуть скасовані за ініціативою суду у відповідності до частини дев'ятої статті 158 ЦПК України.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрите виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Ухвала надсилається до Єдиного державного реєстру судових рішень в день її складання.
З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua .
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud1512/ .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані чи замінені Київським районним судом м. Одеси, як судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Суддя Літвінова І. А.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2018 |
Оприлюднено | 30.08.2018 |
Номер документу | 76119439 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Літвінова І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні