Постанова

від 29.08.2018 по справі 760/12088/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/12088/18 Головуючий у суді першої інстанції: Кізюн Л.І.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/7231/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції : Прокопчук Н.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого: судді-доповідача: ПрокопчукН.О.

суддів: Саліхова В.В., Семенюк Т.А.,

розглянувши у порядку ст.369 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_4

на ухвалу судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року

в цивільній справі за матеріалами позову ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю ТРАКТ про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_4 було повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати вищевказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначає, що позовна заява не містила тих недоліків, про які зазначав суд в ухвалі про залишення позову без руху, окрім того, у заяві про усунення недоліків представником позивача було обґрунтовано дані обставини.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України ( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XIIПрикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із вищевикладеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суддя виходив з того, що позивачем не було виконано вимоги ухвали суду від 14 травня 2018 р. про залишення позовної заяви без руху, не було зазначено доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також не надано належно оформленої позовної заяви в новій редакції з її копіями відповідно до кількості учасників справи, а відтак вона підлягає повернення позивачу.

Колегія суддів не може у повній мірі погодитися із такими висновками судді з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 у травні 2018 року звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із позовом до ТДВ ТРАКТ та просив зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок заробітної плати за роботу в зоні відчуження в період з 09 травня 1986 року по 11 травня 1986 року із застосуванням кратності оплати праці відповідно до зон небезпеки та нарахувати премію, а також видати відповідну довідку за зразком, який затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 12 жовтня 2012 року № 644.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 р. позовну заяву ОСОБА_4 було залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом подання належно оформленої позовної заяви із зазначенням: доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не поданого іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

27 червня 2018 р. ОСОБА_5, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4, на адресу Солом'янського районного суду м. Києва було направлено заяву на усунення недоліків позовної заяви, що були зазначені в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року.

Зокрема, представником позивача було зазначено, що у додатках до позовної заяви були надані усі докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у додатках до позовної заяви міститься заява ОСОБА_4 до ТДВ ТРАКТ про надання довідки про заробітку плату за період роботи в зоні ЧАЕС та копій первинних документів про заробітну плату ОСОБА_4 від 16 січня 2018 року, що підтверджує вжиття заходів досудового врегулювання спору. Окрім того, до суду були надані усі докази, наявні у позивача, та інші докази по справі відсутні, а всі додатки, додані до позовної заяви, завірені підписом представника позивача та штампом з оригіналом згідно , що підтверджує ту обставину, що копії доданих до позовної заяви документів були зроблені з оригіналів, які міститься у представника позивача. ОСОБА_5 було також зазначено, що у даному провадженні відсутні будь-які судові витрати, а також ним у позовній заяві було підтверджено, що позивачем не було подано інших позовів до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_4 суд вказав, що ним не було усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначав суд в ухвалі від 14 травня 2018 р. шляхом подання належно оформленої позовної заяви з урахуванням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та ухвали про залишення без руху.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно положень ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст. ст. 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі. Даною статтею також встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_4 з урахуванням заяви представника ОСОБА_5 від 27 червня 2018 року складена відповідно до положень ст. 175 ЦПК України, оскільки містить всі визначені даною статтею обов'язкові реквізити. Заявлені позовні вимоги викладені в чіткій, ясній і зрозумілій формі, у позовній заяві зазначені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначено обраний спосіб захисту.

Крім цього, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції зазначено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати її заявнику.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що посилання на перелік документів, які додаються до позовної заяви, не може вважатися належним виконанням ухвали про залишення позову без руху в частині зазначення у позовній заяві доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оскільки ОСОБА_4 виклав свої вимоги так як вважав за потрібне, що не може бути перешкодою в доступі до правосуддя.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 посилається на те, що доводи позивача, викладені у заяві на усунення недоліків позовної заяви не досліджено, вони не спростовані, аргументація судового рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального закону з урахуванням можливості призначення підготовчого засідання для з'ясування питання надання позивачем доказів. Зазначає, що позивачу судом першої інстанції були створені штучні бар'єри у доступі до правосуддя на підставі формальних та надуманих міркувань.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлений законом (рішення у справах: Walchli v. France від 26 липня 2007 року, ТОВ Фріда проти України від 8 грудня 2016 року).

Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвіссарі проти Фінляндії від 27 вересня 2001 року).

З врахуванням викладеного, погодитись з постановленою ухвалою неможливо, вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379,381, 382 ЦПК( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року) України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року скасувати. Справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач :

Судді :