Рішення

від 05.04.2019 по справі 760/12088/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/12088/18

2-931/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Трофимчук К.О.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю ТРАКТ про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТДВ ТРАКТ про зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги мотивує тим, що 16 січня 2018 року він звернувся до ТДВ ТРАКТ з заявою про видачу довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження за період роботи на цьому підприємстві.

27 березня 2018 року відповідачем була надана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії за період з лютого 1984 року по травень 1986 року. Проте, у цій довідці відсутні дані про заробітну плату за роботу в зоні відчуження.

Він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії. З 09 травня 1986 року по 11 травня 1986 року він приймав участь у роботах безпосередньо на промисловому майданчику ЧАЕС, будівництві площадок і доріг в м. Чорнобилі та в районі ставу-охолоджувача ЧАЕС у складі працівників структурного підрозділу треста Київшляхобуд-2 Автобаза № 7.

Наказом Міністерства будівництва та експлуатації автомобільних доріг УССР від 12 червня 1986 року № 022 Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища встановлено, що оплата праці робітників, зайнятих на роботах в третій, другій та першій зонах небезпеки, проводиться відповідно в чотирьох, трьох та двократних розмірах, зверх середньомісячної заробітної плати, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленого за основним місцем роботи.

З довідки ТДВ ТРАКТ № 1/39 від 27 березня 2018 року вбачається, що нарахування відповідної заробітної плати за роботу в ІІІ зоні небезпеки, яка проводилася в чотирьох кратному розмірі зверх середнього заробітку, йому не проводили, оскільки він вже був звільнений.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

- зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок заробітної плати за роботу в зоні відчуження за період з 09 травня 1986 року по 11 травня 1986 року із застосуванням кратності оплати праці відповідно до зон небезпеки та нарахувати премію;

- зобов'язати відповідача видати довідку за зразком, який затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 12 жовтня 2012 року № 644.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року ухвалу судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Солом'янського районного суду від 21 вересня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження.

ТДВ ТРАКТ позовну заяву з додатками отримало (а.с. 85), відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подало.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Автобазою № 7 треста Київшляхобуд-2 , правонаступником якого є ТДВ ТРАКТ , з 02 лютого 1984 року по 28 травня 1986 року, що підтверджується копією наказу від 01 лютого 1984 року № 16-ок (а.с. 51).

ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії (а.с. 63).

Відповідно до ст. 10 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

З 09 травня 1986 року по 11 травня 1986 року ОСОБА_1 приймав участь у роботах безпосередньо на промисловому майданчику ЧАЕС, будівництві площадок і доріг в м. Чорнобилі та в районі ставу-охолоджувача ЧАЕС у складі працівників структурного підрозділу треста Київшляхобуд-2 Автобаза № 7, що підтверджується довідкою ТДВ ТРАКТ (яке є правонаступником Автобази № 7) від 27 березня 2018 року № 1/39 (а.с. 55).

З цієї довідки вбачається, що, враховуючи звільнення ОСОБА_1 28 травня 1986 року, нарахування відповідної заробітної плати за роботу в ІІІ зоні небезпеки, яка в подальшому проводилась в чотирьох кратному розмірі зверх середнього заробітку, ОСОБА_1 не проводили. Перерахунків заробітної плати в наступні періоди ОСОБА_1 не робили (не було його заяви).

27 березня 2018 року позивачу була видана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії № 9-40, в якій зазначено, що за період з 1984 по 1986 роки йому нарахована заробітна плата в розмірі 0 гривень 04082 копійки (а.с. 59).

Згідно статті 36 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами, з урахуванням рівня радіоактивного забруднення ізотопами цезію, складності виконуваних робіт і умов праці.

Статтею 3 Закону України Про правонаступництво України визначено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.

Рішенням Урядової комісії від 25 липня 1986 року № 61 та листа Міністерства будівництва та експлуатації автомобільних шляхів від 01 серпня 1986 року № 0229 до третьої зони небезпеки по радіаційному фактору було віднесено місця робіт, що виконувались на території Чорнобильської ЧАЕС, території промислового майданчику станції та північної частини ставу-охолоджувача, в м. Прип'ять та в районі Рудого лісу , на пункті санітарної обробки техніки № 1 Лелів (а.с. 61, 62).

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100 % тарифної ставки (посадового окладу).

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7.

Наказом Міністерства будівництва та експлуатації автомобільних доріг УССР від 12 червня 1986 року № 022 Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища встановлено, що оплата праці робітників, зайнятих на роботах в третій, другій та першій зонах небезпеки, проводиться відповідно в чотирьох, трьох та двократних розмірах, зверх середньомісячної заробітної плати, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленого за основним місцем роботи (а.с. 41-42).

Відповідно до наказу від 28 травня 1986 року № 61-к ОСОБА_1 було звільнено з роботи 26 травня 1986 року за власним бажанням (а.с. 52-53).

Позивач просить зобов'язати відповідача провести перерахунок заробітної плати за період з 09 травня 1986 року по 11 травня 1986 року, коли він ще не був звільнений та виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видати відповідну довідку.

Згідно роз'яснень Міністерства праці України, Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС і Міністерства фінансів України від 29 жовтня 1992 року вирішення грошових вимог осіб, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження і їм не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених розмірів, повинно провадитись відповідно до чинного законодавства України. Зазначені витрати здійснюються за рахунок підприємства (організації) і компенсації з державного бюджету не підлягають (а.с. 54).

Відповідно до ст. 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

27 березня 2018 року ТДВ ТРАКТ видало позивачу довідку, в якій зазначено, що враховуючи важливість та стислі терміни, всі роботи виконувалися в 30-км зоні повний світловий день (з протяжністю робочого дня до 11 годин), а оплата праці була проведена за 6 годин (наказ ВАТ Тракт від 02 квітня 1997 року № 26 Про перерахунок оплати праці учасників ЛНА на ЧАЕС ). Розрахунок заробітної плати здійснювався на підставі наказів від 10 травня 1986 року № 015 та від 12 червня 1986 року № 022 Міншляхобуду УРСР. Ці документи доводилися до виконавців з невеликою затримкою. В наступні періоди здійснювалися перерахунки заробітної плати учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі поданих заяв працівників. Враховуючи звільнення ОСОБА_1 28 травня 1986 року, нарахування відповідної заробітної плати за роботу в ІІІ зоні небезпеки, яка в подальшому проводилася в 4-х кратному розмірі зверх середнього заробітку ОСОБА_1 не проводили (а.с. 55).

Статтею 49 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Факт звільнення позивача з роботи 28 травня 1986 року не позбавляє останнього права на нарахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження за період з 09 травня 1986 року по 11 травня 1986 року із застосуванням кратності оплати праці відповідно до зон небезпеки. Таким чином, відмова ТДВ ТРАКТ у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 заробітної плати та видачі відповідної довідки з урахуванням кратності оплати праці не відповідає вимогам закону.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 1409 гривень 60 копійок судового збору.

Керуючись ст. 49 КЗпП України, статтями 10, 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7, статтями 3, 4, 12, 13, 76-81, 178, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Товариства з додатковою відповідальністю ТРАКТ (м. Київ, пров. Польовий, 6, код ЄДРПОУ 03450318) про зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю ТРАКТ здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати за роботу в зоні відчуження за період з 09 травня 1986 року по 11 травня 1986 року із застосуванням кратності оплати праці відповідно до зон небезпеки та нарахувати премію в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за період з 09 травня 1986 року по 11 травня 1986 року.

Зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю ТРАКТ видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату за період виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 09 травня 1986 року по 11 травня 1986 року за зразком, який затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 12 жовтня 2012 року № 644.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю ТРАКТ на користь держави 1409 гривень 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: