Рішення

від 23.08.2018 по справі 902/350/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2018 р. Cправа № 902/350/18

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Агро", с.Нова Іванівка Лозівського району Харківської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс", м.Вінниця

про стягнення 647014,53 грн заборгованості згідно договору позики

за участю представників позивача: ОСОБА_1 (договір про надання правничої допомоги від 01.02.2018); ОСОБА_2 (довіреність від 08.08.2018);

відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/350/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Агро" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс" 647014,53 грн заборгованості, що нарахована у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поворотної фінансової допомоги №22/02 від 22.02.2018, в тому числі: 570000,00 грн основного боргу; 67627,40 грн пені; 5967,13 грн 3% річних та 3420,00 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що між товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-Агро" та товариством з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс" укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №22/02 від 22.02.2018, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 1100000,00 грн, яку відповідач зобов'язався повернути в повному обсязі не пізніше 01.03.2018. Однак, останній взяті на себе зобов'язання не виконав, кошти у визначені строки та розмірі не повернув.

Крім того, позивачем відповідно до пункту 4.2. договору нараховано відповідачу пеню, а згідно ст.625 ЦК України - 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 02.07.2018 постановлено відкрити провадження у справі №902/350/18; розгляд справи №902/350/18 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; засідання у справі призначено на 31 липня 2018 року.

20.07.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 19.07.2018, яким останній просить суд "відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості згідно договору фінансової допомоги та судових витрат".

Мотивуючи свою позицію, товариство з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс" зазначило, що існує розбіжність між умовами договору фінансової допомоги №22/02 від 22.02.2018, розрахунком позивача та претензією останнього стосовно останнього дня строку, до якого відповідач мав повернути отримані кошти фінансової допомоги.

Дані обставини, на думку товариства з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс", потребують додаткового дослідження, в зв'язку з чим відповідач просить суд розгляд справи №902/350/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У відзиві від 19.07.2018 останній також заперечує щодо стягнення з нього витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 15900,00 грн.

27.08.2018 до суду засобами електронного зв'язку, а 01.08.2018 - поштового зв'язку за підписом представника позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, якою остання просить суд відхилити доводи відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву; відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс" в задоволенні клопотання "про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження"; розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження; позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 31.07.2018 представник відповідача ОСОБА_3 просила суд надати товариству з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс" час для добровільного виконання обов'язку щодо погашення основного боргу, визначеного товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-Агро" до стягнення у даній справі. При цьому ОСОБА_3 зазначила, що докази здійснення відповідних проплат будуть долучені до матеріалів справи до наступного судового засідання. За клопотанням відповідача, суд, керуючись положеннями п.п. 2, 4 ч.5 ст.13 ГПК України, оголосив перерву до 23.08.2018.

На визначену судом дату (23.08.2018) з'явились представники позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, в судовому засіданні 31.07.2018, яке здійснювалось в режимі відеоконференції.

23.08.2018 до суду за підписом представника відповідача ОСОБА_4 надійшло клопотання б/н від 23.08.2018, яким останній просив суд розгляд справи №902/350/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження, та, посилаючись на поганий стан здоров'я, судове засідання відкласти на іншу дату.

В даному клопотанні представник відповідача також зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс" не заперечує щодо факту отримання від позивача коштів по договору про надання фінансової допомоги, з огляду на що, останнім згідно платіжного доручення №333 від 22.08.2018 було здійснено часткове погашення боргу у розмірі 100000,00 грн.

Суд, розглянувши заяву відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву б/н від 19.07.2018 та в клопотанні б/н від 23.08.2018, "про розгляд справи за правилами загального позовного провадження", зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо ; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження беручи до уваги ціну позову, категорію та складність справи, а також те, що звертаючись з даним клопотанням, відповідач не навів жодного аргументу (з урахуванням ст.247 ГПК України) на підтвердження того, що дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення судового засідання, суд вважає необхідних роз'яснити, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.56 ГПК України), тобто товариство з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс", беручи участь у судовому процесі, не обмежено у виборі кола представників.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідно до вимог ст.248 ГПК України справи у порядку спрощеного позовного провадження мають бути розглянуті судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази наявні в матеріалах справи, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

22.02.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-Агро" (позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс" (позичальник) було укладено договір про надання фінансової допомоги №22/02 від 22.02.2018 (а.с.42), п.п. 1.1, 2.2 якого сторони визначили, що позикодавець передає поворотну фінансову допомогу позичальнику в сумі 1100000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути надану йому суму в повному обсязі не пізніше 01.03.2018. Погашення фінансової допомоги відбувається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у випадку прострочки виконання позичальником умов п.2.2. цього договору позичальник зобов'язаний заплатити позикодавцю пеню у розмірі 0,2% неповернутої суми з кожен день прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається учасниками справи, на виконання умов укладеного договору позивач згідно з платіжним дорученням №46 від 22.02.2018 (а.с.43) перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 1100000,00 грн. Вказане також підтверджується банківською випискою із поточного рахунку позикодавця.

Відповідачем за період з 07.03.2018 по 30.03.2018 повернуто лише частину суми отриманої фінансової допомоги в розмірі 530000,00 грн, а саме:

- 07.03.2018 згідно платіжного доручення №178 сплачено 170000,00 грн;

- 20.03.2018 згідно платіжного доручення №240 сплачено 44000,00 грн;

- 20.03.2018 згідно платіжного доручення №197 сплачено 56000,00 грн;

- 21.03.2018 згідно платіжного доручення №199 сплачено 100000,00 грн;

- 28.03.2018 згідно платіжного доручення №49 сплачено 115000,00 грн;

- 30.03.2018 згідно платіжного доручення №212 сплачено 45000,00 грн.

Вказане також підтверджується банківською випискою про рух коштів по поточному рахунку позивача (а.с.44).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо погашення отриманої фінансової допомоги в строк, визначений п.2.2 договору №22/02 від 22.02.2018, позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№28/03 (а.с.45) з проханням здійснити перерахунок коштів згідно договору в найкоротший термін.

Відсутність повної оплати заборгованості стала підставою звернення товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Агро" з даним позовом до суду.

Під час розгляду справи №902/350/18 судом встановлено, що після відкриття провадження у ній відповідач згідно платіжного доручення №373 від 22.08.2018 сплатив позивачу 100000,00 грн, призначення платежу визначив: "повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору №22/02 від 22.02.2018" .

З огляду на викладене сума основної заборгованості по вказаному договору станом на день розгляду справи в суді з урахуванням часткової проплати, становить 470000,00 грн.

Дослідивши і оцінивши надані докази суд дійшов наступного висновку.

Визначаючись стосовно законодавчих актів, якими регулюються спірні відносини між сторонами, суд встановив, що договір №22/05 від 22.02.2018, який є матеріальною підставою позову, є договором позики. Правовідносини, що склались внаслідок укладання даного правочину регулюються, зокрема, Главою 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад" (ст.ст. 1046-1053 ЦК України).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи встановлені обставини справи, а також положення чинного законодавства та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині повного та своєчасного повернення позивачу коштів, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 470000,00 грн.

Розглянувши вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-АГРО" щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс" 100000,00 грн заборгованості за надану поворотну фінансову допомогу згідно договору №22/02 від 22.02.2018, за які останній розрахувався після звернення з даним позовом до суду, сплативши згідно платіжного доручення №373 від 22.08.2018 -100000,00 грн, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Окрім того, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем за період з 02.03.2018 по 20.06.2018 нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 67627,40 грн на підставі п.4.2. договору (а.с.30-35) та 3% річних в розмірі 59677,13 грн (а.с.36-40), а також за період з 31.03.2018 по 20.06.2018 нарахована сума, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, що становить 3420,00 грн (а.с41).

Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже встановлено судом, пунктом 4.2 договору передбачено, що у випадку прострочки виконання позичальником умов п.2.2 цього договору позичальник зобов'язаний заплатити позикодавцю пеню у розмірі 0,2% неповернутої суми з кожен день прострочки.

Дослідивши зазначену умову договору, суд дійшов висновку про її відповідність абз.3 ч.2 ст.551 ЦК України та ч.1 ст.231 ГК України.

Перевіривши наданий товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-Агро" розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені суд дійшов висновку, що позивачем при його складанні не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення зазначеної суми (п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013).

Разом з цим, здійснивши за допомогою калькулятора штрафів програми "ЛІГА.ЗАКОН", з урахуванням п.4.2 договору №22-02 від 22.02.2018, перерахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу (з 02.03.2018 по 20.06.2018), суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині в межах сум, заявлених позивачем до стягнення, а саме в розмірі 67627,40 грн пені.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок за допомогою калькулятора програми "ЛІГА.ЗАКОН" заявлені до стягнення позивачем 3% річних в межах визначеного періоду - з 02.03.2018 по 20.06.2018, прийшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік-Плюс" 3% річних у розмірі 5923,56 грн.

В позові в частині стягнення 3% річних у розмірі 43,57 грн слід відмовити з огляду на те, що позивачем при визначені суми, що підлягає стягненню в цій частині також не були враховані роз'яснення, що містяться в п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013.

Перевіривши за допомогою калькулятора програми "ЛІГА.ЗАКОН" наданий позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, за період 31.03.2018 по 20.06.2018, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в межах вимог, заявлених до стягнення, а саме: в розмірі 3420,00 грн.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що провадження у справі №902/350/18 в частині стягнення 100000,00 грн основного боргу підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині, понесені позивачем у справі витрати за правилами ч.3 ст.130 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.

Під час розгляду справи в суді представники позивача звернулись до суду з клопотанням про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7950,00 грн, решту заявленої до стягнення суми витрат в цій частині просили залишити без розгляду. Розглянувши дану вимогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

З наданих позивачем документів в обґрунтування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що 01.02.2018 між ОСОБА_1, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ №000407, що видане ОСОБА_3 адвокатів Сумської області 22.01.2014, (надалі - адвокат) з однієї сторони, і товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-Агро" (код 32414184) (надалі - клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги, за змістом якого адвокат взяв на себе обов'язки надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

15.06.2018 між адвокатом та клієнтом укладена додаткова угода №2(22/02), якою сторонами у відповідності до п.1.3 договору погоджено наступне доручення, що підлягає виконанню адвокатом: підготувати проекти документів, що необхідні для подачі до суду у зв'язку із порушенням ТОВ "Біо ферма "Органік плюс" (код 40196140) умов договору поворотної фінансової допомоги №22/02 від 22.02.2018; підготувати розрахунок фінансових (штрафних) санкцій, передбачених умовами договору з урахуванням положень чинного законодавства; надати правовий аналіз господарського договору та документів, складених на його виконання з метою формування правильної юридичної позиції та способів захисту цивільного права; надати правові рекомендації щодо нових процесуальних форм вирішення господарського спору; сформувати матеріали позовної заяви; здійснити розрахунок судового збору та надати реквізити для його сплати; виконати копіювальні роботи необхідних доказів для подачі до суду; виконати попередній розрахунок судових витрат; надати усні консультації щодо визначення способів вирішення господарського спору, в тому числі провести переговори із боржником з метою досягнення юридичного компромісу; організувати розсилку процесуальних документів на адресу боржника та суду; надати консультації, щодо порядку та способу забезпечення позову та наслідків можливого настання негативних майнових наслідків для Клієнта; у разі розгляду справи із викликом сторін, забезпечити представництво інтересів Клієнта в суді/ах господарської юрисдикції; підготувати інші необхідні процесуальні документи на вимогу суду та/або сторони/рін під час розгляду справи; постійно надавати усні консультації з предмету доручення.

На виконання п.4.2. договору сторонами погоджений наступний розмір гонорару за надання адвокатом правничої допомоги:

2.1 за виконання доручення, передбаченого цією додатковою угодою - 15900,00 грн, що становить 3% від суми основного боргу перед клієнтом за спірним договором без урахування штрафних (фінансових) санкцій, які підлягають стягненню на його користь.

2.2. розмір гонорару, що визначений п.2.1. сторони визнають співмірним із складністю робіт та послуг, що надаються адвокатом за цією додатковою угодою; обсягом та кількістю досліджених адвокатом даних для формування матеріалів позову; часом, що необхідний на виконання доручення; ціною позову та розміром штрафних санкцій, що підлягають стягненню із боржника та які повністю покривають узгоджений сторонами розмір гонорару адвоката. Розмір гонорару визначений в межах Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених ОСОБА_5 адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018.

3. Оплата гонорару, визначеного п.2 додаткової угоди, проводиться клієнтом в наступному порядку:

3.1. оплата гонорару в сумі 7950,00 грн здійснюється протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання цієї додаткової угоди;

3.2. оплата гонорару в сумі 7950,00 грн здійснюється клієнтом у разі досягнення адвокатом позитивного ефекту за результатами судового спору за фактом порушенням ТОВ "Біо ферма "Органік плюс" умов договору поворотної фінансової допомоги №22/02 від 22.02.2018.

При цьому пунктом 3.3 даної угоди сторони зазначили, що гонорар, визначений п.3.2. підлягає сплаті клієнтом на користь адвоката протягом 10 календарних днів з моменту отримання від товариства з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс" (за його дорученням та/або іншим повноваженням від іншої особи) відшкодування за договором поворотної фінансової допомоги №22/02 від 22.02.2018 внаслідок визначених в п.3.2.1. подій.

Також в матеріалах справи наявний звіт, наданий адвокатом на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 01.02.2018 та додаткової угоди №2(22/02) від 15.06.2018, а також акт про надання послуг адвоката від 20.06.2018 (а.с.19-22), відповідно до якого адвокат протягом червня місяця 2018 надав клієнту послуги, передбачені п.1 додаткової угоди №2(22/02) від 15.06.2018, та згідно чого останньому було сплачено гонорар в сумі 7950,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №200 від 20.06.2018 (а.с.23).

Враховуючи, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7950,00 грн, суд, керуючись ст.126 ГПК України доходить до висновку, що дані витрати за правилами ст.129 ГПК України підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Решта заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7950,00 грн не підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки станом на час розгляду даної справи в суді в матеріалах справи відсутні докази їх оплати.

На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, ст.ст. 2, 13, 14, 18, 56, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Ферма "Органік плюс" про розгляд справи №902/350/18 за правилами загального позовного провадження.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Біо ферма "Органік плюс" (21100 м.Вінниця, вул.Пирогова, буд.37; код ЄДРПОУ 40196140) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Агро" (64670 Харківська обл., Лозівський район, с.Нова Іванівка, вул.Тиха, буд.1А; код ЄДРПОУ 32414184) 470000,00 грн основного боргу; 3420,00 грн інфляційних втрат; 5923,56 грн 3% річних; 67627,40 грн пені; 9704,56 грн витрат зі сплати судового збору та 7949,47 грн витрат на правничу допомогу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Провадження у справі №902/350/18 в частині стягнення 100000,00 грн основного боргу закрити.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Копію рішення направити учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Повне рішення у справі №902/350/18 складено 29 серпня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ТОВ "СВ-Агро" (64670 Харківська обл., Лозівський район, с.Нова Іванівка, вул.Тиха, буд.1А);

3 - відповідачу - ТОВ "Біо ферма "Органік плюс" (21100 м.Вінниця, вул.Пирогова, буд.37)