Рішення

від 20.08.2018 по справі 916/338/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/338/18 Господарський суд Одеської області у складі:

суддя Волков Р.В.

секретар судового засідання - Кришталь Д.І.

розглянувши справу № 916/338/18

за позовом: Громадської організації автостоянка "ВУЗОВСКИЙ-2" (65088, АДРЕСА_1, код 26275881)

до відповідача: Акціонерного товариства "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд.28 "Б", код 00131713)

про зобов'язання відновити електропостачання,

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Встановив:

Позивач, Громадська організація автостоянка "ВУЗОВСКИЙ-2" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, Акціонерного товариства "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" про зобов'язання за свій рахунок та своїми силами відновити електропостачання позивачу.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладений між сторонами договір №2762 від 27.04.2007р. Про постачання електричної енергії , припинення відповідачем постачання електричної енергії без поважних на те причин, оскільки дію договору було продовжено.

Позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що 06.12.2017 р. відповідач, з запізненням та без дотримання умов договору, відправив на адресу позивача заяву №336 від 29.11.2017 р. про припинення з 01.01.2018 р. дії Договору на умовах п.9.4. Договору, також те, що зазначена заява була отримана позивачем лише 16.12.2018р., що підтверджується оригіналом конверту з штампом про відправлення 06.12.2017р. та відомостями з реєстру та відстеження руху поштових відправлень Укрпошти, розміщених на офіційному сайті http://novoposhta.com/ukrposhta.html.

Позивач вважає, що укладений сторонами Договір був продовжений до 31.12.2018 року, оскільки заяв про його припинення відповідно до п. 9.4 Договору, за місяць до його чергового закінчення, не надходило, а надіслана з порушенням умов Договору заява відповідача не може бути підставою для припинення дії Договору.

Відповідач надав відзив на позовну заяву (зареєстрований за вхід. №7067/18 від 29.03.2018р.) в якому заперечував проти позову в повному обсязі, вважає його не обґрунтованим. Зазначає, що споживання електричної енергії без договору не допускається. Для пролонгації умов Договору ГО ВУЗОВСЬКИЙ - 2 повинен надати до Південного РЕМ ПАТ Одесаобленерго зокрема документи, які підтверджують права власності (користування) об'єктом на відповідний строк. Такі документи позивачем надано не було. У зв'язку з відсутністю у відповідача інформації про те чи має позивач право власності (користування) на об'єкт (що є однією з умов для пролонгації договору про постачання електричною енергією) відповідач направив позивачу листа № 336 від 29.11.2017р. про припинення дії Договору, в підтвердження чого надав копію список поштових відправлень з повідомленням (а.с.40-41).

Вважає, що відповідач направив лист-повідомлення про припинення дії договору у встановлений договором строк (місячний термін), оскільки згідно "списку поштових відправлень" лист відповідача № 336 від 29.11.2017 року було направлено 30.11.2017 року. Таким чином на думку відповідача ним правомірно повідомлено позивача про припинення дії Договору, з додержанням умов передбаченим п. 9.4 Договору та ПКЕЕ.

Що стосується припинення постачання електричної енергії, то відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 7.5 ПКЕЕ, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), зокрема у разі закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

29.03.2018р. від відповідача до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про витребування доказів (зареєстроване за вхід. № 2-1803/18), в якій просить суд витребувати у позивача документи на підтвердження права власності (користування) об'єктом за адресою: м. Одеса, вул.Чернігівська ріг вул. Тульскої.

31.07.2018р. позивач надав до суду клопотання (зареєстроване за вхід № 15439/18) про долучення до матеріалів справи оригіналу попередження від 30.01.2018р. № 2762, копії листа від 20.02.2017р. № 3558/86-17 з Держгеокадастру, та оригінали квитанцій сплати земельного податку за березень 2007р. та березень 2012р.

16.07.2018р. від позивача до господарського суду Одеської області надійшла уточнена позовна заява (зареєстрована 14253/18), в яких пояснив, що під час розгляду справи змінилося законодавство, яке регулює спірні правовідносини. Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910) втратили чинність 17.10.2018р. На даний час, з 11.06.2018 р., чинними є Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою КРЕКП від 14.03.2018р. № 312 (далі - нові Правила), якими регулюються спірні правовідносини.

Позивач також повідомив суд про те, що 20.06.2018р. ним направлено на адресу відповідача рекомендований лист з описом вкладення з документами, які необхідні для укладання договору відповідно до нових правил. Вказаний лист з додатками було отримано відповідачем 06.07.2018р., проте відповіді від відповідача не надходило.

20.07.2018р. від відповідача до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву (зареєстрований за вхід. № 14687/18), в яких заперечує проти уточнень, з посиланнями на те що вказані уточнення не були направлені на адресу відповідача. Також не погоджується з уточненою вимогою позивача, в якій просить суд визнати укладеним договір споживача про надання послуг з розподілу і передачі) електричної енергії , оскільки вважає, що позивач вказаними уточненнями намагався змінити підстави та предмет позову. Повідомив суд, про те, що 20.07.2018 р. АТ Одесаобленерго направило позивачу відповідь в якій запропонувало ГО ВУЗОВСЬКИЙ -2 для укладання договору постачання електричної енергії звернутись з відповідною заявою до Південного РЕМ АТ Одесаобленерго та надати документи згідно п.5.4 Правил користування електричною енергією (копія відповіді додається).

В засіданні суду 20.07.2018р. представник позивача надав пояснення, в яких зазначив, що в заяві предмет та підстави залишились тіж самі, пояснив, що заява про уточнення позовних вимог фактично є поясненнями на відзив відповідача, просив розглядати первинні позовні вимоги.

31.07.2018р. відповідачем надано клопотання (зареєстроване за вхід. № 15438/18) в якому просить суд долучити до матеріалів справи адвокатський запит №18/06 від 18.06.2018р. з додатками та відповідь Одеської міської ради від 23.06.2018р. № 0119/2190-09-02.

15.08.2018р. позивач надав до суду письмову промову (заключне слово) (зареєстрована за вхід. № 16598/18) в якій висловив свою позицію стосовно позовних вимог, вважає їх обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні від 20.08.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27.04.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2762 Про постачання електричної енергії . Згідно Договору відповідач (Постачальник) зобов'язався продавати електричну енергію позивачу (Споживачу), а позивач - оплачувати відповідачу її вартість (п. 1. Договору).

Відповідно до п.9.4. Договору, сторони домовились що: Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2007 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов .

Весь час дії Договору, позивач користувався та оплачував електроенергію відповідно до виставлених відповідачем рахунків.

Щорічно, відповідно до умов пункту 9.4. Договору, за відсутності заяв про припинення, Договір продовжував свою дію на наступний період.

06.12.2017р. відповідач відправив на адресу позивача заяву №336 від 29.11.2017р. про припинення з 01.01.2018 р. дії Договору на умовах п.9.4. Договору.

Вказана заява була отримана позивачем 16.12.2017р. Факт відправлення заяви 06.12.2017р. та отримання її позивачем лише 16.12.2017р. підтверджується наявним в матеріалах справи докуметом - оригіналом конверту з штампом про відправлення 06.12.2017р. та відомостями з реєстру та відстеження руху поштових відправлень Укрпошти, розміщених на офіційному сайті http://novoposhta.com/ukrposhta.html де зазначено, що відправлення за № 65114 048 1204 8 було вручене адресату (відповідачу) 16.12.2017р. об'єктом поштового зв'язку ОСОБА_2 - 88 з індексом 65088.

Відповідно до заяви, мотивом припинення дії Договору відповідач зазначив невідповідність умов Договору чинному законодавству. При цьому які це невідповідності відповідач не повідомив. Пропозиції внести відповідні законодавству зміни до Договору, відповідач не заявляв.

На думку позивача укладений сторонами Договір був продовжений до 31.12.2018 р., оскільки заяв про його припинення відповідно до п. 9.4 Договору, за місяць до його чергового закінчення, не надходило, а надіслана з порушенням умов Договору заява відповідача не може бути підставою для припинення дії Договору.

02.01.2018р. на адресу позивача надійшло попередження від відповідача №249 про заплановане на 09.01.2018р. відключення його від електромережі.

Не погоджуючись з заявою, запланованими діями відповідача, позивач повідомив про це відповідача через його договірний відділ, а 03.01.2018р. вручив відповідачу лист за вх. № 130/20-11 від 03.01.2018р., яким повідомив про порушення відповідачем умов Договору, відсутність підстав його припинення, продовження його дії на 2018 рік, та просив дотримуватися умов Договору.

Зазначений лист залишено без відповіді.

09.01.2018 р. позивача було відключено від мереж електропостачання як заплановано попередженням від 02.01.2018р.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору, для захисту порушених прав позивач був вимушений звернутися за судовим захистом.

Відповідно до ст.15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного Кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із приписами ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.1 ст.73 Господарського процесуального Кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з п.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Пунктом п. 9.4. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладання на строк до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Дійсно, заява відповідача № 336 про припинення з 01.01.2018р. дії Договору містить дату 29.11.2017р., проте згідно поштового повідомлення, наявного в матеріалах справи (а.с.22) вказану заяву було надіслано позивачу лише 06.12.2017р.

Зазначена заява була отримана позивачем лише 16.12.2017р., про що також свідчать наявні в матеріалах справи документи.

У якості доказу направлення позивачу заяви № 336 про припинення з 01.01.2018 року дії Договору відповідач надав копію документу на двох аркушах список поштових відправлень з повідомленням (а.с.40-41), в якому міститься дата відправки - 30.11.2017р.

Позивач заперечував проти наданого документу, оскільки зазначений документ має бути складений інакшим чином, а саме роздрукований з обох сторін на одному аркуші та містити штемпель поштового відділення з датою та підписом працівника поштової служби.

Відповідачем було надано суду оригінал вказаного документу для огляду.

Суд оглянувши оригінал, зазначає, що документ складено на одному аркуші, з двох сторін, проте не містить підпису працівника поштової служби.

З огляду на вказані обставини, суд не приймає до уваги наданий відповідачем документ, та вважає що належними доказами направлення є документи, які були надані позивачем, а саме оригінал конверту з штампом про відправлення 06.12.2017р. (а.с.22) та відомості з реєстру та відстеження руху поштових відправлень Укрпошти, які розміщені на офіційному сайті http://novoposhta.com/ukrposhta.html.

Договором чітко передбачено строк для пред'явлення заяв, відповідач порушив цей строк, у зв'язку з чим договір було пролонговано автоматично, згідно умов договору до 31.12.2018 року.

02.01.2018р. позивач отримав попередженням відповідача від № 249 про заплановане на 09.01.2018р. відключення його від електромережі, що й було здійснено.

З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що відповідач порушив умови договору, здійснивши одностороннє припинення виконання умов договору, припинення електропостачання позивача - безпідставне.

За таких обставин, суд вважає .що заявлені вимоги позивача обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 256, 525, 610, 612, 626, 627, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 46, 73, 74, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Громадської організації автостоянка "ВУЗОВСКИЙ-2" до Акціонерного товариства "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" про зобов'язання відновити електропостачання - задовольнити.

2. Зобов'язати Акціонерне товариство "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" (65088, АДРЕСА_1, код 00131713) за свій рахунок та своїми силами відновити електропостачання Громадської організації автостоянка "ВУЗОВСКИЙ-2" (65088, АДРЕСА_1, код 26275881).

3. Стягнути з Акціонерного товариства "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" (65088, АДРЕСА_1, код 00131713) на користь Громадської організації автостоянка "ВУЗОВСКИЙ-2" (65088, АДРЕСА_1, код 26275881) 1762/одну тисячу сімсот шістдесят дві/грн. 00 грн. - витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 20.08.2018р. Повний текст рішення складений та підписаний 29 серпня 2018 р.

Суддя Р.В. Волков