Постанова

від 29.08.2018 по справі 2/13/5/145-б

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року Справа № 2/13/5/145-Б

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

заявника: представник не з'явився

боржника: представник не з'явився

кредиторів: представники не з'явилися

апелянта: представник ОСОБА_1 - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" від 11.07.2018р. на ухвалу господарського суду Хмельницької області, постановлену 04.07.18р. суддею Крамаром С.І. о 12:05год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 04.07.18р. у справі №2/13/5/145-Б

за заявою Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.07.2018р. у справі №2/13/5/145-Б відмовлено у задоволенні заяви Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" від 22.05.2018р. про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р. за нововиявленими обставинами. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р. у справі №2/13/5/145-Б залишено в силі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в силу приписів п.1 ч. 1 ст. 321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими може бути подано, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Заявник АНВП "Візит" не є учасником справи №2/13/5/145-Б та ним упродовж усього провадження у справі про банкрутство не визнавався. Також, судом зазначено, що згідно п.1 ч.2, ч. 3 ст. 321 ГПК України, з урахуванням приписів частини 1 цієї статті, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині 2 цієї статті, не можуть бути поновлені. Судом першої інстанції враховано, що за своєю правовою природою встановлений даною нормою трирічний строк є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Заява Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" подана поза межами вказаного строку.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Агропромислове науково-виробниче підприємство "Візит" звернулося до господарського суду із апеляційною скаргою від 11.07.2018р., у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04.07.2018р. у справі №2/13/5/145-Б повністю; ухвалити нове рішення, яким заяву АГНВП "Візит" про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р. за нововиявленими обставинами задоволити; скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р. за нововиявленими обставинами; поновити провадження у справі №2/13/5/145-Б про визнання ТОВ "Захід-Схід" банкрутом зі стадії ліквідаційної процедури.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду є незаконною і необґрунтованою, судом не повно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, а також має місце не правильне застосування норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р. затверджено звіт ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру і ліквідаційний баланс ТОВ «Захід-Схід» м. Хмельницький. Цією ж ухвалою суду вирішено ліквідувати ТОВ «Захід-Схід» та провадження у справі №2/13/5/145-Б припинити. Згідно вказаної ухвали, при проведенні ліквідаційної процедури було виявлено належне ТОВ «Захід-Схід» майно залізничну під'їзну колію при станції Старокостянтинів-1 довжиною 505м, (ширина колії 1520мм), яка складається з колії №1 Р-43 корисною довжиною 481м та навантажувальної колії Р-50, корисною довжиною 24м (акт інвентаризації від 03.02.2009р.). Під'їзну колію включено до ліквідаційної маси банкрута і проведено експертну оцінку. Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки ринкова вартість під'їзної залізничної колії склала 95404грн.00коп., без ПДВ. Ліквідатором укладено з Хмельницьким представництвом «Південно-західна універсальна товарна біржа» угоду №1/1602 від 16.02.2009р. на організацію проведення торгів, угоди на охорону та збереження майна. Про проведення біржових торгів опубліковано оголошення в засобах масової інформації. Продаж залізничної під'їзної колії при станції Старокостянтинів-1, довжиною 500м, Р-43, здійснено за 70000грн.00кон. (протокол №1 торгів від 06.05.2009р., біржова угода купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р.). Вказану під'їзну залізничну колію придбано АГНВП «Візит» . В подальшому, рішенням господарського суду від 29.06.2017р. у справі №924/374/16 задоволено позов ТОВ «Строймайстер» - визнано недійсною біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р., укладену між ТОВ «Захід-Схід» та АГНВП «Візит» . Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. апеляційну скаргу АГНВП «Візит» залишено без задоволення. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2018р. касаційну скаргу АГНВП «Візит» залишено без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 29.06.2017р. - без змін. Суди першої та апеляційної інстанції в рішеннях вказали, що «в процесі розгляду справи судом не здобуто, а сторонами не надано доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність у ТОВ «Захід-Схід» на момент продажу під'їзної залізничної дороги прав власника, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту, а спірна біржова угода купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009 року визнанню недійсною» . «З огляду на усе зазначене, суд приходить до висновку, що на момент укладення спірної біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009р., ТОВ «Захід-Схід» не був власником залізничної під'їзної колії, а тому не мав права її продавати» . Таким чином, за наслідком розгляду вказаної вище справи, АГНВП «Візит» дізналось, що ним було куплено нерухоме майно, яке не належало на праві власності боржнику ТОВ «Захід-Схід» . При цьому згідно ухвали господарського суду від 12.07.2011р., кошти, що отримані від реалізації майна банкрута спрямовано на задоволення витрат арбітражного керуючого-ліквідатора, які пов'язані із утриманням і збереженням майна банкрута, на оплату праці арбітражного керуючого на інші витрати, що пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури. Загальна сума витрат склала 46983грн.20коп.; Також повністю задоволено вимоги кредиторів. Станом на травень 2018 року ТОВ «Захід-Схід» згідно даних з ЄДРЮОФОП та ГФ не виключено. Враховуючи наведені обставини, керуючись нормами ГПК України щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами АГНВП "Візит" звернувся до суду у із заявою про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р. за нововиявленими обставинами, оскільки останній, затверджуючи ліквідаційний баланс боржника ТОВ «Захід-Схід» в 2011 році не міг знати та не знав, що реалізоване майно за біржовою угодою купівлі-продажу не належало на праві власності ТОВ «Захід-Схід» , а кошти від реалізації цього майна надійшли на погашення кредиторської заборгованості. Фактично за рахунок отриманих коштів від АГНВП «Візит» було погашену усю кредиторську заборгованість боржника ТОВ «Захід-Схід» . Юридичний факт неналежності на праві власності боржнику під'їзної колії встановлено за наслідками розгляду справи №924/743/16. А тому існують необхідні ознаки нововиявлених обставин:

- На час розгляду справи про визнання боржника ТОВ «Захід-Схід» банкрутом під'їзна залізнична колія не перебувала у його власності, а належала на праві власності ТОВ «Строймайстер» ;

- На час розгляду справи (затвердження ліквідаційного балансу боржника, припинення провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ «Захід-Схід» у 2011 році) заявнику АГНВП «Візит» ці обставини не були відомі;

- Врахування судом обставин того, що під'їзна залізнична колія не належала боржнику ТОВ «Захід-Схід» , мало б наслідком прийняття іншого судового рішення. Апелянт зазначає, що суд в оскаржуваній ухвалі дійшов до помилкового висновку, що у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно врахувати такі особливості як правовий статус учасника судового процесу, за заявою якого здійснюється цей перегляд.

Із таким висновком скаржник не погоджується, оскільки право на звернення до господарського суду області із відповідною заявою АГНВП «Візит» про скасування ухвали господарського суду області від 12.11.2011р. та поновлення провадження №2/13/5/145-Б про визнання ТОВ «Захід-Схід» банкрутом зі стадії ліквідаційної процедури гарантоване Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та рішеннями Європейського суду з прав людини, нормами ГПК України. Заявник, купивши нерухоме майно за біржовою угодою купівлі-продажу від 28.05.2009р. в межах процедури банкрутства, фактично набув статусу учасника судового процесу. Суд першої інстанції не дав правової оцінки доводам заявника та прийняв необґрунтовану відмову у задоволенні заяви заявника з підстав викладених вище. Крім того, суд в ухвалі від 04.07.2018р. зазначив, що представник ПАТ «Українська залізниця» в судовому засіданні щодо розгляду заяви АГНВП «Візит» поклався на думку суду, що не відповідає дійсним обставинам, оскільки судом думка представника ПАТ «Українська залізниця» не заслуховувалась взагалі, з огляду на те, що судом не було запропоновано представнику висловити свою позицію. Також, посилання суду на те, що ухвала суду від 12.07.2011р., яку заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, оскаржена не була та набрала законної сили 12.07.2011р., тобто майже 7 років тому не заслуговують на увагу, оскільки, підстав для звернення до суду у вказаний судом строк не було, оскільки АГНВП «Візит» до прийняття остаточного рішення касаційним судом 16.05.2018р. вважало себе власником під'їзної залізничної колії при Старокостянтинів - 1, яку воно купило в межах ліквідаційної процедури про визнання боржника ТОВ «Захід-Схід» банкрутом. Лише за наслідком розгляду даної справи встановлено юридичний факт належності на праві власності під'їзної колії ТОВ «Строймайстер» , а не боржнику ТОВ «Захід-Схід» . Апелянт вважає, що у даному випадку існують усі обставини для перегляду ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р. за нововиявленими обставинами.

Учасники провадження у справі не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу та не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання 29.08.2018р., причини неявки суду не повідомлено.

В судове засідання 29.08.2018р. прибув лише представник апелянта - АГНВП «Візит» .

Оскільки явка учасників провадження у справі в судове засідання обов'язковою не визнавалася, останні належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника апелянта у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04.07.2018р.у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 25.06.2008р. порушено провадження у справі №5/145-Б про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Захід-Схід» м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 31792101), з врахуванням особливостей відповідно до статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

07.07.2008р. постановою господарського суду Хмельницької області ТОВ „Захід-Схід» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру на строк до 07.10.2008р. і призначено ліквідатором ініціюючого кредитора - Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому.

В подальшому, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.10.2008р., з врахуванням того, що в ліквідаційній процедурі було виявлено активи банкрута, за клопотанням ліквідатора - ініціюючого кредитора Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, було замінено ліквідатора та призначено ліквідатором ТОВ „Захід-Схід» - арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р. затверджено звіт ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру і ліквідаційний баланс ТОВ „Захід-Схід» м. Хмельницький; банкрута - ТОВ „Захід-Схід» (юридична адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31792101) ліквідовано; зобов'язано ліквідатора, орган державної реєстрації та орган статистики провести дії по виключенню юридичної особи банкрута з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а провадження у справі №2/13/5/145-Б було припинено.

23.05.2018р. на адресу господарського суду Хмельницької області від Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" с.Томашпіль Хмільницького району Вінницької області надійшла заява про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011 року за нововиявленими обставинами, згідно якої, заявник керуючись статтями 320-322 ГПК України просить суд: відкрити провадження за нововиявленими обставинами у справі №2/13/5/145-Б; скасувати ухвалу суду області від 12.07.2011р. за нововиявленими обставинами; поновити провадження у справі №2/13/5/145-Б про визнання ТОВ "Захід-Схід" банкрутом зі стадії ліквідаційної процедури.

АГНВП „Візит» як на підставу перегляду ухвали суду від 12.07.2011р., зазначає на наявність істотних обставин, а саме - факту відсутності у ТОВ „Захід-Схід» прав власника на під'їзну залізничну колію, який був встановлений судами в межах справи №924/374/16 про визнання біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2009 року, укладеної між банкрутом - ТОВ „Захід-Схід» та АГНВП „Візит» недійсною.

Згідно статті 320 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним рішення, постанову та ухвалу, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами.

При цьому, пунктом 1 частини 2 цієї статті встановлено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, серед іншого є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими може бути подано, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Таким чином, аналізом вказаних норм встановлено, що у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно враховувати такі особливості як правовий статус учасника судового процесу, за заявою якого здійснюється цей перегляд.

Матеріалами справи встановлено, що заявник - Агропромислове науково-виробниче підприємство "Візит" не було учасником провадження у справі №2/13/5/145-Б про банкрутство ТОВ "Захід-Схід" та ним не визнавався протягом судового провадження даної справи.

Разом з тим, згідно пункту 1 частини 2, частини 3 ст. 321 ГПК України, з урахуванням приписів частини першої цієї статті, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Таким чином, встановлений даною нормою трирічний строк за своєю правовою природою є присічним, тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

При цьому, господарським судами враховується, що одним з загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, в тому числі в господарському судочинстві, є принцип правової визначеності, реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та існуючих правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого досягнутого правового статусу, набутих прав та обов'язків. Судове рішення, яке набуло ознак чинного та остаточного, може бути переглянуто в подальшому, однак виключно у законодавчо встановлених межах, які покликані забезпечити принцип правової визначеності, в тому числі, шляхом встановлення законодавством чітких обмежень строку, протягом якого у сторони існує право на перегляд остаточного судового рішення. Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011р., де можливість втручання в рішення, яке набуло ознак остаточного, обумовлено обставинами суттєвого та неспростовного характеру, а застосування такої процедури повинно відбуватися у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції; відповідальною за тривалість судової процедури є держава; подібні висновки містяться також в рішенні ЄСПЛ "Праведна проти Російської Федерації" від 18.11.2004р. Тобто, інша сторона, яка приймала участь у справі, що переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами, не може нести негативні наслідки у зв'язку з тривалістю судової процедури, яка від неї не залежить.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ухвала ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р., яку заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України, в апеляційному та касаційному порядках оскаржена не була та набрала законної сили 12.07.2011р., тобто майже 7 років тому.

Таким чином, доводи заявника до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Згідно частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 ГПК України).

Частинами 3, 4 статті 325 ГПК України визначено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

За наведених обставин, враховуючи норми чинного законодавства, наявні матеріали справи, господарський суд Хмельницької області правомірно та законно відмовив заявнику АГНВП "Візит" у задоволенні заяви від 22.5.2018р. про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.07.2011р. у справі №2/13/5/145-Б за нововиявленими обставинами, залишивши вказану ухвалу суду в силі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта зазначила, що для захисту порушеного права - повернення сплачених коштів за під'їзну колію (фактичне їх стягнення із іншої юридичної особи) - керівник апелянта обрав саме такий спосіб його відновлення.

Колегія суддів не погоджується із таким твердженням. Адже процесуальний інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не є самостійним способом захисту порушеного права для стягнення понесених збитків.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу (ЦК) України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Серед визначених способів захисту порушеного права відсутній такий спосіб, як перегляд процесуального рішення суду особою, яка не була навіть учасником провадження у даній справі.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними; спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи і не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у даній справі прийнята із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" від 11.07.18р. не підлягає до задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270-272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" від 11.07.2018р. від 11.07.18р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04 липня 2018 року у справі №2/13/5/145-Б залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №2/13/5/145-Б повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "29" серпня 2018 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.