Рішення

від 22.08.2018 по справі 802/1507/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 серпня 2018 р. Справа № 802/1507/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Коз'ятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявленого позову зазначила, що листом від 05.10.2017 відповідач повідомив про відмову їй у призначенні пенсії за вислугою років та не зарахував до періодів роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугою років, стаж роботи з 01.08.1998 по 07.08.1991 заступником завідуючої відділом експедиції у Вінницькому обласному аптечному складі, з 02.03.2004 по 01.08.2009 в аптеці ПП "Сервіс Плюс, з 02.03.2017 по 03.08.2017 в аптеці №11 ТОВ "Оніксмед", з 03.08.2009 по 27.02.2017 фармацевтом за трудовим договором у приватного підприємця. Вважаючи вказану відмову протиправною позивач звернулась до суду з вимогами:

- визнати протиправною відмову Коз'ятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області у призначенні ОСОБА_3 пенсії за вислугою років відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати Коз'ятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити ОСОБА_3 пенсію з 25.09.2017 відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ухвалою суду від 29.05.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

19.06.2018 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до записів трудової книжки позивач працювала заступником завідуючої відділом експедиції в обласному аптечному складі з 01.08.1988 по 07.08.1991, однак назва посади та закладу Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 не передбачені, тому вказаний період не зараховано до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років. З 02.03.2004 по 01.08.2009 позивач працювала фармацевтом в аптеці ПП "Сервіс-Плюс", з 02.03.2017 по 03.08.2017 фармацевтом в аптеці №11 ТОВ "Оніксмед", однак не надано акредитаційний сертифікат закладу охорони здоров'я, оскільки відповідно до наданого сертифікату визначається назва фармацевтичного (аптечного) закладу. Також, ОСОБА_3 працювала фармацевтом за трудовими договорами у приватного підприємця, а не в закладі охорони здоров'я, тому період з 03.08.2009 по 27.02.2017 не зараховано до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Оскільки спеціальний стаж позивача складає 12 років 06 місяців 20 днів, що не дає права на призначення пенсії відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991, так спеціальний стаж має складати не менше 26 років 06 місяців. У зв'язку з наведеним, просили відмовити в задоволенні заявленого позову.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення заявленого позову з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) 25.09.2017 звернулась до Коз'ятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням відповідача від 05.10.2017 №52/П-8 відмовлено ОСОБА_3 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи. Зазначено, що до спеціального стажу позивача враховано періоди роботи на посаді фармацевта аптеки клініки науково-дослідного інститутуреабілітації інвалідів з 07.08.1991 по 31.01.1992, на посаді фармацевта в аптеці №139 в с. Махаринці Козятинського району Центральної районної аптеки №37 АП "Здоров'я" з 04.02.1992 по 20.03.1995, на посаді фармацевта в аптеці №7 Державного підприємства "Укртрансфармація" з 23.03.1995 по 27.02.2004. Посилаючись на постанову КМУ від 04.11.1993 №909, зазначив, що період роботи з 01.08.1988 по 07.08.1991 на посаді заступника завідуючої відділом експедиції в обласному аптечному складі не зараховано до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років. Також для визначення права на пенсію за вислугу років за період роботи в аптеці ПП "Сервіс-Плюс" на посаді фармацевта з 02.03.2004 по 01.08.2009 та в аптеці №11 ТОВ "Оніксмед" з 02.03.2017 по 03.08.2017 необхідно надати акредитаційний сертифікат закладу охорони здоров'я, оскільки відповідно до наданого сертифікату визначається назва фармацевтичного (аптечного) закладу. Відповідно до записів трудової книжки, позивач з 03.08.2009 по 27.02.2017 працювала фармацевтом за трудовими договорами у приватного підприємця, а не в закладі охорони здоров'я, тому вказаний період не зараховано у стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Спеціальний стаж роботи ОСОБА_3 становить 12 років 06 місяців 20 днів.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Згідно Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

На підставі Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 № 909, робота на посадах провізора, фармацевта (незалежно від найменування посад), лаборанта в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях враховується до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років. При цьому, згідно із приміткою 2 Переліку, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я" від 28.10.2002 №385 (далі - Перелік №385) аптека - це заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Таке ж визначення міститься і в Постанові КМ України "Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах" від 17.11.2004 №1570.

Згідно п. 3 наказу Міністерства охорони здоров'я України № 385 від 28.10.2002 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських і провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я" до фармацевтичних (аптечних) закладів відносяться: аптека, аптечна база (склад); база (склад) медичної техніки; база спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна); контрольно-аналітична лабораторія; лабораторія з аналізу якості лікарських засобів; магазин (медичної техніки, медичної оптики).

Статтею 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 № 2801-XII, визначено, що заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Аналізуючи наведені законодавчі норми та нормативні акти до закладів охорони здоров'я віднесені аптечні бази (склади), бази (склади) медичної техніки, а до посад, які надають право на пільгову пенсію віднесені посада, зокрема, провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад).

Відтак, підставою для призначення пенсії за вислугою років позивачу є робота серед іншого на посаді фармацевта у закладі, віднесеному до закладів охорони здоров'я, при наявності спеціального стажу в контексті даної спірної ситуації не менше 26 років 6 місяців.

В обґрунтування позовних вимог позивачем до матеріалів справи надано копії трудової книжки, диплома, довідки №АС-1/169 від 18.09.2017 згідно якої ОСОБА_3 працювала заступником завідуючої відділом експедицій Вінницького обласного аптечного складу, трудового договору укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, копії ліцензій ФОП ОСОБА_4 серії АВ №419372 та серії АЕ №193005, копії ліцензій ПП "Сервіс-Плюс" серії АВ №302431та серії АА №629959.

Статтею 62 Закону № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

Так, суд враховує, що відповідачем визнається спеціальний стаж роботи ОСОБА_3 12 років 06 місяців 20 днів.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_3, підтверджується період її роботи:

- з 01.08.1988 по 07.08.1991 - заступник завідуючої відділом експедицій Вінницького обласного аптечного складу;

- з 07.08.1991 по 31.01.1992 - фармацевт аптеки;

- з 04.02.1992 по 20.03.1995 - фармацевт аптеки;

- з 23.03.1995 по 26.02.2004 - фармацевт аптеки;

- з 02.03.2004 по 01.08.2009 - фармацевт аптеки ПП "Сервіс-Плюс";

- з 03.08.2009 по 30.06.2015 - фармацевт аптеки за трудовим договором у ФОП ОСОБА_4;

- з 01.07.2015 по 27.02.2017 - фармацевт аптеки за трудовим договором у ФОП ОСОБА_4;

- з 02.03.2017 по 03.08.2017 - за трудовим договором фармацевт аптеки №11 ТОВ "Оніксмед".

Тому, відповідно до записів трудової книжки, довідки №АС-1/169 від 18.09.2017 згідно якої ОСОБА_3 працювала заступником завідуючої відділом експедицій Вінницького обласного аптечного складу з 01.08.1988 по 07.08.1991 та трудових договорів вбачається що позивач працювала фармацевтом у ФОП ОСОБА_4 з 03.08.2009 по 27.02.2017.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 18.01.2007, має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами серії АВ №419372 від 08.10.2008 та серії АЕ №193005.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності. Акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я.

Таким чином, аптека офіційно набуває статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації.

ПП "Сервіс-Плюс" ідентифікаційний код 31449090 акредитоване, що підтверджується ліцензією серії АА №629959 та ліцензією серії АВ №302431.

Враховуючи положення чинного законодавства, робота позивача в період з 01.08.1988 по 07.08.1991 на посаді заступника завідуючої відділом експедицій Вінницького обласного аптечного складу, з 02.03.2004 по 01.08.2009 та з 03.08.2009 по 27.02.2017 на посаді фармацевта з урахуванням стажу, який визнається відповідачем дає позивачу право на пенсію за вислугою років.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог.

З огляду на приписи наведених правових норм, суд вважає можливим у спірних правовідносинах визначити належний спосіб захисту прав позивача у спосіб зобов'язання органу ПФУ призначити позивачу пенсію за вислугою років, оскільки позивачем виконано всі умови для прийняття такого рішення, а доводи відповідача ґрунтуються виключно на неможливості, за його позицією, включення до стажу спірних періодів роботи позивача.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення вищезазначеної норми, а також те, що судові витрати здійснені позивачем у розмірі 704,80 грн. документально підтверджені, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо присудження з суб'єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області у призначенні ОСОБА_3 пенсії за вислугою років відповідно до ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити ОСОБА_3 пенсію з 23 вересня 2017 року відповідно до ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стягнути на користь ОСОБА_3 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Козятинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 (вул. Ярослава Мудрого, 62, м. Козятин, 22100, код НОМЕР_1)

Відповідач: Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Винниченка, 56, м. Козятин, 22100, код ЄДРПОУ 37926607)

Повний текст рішення суду складено 29.08.2018

Суддя Томчук Андрій Валерійович