Рішення

від 27.08.2018 по справі 1240/2151/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2151/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Карча В.М.,

представника позивача - М'ягкова А.П. (довіреність від 04.01.2018),

представника відповідача - Циби Д.М. (ордер від 14.06.2018 серії АА № 058974),

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Огороднє про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, ЛОВ ФСЗІ) до товариства з обмеженою відповідальністю Огороднє (далі - відповідач, ТОВ Огороднє ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за 2017 рік у сумі 23667,86 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 17.04.2018 по 16.07.2018 у розмірі 1292,20 грн. Позов обґрунтовано таким.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 Про реалізацію статей 19, 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , відповідач 14.06.2018 надав Звіт про зайнятість та працевлаштування за 2017 рік за формою 10-ПІ.

Згідно з листом Головного управління ДФС у Луганській області на підприємстві відповідача в період з січні по грудень 2017 року працювало від 8 до 25 осіб, що передбачало обов'язок виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 особи. Особи з інвалідністю у 2017 році не працювали.

Згідно з листом державної служби зайнятості відповідач у 2016 та 2017 роках не подавав до служби зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю.

Враховуючи, що відповідач протягом 2017 року не подавав до центру зайнятості звіти форми № 3-ПН, тоді як повинен був подавати їх з березня 2017 року, коли середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві склала 8 осіб та далі зростала, позивач вважає, що відповідач у 2017 році не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений статтею 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі - Закон № 875). ТОВ Огороднє нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 23667,86 грн, яку відповідач згідно з частиною четвертою статті 20 Закону № 875 повинен був сплатити до 15.04.2018, про що був повідомлений позивачем листом від 15.06.2018 № 03-10/743. Оскільки адміністративно-господарські санкції у встановлений законом строк відповідачем не сплачені, позивач просить стягнути їх з відповідача разом із нарахованою пенею з 17.04.2018 по 16.07.2018 в розмірі 1292,20 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2018 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами прощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.08.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

ТОВ Огороднє розташоване в с. Петропавлівка Станично-Луганського району, знаходиться на першій лінії зіткнення з непідконтрольною територією та не може здійснювати в належній мірі свою господарську діяльність. При цьому Товариство вжило всіх заходів для забезпечення робочих місць для інвалідів, тобто роботодавець створив у необхідній кількості достатньо робочих місць для працевлаштування інвалідів. Жодній особі з інвалідністю не було відмовлено у працевлаштуванні.

Крім того, ТОВ Огороднє отримало сертифікат № 8021, виданий Луганською регіональною торгово-промисловою палатою 16.02.2018, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за період з 21.06.2014 по 23.02.2018. Тому відповідач вважає, що неврахування форс-мажорних обставин при нарахуванні штрафу та пені є грубим порушенням законодавства.

Також відповідач у відзиві зазначив, що підприємство подавало до Станично-Луганського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії).

Зазначає, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок покладено на державну службу зайнятості.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 44-49).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві. Пояснень щодо подання до центру зайнятості звітів за формою № 3-ПН не надав, оскільки у нього відповідна інформація відсутня. Наполягав, що підприємство створило робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, та у нього відсутній обов'язок щодо пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування. Також посилався на наявність обставин непереборної сили.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Огороднє зареєстровано в якості юридичної особи 10.01.2004, що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОПГФ від 23.07.2018 № 1004237833 (арк. спр. 24-26).

На виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, ТОВ Огороднє 14.06.2018 подало до ЛОВ ФСЗІ звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік форми № 10-ПІ, у якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 14 особи, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - не зазначено; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (осіб) - не зазначено; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн) - 662,7; середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн) - 47335,71; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн) - 23667,86 грн (арк. спр. 12).

15.06.2018 за вих. № 03-10/743 ЛОВ ФСЗІ направило на адресу ТОВ Огороднє листа, в якому повідомив про необхідність сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році (арк. спр. 13).

21.06.2018 позивач направив на адресу Станично-Луганського районного центру зайнятості населення запит № 04-02/758 про надання інформації, чи надавалися ТОВ Огороднє до Станично-Луганського районного центру зайнятості відомості про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови роботодавцем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які направлялися центром зайнятості, протягом 2017 року; чи здійснювалося ТОВ Огороднє замовлення до Станично-Луганського районного центру зайнятості на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю (арк. спр. 17).

09.07.2018 Станично-Луганським районним центром зайнятості надано ЛОВ ФСЗІ відповідь за № 27/04-597, якою повідомлено, що ТОВ Огороднє впродовж 2016-2017 років інформацію про попит на робочу силу (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, до Станично-Луганського районного центру зайнятості не надавало, також ТОВ Огороднє замовлення на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю не здійснювало (арк. спр. 18).

22.06.2018 позивач направив на адресу Головного управління ДФС у Луганській області запит № 04-02/767 про надання інформації про середньооблікову кількість працівників, у тому числі з інвалідністю в розрізі по місяцях за 2016, 2017 роки ТОВ Огороднє (арк. спр. 15).

Листом від 04.07.2018 за № 4418/9/12-32-13-07 ГУ ДФС у Луганській області повідомило позивача про те, що середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ Огороднє за 2017 рік складала: січень - 23, лютий - 7, березень - 8, квітень - 8, травень - 14, червень - 15, липень - 21, серпень - 23, вересень - 22, жовтень - 22, листопад - 11, грудень - 11. Особи з інвалідністю у 2017 році не працювали (арк. спр. 16).

За несвоєчасну сплату ТОВ Огороднє адміністративно-господарських санкцій за 2017 рік ЛОВ ФСЗІ нараховано підприємству пеню в сумі 1292,20 грн, про що зазначено у розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (арк. спр. 19).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до статті 7 Закону № 875-XII законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Частиною третьою цієї статті визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 18-1 Закону № 875-XII особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:

а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

б) створенні для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;

г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;

д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875-XII).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Судом установлено, що ТОВ Огороднє згідно з Порядком подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, не подавало протягом 2017 року до центру зайнятості звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування осіб з інвалідністю (арк. спр. 18).

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про подання звітності форми № 3-ПН на увагу суду не заслуговують, оскільки спростовуються листом Станично-Луганського районного центру зайнятості від 09.07.2018 № 27/04-597.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача про існування форс-мажорних обставин у 2017 році.

Оглядом сертифікату про форс-мажорні обставини від 23.02.2018 № 8021 встановлено, що відповідачеві засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо сплати податку на додану вартість (арк. спр. 50). Таким чином, вказаний сертифікат стосується податкових правовідносин та не має відношення до виконання обов'язку щодо інформування центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

За розрахунком позивача (арк. спр. 19) відповідач повинен був працевлаштувати у 2017 році одну особу з інвалідністю, фактично не було працевлаштовано жодної особи з інвалідністю, тому підприємство відповідача мало перерахувати адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2017 рік у сумі 23667,86 грн.

Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 р. за № 552/13819, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нараховано пеню за період з 17.04.2018 по 16.07.2018 у сумі 1292,90 грн.

Розмір адміністративно-господарських санкцій та пені сторонами не оспорюється та є математично правильним.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову в повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Вказаних витрат позивачем не понесено. Витрати зі сплати судового збору з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Огороднє про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Огороднє (93613, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Петропавлівка, вул. Центральна, 18, код ЄДРПОУ 32700203) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (93003, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Слов'янська, буд. 28, код ЄДРПОУ 13396264) адміністративно-господарську санкцію за 2017 рік у сумі 23667,86 грн (двадцять три тисячі шістсот шістдесят сім грн 86 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1292,20 грн (одна тисяча двісті дев'яносто дві грн 20 коп.), а всього 24960,06 грн (двадцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят грн 06 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 30 серпня 2018 року.

Суддя І.О. Свергун