Ухвала

від 27.08.2018 по справі 0740/755/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

27 серпня 2018 рокум. Ужгород№ 0740/755/18

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТВУД" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТВУД" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладання штрафу уповноваженими особами від 26.06.2018 року за № ЗК263/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-102 та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Разом із позовною заяву, позивачем, було подано заяву про забезпечення позову, якою просили суд вжити заходи забезпечення позову у адміністративній справі шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови Управління Держпраці у Закарпатській області про накладання штрафу.

Закарпатським окружним адміністративним судом 19.07.2018р. було винесено Ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

22.08.2018 року до суду було повторно подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, якою просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення в межах існуючого виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваної постанови Управління Держпраці у Закарпатській області за №ЗК263/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-102 від 26.06.2018 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Заява мотивована тим, що працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області відповідно до наказу від 15.06.2018 №101 та на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 15.06.2018 №613 здійснено інспекційне відвідування ТОВ "ЕСТВУД" з метою перевірки дотримання вимог законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування складено Акт від 19.06.2018 №ЗК263/8/АВ

На підставі акту 26.06.2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області винесено постанову про накладення штрафу №ЗК263/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-10.

Оскаржуваною постановою встановлено порушення ТОВ "ЕСТВУД" ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України шляхом допущення до виконання роботи 6 - ти осіб без укладання з ними трудовою договору.

За вказане порушення на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено на ТОВ "ЕСТВУД" штраф у розмірі 670140,00 грн.

Не зважаючи на судове оскарження вищезгаданої постанови 07 серпня 2018 року заступником начальника Іршавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області було відкрито виконавче провадження за №56931015 з примусового виконання постанови відповідача за №ЗК263/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-10.

Товариство не має наміру сплачувати у добровільному порядку накладений на нього штраф.

Відповідно до ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження у адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Ст. 34 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. також не містять підстав для зупинення виконавцем виконавчих дій у разі оскарженням боржником постанови про накладення штрафу в судовому порядку, а тому звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, враховуючи початок здійснення примусового виконання оскаржуваної постанови, не гарантує захист його прав та інтересів до вирішення справи по суті.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у справі про скасування постанови про накладання штрафу шляхом заборони державній виконавчій службі проводити стягнення в межах виконавчого провадження може істотно ускладнити чи не уможливити виконання рішення суду або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

У зв'язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч.2 ст.154 КАС України суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Матеріалами справи доведено, що в даному судовому провадженні оскаржується постанова винесена відповідачем , а в заяві про вжиття заходів забезпечення просять зупинити стягнення державну виконавчу службу (яка не є стороною про справі та не є іншим учасником процесу ) під час виконання виконавчого провадження ,

Оскільки поданою заявою про забезпечення позову, просять суд вжити заходи забезпечення позову у адміністративній справі шляхом зупинення стягнення саме державну виконавчу службу (яка не є стороною про справі) під час виконання виконавчого провадження та явно не погоджуючись з діями, що проводить чи буде проводити державна виконавча служба та з її прийнятими рішеннями позивач повинен обирати належний спосіб захисту своїх прав та інтересів. Зокрема законодавець передбачає можливість оскарження рішення та дій державного виконавця.

Так відповідно до ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Відповідно до п. 17 абз.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Подана позивачем заява про забезпечення позову обґрунтована лише тим, що відкрито виконавче провадження №56931015 з виконання оспорювання постанови Управління Держпраці у Закарпатській області від 26.06.2018 року за № ЗК263/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-102 (відкрито не стороною по справі) та може мати негативні фінансові наслідки для позивача в майбутньому, при цьому додає лише постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій і безпосередньо вказаний спосіб її оскарження. Інших документів суду подано не буо.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований представником позивача спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить вищенаведеному законодавству.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18 передбачено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись , зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами .

За таких обставин суд вважає посилання позивача в заяві про забезпечення позову, якою просять суд вжити заходи забезпечення позову у адміністративній справі шляхом зупинення стягнення не до відповідача - Управління Держпраці у Закарпатській області, а до державної виконавчої служби, яка не є стороною чи іншим учасником даного процесу, на практику ЄСПЛ відносно ефективного засобу недоречним.

Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТВУД" про забезпечення позову - відмовити .

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя П.П. Микуляк