Рішення

від 18.01.2019 по справі 0740/755/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2019 року м. Ужгород№ 0740/755/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ТОВ "ЕСТВУД", представник - Йосипчук О.В., Мурчова В.М.,

відповідача: Управління Держпраці у Закарпатській області, представник - Гончарук В.В.,

третьої особи: Іршавський РВ ДВС ГТ УЮ у Закарпатській області, представник - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТВУД" до Управління Держпраці у Закарпатській області, третя особа - Іршавський районний відділ Державної виконавчої службі головного територіального управління юстицій у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 28 січня 2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТВУД" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, третя особа - Іршавський районний відділ Державної виконавчої службі головного територіального управління юстицій у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладання штрафу №ЗК263/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-102 від 26 червня 2018 року.

Позов мотивовано тим, що 18 червня 2018 року державними інспекторами було проведено інспекційне відвідування з метою перевірки додержання законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування головним державним інспектором 19 червня 2018 року було складено акт інспекційного відвідування № ЗК263/8/АВ, де вказано порушення позивачем вимог законодавства про працю, а саме ч.1-3 ст. 24 КЗпП України та зазначено, що у ході інспекційного відвідування 18 червня 2018 року, за місцем здійснення діяльності ТОВ ЕСТВУД , у цеху за адресою: с. Сіль, буд 182, Великоберезнянського району виявлено 6 працівників, з якими не було укладено трудові договори встановленого взірця та не укладено договори цивільно-правового характеру.

В подальшому, першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області у відповідності до п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 липня 2013 року № 509, абз.2 ч.2 ст.256 Кодексу Законів про працю України, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування №ЗК263/8/АВ від 19 червня 2018 року щодо порушень ТОВ ЕСТВУД , законодавства про працю було винесено постанову №ЗК263/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-102 від 26 червня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 670140,00 грн. на ТОВ ЕСТВУД .

Позивач вважає, що оскільки факти вказані в акті не відповідають дійсності, зазначені без врахування наданих відповідачу документів та не враховані пояснення директора підприємства, що із виявленими особами укладено цивільно-правові договори на виконання робіт тому оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає та вважає, що дії посадових осіб щодо проведення інспекційного відвідування є правомірними, Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 від 04 вересня 2018 року винесена уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, однак подав до суду про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 13.06.2018 року № 101 про проведення інспекційного відвідування ТОВ ЕСТВУД , на підставі звернення громадян від 11.06.2018р. (а.с. 133)

В подальшому, на підставі Наказу було видано направлення №613 від 15.06.18р. на проведення інспекційного відвідування позивача, з метою перевірки дотримання законодавства про працю щодо трудового законодавства при оформленні трудових відносин п. 3.7, 3.9, 3.10, 3.14.3, 3.14.4, 3.14.5, 3.16-3.24 та керуючись Конвенціями про інспекцію праці п.6.3, 6.32, 6.34, 6.41-6.43 акту відвідування (а.с. 145).

За результатами інспекційного відвідування було складено Акт №ЗК263/8/АВ від 19 червня 2018 року у якому було зазначено, що у ході інспекційного відвідування, за місцем здійснення діяльності ТОВ ЕСТВУД , в лісопильному цеху за адресою: с. Сіль, 182, Великоберезнянського району інспекторами праці виявлено та зафіксовані шість працівників, які знаходились у цеху і виконували роботу, з якими не укладено трудові договори встановленого взірця та не укладено договори цивільно-правового характеру , а саме: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в АДРЕСА_1; ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає в АДРЕСА_2; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає в АДРЕСА_3; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає в АДРЕСА_4; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає АДРЕСА_5; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає в АДРЕСА_6

22 червня 2018 року позивачем подано Зауваження на акт інспекційного відвідування Управління Держпраці у Закарпатській області з проханням врахувати надану інформацію та переглянути акт інспекційного відвідування (а.с. 26-28).

В матеріалах справи наявний лист-відповідь Управління Держпраці у Закарпатській області №49 від 25.06.2018 року на зауваження позивача від 29.08.2018 року, в якому зазначено, що не має підстав для зміни акту інспекційного відвідування (а.с. 29).

В подальшому, за фактом здійснення перевірки відповідачем 18 червня 2018 року було проведено розгляд справи по вищевказаних питаннях та на підставі Акту перевірки, постановою Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК263/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-102 від 26 червня 2018 року ТОВ ЕСТВУД було притягнуто до фінансової відповідальності на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, тобто за фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та накладено на останнього штраф в розмірі 670140,00 грн. (а.с. 21-25).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.4 Положення № 96).

Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 п.6 Положення № 96).

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).

Ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З огляду на викладене, Управління Держпраці у Закарпатській області це територіальний орган Державної служби України з питань праці, вповноважений, серед іншого на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - обєкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі Порядок № 295).

П. 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Ст. 2 Закону №877-V встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст.1, ст.3, ч.1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1-4 ст.5, ч.3 ст.6, ч. 1 - 4 та 6 ст.7, статей 9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст.22 цього Закону.

Наведеними нормами встановлено, що дія Закону №877-V поширюється, зокрема, на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які, здійснюють заходи контролю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Таким чином Управління Держпраці у Закарпатській області при реалізації повноважень щодо державного нагляду (контролю) має діяти з обов'язковим врахуванням положень Закону №877-V.

Ст. 3 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється, серед іншого, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (ч.4 ст. 4 Закону № 877-V).

Ч. 8 ст.4 Закону № 877-V органам державного нагляду (контролю) та суб'єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону №877-V).

П. 5 Порядку № 295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

В ході інспекційного відвідування уповноваженими особами відповідача було виявлено декілька осіб, які на думку інспекторів є найманими працівниками позивача без оформлення договорів, а саме було зафіксовано 6 осіб: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8., ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9., ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11., ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_13

Щодо неповнолітніх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що жодного доказу, того, що вказані неповнолітні особи працюють на ТОВ ЕСТВУД суду надано не було.

Єдиним доказом відповідача є матеріали, зафіксовані засобами відеотехніки в ході інспекційного відвідування, які були додані до суду, але у вказаних відеоматеріалах при огляді не зафіксовано виявлених осіб за виробничим процесом.

Також, суд зазначає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є неповнолітніми, а тому відібрання у них будь-яких пояснень повинно було відбуватися лише у присутності їх батьків чи законних представників.

Разом з тим, згідно нотаріально посвідченої заяви-пояснення ОСОБА_5, даної 17.09.2018 року в присутності матері - ОСОБА_4, заявник стверджує, що не працювала в ТОВ ЕСТВУД , а 18.06.2018 року прийшла до директора товариства з метою працевлаштування, однак їй було відмовлено. Оглядаючи територію цього товариства до неї підійшли працівники інспекції праці яким вона повідомила, що не працює на ТОВ ЕСТВУД однак отримавши таку відповідь працівники інспекції намагалися, шляхом тиску , змусити повідомити на камеру, що остання нібито працює в товаристві. Просила врахувати цю обставину при розгляді справи. (а.с. 195)

Згідно заяви матері другого неповнолітнього ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 - ОСОБА_11, посвідченої секретарем виконавчого комітету Стричавської сільської ради Великоберезнянського району від 18.09.2018 року, повідомлено, що її син ОСОБА_6 на жодному підприємстві не працює, а 18.06.2018 року знаходився вдома і лише після обіду відлучився з дому на деякий проміжок часу за товаришем в с. Сіль, а відомості, що він працює є недостовірними та помилковими (а.с. 196).

У зв'язку з цим, посилання відповідача на те, що неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконували роботу в ТОВ ЕСТВУД є не підтверджені належними та допустимими доказами.

Щодо інших виявлених осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, суд зазначає наступне.

З вищезгаданими особами були оформлені трудові відносини, що підтверджується укладеними договорами про виконання робіт цивільно-правового характеру. (а.с. 30-33) Факт виконання виконавцями відповідних робіт засвідчується актами прийому-здачі робіт. Факт оплати за виконані роботи засвідчується видатковими касовими ордерами, копії яких також знаходяться в матеріалах справи. (а.с. 197 - 200)

Вказані цивільно-правовий договори ознак трудового договору, передбачених ч. 1 ст. 21 КЗпПУ, не мають. Їм притаманні ознаки цивільно-правового договору, оскільки оплачується не процес праці, а його результат, який оформляється актами наданих послуг, оплата проводиться на підставі актів, виконавець не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує свою роботу.

Одночасно суд наголошує, що інспекція праці не наділена повноваженнями щодо визначення характеру правовідносин, що виникають між громадянами та суб'єктами господарської діяльності при укладенні будь-яких договорів та встановлення юридичних фактів, що мають юридичне значення.

Відповідач у відзиві на даний позов посилається, що документи, які позивачем додано до позовної заяви, в т.ч. копії трудових договорів, не були надані позивачем під час проведення інспекційного відвідування, а отже не могли бути досліджені та враховані під час складання акту за результатами інспекційного відвідування.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що після підписання акту та аналізу фактів вказаних в акті, незважаючи на підписання без заперечень було подане зауваження на акт від 22 червня 2018 року, відповідно до якого були надані ряд документів, які стосується оформлення трудових відносин із вказаними працівниками та які спростовую факт порушення позивачем ч. 3 ст. 24 КзпП України.

Крім того матеріалами справи підтверджено, що цивільно - правові договори були оформлені зі згаданими працівники раніше ніж було здійснено інспекційне відвідування, а саме в період з 01.06.2018р. по 18.06.2018р. (а.с. 124)

У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору. Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до розділу 1 та 3 укладених ТОВ ЕСТВУД вищевказаних договорів замовник та виконавець визначили вид послуги, встановили вартість виконання робіт по даних договорах, порядок здійснення виплати за надані послуги та строки оплати.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст. 902-903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підставі наведеного та за наявності вже укладених та зареєстрованих строкових цивільно - правових договорів (а.с.30-33) суд не може взяти до уваги позицію відповідача, що саме з цими працівниками повинні були бути укладені трудові договори, оскільки згідно із ч.1 ст.21 КзпП України, трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.3 ст.24 КзпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ч. 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За змістом ч.3 та 4 ст.265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: - рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації - акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади - акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача .

Сам акт інспекційного відвідування відображає опис виявлених перевіркою порушень законодавства та не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ст. 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, які перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Однак Управління Держпраці у Закарпатській області не врахувало всіх обставин при його винесенні, не дотрималося беззаперечних прав неповнолітніх, не врахувало зареєстровані договори, ордери про отримання коштів та не в повному обсязі проаналізувало обставини, які були взяті за основу при накладенні штрафу на позивача.

Факти наведені в акті, які стали основою для накладення штрафу відповідачем в суді доведені не були.

З огляду на вищеперераховане відповідачем не доведено правомірність прийняття оскарженої постанови, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТВУД" до Управління Держпраці у Закарпатській області, третя особа - Іршавський районний відділ Державної виконавчої службі головного територіального управління юстицій у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити .

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК263/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-102 від 26.06.2018 р.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк