Рішення

від 23.08.2018 по справі 812/1070/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1070/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання Кравцовій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарська фірма Мі-Агро до Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарська фірма Мі-Агро (далі - позивач, ТОВ ВГФ Мі-Агро ) до Головного управління ДФС України у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2018 № 00000031413 про збільшення податку на додану вартість на суму 336668,75 грн., а саме: 269335,00 грн. - основний платіж, штрафні санкції - 67 333,75 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 07 грудня 2017 року за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВГФ Мі-Агро з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.11.2014 по 21.11.2017 ГУ ДФС у Луганській області складений Акт №422/12/32/14/13/38016106 від 07.12.2017 (далі-Акт перевірки), на який позивачем подані заперечення.

05 січня 2018 року відповідачем розглянуті заперечення позивача на акт.

10 січня 2018 року винесене податкове повідомлення-рішення № 00000031413 про збільшення податку на додану вартість на суму 336668,75 грн. (далі - оскаржуване ППР, ППР № 00000031413), а саме: 269335,00 грн. - основний платіж, штрафні санкції - 67 333,75 грн., яке 25 січня 2018 року позивачем оскаржено в адміністративному порядку в ДФС.

Рішенням ДФС від 23.03.2018 № 10427/6/99-99-11-01-02-25 ППР № 00000031413 залишене без змін, а скаргу - без задоволення.

В Акті ГУ ДФС у Луганській області зроблений висновок про перевищення виробничої собівартості над договірною при наданні послуг зернового складу у 2015 без жодних розрахунків, а лише на підставі помилкового розрахунку ( чернетки ). Тому, на думку податкового органу, повинні бути складені податкові накладні з типом причини 17 на суму перевищення.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що посадовими особами контролюючого органу зроблено висновок про реалізацію Позивачем робіт і послуг нижче їх собівартості у 2015 році, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ на 269 335,00 грн. виключно на підставі помилкового розрахунку собівартості з технічною помилкою, підписаного неуповноваженою особою.

Відповідачем не здійснений в повному обсязі аналіз первинних бухгалтерських документів, які підтверджують господарські операції позивача з реалізації робіт і послуг за ціною, нижчою їх собівартості, не досліджені питання вартості придбаних товарів/послуг з метою порівняння цін купівлі та продажу з урахуванням обов'язковості ведення платником податку бухгалтерського обліку та складання первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій відповідно до вимог ст. ст. 2, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Отже, Відповідачем не виконано свого обов'язку по проведенню розрахунку собівартості послуг Позивача у 2015 році за результатами аналізу первинних бухгалтерських документів. В Акті відсутні жодні розрахунки собівартості, проведені самостійно ДФС.

При виявленні податковим органом в ході перевірки фактів порушення платником податків вимог податкового законодавства посадові особи контролюючого органу не тільки вправі отримувати копії документів, що підтверджують факти таких порушень, але й обов'язково мають їх додати в якості інформативних додатків до акту перевірки. При цьому такі копії обов'язково мають бути завірені платником податків.

Всупереч наведеному ГУ ДФС у Луганській області мотивує свою позицію лише посиланням на розрахунок собівартості з технічною помилкою виконаного в довільній формі, а не первинними документами, які підтверджують собівартість.

Враховуючи те, що єдиний доказ, на якому ґрунтується висновок перевірки, є спростованим (є неналежним доказом), висновок Відповідача про порушення платником вимог Податкового кодексу України є безпідставним та недоведеним.

Розрахунок собівартості з технічною опискою, яка була об'єктом дослідження під час позапланової перевірки, є лише чорновим варіантом, що не включався позивачем до регістрів податкового обліку, була надана до перевірки помилково, а тому не може вважатися допустимим доказом.

Матеріалами справи підтверджується, що про вказані помилки у бухгалтерському обліку розрахунку собівартості Позивачем було повідомлено посадових осіб, які проводили перевірку, а також були подані відповідні заперечення на акт перевірки, які необґрунтовано не були враховані податковим органом при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки саме врахування помилкового розрахунку собівартості стало наслідком відображення показників бухгалтерського обліку як завищення собівартості реалізованої продукції/послуг.

Однак, при правильному відображенні розрахунку собівартості наданих послуг зменшується собівартість реалізованої продукції, що в подальшому було виправлено самим Позивачем шляхом правильного визначення собівартості реалізації продукції/послуг та вказує на те, що доходи від реалізації послуг вище від собівартості.

Частиною 2 ст. 3 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996- XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. І ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно листа Мінфіну "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" №31-34000-10- 16/14618 від 29 травня 2009 року, розрахунок собівартості одиниці виготовленої продукції за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки нею не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції.

Жодних Актів про відмову у наданні Позивачем певних первинних документів щодо розрахунку собівартості податковим органом не складалося. Докази про відмову у наданні будь-яких документів щодо розрахунку собівартості посадовими особами Позивача відсутні.

В даному розрахунку собівартості, на який посилається Відповідач, відсутні будь - які посилання на дату видання цього документу.

Отже, наданий ГУ ДФС у Луганській області папір , який іменується Фактична собівартість послуг елеватора за одиницю продукції в 2015 році ТОВ ВГФ Мі-Агро , не містить доказової інформації, а, отже, такий документ не можна визнати таким, що підтверджує будь який факт. Такий папір не можна вважати належно оформленим та підписаним уповноваженою особою первинним документом.

В Акті перевірки вкінці розділу 2.1. Акту де відповідальні за фінансово-господарську діяльність платника податків є (були) сам Відповідач зазначає: Головний бухгалтер - ОСОБА_2 (рнокпп - НОМЕР_1) за період з 01.11.2014 року (наказ про призначення №2 від 15.10.2012 року) по 31.03.2017 (Наказ про припинення трудового договору (контракту) №МА000000001-Зв від 28.03.2017). (сторінка 3 Акту).

Тобто, ГУ ДФС у Луганській області визнає, що станом на момент проведення перевірки, тобто майже через рік після звільнення ОСОБА_2 не мала повноважень діяти від імені Позивача (після 31.03.2017).

На підставі вищенаведеного, можна прийти до висновку про відсутність у податкового органу законних підстав у Акті перевірки робити висновки, посилаючись на розрахунок собівартості, не засвідчений підписом уповноваженої особи, без інших об'єктивних доказів на підтвердження висновків Акту перевірки (зокрема, посилань на первинні документи).

Представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував проти позову, виходячи з такого.

У період з 22.11.2017 р. по 28.11.2017 р. (термін проведення перевірки продовжувався з 29.11.2017 р. по 30.11.2017 р.) проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ ВГФ МІ-АГРО з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2014 р. по 21.11.2017 р., правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.11.2014 р. по 21.11.2017 р., а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складений Акт перевірки, в якому встановлено, зокрема, порушення ТОВ ВГФ МІ-АГРО вимог п. 188.1 ст. 188, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. № 957, в результаті чого занижений податок на додану вартість на суму 269 335 грн., в т. ч. по періодах за січень 2015 року в сумі ПДВ 77 545 грн., за лютий 2015 року в сумі ПДВ 28098 грн., за березень 2015 року в сумі ПДВ 41052 грн., за квітень 2015 року в сумі ПДВ 30494 грн., за травень 2015 року в сумі ПДВ 23168 грн., за серпень 2015 року в сумі ПДВ 27502 грн., за вересень 2015 року в сумі ПДВ 24993 грн., за жовтень 2015 року в сумі ПДВ 11374 грн., за листопад 2015 року в сумі ПДВ 935 грн., за грудень 2015 року в сумі ПДВ 4174 грн.

Так, перевіркою встановлено, що за період з 01.11.2014 р. по 21.11.2017 р. ТОВ ВГФ МІ-АГРО задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 2 147121 грн.

В порушення п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України ТОВ ВГФ МІ-АГРО протягом 2015 року занижений обсяг оподатковуваних операцій на суму 1 346675 грн. у зв'язку з різницею між виробничою собівартістю та договірною вартістю з надання послуг зернового складу, на порушення п. 201.4 ст. 201 ПК України та п.20 Порядку при наданні послуг зі зберігання продукції по ціні нижче собівартості не складено податкові накладні з типом причини 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання та занижено податок на додану вартість в сумі 269335 грн., в т.ч. по періодах: за січень 2015 року в сумі ПДВ 77545 грн., за лютий 2015 року в сумі ПДВ 28098 грн., за березень 2015 року в сумі ПДВ 41052 грн., за квітень 2015 року в сумі ПДВ 30494 грн., за травень 2015 року в сумі ПДВ 23168 грн., за червень 2015 року в сумі ПДВ 14186 грн., за липень 2015 року в сумі ПДВ 12193 грн., за серпень 2015 року в сумі ПДВ 8029 грн., за вересень 2015 року в сумі ПДВ 25292 грн., за жовтень 2015 року в сумі ПДВ 4169 грн., за листопад 2015 року в сумі ПДВ 935 грн., за грудень 2015 року в сумі ПДВ 4174 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, платник податків подав заперечення до акту перевірки від 19.12.2017р. У задоволенні вимог, викладених у запереченні, ГУ ДФС у Луганській області відмовлено.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до вказаних норм та фактичних обставин справи ГУ ДФС у Луганській області було прийняте ППР №00000031413 про сплату 269335,00 грн. податку на додану вартість та 67333,75 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Зазначене повідомлення-рішення на адресу платника було направлено рекомендованим листом з повідомленням №93401015085 та отримано платником податків 16.01.2018 р.

На спростування доводів позивача, на які він посилається як на підставу своїх вимог, ГУ ДФС У Луганській області повідомляє наступне.

При проведенні перевірки працівниками ГУ ДФС у Луганській області були враховані всі надані до перевірки ТОВ ВГФ МІ-АГРО документи первинного обліку, синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку, дані фінансової звітності, податкової звітності, регістрів бухгалтерського та статистичного обліку, які мали вплив на обрахування податків, що підтверджується узагальненим переліком документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ ВГФ МІ-АГРО додаток № 4 до акту перевірки.

Перевіркою наданих документів ТОВ ВГФ МІ-АГРО за період з 01.11.2014 р. по 21.11.2017 р. встановлено порушення п. 188.1 ст. 188, п. 201.4 ст. 201 ПК України, п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957 в окремих податкових періодах 2015 року, а саме: за січень 2015 року, за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року, за липень 2015 року, за серпень 2015 року, за вересень 2015 року, за жовтень 2015 року, за листопад 2015 року по окремим операціям з окремими споживачами послуг ТОВ ВГФ МІ-АГРО за 2015 рік. Дана інформація викладена в додатку 10 до акту перевірки від 07.12.2017 р. № 422/12/2/14/13-38016106.

У бухгалтерському обліку при наданні послуг складається кореспонденція рахунків Дт 361 Розрахунки з покупцями - Кт 703 Дохід від реалізації робіт і послуг .

Відповідно до розрахунку фактичної вартості послуг елеватора за одиницю продукції в 2015 р., складеного головним бухгалтером ТОВ ВГФ МІ-АГРО , собівартість зберігання 4 тони продукції становить 24,4 грн., собівартість послуги очищення - 7,7 грн. Під час проведення перевірки документів (актів виконаних робіт-послуг, податкових накладних) встановлено, що надання вищевказаних послуг здійснювалось за цінами нижче собівартості.

Що стосується питання, що Розрахунок фактичної вартості послуг елеватора за одиницю продукції в 2015 р., складений головним бухгалтером ТОВ ВГФ МІ-АГРО ОСОБА_2, яка на момент перевірки була звільнена з посади, то на повідомлення ГУ ДФС у Луганській області від 10.11.2017 р. № 191 ТОВ ВГФ МІ- АГРО відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України надало до перевірки всі необхідні документи за весь перевіряємий період, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема, розрахунок собівартості послуг елеватора за одиницю продукції в 2015 році ТОВ ВГФ МІ-АГРО , що підписана головним бухгалтером ОСОБА_2, яка здійснювала повноваження головного бухгалтера у 2015 році. Таким чином, перевіряючими були використані всі надані первинні та фінансові документи, які підписані посадовими особами, що були відповідальні за фінансово-господарську діяльність ТОВ ВГФ МІ-АГРО .

Вважає, що податкове повідомлення - рішення від 10.01.2018 № 00000031413, яким платнику податків визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 269335,00 грн., штрафних санкцій у сумі 67333,75 грн. є правомірним та прийнятим відповідно до вимог законодавства.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ ВГФ МІ-АГРО у повному обсязі.

По справі вчинені такі процесуальні дії:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року після усунення недоліків відкрите провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06 червня 2018 року. Справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження (том 1 арк. спр. 1-2).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарська фірма Мі-Агро про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 812/1070/18 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарська фірма Мі-Агро до Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити (том 1 арк. спр. 161).

06 червня 2018 року за клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання на 25 червня 2018 року (том 1 арк. спр. 166).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарська фірма Мі-Агро про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 812/1070/18 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарська фірма Мі-Агро до Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити (том 1 арк. спр. 179).

25 червня 2018 року за клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання на 05 липня 2018 року (том 1 арк. спр. 191).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі № 812/1070/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарська фірма Мі-Агро до Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на двадцять один день (том 1 арк. спр. 196).

25 червня 2018 року за клопотанням представника відповідача відкладено підготовче засідання на 26 липня 2018 року (том 1 арк. спр. 197).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті на 22 серпня 2018 року (том 3 арк. спр. 148-149).

22 серпня 2018 року за клопотанням представника позивача відкладено судове засідання на 23 серпня 2018 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.

У період з 22.11.2017 р. по 28.11.2017 р. (термін проведення перевірки продовжувався з 29.11.2017 р. по 30.11.2017 р.) відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 1 ст. 75, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, п. 2 ст. 13 Закону України № 2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відомостей з Єдиного державного реєстру фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.03.2017 р. № 13641270011000406 про припинення юридичної особи ТОВ ВГФ МІ- АГРО , на підставі наказу ГУ ДФС у Луганській області від 10.11.2017 р. № 735, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ Виробничо-господарська фірма МІ-АГРО з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2014 р. по 21.11.2017 р., правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.11.2014 р. по 21.11.2017 р., а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складений акт від 07.12.2017 р. № 422/12/32/14/13/38016106, в якому зазначені, зокрема, порушення ТОВ ВГФ МІ-АГРО вимог п. 188.1 ст. 188, п. 201.4 ст. 201 ПК України, п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. № 957, в результаті чого занижений податок на додану вартість на суму 269 335 грн., в т. ч. по періодах за січень 2015 року в сумі ПДВ 77 545 грн., за лютий 2015 року в сумі ПДВ 28098 грн., за березень 2015 року в сумі ПДВ 41052 грн., за квітень 2015 року в сумі ПДВ 30494 грн., за травень 2015 року в сумі ПДВ 23168 грн., за серпень 2015 року в сумі ПДВ 27502 грн., за вересень 2015 року в сумі ПДВ 24993 грн., за жовтень 2015 року в сумі ПДВ 11374 грн., за листопад 2015 року в сумі ПДВ 935 грн., за грудень 2015 року в сумі ПДВ 4174 грн. (том 1 арк. спр. 66-104)

Так перевіркою встановлено, що за період з 01.11.2014р. по 21.11.2017 р. ТОВ ВГФ МІ-АГРО задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 2 147121 грн.

В порушення п. 188.1 ст.188 ПК України ТОВ ВГФ МІ-АГРО протягом 2015 року занижений обсяг оподатковуваних операцій на суму 1 346675 грн. у зв'язку з різницею між виробничою собівартістю та договірною вартістю з надання послуг зернового складу, на порушення п. 201.4 ст. 201 ПК України та п.20 Порядку при наданні послуг зі зберігання продукції по ціні нижче собівартості не складено податкові накладні з типом причини 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання та занижений податок на додану вартість в сумі 269335 грн., в т.ч. по періодах: за січень 2015 року в сумі ПДВ 77545 грн., за лютий 2015 року в сумі ПДВ 28098 грн., за березень 2015 року в сумі ПДВ 41052 грн., за квітень 2015 року в сумі ПДВ 30494 грн., за травень 2015 року в сумі ПДВ 23168 грн., за червень 2015 року в сумі ПДВ 14186 грн., за липень 2015 року в сумі ПДВ 12193 грн., за серпень 2015 року в сумі ПДВ 8029 грн., за вересень 2015 року в сумі ПДВ 25292 грн., за жовтень 2015 року в сумі ПДВ 4169 грн., за листопад 2015 року в сумі ПДВ 935 грн., за грудень 2015 року в сумі ПДВ 4174 грн.

Не погодившись з Актом №422/12/32/14/13/38016106 від 07.12.2017, позивачем 27.12.2017 подано на нього заперечення , які визнані відповідачем необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають врахуванню при прийнятті податкових повідомлень - рішень (том 1 ар. спт. 56-61)

10 січня 2018 року ГУ ДФС у Луганській області винесене повідомлення-рішення № 00000031413 про збільшення податку на додану вартість на суму 336668,75 грн., а саме: 269335,00 грн. - основний платіж, штрафні санкції - 67 333,75 грн. (арк. спр. 7), яке було оскаржено.

Рішенням ДФС України від 23.03.2018 №10427/6/99-99-11-01-02-25 залишено без задоволення вказану скаргу Позивача, а ППР від 10.01.2018 № 00000031413 залишено без змін (арк. спр. 62-65).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Спірним питанням даного позову є правомірність застосування відповідачем розрахунку фактичної собівартості послуг елеватора за одиницю продукції в 2015 році ТОВ ВГФ МІ-АГРО , підписаний головним бухгалтером позивача (Т №1, а.с. 151), який застосований відповідачем в Акті перевірки (Т №1, а.с. 78).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Розрахунок фактичної собівартості послуг елеватора за одиницю продукції в 2015 році ТОВ ВГФ МІ-АГРО (далі - Розрахунок) (Т №1, а.с. 151) підписаний головним бухгалтером ОСОБА_2 одноособово та скріплений печаткою позивача. При цьому вказаний розрахунок не містить дати його проведення та відомостей, що головний бухгалтер підписав Розрахунок на підставі довіреності.

ОСОБА_2 припинила трудові відносини з позивачем 31.03.2017 (Т №1, а.с. 8).

Перевірка відповідачем діяльності позивача проводилася за період з 01.11.2014 по 21.11.2017. Розрахунок наданий за період 2015 року, тобто за період, який охоплювався перевіркою. Як наслідок, з урахуванням факту відсутності дати складання спірного розрахунку посилання позивача на факт звільнення ОСОБА_2 у березні 2017 року як на підставу неврахування розрахунку як належного доказу є незмістовним.

Натомість, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до п.п. 9.3.16 Статуту позивача встановлюється наступний порядок підписання договорів, фінансових документів, а також кореспонденції Товариства від імені Товариства:

- право підпису без довіреності має директор або виконуючий обов'язки директора;

- у випадку відсутності директора право підпису надається його заступникам за умови отримання від директора відповідної довіреності;

- право підпису може бути надано іншим особам шляхом надання довіреності директором;

- право надання довіреностей має виключно директор; така довіреність може містити умову про право повіреного на передоручення наданих йому повноважень чи їхньої частини. Передоручення має бути вчинене у нотаріальній формі.

Інші особи не мають права підпису під документами Товариства (Т №1, а.с. 214).

Згідно посадової інструкції головного бухгалтера ТОВ ВГФ МІ-АГРО він здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про стан підприємства.

Бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня у відповідності з нормативними актами, затвердженими формами та інструкціями на підставі окремої Довіреності.

Надає консультативну допомогу Директору у перерахуванні податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.

Здійснює допомогу керівнику у контролі за дотриманням вимог бухгалтерського обліку, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Забезпечує консультативну допомогу для ведення бухгалтерського обліку.

Забезпечує консультаціями при перевірці стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах.

Розділом ІІІ посадової інструкції визначені права головного бухгалтера, серед яких не передбачено підписання від свого імені без довіреності будь-якої документації Товариства від імені Товариства (Т №1, а.с. 219).

Судом достовірно встановлено, що Розрахунок був підписаний головним бухгалтером без наявності довіреності одноособово підписувати такий документ від імені Товариства. Позивачем не зазначалося та не надавалося доказів видачі відповідної Довіреності головному бухгалтеру ОСОБА_2 на підписання Розрахунку. Також таких доказів не зазначено та не надано відповідачем, а також не виявлено судом.

Таким чином, з урахуванням положень п.п. 9.3.16 Статуту ТОВ ВГФ МІ-АГРО та посадової інструкції головного бухгалтера цього Товариства відсутні підстави визнавати Розрахунок як документ, підписаний повноважною посадовою особою від імені Товариства.

З урахуванням положень посадової інструкції головного бухгалтера ТОВ ВГФ МІ-АГРО Розрахунок можна вважати як документ в рамках надання консультативної допомоги для ведення бухгалтерського обліку, а не як офіційний документ від імені Товариства.

Як наслідок, у відповідача зовсім були відсутні підстави застосовувати Розрахунок як належний доказ розрахунку собівартості та посилатися на нього в Акті перевірки з відповідними висновками, а також на підставі таких висновків виносити спірне ППР.

Позивачем надана первинна бухгалтерська документація на підтвердження вчинення відповідних господарських операцій, які свідчать про відсутність порушень п. 188.1 ст. 188 ПК України.

При наданні копій бухгалтерських документів були в наявності технічні невідповідності, які за своїм змістом не тягнуть за собою наслідків визнання спірних висновків в Акті перевірки вірними.

Натомість, відповідач як в Акті перевірки, так і при розгляді даної справи не навів розрахунку з посиланням на первинні документи бухгалтерського обліку позивача, які б свідчили про обґрунтованість показників, вказаних у Розрахунку.

Також судом не виявлено доказів наявності первинних документів бухгалтерського обліку позивача, які б свідчили про правильність зроблених в Розрахунку обчислень, що свідчить про обґрунтованість заявлених вимог.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач внаслідок неповноти та однобокості проведення перевірки дійшов до висновків, викладених в Акті перевірки, неправомірно внаслідок неповноти з'ясування обставин дійшов до висновку про порушення позивачем положень п. 188.1 ст.188 ПК України, що є підставами для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 5050,03 грн (т. №1, арк. спр. 4).

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 5050,03 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Луганській області.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарська фірма Мі-Агро до Головного управління ДФС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 10.01.2018 № 00000031413 стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарська фірма Мі-Агро про збільшення податку на додану вартість на суму 336668,75 грн. (триста тридцять шість тисяч шістсот шістдесят вісім гривень 75 коп.), а саме: 269335,00 грн. - основний платіж, штрафні санкції - 67 333,75 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний номер 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-господарська фірма Мі-Агро (ідентифікаційний код 38016106, місцезнаходження: 92200, Луганська обл., Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Магістральна, буд. 29 Г) судовий збір у розмірі 5050,03 грн. (п'ять тисяч п'ятдесят гривень 03 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано у повному обсязі 30 серпня 2018 року.

Суддя С.В. Борзаниця