Рішення

від 27.08.2018 по справі 817/1335/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2018 року м. Рівне №817/1335/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Логощук І.А.,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК РАМОС" доГоловного управління ДФС у Рівненській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВК РАМОС" (далі - позивач, ТОВ "ТВК РАМОС") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2018 №0003731406 та №0003741406.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем безпідставно зроблено висновки про порушення після ввезення товарів на територію України позивачем ст.52, 53, п.5, 6 ч.10 ст.58, ч.1 ст.257 Митного кодексу України, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого прийнято неправомірні податкові повідомлення-рішення. Зокрема вважає необґрунтованими висновки податкового органу про те, що в первинних документах, наданих ТОВ "ТВК РАМОС" не зафіксовано розподіл транспортних витрат до митного кордону України та після ввезення на митну територію України, а до митної вартості оцінюваних товарів транспортні витрати повинні включатися в повному обсязі, в тій сумі, що документально підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Вказує, що на виконання вимог законодавства України, для підтвердження фактичної складової витрат на транспортування до митного кордону України та після ввезення на митну територію України до митного оформлення було надано довідки, акти виконаних робіт та рахунки-фактури, складені експедиторами. Дані документи містять усю необхідну інформацію щодо маршруту перевезення, транспортних засобів, на яких здійснювалось перевезення, а також суми транспортних витрат, понесені від місця відвантаження до кордону України. Враховуючи особливості правового регулювання договору транспортного експедирування, вважає, що транспортні витрати позивача до митного кордону та після ввезення на митну територію України є розподіленими, що підтверджується документально. Податковим органом не доведено, які відомості в поданих до митного оформлення позивачем документах є недостовірними та сумнівними, тому підстав для нарахування податкових зобов'язань у відповідача не було. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 11.06. 2018 о 09:15 год. в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87).

08.06.2018 за вх.№10409/18 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти задоволення позовних вимог. На його обґрунтування вказує на те, що оскаржувані рішення були прийняті податковим органом внаслідок заявлення декларантом неповних відомостей щодо складових митної вартості імпортованих товарів, та документально не підтверджених заявлених до митного оформлення відомостей про складові митної вартості оцінюваних товарів, що призвело до заниження бази оподаткування товарів та неповного нарахування і сплати митних платежів. Зазначає, що експедитор за дорученням клієнта та за його рахунок організував виконання перевезень на користь продавця через третіх осіб (перевізників) для виконання зобов'язань продавця. При цьому не було враховано актів перевізників, що забезпечували транспортування імпортного вантажу до місця призначення. Числові значення, зазначені в актах перевізників, значно відрізняються від даних, вказаних в актах наданих до митного оформлення. Експедитор надав лише експедиторські послуги, а не виступав прямим виконавцем транспортування імпортованого вантажу до місця призначення. Тому вважає, що тільки акти перевізників підтверджують числове значення та несуть достовірні відомості транспортування імпортованого вантажу за межами митної території та по території України. Решта витрат, пов'язана з доставкою імпортного товару до пункту призначення, належить до витрат, що включаються до складових митної вартості товарів. Оскільки експедитором не розподілені витрати та транспортно-експедиційні послуги, понесені до та після перетину митного кордону України, зазначені витрати повинні включатись у повному обсязі до митної вартості оцінюваних товарів. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

11.06.2018 судове засідання відкладено до 13.07.2018 до 10:30 год., у зв'язку з задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення з матеріалами справи.

13.07.2018 судове засідання відкладено до 27.08.2018 до 11:15 год., у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 27.08.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 27.08.2018 представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській області у період з 05.03.2018 по 03.04.2018 проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ТВК РАМОС" щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2015 по 28.02.2018.

За результатами перевірки був складений акт від 16.04.2018 №1038/8/17-00-14-06-06/НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки) (а.с. 19-33).

Відповідно до висновків вищевказаного акту перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ст.52, 53, п.5, 6 ч.10 ст.58, ч.1 ст.257 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в періоді, що перевірявся, на загальну суму 192,25 грн.;

- ст.52, 53, п.5, 6 ч.10 ст.58, ч.1 ст.257 МК України, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 (далі - ПК України), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7970,48 грн.

Не погодившись з висновками Акта перевірки 23.04.2018 за вих.№401 позивач подав до контролюючого органу заперечення, за результатами розгляду якого висновки Акта перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення (а.с.49-59).

На підставі складеного Акта перевірки, прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 №0003731406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів у загальному розмірі 9963,10 грн., з яких 7 970,48 грн. - за основним податковим зобов'язанням та 1992,62 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.17).

- податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 №0003741406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької у загальному розмірі 240,31 грн., з яких 192,25 грн. - за основним податковим зобов'язанням та 48,06 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.18).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенцію і контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з ч.2 та ч.3 ст.345 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до пп.54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях .

Як встановлено судом, на обґрунтування правомірності прийнятих рішень відповідач зазначає, що порушення сталося внаслідок заявлення до митного оформлення товару недостовірних відомостей щодо фактичних витрат на транспортування оцінюваних товарів, що містяться в первинних документах бухгалтерського обліку, отриманих податковим органом від безпосередніх виконавців послуг, та в документах, наданих декларантом до митного оформлення, до митної вартості товарів не включено витрати на транспортування оцінюваних товарів.

Суд не погоджується з вказаними висновки відповідача з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 25.01.2016 між фірмою Kouimtzis SA m.Thessaloniki, Греція (Продавець) та ТОВ "ТВК РАМОС" (Покупець) було укладено Контракт № 84, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити на підставі складеного Покупцем замовлення, а Покупець прийняти і заплатити на умовах поставки EXW Thessaloniki, Греція (INCOTERMS 2010) продукцію, а саме: запчастини до комбайнів (а.с.60-67).

30.06.2017 між фірмою Kouimtzis SA m.Thessaloniki, Греція (Продавець) та ТОВ "ТВК РАМОС" (Покупець) було укладено Контракт № 100, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити на підставі складеного Покупцем замовлення, а Покупець прийняти і заплатити на умовах поставки EXW Thessaloniki, Греція (INCOTERMS 2010) продукцію, а саме запчастини до комбайнів (ас.68-75).

Згідно INCOTERMS 2010 поставка на умовах EXW означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.). Зокрема, він не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, а також за митне очищення товару для ввезення, якщо не обумовлено інше, покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Транспортування товарів на митну територію України здійснюється за договорами про надання транспортно-експедиційних послуг, укладених із транспортно-експедиційними організаціями.

21.01.2015 між ТОВ "ТВК РАМОС" (далі - Замовник) та ТОВ "Вотранс Логістик" (далі - Експедитор) було укладено договір № 22/01-1 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір №22/01-1) (а.с.76-78).

Відповідно до п. 1.1. Договору №22/01-1 Замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а Експедитор зобов'язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні до умов заявок Замовника, а Замовник зобов'язується сплатити домовлену сторонами провізну плату.

Згідно з п. 1.2 Договору №22/01-1 заявка є невід'ємною частиною цього Договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування товару, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики, найменування та адреса Відправника та Одержувача вантажу, напрямок перевезення, пункти завантаження та розвантаження, пункти перетинання кордону України, державні реєстраційні номери транспортного засобу, прізвище, ім'я, по - батькові водія транспортного засобу, вимоги щодо технічного стану транспортного засобу, особливі вказівки Замовника, дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання перевезення, розмір оплати (що включає плату експедитору та вартість послуг третіх осіб, якщо вони залученні експедитором для виконання цього Договору).

Відповідно до п.2.1.2 Договору №22/01-1 своєчасно та в повному обсязі сплачувати Експедитору погоджену провізну плату, відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п.3.1 Договору №22/01-1 ціни на послуги та порядок розрахунків за цим Договором узгоджується Сторонами в Заявках.

Відповідно до п. 3.2, п.3.3 Договору №22/01-1 розрахунки між Замовником і Експедитором здійснюються відповідно до діючого законодавства України не пізніше 3 днів з моменту отримання оригіналів документів: рахунку - фактури, товарно-транспортної накладної (CMR чи ТТН), з відміткою Одержувача про прийняття вантажу, акту виконаних робіт, податкових накладних. Замовник здійснює оплату в безготівковій формі в гривнях (чи валюті - зазначити валюту платежу). Витрати по перерахуванню коштів несе Сторона, що здійснює розрахунок.

Отже, для здійснення доставки імпортних вантажів позивачем укладено договір на транспортно-експедиторські послуги з підприємством, яке спеціалізується на цьому виді діяльності.

На виконання умов вищевказаного Договору №22/01-1 було виписано наступні документи: заявка на перевезення вантажу від 18.11.2016; рахунок-фактура № ВТ - 0000555 від 24.11.2016; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ВТ-0000554 від 29.11.2016; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 894857; довідка від 24.11.2016 №0238 (а.с.79-83).

Вказаними документами підтверджується, що вартість транспортних послуг по доставці вантажу в міжнародному сполучені по маршруту м. Салоніки (Греція) - м. Рівне (Україна) склала 35 000,00 грн., з них транспортні послуги за межами митної території України - 24 500,00 грн., транспортні послуги по території України - 10 300,00 грн., транспортно-експедиційні послуги - 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 33,33 грн.). До митної вартості включено витрати на транспортування імпортованих товарів в сумі 24 666,67 грн.

Тобто на виконання п. 10 ст. 58 МК України до митної вартості товару позивачем було включено витрати на транспортування до території України та вартість транспортно-експедиційних послуг, крім ПДВ.

Також матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору №22/01-1 було виписано наступні документи: заявка на перевезення вантажу від 23.03.2017; рахунок- фактура від 29.03.2017 № ВТ-0000145 згідно CMR 894900 від 27.03.2017; акт здачі - приймання робіт (наданих послуг) № ВТ-0000146 від 31.03.2017; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 894900 від 27.03.2017; Довідка від 29.03.2017 № 0321 (а.с.84-88).

Вказаними документами підтверджується, що вартість транспортних послуг по доставці вантажу в міжнародному сполучені по маршруту м. Салоніки Греція) - м. Рівне (Україна) склала 39 000,00 грн., з них транспортні послуги за межами митної території України - 23 400,00 грн., транспортні послуги по території України - 15 400,00 грн. і транспортно-експедиційні послуги - 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 33,33 грн.). До митної вартості включено витрати на транспортування імпортованих товарів в сумі 23 566,67 грн.

Тобто на виконання п. 10 ст. 58 МК України до митної вартості товару було включено витрати на транспортування до території України та вартість транспортно - експедиційних послуг, крім ПДВ.

Також матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору №22/01-1 було виписано наступні документи: заявка на перевезення вантажу від 05.04.2016; рахунок - фактура № ВТ - 0000150 від 11.04.2016; акт здачі - приймання робіт (наданих послуг) № ВТ - 0000149 від 13.04.2016; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 117194 від 08.04.2016; довідка від 11.04.2016 №061 (а.с. 89 - 93).

Вказаними документами підтверджується, що вартість транспортних послуг по доставці вантажу в міжнародному сполучені по маршруту м. Салоніки Греція) - м. Рівне (Україна) склала 1200,00 грн., з них транспортні послуги за межами митної території України - 720,00 грн., транспортні послуги по території України -280,00 грн., транспортно-експедиційні послуги - 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 33,33 грн.). До митної вартості включено витрати на транспортування імпортованих товарів в сумі 866,67 грн.

Тобто на виконання п. 10 ст. 58 МК України до митної вартості товару було включено витрати на транспортування до території України та вартість транспортно-експедиційних послуг, крім ПДВ.

Також матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору №22/01-1 було виписано наступні документи: заявка на перевезення вантажу від 05.04.2016; рахунок - фактура № ВТ-0000149 від 11.04.2016; акт здачі - приймання робіт (наданих послуг) № ВТ-0000148 від 13.04.2017; товарно-транспортна накладна CMR № № 117194 від 08.04.2016; довідка від 11.04.2016 № 060 (а.с.94-98).

Вказаними документами підтверджується, що вартість транспортних послуг по доставці вантажу в міжнародному сполучені по маршруту м. Салоніки (Греція) - м. Рівне (Україна) склала 28800,00 грн., з них транспортні послуги за межами митної території України - 20 160,00 грн., транспортні послуги по території України 8440,00 грн. Транспортно - експедиційні послуги - 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 33,33 грн.). До митної вартості включено витрати на транспортування імпортованих товарів в сумі 20 326,67 грн.

Тобто на виконання п. 10 ст. 58 МК України до митної вартості товару було включено витрати на транспортування до території України та вартість транспортно-експедиційних послуг, крім ПДВ.

Крім того матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору №22/01-1 було виписано наступні документи: заявка на перевезення вантажу від 26.07.2016; рахунок - фактура № ВТ-0000364 від 29.07.2016; акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № ВТ-0000363 від 02.08.2016; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 117120 від 28.07.2016; довідка №0150 від 29.07.2016 (а.с.99-103).

Вказаними документами підтверджується, що вартість транспортних послуг по доставці вантажу в міжнародному сполучені по маршруту м. Салоніки (Греція) - м. Рівне (Україна) склала 1700,00 грн., з них транспортні послуги за межами митної території України - 1190,00 грн., транспортні послуги по території України 310,00 грн. Транспортно-експедиційні послуги - 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 33,33 грн.). До митної вартості включено витрати на транспортування імпортованих товарів в сумі 1356,67 грн.

Тобто на виконання п. 10 ст. 58 МК України до митної вартості товару було включено витрати на транспортування до території України та вартість транспортно-експедиційних послуг, крім ПДВ.

Також матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору №22/01-1 було виписано наступні документи: рахунок - фактура № ВТ - 0000363 від 29.07.2016; акт здачі - приймання робіт (наданих послуг) № ВТ-0000362 від 02.08.2016; міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 117120 від 28.07.2016; довідка від 29.07.2016 № 0151 (ас.104 - 106).

Вказаними документами підтверджується, що вартість транспортних послуг по доставці вантажу в міжнародному сполучені по маршруту м. Салоніки (Греція) - м. Рівне (Україна) склала 53 500,00 грн., з них транспортні послуги за межами митної території України - 37 450,00 грн., транспортні послуги по території України 15 850,00 грн., транспортно - експедиційні послуги - 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 33,33 грн.). До митної вартості включено витрати на транспортування імпортованих товарів в сумі 37 616, 57 грн.

Тобто на виконання п. 10 ст. 58 МК України до митної вартості товару було включено витрати на транспортування до території України та вартість транспортно-експедиційних послуг, крім ПДВ.

Також матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору №22/01-1 було виписано наступні документи: заявка на перевезення вантажу від 19.05.2017; рахунок - фактура № ВТ-0000289 від 26.05.2017; акт здачі - приймання робіт (наданих послуг) № ВТ-0000289 від 29.05.2017; товарно-транспортна накладна CMR № № 054311 від 25.05.2017; довідка від 26.05.2017 № 0393 (ас.107-111).

Вказаними документами підтверджується, що вартість транспортних послуг по доставці вантажу в міжнародному сполучені по маршруту м. Салоніки (Греція) - м. Рівне (Україна) склала 1200,00 грн., з них транспортні послуги за межами митної території України - 840,00 грн., транспортні послуги по території України 260,00 грн., транспортно - експедиційні послуги - 100,00 грн. (в т. ч. ПДВ 16,67 грн.). До митної вартості включено витрати на транспортування імпортованих товарів в сумі 923,33 грн.

Тобто на виконання п. 10 ст. 58 МК України до митної вартості товару було включено витрати на транспортування до території України та вартість транспортно-експедиційних послуг, крім ПДВ.

Також судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору №22/01-1 було виписано наступні документи: заявка на перевезення вантажу від 19.05.2017; рахунок - фактура № ВТ - 0000287 від 26.05.2017; акт здачі - приймання робіт (наданих послуг) № ВТ - 0000287 від 29.05.2017; товарно-транспортна накладна CMR№ 054311 від 25.05.2017; довідка № 0390 від 26.05.2017 (ас.112-117).

Вказаними документами підтверджується, що вартість транспортних послуг по доставці вантажу в міжнародному сполучені по маршруту м. Салоніки (Греція) - м. Рівне (Україна) склала 57 500,00 грн., з них транспортні послуги за межами митної території України - 40 250 ,00 грн., транспортні послуги по території України 17 050,00 грн., транспортно - експедиційні послуги - 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 33,33 грн.). До митної вартості включено витрати на транспортування імпортованих товарів в сумі 40 416, 67 грн.

Тобто на виконання п. 10 ст. 58 МК України до митної вартості товару було включено витрати на транспортування до території України та вартість транспортно-експедиційних послуг, крім ПДВ.

Відповідач зазначає, що з метою підтвердження відомостей щодо вартості наданих послуг з транспортування у міжнародному сполученні та правильності класифікації імпортованих товарів, ГУ ДФС у Рівненській області було надіслано запити щодо надання копій документів до учасників перевезення товарів у міжнародному сполученні, зокрема, до безпосередніх перевізників: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

За результатами отриманих відповідей числові значення, зазначені в актах перевізників, відрізняються від даних, вказаних в актах наданих до митного оформлення позивачем.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною другою статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Підпунктом "в" п. 1 та п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2 ст. 54 МК України).

Відповідно до договору, укладеного позивачем з експедитором розрахунки між транспортна-експедиційна компанія - ТОВ "Вотранс Логістик" та позивачем здійснюються відповідно до діючого законодавства України не пізніше 3 днів з моменту отримання оригіналів документів: рахунку - фактури, товарно-транспортної накладної (CMR чи ТТН), з відміткою одержувача про прийняття вантажу, акту виконаних робіт, податкових накладних.

Тобто ТОВ "Вотранс Логістик" як експедитор, склав акти виконаних послуг та надав їх з рахунками-фактурами для оплати - на загальну суму наданих послуг, включаючи у тому числі вартість послуг компанії з доставки вантажів від відправника за кордоном України до митного кордону України та в межах митної території України до ТОВ "ТВК РАМОС" в м.Рівне. Транспортні послуги по доставці вантажу чітко визначені у відповідних довідках, які також надавалися експедитором.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 №1955-IV (далі - Закон №1955), транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником; учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Згідно з ст. 4 Закону № 1955 експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 929 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦК України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Зі змісту наведених норм слідує, що транспортно-експедиторські послуги безпосередньо пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень та є прямими витратами на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Експедитор може фактично виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу самостійно, або лише визначити, узгодити та проконтролювати виконання заходів, спрямованих на вирішення передбачених договором завдань.

При цьому, діяльність експедитора має подвійну природу, оскільки він діє і як посередник, і як безпосередній надавач послуг з організації перевезення. І хоча договір транспортного експедирування може включати окремі елементи договору доручення або договору комісії, його правова конструкція не є тотожною цим договорам, у зв'язку з чим чинним законодавством передбачено окреме правове регулювання правовідносин за договором транспортного експедирування.

Разом з тим, експедитор може самостійно здійснювати дії із доставки вантажу перевізнику та/або вантажоодержувачу або організувати виконання таких дій, уклавши відповідні договори з іншими особами.

На переконання суду, відповідачем в ході проведення перевірки та дослідження первинних бухгалтерських документів та податкової звітності позивача не було враховано особливості правового регулювання договору транспортного експедирування.

Частиною 11 ст. 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або піддягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені в цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

На виконання зазначених вимог статей, для підтвердження фактичної складової витрат на транспортування до митного кордону України при здійсненні митного оформлення вантажів ТОВ "ТВК РАМОС" отримало від транспортної компанії довідки про витрати доставки вантажів, зокрема, до митного кордону України.

Як встановлено матеріалами справи, дані довідки, завірені транспортною компанією, згідно вимог Митного кодексу України та надані для підтвердження витрат на транспортування і були додані ТОВ "ТВК РАМОС" до всіх ВМД для формування митної вартості.

В той же час, згідно норм чинного законодавства фактично взагалі не вимагається підтвердження вартості транспортування товарів до митного кордону України у вигляді актів, рахунків та іншої первинної документації. Основною вимогою є можливість виділення витрат на транспортування по території України з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

Крім того, суд зазначає, що виходячи з принципу індивідуальності юридичної відповідальності, визначеного ч.2 ст.61 Конституції України, позивач не зобов'язаний здійснювати контроль та відповідно нести відповідальність за дотриманням законодавства під час виконання договорів між експедитором і задіяними ним перевізниками.

Враховуючи наявність у позивача необхідних первинних документів, які підтверджують дотримання умов договору транспортного експедирування, укладеного між ТОВ "ТВК РАМОС" та ТОВ "Вотранс Логістик" № 22/01-1 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом, вказані відповідачем обставини щодо пріоритетності відомостей, зазначених в актах залучених експедитором перевізників при визначенні транспортних витрат, не є безумовною підставою для висновків про заявлення декларантом неповних відомостей щодо складових митної вартості імпортованих товарів.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що витрати на транспортування після ввезення на територію України не включені позивачем до митної вартості товару, чим дотримано вимогу чинного законодавства про виділення їх з ціни, документального підтвердження та можливості обчислення.

За таких обставин суд вважає, що висновки податкового органу щодо неповного декларування сум вартості міжнародних транспортно-експедиційних (транспортних) послуг по доставці імпортованих товарів, є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності винесення спірних рішень

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 27.04.2018 №0003731406, №0003741406 та наявність підстав для їх скасування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оригінал платіжного доручення від 11.05.2018 №195 про сплату судового збору у сумі 1762,00 грн. знаходиться у матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК РАМОС", (вул. Присадибна, 7 Б, с.Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область,35360, код ЄДРПОУ 35717665) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 27.04.2018 №0003731406.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 27.04.2018 №0003741406.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК РАМОС" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області суму судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 серпня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.