Постанова

від 28.08.2018 по справі 804/8332/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

28 серпня 2018 року

справа №804/8332/17

адміністративне провадження №К/9901/57362/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Коммодіті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року у складі судді Рябчук О.С. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у складі колегії суддів Іванов С.М., Панченко О.М., Чередниченко В.Є. у справі №804/8332/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Коммодіті до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Трейд Коммодіті (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень податкового органу від 30 листопада 2017 року № 0011474614 та №0011434614, з мотивів протиправності їх прийняття.

02 лютого 2018 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеним без змін 07 червня 2018 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, Товариству у задоволені позовних вимог відмовлено з огляду на правомірність прийнятих податковим органом повідомлень - рішень, з мотивів доведеності податковим органом податкових правопорушень покладених в основу їх прийняття.

Ухвалюючи судові рішення у справі суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що надані позивачем первинні документи на підставі яких сформовані витрати та податковий кредит є неналежними, оскільки контрагенти позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю Торрін та Товариство з обмеженою відповідальністю Шкас Інвест , відповідно до вироку Орджонікідзевського суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року, який набрав законної сили, створені без мети ведення фінансово-господарської діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки. Судами першої та апеляційної інстанцій враховано те, що позивачем не надано до перевірки доказів здійснення транспортування товару від постачальника до покупця, здійснення оплати товару, сертифікатів або паспортів його якості.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суди попередніх інстанцій керувалися положеннями частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, пославшись на відповідну правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 2а-0870/6083/11).

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій аналіз та оцінку доказів здійснили відповідно до пунктів першого, третього частини другої статті 2, частини першої статті 72, частин першої та четвертої статті 73, статті 76, частин першої та другої статті 77, статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

25 липня 2018 року Товариством подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій посилаючись на недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суди вважали встановленими, невідповідність висновків судів обставинам справи, порушенням судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції, постановити нове судове рішення, яким позов Товариства задовольнити. При цьому касаційна скарга утримує викладення обставин справи, розділи щодо транспортування товару, щодо сертифікатів якості товару, щодо вироку суду від 20 лютого 2017 року, зазначеному в рішенні суду. Більшою мірою скарга утримує в собі доводи та вимоги про переоцінку доказів, що знаходиться за межами касаційного перегляду і тільки в розділі щодо вироку утримує доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права стосовно наявності або відсутності підстав звільнення від доказування.

01 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу №804/8332/17 із Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

03 серпня 218 року справа №804/8332/17 надійшла до Верховного Суду.

13 серпня 2018 року до Суду надійшов відзив податкового органу, яким відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариства у повному обсязі, посилаючись на правомірність висновків судів попередніх інстанцій.

20 серпня 2018 року до Суду надійшло клопотання Товариства про зупинення дії судових рішень, які є предметом касаційного перегляду, яке відхилено Судом з огляду на розгляд касаційної скарги по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30536344, перебуває на обліку податкового органу з 12 жовтня 1999 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у жовтні - листопаді 2017 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю Торін та Товариством з обмеженою відповідальністю Шкас Інвест за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17 листопада 2017 року № 157/28-01-46-30536344 (далі - акт перевірки).

30 листопада 2017 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки, прийнятті податкові повідомлення рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0011474614 Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, за податковим зобов'язанням на 533047 грн. 65 коп. за порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, з врахуванням підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 та пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 266523 грн., застосованих на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням №0011434614 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2015 року (визначено у податковому повідомленні рішенні) під час дослідження доказів судами встановлено, що йдеться про грудень 2014 року на 269215 грн. 83 коп. за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України.

Склад податкових правопорушень покладених податковим органом в основу збільшення грошових зобов'язань полягає у відсутності підстав у Товариства для формування даних бухгалтерського обліку, а саме ненаданні до перевірки Товариством копій платіжних доручень, які підтверджують факт оплати отриманого товару від Товариства з обмеженою відповідальністю Торрін в межах договору поставки бензину автомобільного А-95 від 01 листопада 2011 року, наданням до перевірки видаткових накладних, які складені 03 та 04 листопада 2014 року з визначенням ціни товару, яка відкоригована 26 грудня 2014 року, розрахунки коригування зареєстровані в ЄРПН в цей же день, до цих видаткових накладних надані податкові накладні складені 30 листопада 2014 року. Не наданням до перевірки документів, які підтверджують фактичне отримання та транспортування товару, а саме акти прийому-передачі товару, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості товару, платіжні доручення. Видаткові накладні не утримують в собі зазначення особи, яка отримала товар, дату та номер довіреності на отримання нафтопродуктів. Не надані сертифікати або паспорти якості на товар, товарно-транспортні накладні, подорожні листи на перевезення вантажу.

По взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Шкас Інвест видаткові накладні складені 05 та 06 листопада 2014 року по договору поставки бензину автомобільного А-95, акт № 11 від 03 листопада 2014 року, а податкові накладні складені 30 листопада 2014 року. Документи, які підтверджують фактичне отримання та транспортування товару: акти прийому-передачі товару, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості товару, до перевірки не надані. У видаткових накладних не зазначено особу, яка отримала товар, дату та номер довіреності на отримання нафтопродуктів, не надано сертифікати або паспорти якості на товар, товарно-транспортні накладні, подорожні листи на перевезення вантажу.

Прийнятними є доводи заявника касаційної скарги про те, що докази транспортування та якості товару самі по собі не підтверджують здійснення операцій за договорами постачання, разом із тим, Суд зазначає, що ці обставини у справі не є вирішальними, прийняті та оцінені судами в сукупності за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інші недоліки первинних документів, як підстав формування бухгалтерської звітності встановлені податковим органом під час перевірки та підтверджені судами попередніх інстанцій заявником касаційної скарги не спростовані.

Щодо вироку.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року № 335/13457/16-к, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 27, частиною другою статті 205 КК України.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що вироком у кримінальній справі, який набрав законної сили, встановлено об'єктивну сторону складу злочину особи, що утворила контрагентів позивача, дії яких не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Господарські операції, за наслідками яких підприємством сформовано податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних відповідними особами і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Оцінюючи спір у цій частині суди встановили наступні обставини, які вказують на наявність підстав звільнення від доказування, зазначивши про те, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року № 335/13457/16-к встановлено наступні обставини.

У червні 2013 року у ОСОБА_1 виник умисел на незаконне збагачення шляхом зайняття фіктивним підприємництвом шляхом створення або придбання фіктивних підприємств із залученням до цієї діяльності інших співвиконавців та осіб, яких використовував у злочинних планах без їх відома, чим займався до лютого 2015 року.

При цьому, відповідно до власних злочинних намірів та відведених собі організаторських обов'язків, ОСОБА_1 вирішив здійснювати пошук осіб, які б не були обізнані про порядок створення та реєстрації суб'єктів господарювання - юридичних осіб, їх господарську діяльність та оподаткування, не мали усвідомлювати змісту та наслідків своїх дій при реєстрації на їх ім'я нових підприємств або перереєстрації раніше створених підприємств. Переважно такі особи підшукувались ОСОБА_1 з кола осіб, які зловживають алкоголем, мають низький соціальний статус та матеріальні проблеми, не мають постійного працевлаштування.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 03 листопада 2014 року ОСОБА_1, маючи умисел на зайняття незаконною діяльністю пов'язаною з фіктивним підприємництвом, діючи повторно, з метою придбання підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств та зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схемі та не обізнану у господарській діяльності, підшукав у м. Харкові ОСОБА_2, який не будучи обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_1, погодився стати засновником та директором підприємства ТОВ Шкас Інвест (код за ЄДРПОУ 39432718).

Так, ОСОБА_2, перебуваючи у невстановленому під час досудового слідства місці, на прохання ОСОБА_1, підписав протокол №2 загальних зборів учасників про придбання ТОВ Шкас Інвест , договір купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТОВ Шкас Інвест , наказ про призначення себе директором підприємства, реєстраційні картки (форма 4) про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Статут вказаного підприємства, про зміст яких він не був обізнаний та наслідків своїх дій не усвідомлював.

Після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про перереєстрацію ТОВ Шкас Інвест на нового власника та директора ОСОБА_2, ОСОБА_1, заволодівши печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 04 листопада 2014 року по 01 березня 2015 року, наступним підприємствам: - листопад 2014 року: Товариству з обмеженою діяльністю Трейд Коммодіті у сумі 129375,81 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 11 листопада 2014 року ОСОБА_1, маючи умисел на зайняття незаконною діяльністю пов'язаною з фіктивним підприємництвом, діючи повторно, з метою придбання підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств та було зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схемі та не обізнану у господарській діяльності, підшукав у м. Харкові ОСОБА_3, який не будучи обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_1, погодився стати засновником та директором підприємства ТОВ "Торрін" (код за ЄДРПОУ 39432750).

Так, ОСОБА_3, перебуваючи у невстановленому під час досудового розслідування місці, на прохання ОСОБА_1, підписав протокол №2 загальних зборів учасників про придбання ТОВ Торрін , договір купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТОВ Торрін , наказ про призначення себе директором підприємства, реєстраційні картки (форма 4) про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Статут вказаного підприємства, про зміст яких він не був обізнаний та наслідків своїх дій не усвідомлював.

Після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про перереєстрацію ТОВ Торрін на нового власника та директора ОСОБА_3, ОСОБА_1, заволодівши печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість та складання податкової звітності з податку на додану вартість, у якій відображено завищені податкові зобов'язання за період з 11 листопада 2014 року по 01 березня 2015 року, наступним підприємствам: - листопад 2014 року: зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю Трейд Коммодіті у сумі 139840,02 грн. .

Відтак, відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України наявними є підстави для звільнення від доказування, а саме обов'язковість вироку суду в кримінальній справі про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, для адміністративного суду в питанні, чи мали місце дії та чи вчиненні вони цією особою. Складання та підпис долучених до матеріалів справи первинних документів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, унеможливлює їх прийняття у якості підстав формування бухгалтерського обліку.

Суд вважає відсутніми у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Неналежність первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій унеможливлює прийняття позиції позивача про подальший рух цих активів, реальність здійснення таких операцій.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися на аналізі всіх норм покладених податковим органом в основу прийняття податкових повідомлень-рішень, а саме положень пункту 41.1 статті 41, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 83.1.1- 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, щодо аналізу проведення перевірки як способу реалізації владних управлінських функцій, підстав та обсягу дослідження інформації та компетенції податкового органу з цих питань.

Судами попередніх інстанцій аналізу піддані норми податкового законодавства, якими врегульовані питання визначення податкового кредиту, а саме положення пункту 185.1 статті 185 щодо об'єкту оподаткування, підпунктів 198.1, 198.2 статті 198 щодо права на віднесення сум податку до податкового кредиту та моменту такого віднесення, положень пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України щодо визначення податкового кредиту звітного періоду та положень пункту 201.11 статті 201 цього кодексу щодо обставин, які виключають віднесення до податкового кредиту суми податку.

Стосовно податку на прибуток судами попередніх інстанцій проаналізовані положення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), висновуючись на яких суди дійшли висновку про те, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Застосовуючи наведені норми податкового законодавства, здійснюючи дослідження, та аналіз доказів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність формування Товариством витрат та податкового кредиту за взаємовідносинами Товариства, як покупця, з Товариством з обмеженою відповідальністю Торрін та Товариством з обмеженою відповідальністю Шкас Інвест , як постачальниками (далі - контрагенти позивача) в межах договорів постачання нафтопродуктів з кожним, від 01 листопада 2014 року та від 03 листопада 2014 року, з посиланням на які від імені контрагентів позивача на його адресу виписані видаткові накладні за підписом ОСОБА_3, ОСОБА_2.

Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій встановили відсутність реальності здійснення господарських операцій.

Суд вважає, що переоцінка встановлених фактичних обставин у справі знаходиться за межами касаційного перегляду відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Коммодіті залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі №804/8332/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер