Постанова

від 29.08.2018 по справі 757/72566/17-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/72566/17-ц Головуючий у 1 інстанції: Соколов О.М.

Провадження № 22-ц/796/7383/2018 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року про задоволення подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби м.Києва Міністерства юстиції України Кошкера ІванаАнатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 до виконання зобов'язань у виконавчому провадженні з примусового виконання виданого 22 жовтня 2015 року Голосіївським районним судом м.Києва виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь Компанії Стокман Інтерхолд С.А. коштів в сумі 748 205 985,02 грн.,-

в с т а н о в и в:

04 грудня 2017 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби м. Києва Міністерства юстиції України Кошкер І.А. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 до виконання зобов'язань у виконавчому провадженні з примусового виконання виданого 22 жовтня 2015 року Голосіївським районним судом м.Києва виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь Компанії Стокман ІнтерхолдС.А. коштів в сумі 748 205 985,02 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року задоволено подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби м. Києва Міністерства юстиції України Кошкера І.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2

Тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань у виконавчому провадженні №49928917 з виконання виданого 22 жовтня 2015 року Голосіївським районним судом м.Києва виконавчого листа №752/15859/14-ц.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби м. Києва Міністерства юстиції України Кошкера І.А. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права і зазначає, що державним виконавцем не доведено його ухилення від виконання рішення суду. Державний виконавець раніше вже звертався до суду з аналогічним поданням і ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 березня 2017 року у задоволенні подання державного виконавця було відмовлено. Він не ухиляється від виконання рішення суду, з його заробітної плати проводяться відрахування в рахунок погашення заборгованості. На його рахунку в ПАТ ПУМБ наявні кошти в сумі 705,28 доларів США, проте державний виконавець не вчиняє дій щодо їх списання. Іншого майна він не має. Вважає, що суд безпідставно розцінив як ухилення від виконання рішення суду зняття ним коштів у ПАТ Місто Банк , оскільки грошові кошти були зняти до відкриття виконавчого провадження. Зазначає також, що судом порушені вимоги ч. 1 ст. 446 ЦПК України - питання обмеження його у виїзді за межі України мало розглядатися Голосіївським районним судом м. Києва, а не Печерським районним судом м.Києва.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

В судове засідання старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби м.Києва Міністерства юстиції України Кошкер І.А., представник стягувача Компанії &q?и ;Стокман Інтерхолд С.А.&quст; не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення представинка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі рішення від 19 листопада 2014 року Голосіївським районним судом м. Києва 22 жовтня 2015 року виданий виконавчий лист №752/15859/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь Компанії Стокман Інтерхолд С.А. коштів в сумі 748 205 985,02 грн. (а.с. 15-16). Даний лист пред'явлений стягувачем до виконання у відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби м.Києва Міністерства юстиції України (а.с.13).

25 січня 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби м. Києва Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з примусового виконання виданого 22 жовтня 2015 року Голосіївським районним судом м. Києва виконавчого листа №752/15859/14-ц (а. с. 18-19).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби м.Києва Міністерства юстиції України накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.02.2016 за боржником нерухомого майна не зареєстровано.

Згідно з повідомлення Державної фіскальної служби України у ОСОБА_2 відсутні відкриті рахунки в банківських установах.

Для додаткової перевірки наявності майна боржника державним виконавцем надіслано в усі банківські установи України вимоги щодо надання інформації про всі відкриті рахунки та залишок кошів на рахунках ОСОБА_2

25 квітня 2016 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках ПАТ Приватбанк (а.с.23-25)

06 червня 2017 року державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника та направлена до виконання по місцю роботи ТОВ КП Українська житлова компанія (а.с.41-42)

20 липня 2017 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках ПАТ Державний ощадний банк України та ПАТ Місто Банк (а.с.26-27).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби м.Києва Міністерства юстиції України Кошкера І.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2

Колегія суддів не убачає підстав для скасування судового рішення першої інстанції.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Відповідно до п. 2, 5 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у тому випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Відповідно до вимог ч. 6 ст.12 Закону України Про виконавче провадження боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати в строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Таким чином, законом встановлено обов'язок боржника вчиняти активні дії з метою виконання рішення суду.

Частинами 1, 3 ст. 441 ЦПК України визначено, що як захід забезпечення виконання судового рішення суд може застосувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 28 вересня 2015 року про стягнення із ОСОБА_2 коштів на користь Компанії Стокман ІнтерхолдС.А. коштів в сумі 748 205 985,02 грн. набрало законної сили 28 вересня 2015 року (а. с. 15).

Виконавче провадження на підставі вказаного рішення суду було відкрите 25 січня 2016 року, надано боржнику строк для добровільного виконання (а. с. 18).

ОСОБА_2 був обізнаний про наявність рішення суду та про виконавче провадження. Копію постанови державного виконавця він отримав 29 січня 2016 року (а. с. 20-22).

Державним виконавцем вживалися заходи щодо виявлення у боржника ОСОБА_2 майна, на яке може бути звернуте стягнення, а також неодноразово направлялися на адресу боржника виклики (а. с. 23-62).

Заперечуючи наявність підстав для задоволення подання державного виконавця, ОСОБА_2 посилається на те, що офіційно працює і з його заробітної плати утримуються відрахування в розмірі 20 %. Разом з тим, відрахування 20% заробітної плати ОСОБА_2 у погашення заборгованості не є достатнім для виконання рішення суду та не позбавляє ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків, як боржника.

ОСОБА_2 наголошує на тому, що виклики до державного виконавця він отримував з запізненням. Проте він не з'явився до державного виконавця після їх отримання.

Після ухвалення рішення в справі про стягнення боргу і до відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 зняв зі свого особового рахунку у ПАТ Місто Банк 24 червня 2015 року готівку у сумі 211 500 грн. (а.с.26). Вказані обставини дають підстави для припущення, що такі дії були вчинені ОСОБА_2 на майбутнє для приховання свого майна від звернення стягнення на виконання рішення суду.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 є засновником підприємств: ТОВ Лазер Плюс (код ЄДРПОУ 31018400), ТОВ Медико-фармакологічне об'єднання Універсально-ферментні технології (код ЄДРПОУ 32422504), ТОВ Істейт Віп (код ЄДРПОУ 35059938), ТОВ Прайм Ріал Істейт (код ЄДРПОУ 35253641).

Будучи зобов'язальною стороною, ОСОБА_2 не вчинив жодних активних дій, направлених на виконання рішення суду.

Статтею 124 Конституції України передбачено обов'язкове виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби м.Києва Міністерства юстиції України Кошкера І.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що державний виконавець вже звертався з поданням про його обмеження у праві виїзду за кордон і ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 березня 2017 року у задоволенні подання було відмовлено. Відмова у задоволенні подання державного виконавця не перешкоджає його повторному зверненню до суду з аналогічним поданням.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що подання державного виконавця було розглянуто судом з порушенням правил підсудності, визначених ст. 446 ЦПК України.

Вказана норма процесуального закону передбачає вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Разом з тим, вказана норма набула чинності з 15 грудня 2017 року, а з поданням про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон старший державний виконавець звернувся до Печерського районного суду м.Києва 04 грудня 2017 року, тобто до набуття чинності ст.446 ЦПК України. На момент звернення старшого державного виконавця з поданням до суду процесуальний закон в межах судового контролю за виконанням судових рішень визначав підсудність суду, який видав виконавчий документ, лише скарг на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (ст.384 ЦПК). Стаття 377-1 ЦПК України, яка діяла до 15 грудня 2017 року, не містила визначення підсудності подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2018 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Українець Л.Д.