Рішення

від 22.08.2018 по справі 904/2292/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2018м. ДніпроСправа № 904/2292/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при помічникові судді, що здійснює за дорученням судді обов'язки секретаря судового засідання Мартиненко І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні активи - Транспортна компанія", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця Литвиненко Ірини Іванівни, с. Сорочине, Дніпропетровська область

про відшкодування збитків у розмірі 291374грн.82коп.

Представники:

Від позивача: Стребіж А.О. договір №б/н від 18.06.2018р.

Від відповідача: Бразалук С.С., дов. №959 від 15.06.2018р.

Від відповідача: Литвиненко І.І.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріальні активи - Транспортна компанія м. Кам'янське звернулось до Фізичної особи - підприємця Литвиненко Ірини Іванівни Петриківський район, с. Сорочине з позовом про стягнення збитків в розмірі 291374грн.82коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі зберігання транспортного засобу (автомобіль МАЗ сідловий тягач, модель 543205-226, номер шасі VIN-Y3М4320570002261, реєстраційний номер АЕ 8346ВН, 2007року випуску) за договором надання послуг від 30.04.2008р., що призвело до викрадення двигуна ЯМЗ-238ДЕ2, коробки передач ЯМЗ-238М, ресорів переднього мосту, паливного баку та інших деталей, пошкодження переднього мосту та інших деталей.

Позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору надання послуг від 30.04.2008р. транспортний засіб товариства (автомобіль МАЗ сідловий тягач, модель 543205-226, номер шасі VIN-Y3М4320570002261, реєстраційний номер АЕ 8346ВН, 2007року випуску) з осені 2008р. знаходиться на відповідальному зберіганні відповідача на стоянці за адресою - м. Кам'янське (Дніпродзержинськ), вул. Азовська, 13.

Згідно з пунктом 5.2 договору надання послуг від 30.04.2008р. цей договір має необмежений термін дії.

Посилаючись на пункт 1.3 договору надання послуг від 30.04.2008р., позивач вказує, що на час знаходження транспортних засобів замовника (позивача) на стоянці виконавця (відповідача), останній несе матеріальну відповідальність за заподіяну транспортним засобам або вантажу шкоду.

Представником товариства за місцем надання послуг (м. Кам'янське (Дніпродзержинськ), вул. Азовська, 13) 29.05.2015р. та 16.06.2015р. було виявлено викрадення та пошкодження деталей і частин транспортного засобу.

На підставі заяв представника Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріальні активи - Транспортна компанія від 29.05.2015р. та від 16.06.2015р. Заводським районним відділом Дніпродзержинського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення. В квітні 2016р. вказані провадження були об'єднані в одне кримінальне провадження.

Згідно висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №18/12.2/429 від 08.12.2017р., підготовленого на підставі постанови про призначення автотоварознавчої експертизи у кримінальному провадженні від 03.11.2017р., розмір заподіяного матеріального збитку власнику автомобілю МАЗ сідловий тягач, модель 543205-226, номер шасі (VIN) Y3М4320570002261 внаслідок розукомплектування транспортного засобу дорівнює 316439грн.26коп.

Згідно цього ж висновку експерта середня ринкова вартість вказаного транспортного засобу станом на 29.05.2015р. становила 291374грн.82коп.

Посилаючись на норми статей 936, 938, 950, 951, 977 Цивільного кодексу України, статей 193, 224, 225 Господарського кодексу України та пункт 27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №115 від 22.01.1996р., позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі вартості транспортного засобу - 291374грн.82коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2018р. прийнято позов до розгляду, відкрите провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У відзиві, наданому до суду 19.06.2018р., відповідач виклав незгоду із заявленими вимогами:

- жодного акту приймання-передачі транспортного засобу сторонами не укладалось, тому приватний підприємець не визнає твердження позивача про знаходження з осені 2008р. автомобілю на відповідальному зберіганні відповідача на стоянці. Позивач не надав належних доказів передачі на зберігання автомобілю відповідачу.;

- на підставі пункту 3.2 договору надання послуг від 30.04.2008р. та через неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором відповідач призупинив надавати послуги за договором.

Листами №1 від 15.01.2014р. та №2 від 14.05.2014р., направленими на адресу позивача, відповідач вимагав сплатити наявну заборгованість, повідомляв про розірвання договору через невиконання ТОВ Індустріальні активи - Транспортна компанія умов договору та просив забрати транспортний засіб зі стоянки.

- розмір збитків визначений експертом, незважаючи на розкомплектацію автомобілю. Перелік пошкоджень, запасних частин та матеріалів у висновку експерта вказаний не в повному обсязі у зв'язку з перевищенням суми відновлювального ремонту ринкової вартості колісного транспортного засобу.

Експерт не визначив дійсну вартість вкрадених запчастин на момент їх викрадення. Згідно калькуляції вартості відновлювального ремонту для розрахунку експерт брав запчастини (двигун, коробка передач, водійське сидіння, підставка під водійське сидіння) за цінами, що значно перевищують ринкові ціни на нові запчастини. Експерт не враховував ціни на запчастини, що були у споживанні, оскільки автомобіль був 2007року випуску.

Відповідно до звіту про оцінку автомобілю МАЗ сідловий тягач, модель 543205-226, реєстраційний номер АЕ 8346ВН, 2007року випуску, виконаного на замовлення відповідача, вартість вказаного транспортного засобу дорівнює 52500грн.

- кримінальне провадження порушено відносно невідомих та невстановлених осіб, досудове розслідування не завершено, відсутня особа, якій повідомлено про підозру.

Відповідач наполягає на тому, що позивачем не доведено - вину виконавця за договором; заподіяння збитків внаслідок протиправних дій саме відповідача; безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2018р. було проголошено перерву до 11.07.2018р.

У відповіді на відзив, наданий до суду 09.07.2018р., позивач вказав, що з огляду на зміст відзиву, відповідач визнає укладення договору надання послуг від 30.04.2008р., факт знаходження автомобілю на стоянці, факт сплати грошових коштів за зберігання.

Також позивач звернув увагу, що відповідач не надав доказів, що було вжито всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язань. Тому на підставі пункту 1.3 договору несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.

Позивач стверджує, що не отримував листів, заяв, прохань або пропозицій про припинення надання послуг, у зв'язку з цим, договір не розірвано та він є чинним на даний момент.

Зауваження відповідача стосовно висновку експерта позивач відхиляє та зазначає, що висновок відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України; вартість запасних частин вирахувана на підставі калькуляції Audatex 2017рік з урахуванням додатку 4 до висновку, що містить інтернет - аналоги запчастин; на підтвердження своїх доводів відповідач не надав доказів.

Звіт про оцінку не може бути прийнятий, оскільки він не містить відомостей про спростування вартості запасних частин.

Крім того, позивач надав заяву від 11.07.2018р. про наявність сумнівів у достовірності листів №1 від 15.01.2014р. та №2 від 14.05.2014р. разом з повідомленнями про вручення поштового відправлення. У зв'язку з цим він просив витребувати оригінали вказаних документів від відповідача.

У клопотанні від 11.07.2018р. позивач просив визнати неналежним та недопустимим доказом звіт №0506-DR-1490 про оцінку транспортного засобу, наданий відповідачем. В обґрунтування позивач посилався на те, що у звіті визначена залишкова, а не ринкова вартість майна. Тому викладені у звіті відомості не встановлюють обставин справи, що входять до предмету доказування.

З огляду на приписи статті 98 Господарського процесуального кодексу України звіт не відповідає вимогам чинного законодавства, одержаний з порушенням закону, тому не може бути використаний в якості доказу.

Також позивач заявив клопотання про долучення доказів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2018р. задоволено заяву позивача від 11.07.2018р. та витребувано від відповідача оригінали листів №1 від 15.01.2014р. та №2 від 14.05.2014р. разом з повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судовому засіданні оголошено перерву до 18.07.2018р.

У запереченнях на клопотання про визнання доказів неналежними, відповідач вказав, що звіт був наданий в межах норм Господарського процесуального кодексу, та просив відмовити у задоволенні цього клопотання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018р. було продовжене підготовче провадження, оголошено перерву до 02.08.2018р.

У письмових поясненнях від 01.08.2018р. позивач виклав зауваження стосовно наданих відповідачем доказів направлення на адресу позивача листів №1 від 15.01.2014р. та №2 від 14.05.2014р. та вказав на відсутність фіскального чеку УДППЗ Укрпошта , опису вкладення до цінного листа, дати вручення поштового відправлення, прізвища особи-одержувача, штриху кодового ідентифікатора на повідомленні про вручення поштового відправлення. Наведене, на думку позивача, доводить факт ненаправлення листів на адресу товариства.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2018р. закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.08.2018р.

В судовому засіданні від 22.08.2018р. учасники справи підтримали раніше викладені ними правові позиції.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив таке.

Товариством з обмеженою відповідальністю Індустріальні активи - Транспортна компанія (далі - замовник) та фізичною особою-підприємцем Литвиненко Іриною Іванівною (далі - виконавець) був підписаний договір про надання послуг від 30.04.2008р. (далі - договір) (т.1, а.с. 27), згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується за плату надати послуги зі стоянки транспорту замовника за адресою м. Кам'янське (Дніпродзержинськ), вул. Азовська, 13.

Пунктами 5.1 - 5.5 договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками. Договір має необмежений термін дії, виконавець має попередити замовника за місяць про намір розірвати договір.

Зміни та доповнення до договору набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору, якщо інше не встановлено у додатковій угоді, договорі або у чинному законодавстві. Додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені печатками.

Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору, якщо інше не встановлено у додатковій угоді, договорі або у чинному законодавстві.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 3.2 договору на підтвердження факту надання виконавцем послуг замовнику відповідно до умов цього договору щомісячно складається акт приймання-передачі наданих послуг. Вартість послуги складає 6грн. (без ПДВ) за один автомобіль з напівпричепом на добу. Замовник оплачує виконавцю вартість послуг за договором згідно актів виконаних робіт. Термін оплати - не пізніше трьох днів з моменту підписання акту сторонами.

У випадку порушення замовником строків платежу за вимогою виконавця замовник повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Виконавець також має право призупинити надання послуг та робіт до здійснення такого платежу.

Згідно з пунктами 1.3 та 3.3 договору на час знаходження транспортних засобів замовника на стоянці виконавця, останній несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну транспортним засобам або вантажу. Сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо доведене, що воно сталося не з її вини (умислу чи необережності). Сторона вважається невинуватою, якщо доведе вжиття всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язань.

ТОВ Індустріальні активи - Транспортна компанія є власником транспортного засобу МАЗ, модель 543205-226, сідловий тягач, номер шасі VIN - Y3М54320570002261, державний номер АЕ 8346ВН, 2007року випуску (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.06.2007р. (а.с. 28). Вказаний автомобіль придбаний позивачем згідно договору комісії №1 від 19.12.2006р. (а.с. 25-26) (договір купівлі-продажу №2205-07 від 19.12.2006р. (а.с. 124-126), рахунок - фактура №ХВ-0290349 від 19.12.2006р. (а.с.122), видаткова накладна №ХВ-0009756 від 27.02.2007р. (а.с. 123), акт приймання-передачі товару від 01.03.2007р. (а.с. 23), звіт про виконання договору комісії від 31.03.2007р. (а.с. 24)).

Посилаючись на матеріали кримінального провадження (Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12015040800001079, дата реєстрації провадження 29.05.2015р.), протокол огляду місця події від 16.06.2015р., постанову про зміну правової кваліфікації кримінального провадження від 04.01.2017р. (а.с. 57-59), позивач стверджує про викрадення в період з 01.05.2015р. по 16.06.2015р. з автомобілю МАЗ, державний номер АЕ 8346ВН, що знаходився на стоянці (м. Кам'янське, вул. Азовська, 13) двигуну ЯМЗ-238ДЕ2, коробки передач ЯМЗ-238М, водійського сидіння, підйомнику кабіни, коліс заднього провідного мосту, енергоциліндрів заднього мосту, спойлеру-обтічнику кабіни, дзеркал заднього виду, задніх правих та лівих ліхтарів, розкомплектацію лівої бортової заднього мосту, пошкодження кермових тяг та стабілізатору поперечної стійкості заднього мосту.

Згідно висновку судового експерта №18/12.2/429 від 08.12.2017р., складеного за результатами проведення автотоварознавчої експертизи у кримінальному провадженні 12015040800001079 (а.с. 38-48):

- розмір збитків, заподіяних власнику автомобілю МАЗ, модель 543205-226, сідловий тягач, номер шасі VIN - Y3М54320570002261, державний номер АЕ 8346ВН внаслідок розукомплектування транспортного засобу, дорівнює 316439грн.26коп.

- станом на 29.05.2015р. середня ринкова вартість колісного транспортного засобу МАЗ, модель 543205-226, сідловий тягач, номер шасі VIN - Y3М54320570002261, державний номер АЕ 8346ВН без урахування - фактичного технічного стану, величини пробігу, умов експлуатації (зберігання) складає 291374грн.82коп.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 22.05.2018р. про сплату 291374грн.82коп. (а.с. 49-50), що залишена відповідачем без реагування. Наведене обумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення збитків в розмірі 291374грн.82коп.

З огляду на зміст договору про надання послуг від 30.04.2008р., він є договором зберігання.

У частині першій статті 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Стаття 938 Цивільного кодексу України встановлює, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до статті 977 Цивільного кодексу України за договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.

В даному випадку сторони визначили в договорі, що він має необмежений термін дії. Таким чином, на зберігача покладались обов'язки зберігати автомобіль до пред'явлення поклажодавцем вимоги про його повернення.

Частиною другою статті 949 Цивільного кодексу України передбачено, що річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання.

Організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, і поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб'єктами господарської діяльності, чи належать цим суб'єктам (надалі - автостоянки) регламентують Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №115 від 22.01.1996р. (далі - Правила).

Доводи відповідача про недоведеність факту наявності зниклих запчастин в автомобілі в момент перебування того на стоянці спростовуються наступним.

Пункт 12 Правил визначає, що під час оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку транспортних засобів і розписується в ньому.

У разі здавання на зберігання транспортного засобу з аварійними пошкодженнями, він може бути прийнятий на зберігання після реєстрації у журналі обліку транспортних засобів з пошкодженнями та некомплектних, з зазначенням характеру пошкодження, часу в'їзду на автостоянку, марки і номера транспортного засобу та прізвища власника.

Відповідачем не надано доказів зафіксованих пошкоджень та некомплектності автомобілю МАЗ, модель 543205-226, сідловий тягач, номер шасі VIN - Y3М54320570002261, державний номер АЕ 8346ВН при прийнятті майна на зберігання. Наведене означає, що транспортний засіб був комплектним та неушкодженим.

Згідно пункту 25 Правил володілець транспортного засобу, який користується послугами автостоянки, зобов'язаний подати черговому приймальнику перелік предметів, які знаходяться в салоні (кабіні) транспортного засобу, але не входять до комплекту обладнання та приладів, передбачених заводом-виробником (телевізор, магнітофон, холодильник та інше майно). Перелік повинен бути внесений до журналу обліку транспортних засобів довготермінового або тимчасового зберігання і засвідчений підписами володільця та чергового приймальника.

Таким чином, на позивача покладений обов'язок подати черговому приймальнику перелік саме тих предметів, що не входять до комплекту обладнання та приладів, передбачених заводом-виробником. Зниклі запчастини автомобілю МАЗ, модель 543205-226, сідловий тягач, номер шасі VIN - Y3М54320570002261, державний номер АЕ 8346ВН до такої категорії не належать.

Факт приймання автомобіля на автостоянку підтверджується знаходженням автомобіля на автостоянці відповідача, листом №2 від 14.05.2014р., протоколом огляду місця події від 16.06.2015р.

Заперечення відповідача щодо недоведеності прийняття ним спірного автомобілю на зберігання суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідач наполягає на порушенні позивачем зобов'язань з оплати послуг за договором та наявності заборгованості в розмірі 9190грн. за 2013р. - 2014р. Доказів складання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг за цей період відповідачем не надано, так само не надано доказів оформлення прийняття спірного автомобілю на зберігання (видачі перепустки). Разом з тим, відповідач стверджує про виконання ним належним чином зобов'язань за договором протягом 2013р. - 2014р. та надання відповідних послуг.

Пункт 27 Правил визначає, що автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 8 Правил, на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам.

Відповідач наполягає на тому, що листом №1 від 15.01.2014р. (а.с. 78) з огляду на наявність несплаченої заборгованості ним було призупинено надавання послуг з договором, а листом №2 від 14.05.2014р. (а.с. 79) повідомлено позивача про розірвання договору та необхідність забрати автомобіль зі стоянки у зв'язку з цим. Наслідки знаходження автомобілю на стоянці після таких повідомлень покладаються на позивача. Обов'язки зберігати майно позивача на стоянці у 2015році у відповідача були відсутні.

На підтвердження направлення на адресу позивача вищевказаних листів, відповідачем до матеріалів справи надані копії повідомлень про вручення поштових повідомлень (а.с. 138-139). Позивач заперечує отримання наведених листів.

Дослідивши зміст повідомлень про вручення поштового відправлення, суд зазначає, що вони не містять доказів вручення будь-яких поштових відправлень позивачу (відсутня дата вручення поштового відправлення, прізвище особи-одержувача, підпис особи-одержувача) та доказів вручення саме листів №1 від 15.01.2014р. та №2 від 14.05.2014р. зокрема. Графа у повідомленнях Вручено ___ ____р. особисто (за довіреністю) ____ не заповнена.

Наявний у вказаних повідомленнях підпис без ідентифікації особи, яка його виконала, міститься в графі підпис керівника виробничого підрозділу (начальника відділення поштового зв'язку) .

Враховуючи викладене, факт направлення відповідачем на адресу позивача листів №1 від 15.01.2014р. та №2 від 14.05.2014р. не доведений.

Договором дійсно передбачено право виконавця у разі наявності заборгованості призупинити надання послуг та робіт до здійснення такого платежу. З огляду на зміст зобов'язань відповідача за договором та покладення на нього відповідальності за шкоду, заподіяну транспортним засобам або вантажу на час знаходження транспортних засобів замовника на стоянці, відповідач мав довести до відома позивача про намір скористатись своїм правом.

Відповідно до пункту 5.2 договору, якщо виконавець матиме намір розірвати договір, він зобов'язаний письмово попередити замовника за місяць. Належні докази повідомлення відповідача про намір розірвати договір відповідачем не надані. Додаткова угода про розірвання договору, підписана сторонами, також відсутня. Таким чином, у 2015році договір діяв, а сторони мали виконувати свої зобов'язання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Аналогічне положення містить стаття 623 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

В даному випадку позивач наполягає на стягненні збитків, заподіяних пошкодженням майна (автомобілю МАЗ, модель 543205-226, сідловий тягач, номер шасі VIN - Y3М54320570002261, державний номер АЕ 8346ВН), в розмірі 291374грн.82коп., вирахуваних за результатами проведеної автотоварознавчої експертизи у кримінальному провадженні 12015040800001079. Судовий експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків, має кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.2 Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу .

В свою чергу, відповідач вказував на необґрунтованість розміру збитків та посилався на звіт про оцінку транспортного засобу №0506-DR-1490 від 05.06.2018р. (а.с. 85 - 87), складений експертом-оцінювачем Подільник І.М. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №8465 від 18.10.2005р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №9608-ПК від 31.03.2016р. (а.с.89)).

Згідно змісту звіту ринкова вартість автомобілю МАЗ, модель 543205-226, сідловий тягач, номер шасі VIN - Y3М54320570002261, державний номер АЕ 8346ВН на дату оцінки (05.06.2018р.) складає 52500грн.

Позивач заперечував щодо визнання цього звіту належним та допустимим доказом.

Дослідивши зміст звіту про оцінку транспортного засобу №0506-DR-1490 від 05.06.2018р., суд дійшов висновку, що цей документ не спростовує висновків судового експерта за результатами проведеної автотоварознавчої експертизи у кримінальному провадженні. Ринкова вартість автомобілю у звіті визначена станом на 05.06.2018р., тобто після того як відбулась розкомплектація та пошкодження транспортного засобу позивача.

З огляду на належність та допустимість, суд приймає в якості доказу обґрунтованості розміру збитків висновок судового експерта №18/12.2/429 від 08.12.2017р., складений за результатами проведення автотоварознавчої експертизи у кримінальному провадженні 12015040800001079.

За приписами статей 950, 951 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Як зазначалось раніше, згідно висновку експерта №18/12.2/429 від 08.12.2017р. розмір збитків, заподіяних власнику автомобілю МАЗ, модель 543205-226, сідловий тягач, номер шасі VIN - Y3М54320570002261, державний номер АЕ 8346ВН внаслідок розукомплектування транспортного засобу, дорівнює 316439грн.26коп.

Станом на 29.05.2015р. середня ринкова вартість колісного транспортного засобу МАЗ, модель 543205-226, сідловий тягач, номер шасі VIN - Y3М54320570002261, державний номер АЕ 8346ВН без урахування - фактичного технічного стану, величини пробігу, умов експлуатації (зберігання) складає 291374грн.82коп.

Оскільки розмір збитків, заподіяних власнику автомобілю внаслідок розукомплектування, перевищує вартість транспортного засобу, позивач правомірно заявив до стягнення збитки в розмірі 291374грн.82коп. (розмір середньої ринкової вартості транспортного засобу станом на 29.05.2015р.).

З огляду на матеріали справи, позивач довів належними та допустимими доказами заподіяння відповідачем збитків в розмірі 291374грн.82коп., тому суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальні активи - Транспортна компанія м. Кам'янське до Фізичної особи - підприємця Литвиненко Ірини Іванівни Петриківський район, с. Сорочине про стягнення збитків в розмірі 291374грн.82коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме - судовий збір за подачу позовної заяви покладається на відповідача.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №115 від 22.01.1996р., ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальні активи - Транспортна компанія м. Кам'янське до Фізичної особи - підприємця Литвиненко Ірини Іванівни Петриківський район, с. Сорочине про стягнення збитків в розмірі 291374грн.82коп. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Литвиненко Ірини Іванівни Петриківський район, с. Сорочине (ідентифікаційний код: НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальні активи - Транспортна компанія м. Кам'янське (ідентифікаційний код: 34827339; місцезнаходження: 51900, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, просп. Василя Стуса, буд. 12/13) суму збитків в розмірі 291374грн.82коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 4370грн.62коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 22.08.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписаний 31.08.2018р.

Суддя Р.Г.Новікова